Вирок № 44368334, 27.03.2015, Лисичанський міський суд Луганської області

415/625/15-к

1-КП/415/157/15

ВИРОК

Іменем України

27.03.15 року Лисичанський міський суд Луганської області у складі:

головуючого судді Грибанової Л.О.

за участю:

секретаря Демченко Е.Є.,

прокурора Мохорта О.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Лисичанського міського суду Луганської області кримінальне провадження за обвинуваченням:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця селища Култук Слюдянського району Іркутської області, РФ, громадянина України, з професійно-технічною освітою, працюючого в якості охоронця ДП «ПівденКурортСервіс», перебуваючого на військовій службі в якості кулеметника кулеметної групи гранатно-кулеметного відділення оперативно-бойової прикордонної комендатури «Білгород-Дністровський» з місцем дислокації «Населений пункт «Лисичанськ» 25 прикордонного загону (І категорії) Південного регіонального управління Державної прикордонної служби України, у військовому званні «рядовий», одруженого, не судимого, зареєстрованого у АДРЕСА_1, проживаючого у АДРЕСА_2,

у вчиненні злочину, передбаченого ст.414 ч.1 КК України, -

встановив:

30 жовтня 2014 року, приблизно о 20 годині 50 хвилин, більш точніший час не встановлено, обвинувачений ОСОБА_1, перебуваючи, на підставі наказу №355-ос від 01 вересня 2014 року, на військовій службі в якості кулеметника кулеметної групи гранатно-кулеметного відділення оперативно-бойової прикордонної комендатури «Білгород-Дністровський» з місцем дислокації «Населений пункт «Лисичанськ» 25 прикордонного загону (І категорії) Південного регіонального управління Державної прикордонної служби України, у зв'язку з чим, являючись військовослужбовцем Державної прикордонної служби України, знаходячись у кімнаті на 2 поверсі приміщення по проспекту Леніна, 58, міста Лисичанська Луганської області, на виконання наказу здати особисту зброю, а саме, - пістолет Макарова ПБ 1594, 1978 р.в., з 2 магазинами до останнього (1594-1 і 1594-2) та 16 патронами, отриманих згідно Книги видачі зброї та боєприпасів (№256), до кімнати зберігання зброї,

в порушення вимог:

ст.11, ст.13, ст.16, ст.21, ст.22 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, відповідно до яких -

військовослужбовець зобов'язаний свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов'язок, бути хоробрим, ініціативним і дисциплінованим, беззастережно виконувати накази командирів (начальників), знати й утримувати в готовності до застосування закріплене озброєння, бойову та іншу техніку, берегти державне майно, додержуватися вимог безпеки, вживати заходів до запобігання захворюванню, травматизму, знати та виконувати свої обов'язки та додержуватися вимог статутів Збройних Сил України, виконувати службові обов'язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою, у разі застосування і використання зброї - вживати всіх заходів для того, щоб не було завдано шкоди стороннім особам, застосовувати зброю для захисту свого здоров'я і життя, а також, здоров'я і життя інших військовослужбовців і цивільних осіб від нападу, якщо іншими способами й засобами захистити їх у даній ситуації неможливо, для затримання особи, яку застали при вчиненні тяжкого злочину та яка намагається втекти або яка чинить збройний опір, намагається втекти з-під варти, а також, для затримання озброєної особи, яка загрожує застосуванням зброї та інших засобів, що становлять загрозу для життя і здоров'я військовослужбовців чи інших осіб, для відбиття нападу на об'єкти, що охороняються військовослужбовцями, а також, для звільнення цих об'єктів у разі захоплення, у разі спроби насильного заволодіння зброєю, бойовою та іншою технікою, якщо іншими способами і засобами неможливо припинити цю спробу,

ст.1, ст.4, ст.5, ст.6 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, відповідно до яких -

військова дисципліна зобов'язує кожного військовослужбовця бездоганно і неухильно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, неухильно виконувати вимоги військових статутів, накази командирів, застосування зброї допускається лише в бойовій обстановці, а в мирний час - у виняткових випадках, відповідно до вимог Статуту гарнізонної та вартової служб Збройних Сил України, Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України,

ст.111, ст.112, ст.195, ст.196, ст.197 Статуту гарнізонної та вартової служби Збройних Сил України, відповідно до яких -

розрядження та огляд зброї здійснюється негайно після повернення до вартового приміщення; зброя заряджається в спеціальному освітленому місці, яке обладнане кулеуловлювачами, під час зарядження і розрядження ствол зброї має бути направлений вгору (під кутом 45°-60°) і в бік від оточуючих жилих приміщень і об'єктів, які охороняються, якщо поблизу і навколо вартового приміщення розташовані житлові та службові приміщення, зарядження і розрядження зброї може проводитися у вартовому приміщенні в спеціальному місці, обладнаному кулеуловлювачами, зарядження та розрядження зброї проводиться за командами начальника варти та під його безпосереднім наглядом, пістолет заряджається спорядженим магазином, затвор під час заряджання назад не відводиться, перед зарядженням пістолет ставиться на запобіжник, застосуванню вогнепальної зброї мають передувати попередження про намір її використання у вигляді вигуку «Стій стрілятиму», а у разі невиконання порушником цієї вимоги - пострілом угору; без попередження зброю можуть застосовувати у разі виникненню загрози життю або здоров'ю військовослужбовців, нападу на чатового, на об'єкти, які охороняються, вартове приміщення або зміну, що прямує до постів (з постів), чатовим застосовується зброя без попередження у разі явного нападу на нього або на об'єкт, який він охороняє,

п.2.2.1., п.2.2.2., п.2.5, п.3.4. Інструкції про застосування зброї, бойової техніки, озброєння кораблів (катерів), літаків і вертольотів Державної прикордонної служби України, спеціальних засобів та заходів фізичного впливу під час охорони державного кордону та виключної (морської) економічної зони України, затвердженої Наказом адміністрації Державної прикордонної служби України за №200 від 21 жовтня 2003 року, відповідно до яких -

прикордонники мають право застосовувати заходи фізичного впливу, спеціальні засоби, службових собак і вогнепальну зброю у випадках і в порядку, передбачених цією Інструкцією, застосуванню сили, спеціальних засобів, службових собак і зброї повинно передувати попередження про намір їх використання, якщо дозволяють обставини, без попередження фізична сила, спеціальні засоби і зброя можуть застосовуватися, якщо виникла безпосередня загроза життю або здоров'ю громадян або прикордонників, службу з охорони державного кордону прикордонники несуть із зарядженою зброєю, при цьому патрон у патронник не досилається, патрон у патронник досилається тільки перед застосуванням зброї у випадках, зазначених у п.2.5.2. цієї Інструкції, а саме: для відбиття збройного нападу та вторгнення на територію України озброєних військових груп і злочинних угруповань, припинення збройних провокацій, а також, для відбиття нападу або припинення збройного опору осіб, які незаконно перетинають чи намагаються незаконно перетнути державний кордон України, захисту громадян від нападу, що загрожує їх життю і здоров'ю, а також, звільнення заручників, відбиття нападу на прикордонника або членів його сім'ї, якщо їх життю і здоров'ю загрожує небезпека, відбиття нападу на об'єкти, приміщення та прикордонні наряди Державної прикордонної служби, а також, їх звільнення в разі захоплення, затримання особи, яку застали при вчиненні тяжкого злочину і яка намагається втекти; затримання особи, яка чинить збройний опір, намагається втекти з-під варти, а також, озброєної особи, яка погрожує застосуванням зброї та інших предметів, що загрожує життю і здоров'ю прикордоннику; зупинки транспортного засобу шляхом його пошкодження, якщо водій своїми діями створює явну загрозу здоров'ю чи життю громадян або прикордоннику; подання сигналу тривоги або виклику допомоги; знешкодження тварини, яка загрожує життю і здоров'ю громадян або прикордонника, прикордонник має право оголити вогнепальну зброю і привести її у готовність, якщо вважає, що в обстановці, яка склалася, можуть виникнути підстави для її застосування, прикордонникам забороняється застосовувати і використовувати вогнепальну зброю при значному скупченні людей, якщо від цього можуть постраждати сторонні особи, з прибуттям прикордонного наряду до підрозділу розряджання зброї здійснюється у встановленому місці за командою й під наглядом чергового по підрозділу або офіцера (прапорщика), який очолює наряд, перевірка здійснюється за умови відокремлення від зброї магазина шляхом відведення затворної рами назад, огляду патронника й проведення контрольного спуску курка, перевірка зброї здійснюється обов'язково й у тих нарядів, які несли службу з незарядженою зброєю, категорично забороняється: без потреби, викликаної обстановкою, знімати зброю із запобіжника, класти палець на спусковий гачок, тощо,

ігноруючи правила поводження зі зброєю, та, проявляючи злочинну недбалість, під час руху, утримуючи пістолет Макарова ПБ 1594, 1978 р.в., заряджений спорядженим магазином НОМЕР_1 з 8 патронами 9 мм, у правій руці, при цьому, за відсутності потреби, викликаної обстановкою, знявши зброю із запобіжника, здійснив, відповідно до висновку судової балістичної експертизи за №142 від 19 січня 2015 року, постріл, влучивши у відпочиваючого у кімнаті потерпілого ОСОБА_2, перебуваючого на військовій службі ОБПК «Білгород-Дністровський» з місцем дислокації «Населений пункт «Лисичанськ» 25 прикордонного загону (І категорії) Південного регіонального управління Державної прикордонної служби України, спричинивши останньому тілесні ушкодження у вигляді - стану після вибухової травми та вогнепального кульового сліпого поранення правої верхньої щелепи з багатоуламковим переломом передньої та медіальної стінок правої верхньої щелепи, твердого піднебіння, лівого соскоподібного відростку, ЗЧМТ, забою головного мозку у вигляді ураження V, VI, VII пар нервів зліва, бульбарного синдрому, правобічної пірамідної симптоматики, які, відповідно до висновку судово-медичної експертизи №6 від 14-24 січня 2015 року, у своїй сукупності, відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпеки для життя в момент заподіяння.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою провину у вчиненні злочину, передбаченого ст.414 ч.1 КК України, при обставинах, зазначених в обвинувальному акті, визнав повністю, від надання пояснень - відмовився, і, відповідая на питання, зазначив, що час та місце скоєння ним інкримінованого органом досудового розслідування кримінального правопорушення, описаного в обвинувальному акті, викладені вірно, вказані обставини відповідають подіям, що відбувалися в дійсності, і він їх в повному обсязі підтверджує. Встановлені судово-медичною експертизою у потерпілого ОСОБА_2 тілесні ушкодження - визнає як виниклі внаслідок його необережного поводження зі зброєю. Завдана потерпілому ОСОБА_2 майнова шкода, пов'язана з лікуванням останнього у зв'язку з отриманням тілесних ушкоджень, відшкодована частково, з причин домовленості безпосередньо з потерпілим ОСОБА_2 щодо подальшого визначення тим певної необхідної для лікування суми. Позов прокурора в інтересах медичного закладу щодо перебування потерпілого ОСОБА_2 на стаціонарному лікуванні з приводу отриманих тілесних ушкоджень - визнає в повному обсязі, зазначена мйнова шкода, спричинена державній установі, - не відшкодована, що зобов'язується усунути найближчим часом. У скоєному - щиро розкаявся.

Враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_1 в повному обсязі визнав свою провину у вчиненні інкримінованого йому органом досудового розслідування кримінального правопорушення при обставинах, викладених в обвинувальному акті, та, беручи до уваги те, що прокурор також не оспорював фактичні обставини подій, і судом встановлено, що учасники зазначеного кримінального провадження, в тому числі і обвинувачений ОСОБА_1, правильно розуміють зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності їх позиції, роз'яснивши сторонам положення ст.349 ч.3 КПК України, відповідно до яких останні будуть позбавлені права оспорювати фактичні обставини провадження у апеляційному порядку, вислухавши думку учасників судового провадження, які не заперечували проти розгляду кримінального провадження, в порядку, передбаченому ст.349 ч.3 КПК України, суд визнає недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин провадження, які ніким не оспорюються.

За таких обставин, суд, допитавши обвинуваченого ОСОБА_1 та дослідивши матеріали кримінального провадження, що характеризують особу останнього, вважає, що винуватість обвинуваченого ОСОБА_1 - у порушенні правил поводження зі зброєю, що заподіяло потерпілому тілесні ушкодження, доведено, і органи досудового розслідування вірно і обгрунтовано кваліфікували дії останнього за ст.414 ч.1 КК України, відповідно.

При призначенні обвинуваченому ОСОБА_1 покарання, суд, на підставі ст.65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання: скоєне обвинуваченим ОСОБА_1 кримінальне правопорушення, відповідно до вимог ст.12 КК України, відноситься до категорії злочинів середньої тяжкості, обвинувачений ОСОБА_1 - працює і за місцем працевлаштування має позитивну виробничу характеристику (а.с.285), має постійне місце проживання, у побуті за місцем мешкання - характеризується позитивно (а.с.284), за місцем проходження військової служби має позитивну характеристику (а.с.111), у скоєному - щиро розкаявся.

В якості обставин, що пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_1, згідно зі ст.66 КК України, суд визнає щире каяття, визнання вини, активне сприяння розкриттю злочину, часткове добровільне відшкодування заподіяної шкоди (а.с.294), а також, несення служби в зоне проведення АТО,

наявність на утриманні дітей неповнолітнього віку - доньок ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_5 (а.с.281) та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_6 (а.с.282), і ту обставину, що обвинувачений вперше притягується до кримінальної відповідальності (а.с.157-158).

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_1, згідно зі ст.67 КК України, судом не встановлено.

Приймаючи до уваги вищенаведене, а також, враховуючи данні про особу обвинуваченого ОСОБА_1, який працює, і, разом з тим, має постійне місце мешкання, позитивно характеризується, як на виробництві, так і у побуті, позитивно зарекомендував себе під час проходження військової служби, в судовому засіданні - щиро розкаявся та вибачався за вчинення кримінального правопорушення, суд вважає за необхідне призначити останньому покарання - у виді позбавлення волі, в межах, передбачених санкцією ст.414 ч.1 КК України, з урахуванням вимог ст.63 КК України, оскільки обвинувачений ОСОБА_1 скоїв злочин, який, відповідно до вимог ст.12 КК України, відноситься до категорії злочинів середньої тяжкості і є злочином проти встановленого порядку несення військової служби, крім того, пов'язаний з причиненням потерпілому тілесних ушкоджень, при цьому, беручи до уваги обставини, що пом'якшують покарання, в тому числі і часткове відшкодування завданої потерпілому майнової шкоди, і, одночасно, враховуючи відсутність обставин, що обтяжують покарання, враховуючи щире каяття обвинуваченого ОСОБА_1, який активно сприяв розкриттю злочину і в судовому засіданні вибачався за вчинення останнього, і, одночасно, враховуючи думку потерпілого ОСОБА_2 у наданій до суду заяві, який на призначенні обвинуваченому суворого покарання не наполягав, а також, враховуючи наявність на утриманні у обвинуваченого дітей неповнолітнього віку, суд вважає, що виправлення обвинуваченого ОСОБА_1 можливе без відбування покарання - із застосуванням вимог ст.75 КК України, - зі звільненням від відбування покарання з випробуванням та покладенням ряду обов'язків, передбачених ст.76 ч.1 п.3, ст.76 ч.1 п.4 КК України, що, на переконання суду, буде необхідним та достатнім для досягнення мети виправлення та попередження нових злочинів.

Підстав щодо обрання запобіжного заходу у відношенні обвинуваченого ОСОБА_1 суд не вбачає, і зазначене питання учасниками данного кримінального провадження - не ставилося.

У зв'язку з проведенням в рамках зазначеного кримінального провадження - судової балістичної експертизи за №142 від 19 січня 2015 року (а.с.134-138), витрати на залучення експертів - у сумі 591 гривня 36 копійок (а.с.133), підлягають стягненню з обвинуваченого ОСОБА_1 в дохід держави (одержувач - УДКСУ у місті Лисичанську (місто Лисичанськ) 24060300, № рахунку 31117115700051, іден.код одержувача 37800278, банк одержувача, МФО - ГУДКСУ у Луганській області, 804013).

Позов прокурора в інтересах держави в особі Центрального клінічного госпіталю Державної прикордонної служби України до обвинуваченого ОСОБА_1 - про відшкодування збитків у розмірі 9328 гривень 79 копійок, витрачених установою охорони здоров'я на стаціонарне лікування потерпілого від злочину ОСОБА_2 у отоларингологічному відділенні Центрального клінічного госпіталя Державної прикордонної служби України, у період часу з 18 листопада 2014 року до 04 грудня 2014 року, включно, підлягає задоволенню в повному обсязі, сума спричиненого збитку підтверджується інформацією лікувального закладу (а.с.227-252).

Цивільний позов у встановленому законом порядку потерпілим ОСОБА_2 не заявлений, що не позбавляє останнього права звернутися до суду з відповідним позовом у порядку цивільного судочинства.

Речові докази по справі:

пістолет Макарова ПБ 1594, 1978 р.в., з магазинами НОМЕР_2, НОМЕР_1, 4 гільзи до патронів 9 мм, 12 патронів 9 мм, що знаходяться на зберіганні у Військовій прокуратурі Луганського гарнізону Південного регіону України (а.с.253),

- підлягають поверненню до ОБПК «Білгород-Дністровський» з місцем дислокації «Населений пункт «Лисичанськ» 25 прикордонного загону (І категорії) Південного регіонального управління Державної прикордонної служби України,

наволочка, що знаходиться на зберіганні у Військовій прокуратурі Луганського гарнізону Південного регіону України (а.с.253),

- підлягає знищенню, як не уявляюча ніякої цінності.

Керуючись ст.349 ч.3, ст.373, ст.374 КПК України, суд, -

засудив:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.414 ч.1 КК України, та призначити йому покарання - у виді позбавлення волі на строк 2 (два) роки.

На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання з випробуванням строком на 1 (один) рік.

Відповідно до ст.76 КК України покласти на ОСОБА_1 наступні обов'язки:

повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання,

періодично з'являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи.

Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_1, до набуття вироком законної сили, - не обирати.

Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави:

(одержувач - УДКСУ у місті Лисичанську (місто Лисичанськ) 24060300, № рахунку 31117115700051, іден.код одержувача 37800278, банк одержувача, МФО - ГУДКСУ у Луганській області, 804013)

591 (п'ятьсот дев'яносто одну) гривню 36 копійок за проведення судової балістичної експертизи.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави в особі Центрального клінічного госпіталю Державної прикордонної служби України 9328 (дев'ять тисяч триста двадцять вісім) гривень 79 копійок, витрачених установою охорони здоров'я на стаціонарне лікування потерпілого ОСОБА_2 у отоларингологічному відділенні Центрального клінічного госпіталя Державної прикордонної служби України, у період часу з 18 листопада 2014 року до 04 грудня 2014 року, включно.

Речові докази по справі:

пістолет Макарова ПБ 1594, 1978 р.в., з магазинами НОМЕР_2, НОМЕР_1, 4 гільзи до патронів 9 мм, 12 патронів 9 мм, що знаходяться на зберіганні у Військовій прокуратурі Луганського гарнізону Південного регіону України,

- повернути до ОБПК «Білгород-Дністровський» з місцем дислокації «Населений пункт «Лисичанськ» 25 прикордонного загону (І категорії) Південного регіонального управління Державної прикордонної служби України,

наволочку, що знаходиться на зберіганні у Військовій прокуратурі Луганського гарнізону Південного регіону України,

- знищити.

На вирок суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення може бути подана апеляційна скарга до Апеляційного суду Луганської області через Лисичанський міський суд Луганської області.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду. Копію вироку суду негайно, після його проголошення, вручити обвинуваченому та прокуророві.

Суддя: