Постанова № 44370777, 20.04.2015, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 квітня 2015 року 09:58Справа № 808/1028/15 м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі судді Бойченко Ю.П., за участю секретаря судового засідання Заболотньої Н.Ю. та представників

позивача: Рєзніка О.Ю.

відповідача: Бойка Є.К.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Інжинірингкомпані»

до Державної податкової інспекції в Орджонікідзевському районі м.Запоріжжя Головного управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області

про скасування податкового повідомлення-рішення,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

20.02.2015 до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Інжинірингкомпані» (далі по тексту позивач або ТОВ «Інжинірингкомпані») до Державної податкової інспекції в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя Головного управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області (далі по тексту відповідач або ДПІ в Оржонікідзевському районі), у якому, з урахуванням уточнень, просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 29.10.2014 30015021503, яким позивачу збільшено грошове зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем на суму 20557,00 грн. та за штрафними санкціями на суму 5144,00 грн.

Ухвалою суду від 23 лютого 2015 року відкрито провадження по зазначеній справі, закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду на 05.03.2015.

Провадження у справі зупинялось до 16 квітня 2015 року та в судовому засіданні оголошувалась перерва до 20 квітня 2015 року.

У судових засіданнях представник позивача підтримав заявлені вимоги, на їх обґрунтування зазначив, що позивачем не було допущено порушень, які вплинули на розрахунки з бюджетом, оскільки помилка в номері податкової накладної від 26.08.2014 №312 на суму 123460,00 грн. (в т.ч. ПДВ 20576,67 грн.) отриманої від ТОВ «Джеміус» не вплинула на суму податкового кредиту позивача за відповідний податковий період. Відповідачем, в порушення вимог Податкового кодексу, не направлявся на адресу позивача акт за результатом проведеної камеральної перевірки, а також не було повідомлено про наявність у Реєстрі виданих та отриманих податкових накладних розбіжностей, які були встановлені податковим органом за результатами співставлення даних реєстрів отриманих та виданих податкових накладних та інформації з Єдиного державного реєстру податкових накладних.

Відповідачем позовні вимоги заперечуються з огляду на те, що в ході проведення камеральної перевірки встановлено, що податкова накладна, яка включена до податкового кредиту, не зареєстрована в базі даних Єдиного реєстру податкових накладних.

Розгляд справи здійснювався за допомогою технічних засобів, а саме: програмно-апаратного комплексу «Камертон».

У судовому засіданні 20 квітня 2015 року на підставі ст. 160 КАС України судом проголошено вступну та резолютивну частину постанови.

Суд, розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті,

ВСТАНОВИВ:

25 вересня 2014 року ДПІ в Орджонікідзевському районі м.Запоріжжя на підставі пп.20.1.2, 20.1.6 п.20.1 ст. 20, пп.73.3 (3), 73.3 (4) 73.5 ст. 73 та п.78.1 ст. 78 Податкового кодексу України, листом №вих.8026/15-3 запропоновано ТОВ «Інжинірингкомпані» надати протягом 10 робочих днів інформацію з документальним підтвердженням щодо взаємовідносин з Товариством з обмеженою відповідальністю «Джеміус», а саме: підтверджуючі документи (завірені копії податкових накладних, чеки та інш.), які дають право на формування податкового кредиту в податковій декларації з податку на додану вартість за серпень 2014 року.

06 жовтня 2014 ТОВ «Інжинірингкомпані» надано відповідь за вих.№06.10 із завіреними копіями документів, які підтверджують господарські відносини з Товариством з обмеженою відповідальністю «Джеміус», а саме: податковою накладною №314 від 26.08.2014; видатковою накладною №РН-0000720 від 26.08.2014.

20 жовтня 2014 року ДПІ в Орджонікідзевському районі м.Запоріжжя проведено камеральну перевірку даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість ТОВ «Інжинірингкомпані» за серпень 2014 року.

За результатами проведеної перевірки встановлено порушення вимог:

- п. 198.6 ст. 198, п.200.1 ст.200 , п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, що призвело до завищення суми податкового кредиту податкової декларації з податку на додану вартість за серпень 2014 року на 20576,67 грн., а саме наявність у Реєстрі виданих та отриманих податкових накладних розбіжностей відповідно до податкової накладної №312 від 26.08.2014 по контрагенту ТОВ «Джеміус».

Відповідачем складено акт від 20.10.2014 №271/15-3/38520719, на підставі якого прийнято податкове повідомлення-рішення від 29.10.2014 №0015021503, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 20577,00 грн. та нараховано штрафні санкції на суму 5144,00 грн.

11 листопада 2014 року ТОВ «Інжинірингкомпані» було подано скаргу №2/11.14 на вказане податкове повідомлення-рішення до Головного управління Державної Фіскальної служби у Запорізькій області, яка рішенням від 19 грудня 2014 року №512/7/08-01-100413 залишена без задоволення, а податкове повідомлення-рішення від 29.10.2014 №0015021503 -без змін.

31 грудня 2014 року позивач звернувся зі скаргою до Державної фіскальної служби (ДФС) України на вказане податкове повідомлення-рішення.

За результатами розгляду скарги ДФС України прийняте рішення від 23 січня 2015 року №1413/6/99-99-10-01-01-25 про залишення без змін податкового повідомлення-рішення.

Не погодившись з висновками податкових органів та винесеним податковим повідомленнямм-рішенням позивач звернувся з даним позовом до суду.

Розглянувши подані матеріали та документи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача та проаналізувавши норми законодавства суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з огляду на наступне.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до п. 14.1.181, п. 14.1.18 Податкового кодексу України (далі ПК України) податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Пунктом 198.1 ст. 98 ПК України встановлено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Відповідно до п.198.6 ст.198 ПК України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог ст. 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п. 201.11 ст.201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Відповідно до п.201.1 ст.201 ПК України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну.

Згідно з п.201.10 ст.201 ПК України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Пунктом 201.4 ст.201 ПК України встановлено, що податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг.

Відповідно до пп. 201.6 та 201.8 ст.201 ПК України податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця. Право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу

При цьому, абз. 2 пп. 201.6 ст.201 ПКУ зазначено, що органи державної податкової служби за даними реєстрів виданих та отриманих податкових накладних, наданих в електронному вигляді, повідомляють платника податку про наявність у такому реєстрі розбіжностей з даними контрагентів. При цьому платник податку протягом 10 днів після отримання такого повідомлення має право уточнити податкові зобов'язання без застосування штрафних санкцій, передбачених розділом ІІ цього кодексу.

Згідно матеріалів справи, у серпні 2014 року ТОВ «Інжинірингкомпані» на підставі договору купівлі-продажу від 18 серпня 2014 року №56.Б придбало у Товариства з обмеженою відповідальністю «Джеміус» акумуляторну систему для автомобіля LEXUS RX 400, який перебуває в оренді у позивача та використовується в господарській діяльності.

Вказана господарська операція підтверджена наявними в матеріалах справи: податковою накладною №314 від 26.08.2014 та видатковою накладною №РН-0000720 від 26.08.2014.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Джеміус» зазначило в реєстрі та зареєструвало в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №314 від 26.08.2014, а Товариство з обмеженою відповідальністю «Інжинірингкомпані» вказало в реєстрі отриманих податкових накладних №312 від 26.08.2014.

Як було встановлено у судовому засіданні, позивачем допущено технічну помилку в номері податкової накладної, при цьому правильною слід вважати номер податкової накладної №314 від 26.08.2014.

Тобто, видана Товариству з обмеженою відповідальністю «Інжинірингкомпані», як покупцю та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних, що у свою чергу не заперечується і відповідачем, податкова накладна №314 від 26.08.2014. До того ж, податкові зобов'язання продавця та податковий кредит покупця за вказаною податковою накладною співпадають, податкова накладна була вчасно виписана та зареєстрована ТОВ «Джеміус» в Єдиному реєстрі податкових накладних.

В подальшому, 26 грудня 2014 року позивачем було зроблено виправлення в Реєстрі отриманих податкових накладних та усунені розбіжності між ТОВ «Інжинірингкомпані» та ТОВ «Джеміус».

Отже, матеріалами справи підтверджено, що податкова накладна №314 від 26.08.2014 зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних. Отже, відсутня будь-яка правова підстава вважати, що позивачем порушені вимоги п.201.10 ст. 201 ПК України. Також матеріалами справи підтверджено, що податкова накладна оформлена з дотриманням вимог п.201.1 ст. 201 ПК України. Отже, відсутні будь-які правові підстави вважати, що позивачем порушено п.198.6 ст. 198 ПК України.

Суд бере до уваги, що в Єдиному реєстрі податкових накладних податковим органом не виявлено розбіжностей. Однак, податковим органом розбіжності виявлені в реєстрі виданих та отриманих податкових накладних, який не є Єдиним реєстром податкових накладних.

Єдиний реєстр податкових накладних та реєстр виданих та отриманих податкових накладних мають свої відмінності, особливості, призначення та наслідки виявлених розбіжностей.

Зокрема, відсутність факту реєстрації платником податку-продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та порушення порядку заповнення податкової накладної не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період (абз. 9 п.201.10 ст. 201 ПК України).

Натомість, наслідком виявлених розбіжностей в реєстрі виданих податкових накладних є обов'язок податкового органу повідомити платника податку про наявність у такому реєстрі розбіжностей. При цьому платник податку протягом 10 днів після отримання такого повідомлення має право уточнити податкові зобов'язання без застосування штрафних санкцій (абз. 2 пп. 201.6 ст.201 ПК України).

Аналізуючи дану норму та дії податкового органу, вчинені при виявленні розбіжностей в реєстрі виданих податкових накладних, судом встановлено, що податковий орган не повідомив платника податку про наявність в реєстрі розбіжностей, та позбавив позивача протягом 10 днів після отримання такого повідомлення права уточнити податкові зобов'язання без застосування штрафних санкцій, а посилання відповідача на направлення останнім запиту від 26.08.2014 №8062/15-3 про надання інформації щодо взаємовідносин з ТОВ «Джеміус» за серпень 2014 року, суд не бере до уваги, оскільки зміст зазначеного запиту не містить інформації про наявність в реєстрі виданих та отриманих податкових накладних розбіжностей з даними контрагентів.

На думку суду, допущена технічна помилка у поданій позивачем до контролюючого органу реєстрах виданих та отриманих податкових накладних не призвели до фактичного ненадходження або надходження не в повному обсязі, або несвоєчасного надходження коштів до бюджету. Невірно вказаний номер податкової накладної у реєстрі виданих та отриманих податкових накладних не спричиняє жодних негативних наслідків для податкового кредиту, сформованого за рахунок операцій відображених у такій податковій накладній, адже сума такої податкової накладної повністю відповідає сумі зареєстрованій у Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відповідно до ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно ч.1 ст.11 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч.1 ст.71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи те, що під час розгляду справи по суті було встановлено судом відсутність у податкового органу правових підстав для донарахування позивачу грошового зобов'язання з податку на додану вартість податковим повідомленням-рішенням від 29.10.2014 №0015021503, та достатність поданих позивачем документів, що підтверджують право позивача на формування податкового кредиту за серпень 2014 року, то вказане рішення ДПІ в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя Головного управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області слід визнати протиправними та скасувати. Отже, адміністративний позов підлягає задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Враховуючи вищезазначене, та керуючись статтями 69, 70, 71, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Інжинірингкомпані» задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області від 29 жовтня 2014 року №0015021503.

3. Повернути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Інжинірингкомпані» судовий збір у розмірі 182,70 грн. (сто вісімдесят дві) гривні 70 копійок.

Постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Ю.П.Бойченко