Постанова № 44370501, 22.04.2015, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 квітня 2015 р. Справа № 2а-9758/10/0470 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Конєвої С.О. при секретарі судового засіданняПанченко Я.І. за участю представників сторін: від позивача: Корнійчук А.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Державної фінансової інспекції у Дніпропетровській області до Управління комунального господарства Дніпропетровської міської ради про зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

05.08.2010р. Контрольно-ревізійне управління в Дніпропетровській області (правонаступником якого є Державна фінансова інспекція у Дніпропетровській області) звернулося з адміністративним позовом до Управління комунального господарства Дніпропетровської міської ради та просить зобов'язати відповідача виконати п.п.1, 2 вимог КРУ в Дніпропетровській області від 25.03.2009р. № 06-04-15/2527 в частині усунення порушень, виявлених у ході ревізії, а саме:

- відшкодувати до міського бюджету завищену вартість виконаних робіт у сумі 175640,20 грн. шляхом перерахування вказаної суми на рахунок 31411535700002 в ГУДКУ у Дніпропетровській області, МФО 805012, код платежу 21080500 «Інші надходження», з послідуючим її відшкодуванням за рахунок виконавця робіт ДМКП «УРЕА»;

- забезпечити стягнення з ТОВ "Хімпродукт" недоотриманої Управлінням комунального господарства Дніпропетровської міської ради орендної плати у сумі 14543,13грн. внаслідок невиконання вимог сесії міської ради щодо внесення змін до договору оренди у частині збільшення орендної ставки.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що фахівцями позивача була проведена ревізія фінансово-господарської діяльності відповідача за період з 01.07.2006р. по 31.12.2008р., за результатами якої складено акт ревізії від 12.03.2009р. №06-21/19. на підставі якого позивач направив на адресу відповідача обов'язкові вимоги, оформлені листом від 25.03.2009р. №06-04-15/2527, згідно яких відповідача було зобов'язано у визначений строк надати інформацію про вжиті заходи щодо виконання цих вимог, однак, відповідач, всупереч ст.15 Закону України «Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні» обов'язкові вимоги позивача в частині усунення виявлених порушень не виконав. На підставі зазначеного, позивач просить зобов'язати відповідача виконати п.п.1,2 вимог КРУ від 25.03.2009р. №06-04-15/2527. Окрім того, позивач просить у позові врахувати постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15.04.2009р. по справі №2а-4615/08/0470 за позовом Дніпропетровського міського КП «УРЕА» до Контрольно-ревізійного управління в Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування акту ревізії та обов'язкових вимог в частині завищення вартості виконаних робіт з очищення ямок від грязі та пилу (допущені ті ж порушення в застосуванні будівельних норм при ремонті доріг) якою було відмовлено у задоволенні позову, а постановою цього ж суду від 28.01.2010р. позивачеві було відмовлено у задоволенні позову про визнання протиправними дій посадових осіб Контрольно-ревізійного управління відносно завищення вартості виконаних робіт на суму 175640,20грн. та неправильного визначення розміру орендних ставок на суму 14543,13грн.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив його задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився без поважної причини, про дату, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином 06.04.2015р., 10.04.2015р. у відповідності до вимог ст. 35, 38 Кодексу адміністративного судочинства України, що підтверджується наявними в матеріалах справи телефонограмою та поштовим повідомленням (а.с. 102,104).

Згідно до ч. 4 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду без поважних причин, розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Враховуючи наведене, належне повідомлення відповідача про дату, час і місце розгляду справи, строки розгляду і вирішення справи, встановлені ст.122 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності відповідача за наявними у справі доказами згідно до вимог ч.4 ст.128 Кодексу адміністративного судочинства України.

Вирішуючи клопотання представника позивача про здійснення у справі процесуального правонаступництва КРУ у Дніпропетровській області на його правонаступника - Державну фінансову інспекцію у Дніпропетровській області у зв'язку з його реорганізацією, яка підтверджена постановою КМУ від 20.07.2011р. №765 та копією витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 12.01.2012р., які наявні в матеріалах справи, суд приходить до висновку про необхідність заміни позивача - Контрольно-ревізійного управління в Дніпропетровській області на його правонаступника - Державну фінансову інспекцію у Дніпропетровській області в порядку процесуального правонаступництва згідно до вимог ст.55 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судом у ході судового розгляду справи встановлені наступні обставини у справі.

12.03.2009р. позивачем на виконання п.1.2.4.1 плану контрольно-ревізійної роботи КРУ в Дніпропетровській області на І квартал 2009р. на підставі направлення від 02.02.2009р. №134-09 було проведено планову ревізію фінансово-господарської діяльності відповідача за період з 01.07.2006р. по 31.12.2008р., за результатами якої було складено акт ревізії №06-21/19 від 12.03.2009р. за висновками якого було встановлено, що відповідачем було завдано матеріальної шкоди (збитків) міському бюджету на загальну суму 565137,95грн., з якої у ході ревізії відшкодовано 224050,63грн. (а.с. 9-17).

На підставі вказаного вище акту ревізії від 25.03.2009р. позивачем згідно до вимог ст.10 Закону України «Про державну контроль-ревізійну службу в Україні» було прийнято вимогу за №06-04-15/2527 про усунення порушень, зокрема і п.1.2, що є предметом даного спору (а.с. 18).

Зазначена вимога позивача була отримана відповідачем 26.03.2009р., що підтверджується відбитком штемпеля відповідача за вх.№6/383 (а.с. 18).

В подальшому, відповідачем вищевказані вимоги позивача були оспорені в судовому порядку та за постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28.01.2010р. у справі № 2а-5336/09/0470 Управлінню комунального господарства Дніпропетровської міської ради було відмовлено у задоволенні позову щодо визнання протиправним та скасування акту ревізії позивача (а.с. 57-62).

У зв'язку з наведеним, позивач просить зобов'язати відповідача виконати п.1, п.2 вимог КРУ у Дніпропетровській області від 25.03.2009р. №06-04-15/2527, оскільки відповідачем вказані вимоги не були усунуті всупереч Закону України «Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні».

Заслухавши представника позивача, який брав участь у судовому засіданні, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши обставини справи, перевіривши доводи та давши їм належну правову оцінку, проаналізувавши норми чинного законодавства України, оцінивши їх у сукупності, суд приходить до висновку про відсутність обґрунтованих підстав для задоволення даного позову, виходячи з наступного.

Згідно до ст.15 Закону України «Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні», чинного на момент виникнення спірних правовідносин, законні вимоги службових осіб державної контроль-ревізійної служби є обов'язковими для виконання службовими особами суб'єктів, що ревізуються чи перевіряються.

В той же, час ст.124 Конституції України, ст.14 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що судові рішення, які набрали законної сили є обов'язковими до виконання на всій території України.

Також, за приписами ст.255 Кодексу адміністративного судочинства України постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України. Обставини, які були встановлені постановою, що набрала законної сили, в одній адміністративній справі не можуть оспорюватися в іншій судовій справі за участю тих самих сторін.

У відповідності до вимог ч.1 ст.72 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Із системного аналізу вищенаведених норм можна дійти до висновку, що лише законні вимоги посадових осіб Державної фінансової інспекції підлягають обов'язковому виконанню та обставини, які були встановлені постановою, що набрала законної сили в одній адміністративній справі не можуть оспорюватися в іншій судовій справі за участю тих самих сторін, окрім того, обставини, встановлені судовим рішенням у адміністративній справі , що набрало законної сили не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Так, як встановлено в судовому засіданні, підтверджено наявними в матеріалах справи доказами, відповідач оспорив у судовому порядку вимоги позивача п.1,2 від 25.03.2009р. №06-04-15/2527 та за результатами судового розгляду постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28.01.2010р. у справі №2а-5336/09/0470 відповідачеві було відмовлено у задоволенні позову (а.с. 57-62).

Між тим, за результатами перегляду вказаного вище судового рішення в апеляційній інстанції вказана постанова суду від 28.01.2010р. була скасована та прийнята нова постанова Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 07.05.2014р. у справі №2а-5336/09/0470 за якою позов задоволено частково, а саме: визнано протиправними та скасовані вимоги п.1,2 Контрольно-ревізійного управління в Дніпропетровській області від 25.03.2009р. №06-04-15/2527 (а.с. 93-95).

Зазначена постанова суду апеляційної інстанції набрала законної сили 07.05.2014р. у відповідності до вимогист.254 Кодексу адміністративного судочинства України та, як зазначив представник позивача в судовому засіданні, у порядку касаційного провадження позивачем не оскаржувалася.

Частина 1 статті 71 КАС України встановлює, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а ч. 2 ст. 71 КАС України визначає, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Представником позивача у ході судового розгляду справи не доведено належними та допустимими доказами правомірність заявлення позовних вимог про зобов'язання відповідача виконати п.1,2 вимоги Контрольно-ревізійного управління від 25.03.2009р. №06-04-15/2527 з урахуванням того, що на момент розгляду даної справи (22.04.2015р.) вказані вимоги Контрольно-ревізійного управління визнані протиправними та скасовані за судовим рішенням, яке набрало законної сили, не оскаржено позивачем та не скасовано у встановленому законодавством порядку та є обов'язковим до виконання згідно до вимог ст.124 Конституції України, ст.14, 255 Кодексу адміністративного судочинства України.

Представником позивача не наведено жодних норм матеріального права, які б встановлювали обов'язковість виконання вимог позивача, які визнані протиправними та скасовані судовим рішенням, що набрало законної сили.

Як зазначив представник позивача в судовому засіданні такі норми матеріального права взагалі відсутні.

Також судом не можуть бути прийняті до уваги доводи представника позивача про врахування постанови Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 15.09.2009р. у справі №2а-4615/08/0470 щодо допущення ДМКП «УРЕА» тих же самих порушень, за якої було відмовлено в позові з огляду на те, що вказане судове рішення не стосується даного предмету спору, не є преюдиційним при встановленні обставин у даній справі з урахуванням вимог ст.72 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Приймаючи до уваги викладене, враховуючи, що п.1,2 вимог Контрольно-ревізійного управління від 25.03.2009р. №06-04-15/2527 визнані протиправними та скасовані у судовому порядку, судове рішення набрало законної сили, а тому суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення даного адміністративного позову.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить із того, що у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються згідно до ч.4 ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись ст.ст. 2-10, 11, 12,71, 72, 86, 72, 94, 122, 128, 160, 161, 162, 163,167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову Державної фінансової інспекції у Дніпропетровській області до Управління комунального господарства Дніпропетровської міської ради про зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.

Постанова може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги до суду першої інстанції з одночасним направленням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня проголошення постанови, або протягом десяти днів з моменту отримання копії постанови відповідно до вимог ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова суду набирає законної сили у порядку та у строки, визначені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови складений 27.04.2015р.

Суддя С.О. Конєва