Постанова № 44370658, 24.04.2015, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 квітня 2015 р. Справа № 805/1155/15-а

приміщення суду за адресою: 84112, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 2

Донецький окружний адміністративний суд у складі судді Чекменьова Г.А., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Управління Пенсійного фонду України у Волноваському районі Донецької області до Відділу державної виконавчої служби Волноваського районного управління юстиції в Донецькій області про визнання бездіяльності неправомірною, зобов'язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

Управління Пенсійного фонду України у Волноваському районі Донецької області звернулося до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Відділу державної виконавчої служби Волноваського районного управління юстиції в Донецькій області про визнання бездіяльності неправомірною, зобов'язання вчинити певні дії.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що на виконанні у відповідача знаходиться виконавче провадження з виконання вимог позивача про стягнення на його користь з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 заборгованості. При цьому, державним виконавцем не здійснено примусового виконання виконавчих документів. Просив визнати бездіяльність відповідача неправомірною, зобов'язати відповідача вжити заходи з примусового виконання виконавчих документів.

Представник позивача до судового засідання не з'явився, про дату, час і місце судового розгляду справи повідомлявся належним чином, направив до суду заяву про розгляд справи в письмовому провадженні, просив задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідач представника до суду не направив, був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, направив до суду заперечення, в яких просив розглянути справу за його відсутністю та відмовити у задоволенні позову.

Відповідно до вимог ч. 4 ст. 122 КАС України справа розглянута в порядку письмового провадження.

Судом встановлено, що в провадженні відповідача знаходиться виконавче провадження з виконання вимог УПФУ у Волноваському районі Донецької області про стягнення на його користь з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 заборгованості № 35114616.

З матеріалів справи та протоколу ознайомлення зі станом реалізації виконавчого провадження вбачається, що державним виконавцем були зроблені запити до БТІ , ВРЕР, ДПІ, земельних ресурсів. Накладений арешт на кошти боржника на рахунку у ПАТ "Райффайзен Банк Аваль"

Також відповідачем накладений арешт на майно боржника та оголошено заборону на його відчуження.

Державним виконавцем здійснювався виїзд за місцезнаходженням боржника.

Ухвалою Волноваського районного суду від 28.12.2012 р. оголошений розшук боржника.

11.01.2013 р. виконавче провадження № 35114616 було зупинено.

З огляду на встановлені по справі обставини суд дійшов висновку про те, що заявлений позов не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначені Законом України «Про виконавче провадження» від 21 квітня 1999 року № 606-XIV в редакції, діючий на час розгляду справи (надалі Закон № 606).

Відповідно до ст. 1 Закону № 606 виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).

Згідно з ч.1 ст.11 Закону № 606 державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Відповідно до ч. 1 статті 6 Закону № 606 державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.

Згідно ст. 32 Закону № 606 заходами примусового виконання рішень є:

1) звернення стягнення на кошти та інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб;

2) звернення стягнення на заробітну плату (заробіток), доходи, пенсію, стипендію боржника;

3) вилучення в боржника і передача стягувачу певних предметів, зазначених у рішенні;

4) інші заходи, передбачені рішенням.

Стаття 52 Закону № 606, якою визначений порядок звернення стягнення на кошти та інше майно боржника, містить, в тому числі, наступні приписи.

1. Звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні та примусовій реалізації.

2. Стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у гривнях та іноземній валюті, інші цінності, у тому числі кошти на рахунках і вкладах боржника у банках та інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах у депозитаріях цінних паперів.

3. Готівкові кошти, виявлені у боржника, вилучаються.

4. На кошти та інші цінності боржника, що знаходяться на рахунках, вкладах та на зберіганні у банках чи інших фінансових установах, накладається арешт. Арешт поширюється також на кошти на рахунках, які будуть відкриті після винесення постанови про накладення арешту.

5. У разі відсутності у боржника коштів та інших цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, стягнення звертається також на належне боржнику інше майно, за винятком майна, на яке згідно із законом не може бути накладено стягнення. Звернення стягнення на майно боржника не зупиняє звернення стягнення на кошти боржника. Боржник має право запропонувати ті види майна чи предмети, на які необхідно в першу чергу звернути стягнення. Черговість стягнення на кошти та інше майно боржника остаточно визначається державним виконавцем.

Нормою ч. 3 ст. 2 КАС України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Отже, враховуючи наведені приписи Закону, суд дійшов висновку, що відповідачем вжиті передбачені спеціальним законом заходи для стягнення з боржника боргу, а саме накладений арешт на рахунки та майно боржника, здійснені заходи щодо розшуку боржника.

Згідно ст. 11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу, а в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Позивачем неналежне здійснення обов'язків з боку відповідача не доведено, конкретних порушень з боку державного виконавця у позові не зазначено. З наданих суду відомостей не встановлено, що протягом встановленого законом строку виконавчий документ не виконаний з вини відповідача. Натомість, відповідачем доведено вжиття передбачених законом заходів щодо виконання виконавчих документів про стягнення боргу з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1.

З урахуванням вищенаведених норм закону та встановлених по справі обставин, суд вважає позовні вимоги необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ст. 11, 17, 69-72, 86, 87, 94, 158-163, 167, 254 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні позову Управління Пенсійного фонду України у Волноваському районі Донецької області до Відділу державної виконавчої служби Волноваського районного управління юстиції в Донецькій області про визнання бездіяльності неправомірною, зобов'язання вчинити певні дії ? відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КАС України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Апеляційна скарга на постанову може бути подана до адміністративного суду апеляційної інстанції через Донецький окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя Чекменьов Г.А.