Постанова № 44370570, 07.05.2015, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 травня 2015 р. Справа № 805/587/15-а

приміщення суду за адресою: 84112, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 2

Донецький окружний адміністративний суд в складі: головуючого судді - Дмитрієва В.С., суддів - Кравченко Т.О., Волгіної Н.П., розглянувши у порядку письмового провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Міністерства внутрішніх справ України, Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області, Дзержинського міського відділу Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області про визнання дій незаконними, скасування наказів про звільнення, поновлення на роботі та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом (з урахуванням уточнення позовних вимог) до Міністерства внутрішніх справ України, Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області, Дзержинського міського відділу Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області про визнання протиправним та скасування наказу Міністерства внутрішніх справ України № 963 від 29.08.2014 в частині звільнення ОСОБА_1; визнання протиправним та скасування наказу Міністерства внутрішніх справ України № 1720 о/с від 29.08.2014 в частині звільнення ОСОБА_1; поновлення ОСОБА_1 на посаді дільничного інспектора міліції сектора дільничних інспекторів міліції Дзержинського міського відділу Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області з 29.08.2014; стягнення з Дзержинського МВ Головного Управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1) грошового забезпечення за час вимушеного прогулу з 29.08.2014 по день прийняття постанови у справі.

Позовні вимоги мотивовані тим, що спірними наказами МВС України від 29 серпня 2014 року у відповідності до п. 66 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ позивача звільнено з органів внутрішніх справ у запас за скоєння вчинків, що дискредитують звання рядового і начальницького складу. Позивач вважає, що ним не вчинялись будь які дії, які можуть були кваліфіковані як такі, що дискредитують звання рядового і начальницького складу, та які стали підставою прийняття спірних наказів, оскільки при захопленні адмінбудівлі Дзержинського МВ ГУМВС України в Донецькій області незаконним збройним формуванням «ДНР» ніякої присяги на вірність так званій «ДНР» позивач не давав та наказів керівництва «ДНР» не виконував. Позбавлені можливості протидіяти незаконного збройному формуванню «ДНР», яке фактично контролювало у липні вже все місто, співробітники Дзержинського МВ, в тому числі і позивач, продовжували здійснювати діяльність із забезпечення громадського порядку та розкриттю злочинів, в тому числі, злочинів, вчинених представниками «ДНР». Позивач вважає, що накази про його звільнення є незаконними, так як вони були винесені з порушенням порядку застосування дисциплінарного стягнення та є таким, що підлягає скасуванню, оскільки ніяких вчинків, які б дискредитували звання рядового й начальницького складу органів внутрішніх справ він не скоював.

Позивач через відділ діловодства та документообігу суду надав клопотання про розгляд справи без його участі.

Представник Міністерства внутрішніх справ України у судове засідання не з'явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином. На адресу суду надіслав письмові заперечення, в обґрунтування яких зазначив, що у серпні 2014 року співробітниками МВС України було проведено службове розслідування за фактами порушень службової дисципліни окремими працівниками ГУМВС України в Донецькій області та УМВС України на Донецькій залізниці, за результатами якого 29.08.2014 було затверджено висновок службового розслідування. Згідно висновку службового розслідування при проведенні комплексу заході, отримано інформацію про працівників Дзержинського МВ ГУМВС України в Донецькій області (у тому числі і щодо дільничного інспектора міліції сектору дільничних інспекторів міліції ОСОБА_1.), які співпрацювали з незаконним озброєним формуванням «ДНР», що підтверджується розписками про співпрацю та відмову виконувати та дотримуватись вимог Законів України, Присяги працівника органів внутрішніх справ України та наказів МВС України. Факт написання розписки підтверджує і сам ОСОБА_1 у своїй позовній заяві. Також службовим розслідуванням були встановлені факти, які вказували на можливе вчинення кримінальних правопорушень з боку співробітників МВ ГУМВС України в Донецькій області. Крім того, твердження позивача щодо застосування до нього дисциплінарного стягнення у виді звільнення з органів внутрішніх справ є помилковим, оскільки ОСОБА_1 було звільнено з органів внутрішніх справ за п. 66 Положення про проходження служби, за вчинення вчинків, що дискредитують звання рядового і начальницького складу, що є окремою підставою звільнення і не є видом дисциплінарного стягнення, передбаченого ст.12 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, затвердженого Законом України від 22.02.2006 № 3460-IV.

Разом із тим, відповідно до ст. 18 Закону України «Про міліцію» порядок та умови проходження служби в міліції регламентуються Положенням про проходження служби особовим складом органів внутрішніх справ, затверджуваним КМУ. Посилання позивача щодо незаконності наказу про його звільнення у зв'язку з порушенням вимог норм КЗпП України, є необґрунтованим, оскільки норми цього матеріального закону із зазначених вище причин на працівників міліції, що проходять службу в органах внутрішніх справ, не поширюється. На підставі цих підстав, просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

Представник Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області у судове засідання не з'явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Представник Дзержинського міського відділу Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області у судове засідання не з'явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами в межах заявлених позовних вимог, суд встановив наступне.

Як вбачається з витягу з послужного списку ОСОБА_1, наказом Дзержинського МВ ГУ МВС України в Донецькій області від 22.10.2008 № 470 о/с позивача призначено на посаду дільничного інспектора міліції сектора дільничних інспекторів міліції Дзержинського МВ ГУ МВС України в Донецькій області (а.с.126).

Наказом ГУ МВС України в Донецькій області від 14.08.2013 № 335 о/с позивача призначено на посаду дільничного інспектора міліції сектора дільничних інспекторів міліції (у зв'язку з організаційно-штатними заходами) Дзержинського МВ ГУМВС України в Донецькій області, на якій позивач перебував і на час звільнення (а.с.126).

Відповідно до наказу ГУМВС України в Донецькій області № 253 о/с від 31.07.2013 останнє присвоєне позивачу спеціальне звання - капітан міліції (а.с.126).

Судом встановлено, що 22.05.2014 озброєними представниками так званої «ДНР» була захоплена адміністративна будівля Дзержинського МВ ГУМВС України в Донецькій області. Весь особовий склад Дзержинського МВ відмовився співпрацювати з членами вказаної організації. При цьому, частина особового складу Дзержинського МВ, залишила приміщення відділу. В будівлі, з метою забезпечення збереження службової документації та для збереження можливості здійснювати виїзди за заявами і зверненнями громадян та припинення можливих правопорушень, за вказівкою керівництва Дзержинського МВ залишились члени слідчо-оперативної групи. Зазначене підтверджується висновками службового розслідування Дзержинського МВ ГУМВС України в Донецькій області від 02.10.2014 та вбачається із позовної заяви.

23.05.2014 представники «ДНР» залишили приміщення Дзержинського МВ.

Як зазначив позивач у позовній заяві, працівники Дзержинського МВ під час захоплення адміністративної будівлі відділу були неозброєні, так як у період з кінця квітня 2014 року до 22.05.2014 вся вогнепальна зброя за наказом керівництва ГУМВС України в Донецькій області була вивезена з приміщення адміністративної будівлі відділу.

Також з позовної заяви та висновку службового розслідування Дзержинського МВ ГУМВС України в Донецькій області від 02.10.2014 вбачається, що 08.07.2014 адміністративна будівля Дзержинського МВ знов була захоплена озброєними особами «ДНР». Під час захоплення будівлі озброєними особами «ДНР», співробітники Дзержинського МВ, не маючи при собі зброї, не мали можливості чинити опір, як наслідок, були позбавлені волі; під погрозами застосування зброї були поміщені у камери ізолятору тимчасового утримання осіб, при цьому, особи, які здійснили захоплення відділу, вимагали від них письмової згоди про співпрацю з «ДНР», а у випадку, якщо останні відмовляться від співпраці, погрожували фізичною розправою як самих співробітників відділу, так і їхніх родичів.

ОСОБА_1 разом з іншими співробітниками відділу, під загрозою фізичної розправи над ними та їхніми рідними написав розписку про співпрацю з «ДНР». Як пояснив позивач, він усвідомлював, що зазначена розписка не має ніякої юридичної сили, не створює для нього ніяких зобов'язань, ніяких наказів керівництва «ДНР» він не збирався виконувати. В подальшому позивач продовжував виконувати свої посадові обов'язки, ніякої співпраці з «ДНР» він не здійснював, присяги на вірність зазначеній злочинній організації не складав.

Як встановлено судом, на підставі наказу МВС України від 29.08.2014 року №889 було проведено службове розслідування за фактом порушення службової дисципліни окремими працівниками ГУМВС України в Донецькій області та УМВС на Донецькій залізниці, за результатом якого складений висновок від 29.08.2014.

З висновку службового розслідування від 29.08.2014 вбачається, що 07.07.2014 після повторного захоплення озброєними ополченцями «ДНР» приміщення Дзержинського РВ, частина особового складу відділу, в тому числі, і позивач співпрацювали з незаконним озброєним формуванням «ДНР». Своїми діями зазначені особи, в тому числі і позивач, допустили грубе порушення службової дисципліни в частині невиконання вимог ст. 65 Конституції України, ч. 3 ст. 3, ч. 1 ст. 5 Закону України «Про міліцію», ст. 7 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, та порушення Присяги працівника ОВС України.

На підставі викладеного, комісія дійшла висновку, що за скоєння вчинку, що дискредитує звання рядового і начальницького складу, порушення ст. 65 Конституції України, ч. 3 ст. 3, ч. 1 ст. 5, ст. 10 Закону України «Про міліцію» та Присяги працівника органів внутрішніх справ України капітана міліції ОСОБА_1, дільничного інспектора міліції сектору дільничних інспекторів міліції Дзержинського МВ ГУМВС України в Донецькій області, звільнити з органів внутрішніх справ України за п. 66 (за скоєння вчинків, що дискредитують звання рядового і начальницького складу) Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ.

Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 29.08.2014 № 963 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності окремих працівників Дзержинського МВ, Добропільського МВ, Красноармійського МВ, УДАІ ГУМВС, НДЕКЦ при ГУМВС України в Донецькій області та УМВС України на Донецькій залізниці» за скоєння вчинку, що дискредитує звання рядового і начальницького складу, порушення ст. 65 Конституції України, ч. 3 ст. 3, ч. 1 ст. 5 Закону України «Про міліцію» та Присяги працівника органів внутрішніх справ України, яка затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 28 грудня 1991 оку № 382, керуючись ст.ст. 2, 5, 7, 12, 14 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ, капітана міліції ОСОБА_1, дільничного інспектора міліції сектору дільничних інспекторів міліції Дзержинського МВ ГУМВС України в Донецькій області звільнено з органів внутрішніх справ України за п. 66 (за скоєння вчинків, що дискредитують звання рядового і начальницького складу) Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ.

Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 29.08.2014 № 1720 о/с «По особовому складу» відповідно до Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ звільнено з органів внутрішніх справ капітана міліції ОСОБА_1, дільничного інспектора міліції сектору дільничних інспекторів міліції Дзержинського міського відділу Головного управління МВС України в Донецькій області, що підтверджується витягом з наказу МВС України від 29.08.2014 № 1720 о/с.

Відповідно до витягу з послужного списку ОСОБА_1, на час звільнення з органів внутрішніх справ України на підставі наказу Міністерства внутрішніх справ України № 1720 о/с від 29.08.2014 вислуга років позивача станом на 29.08.2014 складає: у календарному обчисленні 08 років 00 місяців 20 днів.

Відповідачами не надано до суду доказів на підтвердження ознайомлення позивача з вищезазначеними наказами.

З висновку службового розслідування за фактом додаткової перевірки співробітників Дзержинського МВ, до яких застосовано заходи дисциплінарного впливу - звільнення з органів внутрішніх справ від 02.10.2014, який складений на підставі наказу Дзержинського міського відділу Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області № 498 від 30.09.2014, вбачається, що ОСОБА_1 за період служби зарекомендував себе з позитивного боку, сумлінно виконував свої функціональні обов'язки та неодноразово проявляв свої професійні здібності.

Як зазначив позивач у позовній заяві та підтверджується листами начальника Дзержинського МВ Приступи Г.Л., до грудня 2014 року ОСОБА_1 не знав про існування зазначених вище наказів, виходив на роботу та виконував свої посадові обов'язки.

У грудні 2014 року позивач був недопущений керівництвом Дзержинського МВ до свого робочого місця.

15.12.2014 позивач звернувся до Дзержинського МВ з листом, в якому просив повідомити про причини його не допуску до виконання своїх службових обов'язків (а.с. 17).

15.12.2014 Дзержинським МВ ГУ МВС України в Донецькій області позивачу надано відповідь за № 17482 про те, що за інформацією ГУ МВС України в Донецькій області наказом МВС України від 29.08.2014 № 963 до позивача було застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення, але надати копію зазначеного наказу не вбачається за можливе у зв'язку із її відсутністю у Дзержинському міському відділу. Також цією відповіддю повідомлено, що керівництвом відділу вживаються заходи щодо залишення співробітників відділу, в тому числі ОСОБА_1 на посаді. До відповіді була додана копія наказу ГУМВС України в Донецькій області № 367 о/с від 10.10.2014 про встановлення вислуги років позивачу станом на 29.08.2014.

Листом Дзержинського міського відділу ГУ МВС України в Донецькій області від 22.12.2014 № 17998 позивача було повідомлено про те, що наказ ГУ МВС України в Донецькій області від 10.10.2014 № 367 о/с надійшов до канцелярії Дзержинського МВ 22.10.2014. Зазначений наказ було відписано для ознайомлення начальнику штабу Дзержинського МВ Агаркову Р.В., до сектору кадрового забезпечення міського відділу наказ не надходив; наказ МВС України № 1720 о/с від 29.08.2014 теж не надходив до Дзержинського МВ. Крім цього, у листі зазначено, що 15.12.2014 особовий склад Дзержинського МВ, в тому числі і позивача, було ознайомлено із вимогами наказу ГУМВС України в Донецькій області № 367 о/с, про що свідчить його особистий підпис у відповідній відомості.

Правовідносини, пов'язані з проходженням та звільненням з посад публічної служби органів внутрішніх справ, регулюються законодавством у сфері проходження служби, а саме Законом України «Про міліцію», Положенням про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ та Дисциплінарним статутом органів внутрішніх справ, затвердженим Законом України від 22 лютого 2006 року №3460-IV та ), Інструкцією про порядок проведення службових розслідувань в органах внутрішніх справ України, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 12 березня 2013року № 230.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про міліцію» від 20.12.1990 № 565-XII (далі за текстом - Закон № 565-XII) міліція в Україні - державний озброєний орган виконавчої влади, який захищає життя, здоров'я, права і свободи громадян, власність, природне середовище, інтереси суспільства і держави від протиправних посягань.

Відповідно до ст. 18 Закону № 565-XII порядок та умови проходження служби в міліції регламентуються Положенням про проходження служби особовим складом органів внутрішніх справ, затверджуваним Кабінетом Міністрів України.

На реалізацію наведеної бланкетної норми постановою Кабінету Міністрів УРСР від 29 липня 1991 року № 114 затверджено Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ.

Відповідно до п. 66 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів Української РСР від 29 липня 1991 року №114 (далі за текстом - Положення), особи рядового і начальницького складу, які скоїли вчинки, що дискредитують звання рядового і начальницького складу, звільняються з органів внутрішніх справ.

Законом України «Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України» від 22.02.2006 № 3460-IV затверджено Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України (далі за текстом - Дисциплінарний статут).

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Дисциплінарного статуту, службова дисципліна - дотримання особами рядового і начальницького складу Конституції і законів України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів та інших нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, підпорядкованих йому органів і підрозділів та Присяги працівника органів внутрішніх справ України.

Згідно до ст. 2 Дисциплінарного статуту, дисциплінарний проступок - невиконання чи неналежне виконання особою рядового або начальницького складу службової дисципліни.

Відповідно до ст. 5 Дисциплінарного статуту за вчинення дисциплінарного проступку особи рядового і начальницького складу несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим статутом.

Статтею 7 цього статуту передбачені обов'язки осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ України щодо дотримання службової дисципліни.

Статтею 12 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України визначені види дисциплінарних стягнень, які накладаються на осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ за порушення службової дисципліни. Серед яких є і звільнення з органів внутрішніх справ.

Статтею 14 Дисциплінарного статуту визначений порядок накладення таких дисциплінарних стягнень, а статтями 16 та 18 - строк їх накладення та виконання відповідно.

Порядок проходження служби особами рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, їх права і обов'язки визначає Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затверджене

постановою Кабінету Міністрів УРСР від 29 липня 1991 року № 114.

Відповідно до п. 66 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, особи рядового і начальницького складу, особи рядового і начальницького складу, які скоїли вчинки, що дискредитують звання рядового і начальницького складу, звільняються з органів внутрішніх справ.

Такий вид припинення служби в органах внутрішніх справ, як звільнення за п. 66 вказаного Положення, є самостійною підставою для звільнення осіб рядового і начальницького складу, проте, факт скоєння вчинку, що дискредитує звання рядового і начальницького складу, який став підставою для звільнення, повинен бути доведеним.

Як вбачається зі змісту наказу Міністерства внутрішніх справ України від 29.08.2014 № 963, МВС України посилається на порушення позивачем ст. 65 Конституції України, ч.3 ст. 3 та ч. 1 ст. 5 Закону України «Про міліцію», а також порушення присяги працівника органів внутрішніх справ, яка затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 28 грудня 1991 року № 382.

Відповідно до ст. 65 Конституції України, захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов'язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.

Згідно ч. 3 ст. 3 Закону України «Про міліцію», у підрозділах міліції не допускається діяльність політичних партій. При виконанні службових обов'язків працівники міліції незалежні від впливу політичних партій та інших об'єднань громадян.

Частиною 1 ст. 5 вказаного Закону передбачено, що міліція виконує свої завдання неупереджено, у точній відповідності з законом. Ніякі виняткові обставини або вказівки службових осіб не можуть бути підставою для будь-яких незаконних дій або бездіяльності міліції. Для забезпечення громадського порядку працівники міліції зобов'язані вживати заходів незалежно від свого підпорядкування.

Відповідно до ст. 17 Закону України «Про міліцію» та постанови Кабінету Міністрів України від 28 грудня 1991 року № 382 «Про затвердження нового тексту Присяги працівника органів внутрішніх справ України» передбачено, що працівники міліції складають присягу наступного змісту: «Я, (прізвище, ім'я та по батькові), вступаючи на службу до органів внутрішніх справ України, складаю Присягу і урочисто клянуся завжди залишатися відданим народові України, суворо дотримуватися її Конституції та чинного законодавства, бути гуманним, чесним, сумлінним і дисциплінованим працівником, зберігати державну і службову таємницю. Я присягаю з високою відповідальністю виконувати свій службовий обов'язок, вимоги статутів і наказів, постійно вдосконалювати професійну майстерність та підвищувати рівень культури, всіляко сприяти зміцненню авторитету органів внутрішніх справ. Клянуся мужньо і рішуче, не шкодуючи своїх сил і життя, боротися із злочинністю, захищати від протиправних посягань життя, здоров'я, права й свободи громадян, державний устрій і громадський порядок. Якщо ж я порушу цю Присягу, то хай мене покарають за всією суворістю закону».

На обґрунтування порушень наведених вище норм МВС України посилається на висновок службового розслідування за фактом порушення службової дисципліни окремими працівниками ГУ МВС України в Донецькій області та УМВС України на Донецькій залізниці від 29.08.2014, який складений за результатами розгляду матеріалів службового розслідування, проведеного на підставі наказу МВС України від 29.08.2014 №889.

На підтвердження скоєння позивачем вчинку, що дискредитує звання рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ України, МВС України у висновку службових розслідувань та своїх запереченнях посилається на те, що ОСОБА_1 співпрацював з незаконним озброєним формуванням «ДНР», що підтверджується розписками про співпрацю та відмову виконувати і дотримуватись вимог Законів України, присяги працівника органів внутрішніх справ України та наказів МВС України.

Ухвалами Донецького окружного адміністративного суду від 11.03.2015, від 15.04.2015 витребовувалися у відповідачів матеріали службової перевірки, а також вищезазначені розписки. Однак, на теперішній час відповідачами не надано розписки, яка б свідчила про співпрацю позивача з незаконним озброєним формуванням «ДНР» та відмову виконувати і дотримуватись вимог Законів України, присяги працівника органів внутрішніх справ України та наказів МВС, що свідчить про недоведеність відповідачами співпраці ОСОБА_1 з незаконним озброєним формуванням «ДНР».

Таким чином, зазначення у висновку службового розслідування від 29.08.2014 про вчинення позивачем вчинків, що дискредитують звання рядового і начальницького складу, суд не враховує з огляду на те, що ці висновки не підтверджені належними доказами.

Суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до Інструкції про порядок проведення службових розслідувань, службовою особою органу (підрозділу) внутрішніх справ, якій доручено проведення службового розслідування має бути забезпечене повне, всебічне і об'єктивне дослідження обставин подій, які стали підставою для його призначення, задля чого ця особа наділена повноваженнями, передбаченими підпунктом 6.2.1 Інструкції № 541/23073.

Пунктом 5.1 вказаної Інструкції встановлено строк службового розслідування, який за загальним правилом може тривати місяць із дня видання наказу про його призначення.

Разом з тим, відповідно до пункту 6.3 Інструкції № 541/23073, особа рядового чи начальницького складу органів внутрішніх справ, стосовно якої проводиться службове розслідування, має, зокрема, право отримувати інформацію про підстави проведення такого розслідування; брати участь у службовому розслідуванні, у тому числі давати усні чи письмові пояснення, робити заяви, в установленому порядку подавати документи, які мають значення для його проведення; висловлювати письмові зауваження щодо об'єктивності та повноти проведення службового розслідування, дій або бездіяльності службової особи (осіб), яка(і) його проводить(ять); за письмовим рапортом ознайомлюватися з висновком службового розслідування, а також з матеріалами, зібраними в процесі його проведення, у частині, яка її стосується, крім випадків, визначених законодавством України; оскаржувати рішення, прийняте за результатами службового розслідування, у строки і в порядку, що визначені законодавством України. Вказаним пунктом також встановлено, що забороняється затверджувати висновок службового розслідування без отримання від особи РНС письмового пояснення або за відсутності акта про її відмову в наданні письмового пояснення.

З матеріалів справи вбачається, що службове розслідування, результати якого викладені у висновку від 29.08.2014, проведене на підставі наказу МВС України від 29.08.2014 № 889; спірні накази МВС України № 963 та 1720 о/с прийняті Головним управлінням МВС України в Донецькій області теж 29.08.2014, тобто, призначення службового розслідування, винесення висновків про результати цієї перевірки та притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності здійснене в один день.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що службове розслідування було проведено без дотримання приписів п. 6.2.1 Інструкції № 541/23073, а саме службова перевірка за фактом порушення службової дисципліни, зокрема, капітана міліції ОСОБА_1 проведена поверхово, неповно, не всесторонньо та без встановлення всіх обставин по справі.

Крім того, при проведенні службового розслідування не було дотримано його процедури та не забезпечено дотримання прав позивача, як особи, стосовно якої воно проводилось, що є порушенням вимог п. 6.3 Інструкції.

Також з матеріалів справи вбачається, що пояснення у позивача не відбирались, з наказом про проведення службового розслідування, з висновками цього розслідування та прийнятими на його наслідком наказами про звільнення, позивач ознайомлений не був.

З довідки Дзержинського МВ ГУМВС України в Донецькій області від 14.04.2015 № 5674 по кримінальному провадженню за номером 12014050220001124 від 09.07.2014 за ознаками кримінального провадження передбаченого статтею 341 КК України підписаною начальником Дзержинського МВ ГУМВС України в Донецькій області полковника міліції Г.Л. Приступи вбачається, що по зазначеному кримінальному провадженню у якості свідків допитані співробітники Дзержинського МВ ГУМВС України в Донецькій області, зокрема і капітан міліції ОСОБА_1, дільничний інспектор міліції сектора дільничних інспекторів міліції Дзержинського міського відділу Головного управління МВС України в Донецькій області. У своїх показах, позивач розповів про те, що саме відбувалося захоплення адміністративної будівлі Дзержинського МВ ГУМВС України в Донецькій області. Завдяки показам позивача та інших співробітників Дзержинського МВ було встановлено коло причетних осіб до вказаного кримінального правопорушення. В ході проведення досудового розслідування було встановлено, що до працівників Дзержинського МВ була застосована погроза фізичною розправою терористами «ДНР», якщо вони не виконають умови терористів. Після звільнення з заручників працівників міліції, жоден з них не виконав умови терористів, не перейшов на їхній бік, не взяв зброю до своїх рук та не став на шлях протидій законної влади на території України, що свідчить про їх вірність присязі працівника міліції, яку вони урочисто давали на початку свого шляху в рядах міліції. Незважаючи на особисту небезпеку та велику психологічну травму працівники Дзержинського МВ продовжували виходити на роботу та виконувати свої обов'язки та функції.

На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку про недоведенність відповідачами факту вчинення позивачем дій, що дискредитують звання рядового і начальницького складу, що є підставою для визнання оскаржуваних наказів МВС України № 963 від 29.08.2014 та № 1720 від 29.08.2014 незаконними та їх скасування в частині звільнення позивача.

Згідно ч. 1 ст. 69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Відповідно до ч.ч. 1-2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Щодо позовних вимог про стягнення з Дзержинського МВ Головного Управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області на користь ОСОБА_1 грошового забезпечення за час вимушеного прогулу з 29.08.2014 по день прийняття постанови у справі, суд зазначає наступне.

Згідно з пунктом 24 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, у разі незаконного звільнення особи рядового, начальницького складу органів внутрішніх, має бути виплачено грошове забезпечення за час вимушеного прогулу.

Порядок та умови виплати грошового забезпечення особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ визначені в Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, затвердженій наказом Міністерства внутрішніх справ України від 31.12.2007 № 499, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 12.03.2008 за №205/14896 (далі за текстом - Інструкція).

Згідно з п. 1.3 цієї Інструкції грошове забезпечення осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ визначається залежно від посади, спеціального звання, наукового ступеня і вченого звання, тривалості та умов служби.

Відповідно до п. 1.5 Інструкції підставою для виплати грошового забезпечення є наказ начальника органу внутрішніх справ про призначення на штатну посаду, яка входить у його номенклатуру, наказ ректора вищого навчального закладу про зарахування на навчання або наказ про зарахування в розпорядження відповідного органу та встановлення конкретного розміру окладів, надбавок, доплат тощо.

Пунктом 1.18 Інструкції визначено, що при прийнятті на службу до органів внутрішніх справ грошове забезпечення особам рядового і начальницького складу нараховується з дня призначення на посаду. У разі звільнення зі служби грошове забезпечення особі рядового чи начальницького складу виплачується до дня виключення зі списків особового складу включно.

Відповідно до пункту 2.2.5 Інструкції у разі звільнення зі служби виплата посадового окладу за займаною посадою припиняється з дня, наступного за днем виключення особи рядового чи начальницького складу зі списків особового складу органу, підрозділу, закладу чи установи органів внутрішніх справ.

Як вже встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, позивача звільнено з органів внутрішніх справ 29.08.2014.

Враховуючи те, що спірні накази МВС України були визнані протиправними та те, що позивач перебував на грошовому утриманні в Дзержинському МВ Головного Управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області, суд вважає, що позовні вимоги слід задовольнити шляхом зобов'язання останнього нарахувати та виплатити позивачу грошове забезпечення за час вимушеного прогулу по день поновлення на службі в органах внутрішніх справ України.

Щодо розміру грошового зобов'язання, що підлягає стягненню на користь позивача, суд, за принципом аналогії права, керується приписами постанови Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року № 100 «Про затвердження порядку обчислення середньої заробітної плати» (далі за текстом - Порядок).

Відповідно до абз. 1, 3 Порядку, обчислення середньої заробітної плати для оплати часу щорічної відпустки, додаткових відпусток у зв'язку з навчанням, творчої відпустки, додаткової відпустки працівникам, які мають дітей, або для виплати компенсації за невикористані відпустки провадиться виходячи з виплат за останні 12 календарних місяців роботи, що передують місяцю надання відпустки або виплати компенсації за невикористані відпустки. У всіх інших випадках збереження середньої заробітної плати середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов'язана відповідна виплата.

Згідно абз. 1, 3 п. 8 Порядку, нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком.

Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.

Середньомісячне число робочих днів розраховується діленням на 2 сумарного числа робочих днів за останні два календарні місяці згідно з графіком роботи підприємства, установи, організації, встановленим з дотриманням вимог законодавства.

Оскільки позивач був звільнений з посади в серпні 2014 року, розрахунок середньомісячної заробітної плати має бути проведений, виходячи з розміру грошового забезпечення за червень та липень 2014 року.

Середній заробіток (середньомісячне грошове забезпечення) позивача згідно довідки Дзержинського МВ ГУМВС України в Донецькій області за червень-липень 2014 року становить 4054,96 грн. (5308,10 грн. + 2801,81 грн. / 2).

При цьому, Дзержинським МВ ГУМВС України в Донецькій області не надано до суду довідку про середньоденне грошове забезпечення позивача.

У зв'язку з певними особливостями графіку роботи працівників органів внутрішніх справ, суд позбавлений можливості здійснити розрахунок конкретної суми, яка підлягає стягненню на користь позивача за час вимушеного прогулу.

Разом із тим, після звільнення (29.08.2014) позивач продовжував працювати на своїй посаді в Дзержинському МВ ГУМВС України в Донецькій області та отримувати грошове забезпечення. Однак суду не надано відомостей щодо розміру сплачених позивачу в рахунок заробітної плати коштів за період після 29.08.2014. Отже суд позбавлений можливості зазначити розмір грошового забезпечення, який має бути стягнутий з Дзержинського МВ ГУМВС України в Донецькій області на користь ОСОБА_1 за час вимушеного прогулу.

Оскільки позивача було звільнено з органів внутрішніх справ України 29.08.2014, тому останнім робочим днем вважається саме 29.08.2014, внаслідок чого, позивач підлягає поновленню на посаді з 30.08.2014.

Згідно з частиною 1 статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України, негайно виконуються постанови суду про: присудження виплати заробітної плати, іншого грошового утримання у відносинах публічної служби - у межах суми стягнення за один місяць; поновлення на посаді у відносинах публічної служби.

Таким чином, постанова суду в частині поновлення позивача на посаді та виплати йому грошового забезпечення за час вимушеного прогулу за один місяць підлягають негайному виконанню.

На підставі вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку про часткове задоволення позовних вимог ОСОБА_1.

Відповідно до ст. 94 КАС України судові витрати не підлягають стягненню.

Керуючись, ст.ст. 2, 8-11, 17, 69-71, 86, 94, 158-163, 185-186, 254, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Позов ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Визнати протиправними та скасувати накази Міністерства внутрішніх справ України від 29.08.2014 № 963, № 1720 о/с від 29.08.2014 в частині звільнення ОСОБА_1 з органів внутрішніх справ.

Поновити капітана міліції ОСОБА_1 на посаді дільничного інспектора міліції сектора дільничних інспекторів міліції Дзержинського МВ ГУМВС України в Донецькій області з 30.08.2014.

Зобов'язати Дзержинський міський відділ Головного Управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) грошове забезпечення за час вимушеного прогулу з 30.08.2014 по 07.05.2015.

В задоволенні іншій частині позовних вимог - відмовити.

Постанова в частині поновлення на службі в органах внутрішніх справ України капітана міліції ОСОБА_1 на посаді дільничного інспектора міліції сектора дільничних інспекторів міліції Дзержинського МВ ГУМВС України в Донецькій області та стягнення грошового забезпечення за час вимушеного прогулу за один місяць підлягає негайному виконанню.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її проголошення. У разі застосування судом ч. 3 ст. 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Головуючий суддя Дмитрієв В.С.

Судді Кравченко Т.О.

Волгіна Н.П.