Постанова № 44370623, 13.05.2015, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 травня 2015 р. Справа № 805/889/15-а

приміщення суду за адресою: 84112, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 2

Донецький окружний адміністративний суд у складі судді Чекменьова Г.А., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЖК СВАРЩИК» до Слов'янської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ЖК СВАРЩИК» звернулось до суду з позовом до Слов'янської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що ТОВ «ЖК СВАРЩИК» знаходиться на податковому обліку в Слов'янської ОДПІ ГУ Міндоходів у Донецькій області. Згідно інформації, наданої на адресу позивача контрагентом, відповідач після складання Податкової інформації, зареєстрованої за № 1783/7/05-22-22-0213-2 від 30.01.2015 року за період листопад - грудень 2014 року про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства, здійснив корегування показників податкової звітності в АІС «Податковий блок» «Підсистемі автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів» листопад ? грудень 2014 р.

Позивач вважає дії відповідача, а саме дії щодо корегування показників податкової звітності в АІС «Податковий блок» «Підсистемі автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів» протиправними та такими, що не відповідають вимогам податкового законодавства України та Конституції України, порушують права та інтереси позивача.

Вважає, що відповідач, як контролюючий орган, може змінити задекларовані платником податків дані податкової звітності лише шляхом визначення суми грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, у випадках передбачених пунктом 54.3 статті 54 Податкового кодексу України.

Податкова інформація не може бути підставою для внесення змін до податкової звітності з податку на додану вартість, оскільки в автоматизованій інформаційній системі «Податковий блок» підлягають відображенню виключно задекларовані платником податку у податкових деклараціях показники податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість.

Протягом розгляду справи позивач збільшив позовні вимоги (а.с.42-44), зазначив, що йому стало відомо про складення відповідачем Податкової інформації за № 4331/7/05-22-22-02-13-2 від 04.03.2015 року за період січень 2015 року, на підставі чого відповідач також здійснив корегування показників податкової звітності в АІС «Податковий блок» «Підсистемі автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів» за січень 2015 року.

Крім того, позивач зазначив, що відповідачем неправомірно не прийняті податкові декларації за грудень 2014 р. та січень 2015 р., які залишені у стані «до відома».

З наведених підстав позивач просив:

- Визнати протиправними дії відповідача щодо корегування показників податкової звітності ТОВ «ЖК СВАРЩИК» в АІС «Податковий блок» «Підсистемі автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів» на підставі податкової інформації, зареєстрованої за № 1783/7/05-22-22-0213-2 від 30.01.2015 року за період листопад - грудень 2014 року та за № 4331/7/05-22-22-02-13-2 від 04.03.2015 року за період січень 2015 року.

- Зобов'язати відповідача відновити в АІС «Податковий блок» «Підсистема автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів» показники податкової звітності ТОВ «ЖК СВАРЩИК», що зазначені у податкових деклараціях з податку на додану вартість за період: листопад ? грудень 2014 року та січень 2015 року.

- Зобов'язати відповідача привести до відповідності дані обліку та особового рахунку платника податків ТОВ «ЖК СВАРЩИК» за період: листопад ? грудень 2014 року та січень 2015 року.

- Зобов'язати відповідача вилучити з АІС «Податковий блок» «Підсистемі автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів» податкову інформацію, зареєстровану за № 1783/7/05-22-22-0213-2 від 30.01.2015 року за період листопад - грудень 2014 року та за № 4331/7/05-22-22-02-13-2 від 04.03.2015 року за період січень 2015 року.

- Визнати протиправним невизнання відповідачем в якості податкової звітності податкових декларацій ТОВ «ЖК СВАРЩИК» з ПДВ за грудень 2014 р. та січень 2015 р.

- Зобов'язати відповідача врахувати декларації ТОВ «ЖК СВАРЩИК» з ПДВ за грудень 2014 р. та січень 2015 р. датою їх фактичного надходження та відобразити наведені в них відомості в АІС «Податковий блок» «Підсистемі автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів».

Також позивач просив зобов'язати відповідача подати звіт про виконання судового рішення.

Представник позивача, належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, надав суду заяву про підтримання заявлених позовних вимог у повному обсязі та розгляд справи за його відсутності.

Представники відповідача позов не визнали, надали письмові заперечення (а.с.183), зазначили, що Слов'янською ОДПІ ГУ Міндоходів у Донецькій області у відповідності до ст. 74 Податкового кодексу України зібрано податкову інформацію щодо неможливості проведення зустрічної зірки ТОВ «ЖК СВАРЩИК» по взаємовідносинам з контрагентами у зв'язку з відсутністю підприємства за своєю податкової адресою.

З наведених обставин відповідач зробив висновок про можливе порушення ТОВ «ЖК СВАРЩИК» податкового законодавства та залучення суб'єкта до схеми формування фіктивного податкового кредиту

Вказана податкова інформація не вплинула на дані обліку та особового рахунку позивача.

Стосовно неприйняття податкових декларацій з ПДВ за грудень 2014 р. та січень 2015 р. відповідач зазначив, що в цих деклараціях у графі 04 «Платник» вказано назву підприємства, яка не відповідає реєстраційним документам. Тому ці документи не можуть вважатися податковими деклараціями, що відображено в АІС «Податковий блок».

З наведених підстав відповідач просив у задоволенні позову відмовити.

Відповідно до приписів ч. 6 ст. 128 КАС України справа розглянута в порядку письмового провадження.

Розглянувши подані документи і матеріали, судом встановлені наступні обставини.

Позивач ? юридична особа Товариство з обмеженою відповідальністю «ЖК СВАРЩИК» (код ЄДРПОУ 34008479), зареєстрований за місцезнаходженням: 84122, м. Слов'янськ, вул.. Чубаря, будинок 4, діє на підставі статуту (а.с.12-31), є платником податку на додану вартість, знаходиться на податковому обліку в Слов'янській ОДПІ ГУ Міндоходів у Донецькій області.

Слов'янською ОДПІ ГУ Міндоходів у Донецькій області складена Податкова інформація щодо ТОВ «ЖК СВАРЩИК», зареєстрована за № 1783/7/05-22-22-0213-2 від 30.01.2015 року за період листопад - грудень 2014 року (а.с.34-38) та за № 4331/7/05-22-22-02-13-2 від 04.03.2015 року за період січень 2015 року. (а.с. 50-54).

З боку позивача суду надані докази, що на підставі складеної податкової інформації відповідач здійснив корегування показників податкової звітності в АІС «Податковий блок» «Підсистемі автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів» листопад 2014 p., грудень 2014 р. та січень 2015 р. (а.с.55-68). При цьому у рядках коригування показників податкової звітності містяться посилання на номери та дати супровідних листів до спірної податкової інформації із зазначенням «акт про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання».

Вчинення відповідачем зазначених дій сторонами не заперечується.

З урахуванням встановлених у справі обставин, вирішивши питання, яку правову норму належить застосувати до спірних правовідносин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Нормою ч. 3 ст. 2 КАС України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

При розгляді справи судом встановлено, що підставою складення відповідачем податкової інформації щодо ТОВ «ЖК СВАРЩИК», зареєстрованої за № 1783/7/05-22-22-0213-2 від 30.01.2015 року за період листопад - грудень 2014 року та за № 4331/7/05-22-22-02-13-2 від 04.03.2015 року за період січень 2015 року, зазначена неможливість проведення зустрічної звірки.

Отже, з матеріалів справи вбачається, що висновки, за якими відповідач зробив корегування показників податкової звітності позивача, зроблені виключно з факту відсутності позивача за податковою адресою та інформації про контрагентів позивача.

З цього приводу суд зауважує, що відповідачем не доведено належним чином відсутність позивача за податковою адресою. Зокрема, позивачем надані Договір оренди частини нежитлового приміщення від 10.12.2014 р. з актом приймання-передачі приміщення офісу (а.с.122-128).

Натомість, надані відповідачем Акти № 31/15-1/34008479 від 27 січня 2015 р. (а.с.162) та № 48/15-1/34008479 від 13.02.2015 р. (а.с.159) «про результати перевірки находження по юридичній адресі підприємства» ТОВ «ЖК СВАРЩИК» суд не може прийняти до уваги. Адже, вказані акти не містять фактичних відомостей про те, за яких обставин були встановлені відповідні факти. Зокрема, у який час доби працівники податкового органу виходили за адресою позивача, до яких осіб зверталися за встановленням місцезнаходження підприємства, чи були залучені незацікавлені особи при складенні цих актів тощо. За таких умов вказані акти не мають доказового значення у справі.

Таким чином, з матеріалів справи вбачається, що висновки, за якими відповідач зробив корегування показників податкової звітності позивача, зроблені виключно з недоведеного факту відсутності позивача за податковою адресою та інформації про контрагентів позивача. За таких обставин суд бере до уваги судову практику з аналогічних спорів.

Вищий адміністративний суд України у постанові від 27.02.2014 p. N К/800/41631/13 зазначив, що сама по собі неможливість реалізації органами державної податкової служби визначеної законодавством компетенції щодо проведення зустрічних звірок вказаного контрагенту не може вважатись доказом вчинення порушень податкового законодавства платником.

Також, в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 13 березня 2014 р. у справі №К/800/58427/13 суд зазначив, що юридично правильним є висновок про те, що висновки податкового органу про порушення позивачем податкового законодавства зроблені з використанням лише інформації, наявної у податкових органах, без дослідження первинних бухгалтерських документів, на підставі яких платник податку відображає відповідні господарські операції в бухгалтерському та податковому обліках, є необґрунтованими та безпідставними.

Слід також наголосити, що у податковому праві визнається критерій добросовісності платника, який передбачає законність дій платника у сфері податкових правовідносин (у тому числі і щодо формування даних податкового обліку), доки це не спростовано у порядку, встановленому ПК України. Наведене також виключає можливість застосування до платника негативних правових наслідків (зокрема, у вигляді вилучення з електронної бази даних задекларованих ним показників) до моменту донарахування платникові податкового зобов'язання в порядку статті 54 ПК України та його узгодження.

Таким чином, будь-які зміни до інформаційних баз мають визнаватися протиправними, якщо відповідні дані не співпадають з узгодженими сумами (або іншими показниками) податкового обліку.

Не відповідають приписам законодавства і зроблені відповідачем в податковій інформації, зареєстрованої за № 1783/7/05-22-22-0213-2 від 30.01.2015 року за період листопад - грудень 2014 року та за № 4331/7/05-22-22-02-13-2 від 04.03.2015 року за період січень 2015 року, висновки про відсутність підтвердження реальності здійснення позивачем господарських операцій.

У Постанові Пленуму Верховного Суду України № 9 від 06.11.2009 року було звернено увагу на наступне: «...одним з основних завдань органів державної податкової служби є здійснення контролю дотримання податкового законодавства і надання роз'яснень законодавства з питань оподаткування платникам податків. Жодним законом не передбачено право органу державної податкової служби самостійно, в позасудовому порядку, визнавати нікчемними правочини і дані, вказані платником податків в податкових деклараціях.

Відповідно до ч. 1 ст. 207 Господарського кодексу України господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Зазначена норма недійсність господарського зобов'язання пов'язує з наступним: невідповідністю його змісту вимогам закону; наявністю мети, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства; укладенням учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним із них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності) ‹…› ».

Натомість в податковій інформації, зареєстрованої за № 1783/7/05-22-22-0213-2 від 30.01.2015 року за період листопад - грудень 2014 року та за № 4331/7/05-22-22-02-13-2 від 04.03.2015 року за період січень 2015 року, висновки зроблені через відсутність відповідної інформації щодо позивача, тобто, цілковито на припущеннях працівників податкового органу.

За таких обставин, суд не може застосувати при вирішенні справи наведену відповідачем постанову Верховного суду України від 09.12.2014 р., оскільки у тій справі розглядався випадок використання податкової інформації, отриманої, в тому числі, за результатами проведеної документальної перевірки, тобто в порядку, визначеному законом. У цій справі за позовом ТОВ «ЖК СВАРЩИК» належних джерел отримання відповідачем достовірної податкової інформації судом не встановлено.

Стосовно відмови відповідача у прийняті податкових декларацій з ПДВ за грудень 2014 р. та січень 2015 р., які залишені у стані «до відома», суд зазначає, що вказаний факт підтверджується матеріалами справи (а.с.164-171, 175-178). Із заперечень відповідача вбачається, що в цих деклараціях у графі 04 «Платник» вказано назву підприємства, яка не відповідає реєстраційним документам. Яка саме невідповідність була підставою відмови у прийнятті декларацій відповідач не вказав, незважаючи на процесуальний обов'язок доводити правомірність своїх дій. Проте, з тексту декларацій вбачається, що у графі 04 «Платник» вказана організаційно-правова форма позивача у скороченні російською мовою, тобто, «ООО» замість «ТОВ».

Відповідно до ст. 90 Цивільного кодексу України юридична особа повинна мати своє найменування, яке містить інформацію про її організаційно-правову форму.

Згідно з п. 46.1. ст. 46 ПК України податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Стаття 48 ПК України містить наступні положення.

48.1. Податкова декларація складається за формою, затвердженою в порядку, визначеному положеннями пункту 46.5 статті 46 цього Кодексу та чинному на час її подання.

Форма податкової декларації повинна містити необхідні обов'язкові реквізити і відповідати нормам та змісту відповідних податку та збору.

48.2. Обов'язкові реквізити - це інформація, яку повинна містити форма податкової декларації та за відсутності якої документ втрачає визначений цим Кодексом статус із настанням передбачених законом юридичних наслідків.

48.3. Податкова декларація повинна містити такі обов'язкові реквізити:

тип документа (звітний, уточнюючий, звітний новий);

звітний (податковий) період, за який подається податкова декларація;

звітний (податковий) період, що уточнюється (для уточнюючого розрахунку);

повне найменування (прізвище, ім'я, по батькові) платника податків згідно з реєстраційними документами;

код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер;

реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті);

місцезнаходження (місце проживання) платника податків;

найменування контролюючого органу, до якого подається звітність;

дата подання звіту (або дата заповнення - залежно від форми);

ініціали, прізвища та реєстраційні номери облікових карток або інші відомості, визначені в абзаці сьомому цього пункту, посадових осіб платника податків;

підписи платника податку - фізичної особи та/або посадових осіб платника податку, визначених цим Кодексом, засвідчені печаткою платника податку (за наявності).

48.4. У окремих випадках, коли це відповідає сутності податку або збору та є необхідним для його адміністрування, форма податкової декларації додатково може містити такі обов'язкові реквізити:

відмітка про звітування за спеціальним режимом;

код виду економічної діяльності (КВЕД);

код органу місцевого самоврядування за КОАТУУ;

індивідуальний податковий номер згідно з даними реєстру платників податку на додану вартість за звітний (податковий) період.

Наказ Міністерства фінансів України від 23.09.2014 р. № 966 «Про затвердження форм та Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість», зареєстрований в Міністерстві юстиції України 14 жовтня 2014 р. за № 1267/26044, з урахуванням положень Закону України «Про засади державної мовної політики» від 3 липня 2012 року № 5029-VI, не забороняє використання у податковій декларації позначень російською мовою.

Водночас у пунктах 19 та 20 зазначеного Положення передбачене наступне.

19. Податкова звітність, надана платником або його представником та заповнена з порушенням норм пунктів 48.3 та 48.4 статті 48 глави 2 розділу II Кодексу, вважається неподаною, про що платник повідомляється у порядку, визначеному пунктом 49.11 статті 49 глави 2 розділу II Кодексу.

20. Відмова посадової особи контролюючого органу прийняти декларацію з будь-яких причин, не визначених статтею 49 глави 2 розділу II Кодексу, у тому числі висунення будь-яких не визначених статтею 49 глави 2 розділу II Кодексу передумов щодо такого прийняття (включаючи зміну показників такої декларації, зменшення або скасування сум бюджетних відшкодувань, незаконне збільшення податкових зобов'язань тощо), забороняється.

Відповідно до п. 49.10. ст. 49 ПК України відмова посадової особи контролюючого органу прийняти податкову декларацію з будь-яких причин, не визначених цією статтею, у тому числі висунення будь-яких не визначених цією статтею передумов щодо такого прийняття (включаючи зміну показників такої податкової декларації, зменшення або скасування від'ємного значення об'єктів оподаткування, сум бюджетних відшкодувань, незаконного збільшення податкових зобов'язань тощо) забороняється.

З наведених підстав, враховуючи, що подані позивачем податкові декларації з ПДВ за грудень 2014 р. та січень 2015 р. містили відомості, достатні для однозначної ідентифікації платника за його назвою та кодом ЄДРПОУ, суд дійшов висновку про те, що відмова відповідача у прийнятті вказаних декларацій є неправомірною.

Згідно з п. 49.13. ст. 49 ПК України у разі якщо в установленому законодавством порядку буде встановлено факт неправомірної відмови контролюючим органом (посадовою особою) у прийнятті податкової декларації, остання вважається прийнятою у день її фактичного отримання контролюючим органом.

Відповідно до ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу, а в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач відповідність складеної ним податкової інформації та правомірність своїх дій належними та допустимими доказами не довів.

Відповідно до ч. 2 ст. 162 КАС України у разі задоволення адміністративного позову, зокрема, суд може прийняти постанову про визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, про поворот виконання цього рішення чи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення; зобов'язання відповідача вчинити певні дії; зобов'язання відповідача утриматися від вчинення певних дій.

На підставі викладеного, з метою судового захисту порушених прав позивача підлягають задоволенню позовні вимоги про визнання протиправними дій відповідача щодо корегування показників податкової звітності в АІС «Податковий блок» на підставі податкової інформації, зареєстрованої за № 1783/7/05-22-22-0213-2 від 30.01.2015 року за період листопад - грудень 2014 року та за № 4331/7/05-22-22-02-13-2 від 04.03.2015 року за період січень 2015 року, зобов'язання відповідача вилучити з системи АІС «Податковий блок» інформацію, внесену на підставі вказаної податкової інформації, визнати протиправним невизнання відповідачем в якості податкової звітності податкових декларацій ТОВ «ЖК СВАРЩИК» з ПДВ за грудень 2014 р. та січень 2015 р. та зобов'язати відновити показники податкової звітності з податку на додану вартість, задекларовані позивачем, в тому числі за деклараціями ТОВ «ЖК СВАРЩИК» з ПДВ за грудень 2014 р. та січень 2015 р. за датою їх фактичного надходження.

Водночас, за умови відновлення порушених прав та інтересів позивача вищезазначеним способом, позов в частині вимог привести до відповідності дані обліку та особового рахунку платника податків ТОВ «ЖК СВАРЩИК» задоволенню не підлягає, оскільки є зайвим та юридично не визначеним.

Відповідно до ч. 1 ст. 267 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, має право зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення. Отже, зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати звіт про виконання судове рішення є правом, а не обов'язком суду. Враховуючи, що згідно з ч. 1 ст. 255 КАС України постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, суд не вбачає необхідності в зобов'язанні відповідача подавати звіт про виконання рішення по цій справі.

За приписами ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України. Якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог. Тому на користь позивача з Державного бюджету підлягає стягненню сума сплаченого судового збору (а.с. 3, 48) відповідно до задоволеної частини позовних вимог (73,08:6 х 5 + 121,80), а саме, в сумі 182,70 грн.

Керуючись ст. ст. 7, 17, 86, 94, 158-163, 254 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ЖК СВАРЩИК» до Слов'янської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Слов'янської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області щодо корегування показників податкової звітності Товариства з обмеженою відповідальністю «ЖК СВАРЩИК» (код ЄДРПОУ 34008479), в АІС «Податковий блок» «Підсистемі автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів» на підставі податкової інформації, зареєстрованої за № 1783/7/05-22-22-0213-2 від 30.01.2015 року за період листопад - грудень 2014 року та за № 4331/7/05-22-22-02-13-2 від 04.03.2015 року за період січень 2015 року.

Зобов'язати Слов'янську об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління Міндоходів у Донецькій області вилучити з АІС «Податковий блок» «Підсистемі автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів» податкову інформацію щодо ТОВ «ЖК СВАРЩИК» (код ЄДРПОУ 34008479), зареєстровану за № 1783/7/05-22-22-0213-2 від 30.01.2015 року за період листопад - грудень 2014 року та за № 4331/7/05-22-22-02-13-2 від 04.03.2015 року за період січень 2015 року.

Визнати протиправним невизнання Слов'янською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Донецькій області в якості податкової звітності податкових декларацій Товариства з обмеженою відповідальністю «ЖК СВАРЩИК» (код ЄДРПОУ 34008479) з ПДВ за грудень 2014 року та січень 2015 року.

Зобов'язати Слов'янську об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління Міндоходів у Донецькій області відновити в АІС «Податковий блок» «Підсистема автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів» показники податкової звітності Товариства з обмеженою відповідальністю «ЖК СВАРЩИК» (код ЄДРПОУ 34008479), що зазначені у податкових деклараціях з податку на додану вартість за період: листопад ? грудень 2014 року та січень 2015 року, в тому числі, за деклараціями з ПДВ за грудень 2014 року та січень 2015 року за датою їх фактичного надходження.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю (код ЄДРПОУ 34008479) витрати зі сплати судового збору у розмірі 182 (сто вісімдесят дві) грн. 70 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КАС України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Апеляційна скарга на постанову може бути подана до адміністративного суду апеляційної інстанції через Донецький окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя Чекменьов Г.А.