Вирок № 44368848, 26.05.2015, Новобаварський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Харкова)

Справа № 639/12648/14

1-кп/639/112/15

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 травня 2015 року м. Харків

Жовтневий районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді Федюшина М.В.,

при секретарі Кузнецові М.І.,

за участю прокурора Сагуна М.О.,

обвинуваченого - ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові обвинувальний акт по кримінальному провадженню за обвинуваченням:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Харкова, громадянина України, українця, з середньою-спеціальною освітою, не працюючого, не одруженого, раніше судимого: вироком Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 01.09.2006 року за ч. 2 ст. 187, ч. 1 ст. 357, ст.70 КК України до 4 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з випробувальним строком на 1 рік; вироком Московського районного суду м. Харкова від 23.06.2011 року за ч. 2 ст. 186, ч. З ст. 185, 70 КК України до 4 років 6 місяців позбавлення волі; 16.02.2012р. звільнений від відбування покарання на підставі Закону України «Про амністію»; вироком Київського районного суду м. Харкова від 30.09.2013 року за ч. 2 ст. 185 КК України до 2 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з випробуваним строком на 1 рік; вироком Московського районного суду м. Харкова від 11.11.2013 року за ч. 2 ст. 185, ч. 4 ст. 70 КК України до 4 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з випробуваним строком на 3 роки; вироком Дзержинського районного суду м. Харкова від 03.11.2014 року за ч. 2 ст. 186, ст.71 КК України до 5 років позбавлення волі; вироком Комінтернівського районного суду м. Харкова від 19.12.2014р. за ч.2 ст.186, ч.4 ст.70 КК України до 5 років 1 місяця позбавлення волі; вироком Фрунзенського районного суду м. Харкова від 26.01.2015р. за ч.2 ст.186, ч.4 ст.70 КК України до 5 років 2 місяців позбавлення волі; вироком Московського районного суду м. Харкова від 31.03.2015р. за ч.2 ст.186, ч.4 ст.70 КК України до 5 років 2 місяців позбавлення волі, який зареєстрований та мешкає за адресою: АДРЕСА_1,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.186 КК України, суд,

встановив:

ОСОБА_1, будучи раніше судимим за вчинення корисних злочинів, маючи не зняту та не погашену у встановленому законом порядку судимість, на шлях виправлення та перевиховання не став і знову вчинив нові умисні корисливі злочини за наступних обставин.

В кінці липня - на початку серпня 2014 року, точна дата та час в ході досудового розслідування не встановлені, ОСОБА_1, знаходячись поблизу будинку ¹18 по вул. Свинаренко у м. Харкові, маючи злочинний умисел на відкрите заволодіння чужим майном, керуючись корисливим мотивом, діючи умисно, повторно, підійшов до раніше невідомої йому ОСОБА_2, яка йшла у напрямку магазину «Економ клас», розташованого в будівлі будинку №18 по вулиці Свинаренко в м. Харкові, та ривком лівої руки спробував зірвати з її шиї ланцюжок із металу жовтого кольору, вагою близько 10 грамів, вартістю згідно висновку судово- товарознавчої експертизи №3327 від 14.10.2014 року - 2870 гривень 90 копійок, внаслідок чого вищевказаний ланцюжок розірвався на дві частки, одна з яких, вагою 4,14 грами, вартістю, згідно висновку судово-товарознавчої експертизи №3327 від 14.10.2014 року - 1188 гри. 55 копійок, залишилася в руці ОСОБА_1, а інша частина залишилась у потерпілої ОСОБА_2, після чого ОСОБА_1, з місця вчинення злочину зник та розпорядився викраденим майном на власний розсуд, спричинивши потерпілій ОСОБА_2 матеріальний збиток на суму 1188 грн. 55 коп.

Крім того, 13 серпня 2014 року, близько 14.00 год., ОСОБА_1, знаходячись поблизу будинку АДРЕСА_2, маючи злочинний умисел на відкрите заволодіння чужим майном, керуючись корисливим мотивом, підійшов до раніше невідомої йому ОСОБА_3, яка сиділа на лавці поблизу вказаного домоволодіння, та діючи навмисно, повторно, із застосуванням насильства, яке не є небезпечним для життя та здоров'я потерпілої, наніс ОСОБА_3 один удар долонею правої руки в ліве плече спричинивши їй фізичну біль, та ривком лівої руки зірвав з її шиї ланцюжок із жовтого металу, вагою 14 грамів з кулоном із жовтого металу, вагою 5 грамів, загальною вартістю згідно висновку судово-товарознавчої експертизи №3233 від 06.10.2014 року - 6033 гривень 26 копійок, після чого з місця вчинення злочину зник, та розпорядився викраденим майном на власний розсуд, спричинивши потерпілій ОСОБА_3 матеріальний збиток на вказану вище суму.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1, свою провину у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.186 КК України, визнав повністю, щиро покаявся у скоєному, погодився з кваліфікацією вчинених ним діянь та пояснив суду, що вдень на початку серпня 2014р., точну дату не пам'ятає, він, знаходячись біля одного з будинків по вул. Свинаренко в м. Харкові побачив незнайому жінку, у якої на шиї був золотий ланцюжок, він підійшов до неї ззаду, та коли вона підіймалась по сходах у магазин, шляхом ривка, рукою, зірвав з шиї ланцюжок, після чого побіг звідти, подивився та з'ясував, що зірвав лише частину ланцюжка, яку невдовзі після цього заклав через свою знайому дівчину у ломбард, виручені гроші витратив на особисті потреби.

Приблизно 13 серпня 2014 року, о 14 год. він, знаходячись біля одного з будинків по пр. Ілліча в м. Харкові, побачив двох не знайомих йому жінок пенсійного віку, які сиділи на лавці, у однієї з них на шиї був золотий ланцюжок, після чого він, відволікаючи їх увагу, задав якесь питання, штовхнув цю жінку, та шляхом ривка, рукою зірвав з її шиї ланцюжок і побіг звідти. Зупинившись побачив, що в нього була тільки частина ланцюжка, вагою приблизно 10 грм., яку невдовзі після цього заклав через свою знайому дівчину у ломбард, виручені гроші витратив на особисті потреби.

До працівників міліції претензій не має, у скоєному щиро кається, злочини вчинив через скрутне матеріальне становище, оскільки не міг знайти роботу. Цивільний позов потерпілої ОСОБА_2, судові витрати визнає в повному обсягу.

Потерпілі ОСОБА_3 та ОСОБА_2, в судове засідання не з'явились, надали до суду заяви з проханням розглядати справу за їх відсутності, ОСОБА_3 до обвинуваченого будь - яких претензій не має, ОСОБА_2 цивільний позов до обвинуваченого про стягнення матеріальних збитків підтримує в повному обсягу.

Враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_1 та інші учасники процесу не оспорюють всі обставини справи і судом встановлено, що обвинувачений правильно розуміє зміст цих обставин, не наполягає на дослідженні всіх доказів по справі, у суду відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності його позиції, з урахуванням заяв потерпілих про розгляд справи за їх відсутності, суд провів судовий розгляд справи щодо всіх її обставин із застосуванням правил ч. 3 ст. 349 КПК України, обмежившись допитом обвинуваченого ОСОБА_1, та вивченням матеріалів справи, які характеризують особу обвинуваченого, визнавши недоцільним дослідження інших доказів по справі.

За таких обставин, суд вважає доведеною провину обвинуваченого ОСОБА_1 та кваліфікує його дії:

за епізодом заволодіння майном потерпілої ОСОБА_3, - за ч.2 ст.186 КК України, як відкрите викрадення чужого майна (грабіж), вчинений повторно, поєднаний з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого;

за епізодом заволодіння майном потерпілої ОСОБА_2, - за ч.2 ст.186 КК України, як відкрите викрадення чужого майна (грабіж), вчинений повторно.

Обставинами, які пом'якшують покарання відносно обвинуваченого ОСОБА_1, відповідно до вимог ст.66 КК України, суд визнає його щире каяття у скоєному злочині та активне сприяння розкриттю злочинів.

Обтяжуючих покарання обставин відносно обвинуваченого ОСОБА_1, відповідно до вимог ст.67 КК України, судом не встановлено.

Вивченням даних про особу обвинуваченого ОСОБА_1 встановлено, що він не одружений, не працює, раніше неодноразово судимий за вчинення корисливих злочинів, судимість за які не погашена у встановленому законом порядку, останній раз вироком Московського районного суду м. Харкова від 31.03.2015р. за ч.2 ст.186, ч.4 ст.70 КК України до 5 років 2 місяців позбавлення волі, на теперішній час утримується у слідчому ізоляторі м. Харкова, має постійне місце мешкання та реєстрації в м. Харкові, за місцем мешкання характеризується негативно, за місцем відбування покарання характеризується задовільно, на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває.

При призначенні обвинуваченому ОСОБА_1 покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчинених ним злочинів, те, що ним скоєні тяжкі злочини, дані про його особу, обставини, які пом'якшують його покарання.

Беручи до уваги вказані обставини у їх сукупності, суд вважає, що ОСОБА_1 повинен нести покарання, пов'язане з позбавленням волі, оскільки саме таке покарання, на думку суду є справедливим, а також необхідним і достатнім для його виправлення та попередження вчинення ним нового злочину, з призначенням ОСОБА_1 покарання у вигляді позбавлення волі в межах санкції ч.2 ст.186 КК України, та призначенням остаточного покарання на підставі ч.4 ст.70 КК України, за сукупністю злочинів, оскільки зазначені злочини вчинені ним до постановлення попереднього вироку Московського районного суду м. Харкова від 31.03.2015 року, шляхом часткового складання знову призначеного покарання із не відбутою частиною покарання за вироком Московського районного суду м. Харкова від 31.03.2015 року.

Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_1, в ході досудового та судового слідства не обирався, у зв'язку з чим суд, з урахуванням того, що обвинувачений на теперішній час відбуває покарання у місцях позбавлення волі за вироком Московського районного суду м. Харкова від 31.03.2015 року, вважає необхідним, з урахуванням даних про його особу, ступеня тяжкості скоєних ним злочинів, обрати йому до набрання цим вироком законної сили, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Цивільний позов потерпілої ОСОБА_2 до обвинуваченого ОСОБА_1 про стягнення матеріальних збитків підлягає повному задоволенню з урахуванням висновку товарознавчої експертизи щодо вартості викраденого майна та позиції обвинуваченого, яка пов'язана із повним визнанням позовних вимог.

Також суд, вважає за необхідне, на підставі ч.2 ст.124 КПК України, стягнути з обвинуваченого ОСОБА_1 на користь держави судові витрати за проведення експертних досліджень по справі.

Долю речових доказів суд вирішує згідно вимог ст.100 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 349, 373, 374 КПК України, суд,

ухвалив:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.186 КК України та призначити йому покарання у вигляді - 5 (п'яти) років 2 місяців позбавлення волі.

На підставі ч.4 ст.70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом часткового складання знову призначеного покарання з покаранням призначеним за вироком Московського районного суду м. Харкова від 31.03.2015 року, у вигляді 1 (одного) місяця позбавлення волі, остаточно призначити ОСОБА_1 покарання у вигляді 5 (п'яти) років і 3 (трьох) місяців позбавлення волі.

Обрати відносно ОСОБА_1, до набрання вироком законної сили, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в Харківському слідчому ізоляторі.

Строк відбування покарання ОСОБА_1 рахувати з моменту його фактичного затримання, тобто з 10 вересня 2014 року.

Зарахувати ОСОБА_1 у строк відбування покарання, строк його знаходження під вартою.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 на відшкодування матеріальних збитків - 2870 гривень 90 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судові витрати за проведення експертиз в сумі - 440 гривень 40 коп., які перерахувати на р/р 31419544700005, код доходів 24060300, код банку 37999680, МФО 851011, УДКСУ в Комінтернівському районі м. Харкова.

Речовий доказ по справі: ланцюжок з металу жовтого кольору, довжиною 32 см., який знаходиться на зберіганні у потерпілої ОСОБА_2, - повернути останній, як власнику.

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Харківської області шляхом подачі апеляційної скарги через Жовтневий районний суд м. Харкова протягом тридцяти днів з дня його проголошення, ОСОБА_1, який тримається під вартою, у той же строк з моменту отримання копії вироку.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя М.В. Федюшин