Ухвала суду № 44370542, 27.04.2015, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

У Х В А Л А

27 квітня 2015 р. справа № 804/5623/15

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Прудник С.В., перевіривши матеріали позовної заяви арбітражного керуючого ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України, Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення, визнання протиправним та скасування наказу № 84/7 від 16.03.2015 р., зобов'язання вчинити певні дії, визнання протиправним та скасування розпорядження № 19-Р від 25.03.2015 р., визнання протиправним та скасування припису від 25.03.2015 р. № 20-П, -

ВСТАНОВИВ :

23 квітня 2015 року арбітражний керуючий ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Міністерства юстиції України, Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області, в якому позивач просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Дисциплінарної комісії арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) оформлене протоколом від 13.01.2015 р. № 25/01/15 в частині застосування до арбітражного керуючого ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді попередження;

- визнати протиправним та скасувати наказ Міністерства юстиції України № 84/7 від 16.03.2015 р. в частині накладення дисциплінарного стягнення у вигляді попередження до арбітражного керуючого ОСОБА_1;

- зобов'язати Міністерство юстиції України вилучити запис про накладення на арбітражного керуючого ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді попередження з Єдиного реєстру арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) України;

- визнати протиправним та скасувати видане Міністерством юстиції України Головним територіальним управлінням юстиції у Дніпропетровській області відділом з питань банкрутства розпорядження про усунення порушень від 25.03.2015 р. № 19-Р;

- визнати протиправним та скасувати виданий Міністерством юстиції України Головним територіальним управлінням юстиції у Дніпропетровській області відділом з питань банкрутства припис про недопущеня повторних порушень від 25.03.2015 р. № 20-П.

Разом з тим, за змістом позовної заяви позивачем заявлено клопотання про забезпечення позову в порядку ст. 117 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом зупинення дії розпорядження про усунення порушень від 25.03.2015 р. № 19-Р, на час розгляду даної адміністративної справи.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 107 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтею 106 цього Кодексу.

Перевіривши позовну заяву на відповідність вимогам ст. 106 Кодексу адміністративного судочинства України, суд приходить до висновку, що даний адміністративний позов подано з порушенням вимог закону.

Так, відповідно до ч. 3 ст. 106 Кодексу адміністративного судочинства України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати.

Частиною 2 ст. 87 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Згідно ст. 1 Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011 р. № 3674-VІ (зі змінами та доповненнями), судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011 року № 3674-VI, та ч. 1 ст. 8 Закону України "Про Державний бюджет України на 2015 рік", розмір ставки судового збору справляється виходячи з розміру мінімальної заробітної плати, яка на 1 січня 2015 року складає 1218,00 грн.

За змістом позовних вимог позивач просить суд визнати протиправним та скасувати рішення, визнати протиправним та скасувати наказ № 84/7 від 16.03.2015 р., зобов'язати вчинити певні дії, визнати протиправним та скасувати розпорядження № 19-Р від 25.03.2015 р., визнати протиправним та скасувати припис від 25.03.2015 р. № 20-П, а також, просить суд забезпечити позов в порядку ст. 117 Кодексу адміністративного судочинства України.

Отже, судом встановлено, що предметом позову є вимоги, що містять немайновий характер, а саме, позивачем заявлено п'ять позовних вимог, а також, заявлено клопотання про забезпечення позову.

Згідно Довідки про результати вивчення та узагальнення практики застосування адміністративними судами Закону України "Про судовий збір", що затверджена Постановою Пленуму Вищого адміністративного суду України "Про практику застосування адміністративними судами положень Закону України від 8 липня 2011 року № 3674-VI "Про судовий збір" від 23.01.2015 року № 2, позови та заяви, які подаються до судів, можуть містити декілька самостійних вимог, кожна з яких є об'єктом сплати судового збору.

З урахуванням вимог статті 6 Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011 року № 3674-VI, з позовних заяв, що містять кілька вимог немайнового характеру, судовий збір справляється з кожної вимоги окремо.

Відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011 року № 3674-VI, за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, ставка судового збору становить 0,06 розміру мінімальної заробітної плати, що відповідає сумі 73,08 грн.

Разом з тим, відповідно до Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011 р. № 3674-VІ, за подання заяви про забезпечення доказів або позову сплачується судовий збір у розмірі 0,1 розміру мінімальної заробітної плати, що відповідає сумі 121,80 грн.

Отже, позивач, звертаючись до суду з п'ятьма немайновими вимогами повинен був сплатити до суду судовий збір в сумі - 365,40 грн., а також, судовий збір в сумі 121,80 грн. за подання заяви про забезпечення позову.

З матеріалів адміністративного позову вбачається, що арбітражним керуючим ОСОБА_1, при зверненні до суду надано лише копії квитанцій про сплату судового збору за подання позовної заяви до суду у розмірі 73,08 грн. та 121,80 грн.

Тобто, в порушення ч. 3 ст. 106 Кодексу адміністративного судочинства України, оригіналу доказу сплати судового збору за подання до адміністративного суду позовної заяви, яка містить п'ять вимог немайнового характеру, а також, заяви про забезпечення позову, позивачем до матеріалів адміністративного позову не надано.

Частиною 1 ст. 67 Конституції України визначено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом. Сплата судового збору за подання позовних заяв є складовою доступу до правосуддя, який є елементом права особи на судовий захист, гарантованого ст. 55 Конституції України.

Таким чином, позивачу слід сплатити судовий збір із заявлених ним п'яти немайнових вимог і заяви про забезпечення позову, та надати до суду оригінали квитанцій, як доказ сплатити судового збору у розмірі 365,40 грн. та 121,80 грн., сплаченого на реквізити: одержувач - УДКСУ у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області, банк одержувача - ГУ ДКСУ у Дніпропетровській області, код ОКПО 37989253, розрахунковий рахунок 31210206784008, МФО 805012, код класифікації доходів бюджету - 22030001.

Разом з тим, відповідно до ч. 2 ст. 106 Кодексу адміністративного судочинства України, на підтвердження обставин, якими обґрунтовуються позовні вимоги, позивач надає докази, а в разі неможливості - зазначає докази, які не може самостійно надати, із зазначенням причин неможливості подання таких доказів.

Судом встановлено, що на підтвердження обставин, якими обґрунтовуються позовні вимоги, позивач не надає жодних письмових доказів, та не зазначає доказів, які не може самостійно надати, із зазначенням причин неможливості подання таких доказів.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовна заява не відповідає вимогам ст. 106 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до ч. 1 ст. 108 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 106 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначає недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлює строк, достатній для усунення недоліків.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 105 - 108, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -

УХВАЛИВ :

Адміністративний позов арбітражного керуючого ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України, Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення, визнання протиправним та скасування наказу № 84/7 від 16.03.2015 р., зобов'язання вчинити певні дії, визнання протиправним та скасування розпорядження № 19-Р від 25.03.2015 р., визнання протиправним та скасування припису від 25.03.2015 р. № 20-П - залишити без руху.

Позивачу надати строк до 12 травня 2015 р. для усунення недоліків позовної заяви, шляхом надання до суду оригіналу документу про сплату судового збору в розмірі 365,40 грн. та 121,80 грн., із заявлених позивачем п'яти немайнових вимог та клопотання про забезпечення позову, сплаченого на реквізити: одержувач - УДКСУ у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області, банк одержувача - ГУ ДКСУ у Дніпропетровській області, код ОКПО 37989253, розрахунковий рахунок 31210206784008, МФО 805012, код класифікації доходів бюджету - 22030001, а також, надання до суду письмових доказів на підтвердження обставин, якими обґрунтовуються позовні вимоги.

Роз'яснити позивачу, що відповідно до п. 1. ч. 3, ч. 6 ст. 108 Кодексу адміністративного судочинства України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху. Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху невідкладно надіслати особі, що звернулась із позовною заявою.

Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд, в порядку та у строки, передбачені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України, та набирає законної сили відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя С. В. Прудник