Постанова № 4436590, 04.08.2009, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Київська, 150, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95493

ПОСТАНОВА

Іменем України

04.08.09Справа №2а-7858/09/11/0170 о14 годині 36 хвилин Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі судді Москаленко С.А., при секретарі Бурдейній Г.Ю., розглянувши за участю представника позивача - Андрєєва Кирила Петровича, довіреність № б/н від 23.07.09,

представник відповідача - Щуріна Дмитра Володимировича, довіреність № 73/10 від 23.07.09,

у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестрегіон»

до Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим

про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Інвестрегіон» звернулося до Окружного адміністративного суду АР Крим з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим про визнання недійсним податкового повідомлення рішення від 09.06.2009р. № 0010701501/0 про застосування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 170,00грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення суперечить чинному законодавству України, не відповідає фактичним обставинам справи, не ґрунтуються на обставинах, які підтверджені документами податкового обліку.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив задовольнити.

Представник відповідача проти позову заперечував з підстав, викладених у письмових запереченнях на адміністративний позов, в яких зазначив, що оскаржуване рішення прийнято відповідно до діючого законодавства, в звязку з чим у задоволенні позовних вимог просив відмовити.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, з наступних підстав.

28.04.2009р. позивачем до Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим була надана податкова декларація з податку на прибуток підприємства за перший квартал 2009р. із додатком № К1/1. Декларація підписана керівником та головним бухгалтером позивача та скріплена печаткою. (а.с.5-6).

15.05.2009р. Державною податковою інспекцією в м. Сімферополі АР Крим на адресу позивача надіслано повідомлення, в якому зазначено, що відповідно до п.п.4.1.4 п.4.1. ст.. 4 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» подана податкова декларація заповнена позивачем всупереч порядку її заповнення, а відтак, вона не є податковою декларацією. Позивачу рекомендовано заповнити податкову декларацію відповідно вимог абз.4 п.1.6 Наказу ДПА України від 29.03.2003р. №143 «Про затвердження форми декларації з податку на прибуток підприємств і порядку її заповнення»(далі Наказ). У зазначеному повідомленні не зазначено у чому полягає порушення, допущене позивачем при заповненні податкової декларації.

27.05.2009р. позивачем до ДПІ у м. Сімферополі АР Крим подані заперечення на повідомлення про усунення порушень заповнення декларації. У зазначених запереченнях позивач посилається на п.4.1.2. ст.4 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», згідно якого податкова декларація може бути не визнана такою, якщо не містить обовязкових реквізитів, не підписана посадовими особами та не скріплена печаткою (а.с.8).

Листом від 01.06.2009р. №28459/10/15-1 ДПІ у м. Сімферополі повідомила позивача про те, що декларація подана з порушенням п.1.6 Наказу ДПА України від 29.03.2003р. №143, а саме: додаток К1/1 до декларації додано на одному двосторонньому аркуші формату А4.

27.05.2009р. Державною податковою інспекцією в м. Сімферополі АР Крим за результатами невиїзної документальної перевірки своєчасності подання податкової звітності складено акт 4617/15-1/35409292 (далі Акт), у якому зазначено про порушення позивачем п.п. 4.1.4 п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», та п.16.4 ст.16 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», а саме: неподання податкової декларації в строки, визначені законодавством, або її затримку. Граничний строк подання податкової декларації зазначений в акті перевірки - 11.05.2009р., дата фактичного подання не зазначена. Акт підписаний позивачем із запереченнями (а.с.9), проте в зазначеному Акті не вказано, які саме порушення були допущені позивачем, що потягли за собою визнання декларації не поданою, ані посилання на порушення п.1.6 Наказу ДПА України від 29.03.2003р. №143.

09.06.2009р. Державною податковою інспекцією в м. Сімферополі на підставі Акту перевірки від 27.05.09р. відповідно до абз.1 п.п.17.1.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» за неподання податкової декларації у встановлені законодавством строки винесено податкове повідомлення рішення № 0010701501/0 про застосування до відповідача штрафних (фінансових) санкцій в сумі 170,00грн. (а.с.7).

Спеціальним законом з питань з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначає процедуру оскарження дій органів стягнення є Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»(далі Закон).

Підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 Закону передбачено строки подання податкових декларацій за базовий податковий (звітній) період, який дорівнює, зокрема, календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі при сплаті квартальних або піврічних авансових внесків), - протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя).

Податкова декларація з податку на прибуток приватних підприємств за перший квартал 2009 року подана позивачем 28.04.2009р., про що свідчить штамп Державної податкової інспекції у м. Сімферополі (а.с.5). Таким чином, податкова декларація подана позивачем у встановлені Законом строки.

Відповідно до абз. 5 пп.4.1.2 п.4.1.ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» податкова звітність, отримана контролюючим органом від платника податків як податкова декларація, що заповнена ним всупереч правилам, зазначеним у затвердженому порядку її заповнення, може бути не визнана таким контролюючим органом як податкова декларація, якщо в ній не зазначено обов'язкових реквізитів, її не підписано відповідними посадовими особами, не скріплено печаткою платника податків.

У поданій податковій декларації зазначені і заповнені усі обовязкові реквізити і поля, окрім тих, що не є обовязковими (позначені зірочкою) і заповнюються за бажанням платника, декларація має підпис керівника підприємства Хатіпової Л.І. і головного бухгалтера Помінової Т.Ю., скріплена печаткою платника податків. Поштовий індекс на податковій декларації присутній та вказаний в полі «місцезнаходження платника податку».

За таких обставин, подана податкова декларація відповідає вимогам вищезазначеного Закону.

Щодо посилання відповідача на невідповідність декларації п.1.6 Наказу ДПА України від 29.03.2003р. №143, яким затверджено Порядок складання декларації з податку на прибуток підприємства, а саме на надання додатку К1\1 на одному двосторонньому аркуші, а не на односторонніх аркушах суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Дійсно абз. 4 п.п. 1.6 п.1 Порядку складання декларації з податку на прибуток підприємства, затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації України №143, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 08.04.2003р. за N 271/7592 передбачено, що оригінал декларації з відповідними додатками подається платником до податкового органу за місцезнаходженням платника на одному двосторонньому аркуші форматом А-4 з відповідними додатками на односторонніх аркушах форматом А-4, але подання додатку до декларації на одному або двох аркушах не відноситься до реквізитів декларації, про які йдеться в Законі.

Суд звертає увагу відповідача, що відповідно до його листа від 01.06.09р. вих.№28459/10/15-1 невідповідність поданої позивачем декларації полягає в тому, що додаток до декларації №К1/1 подано на одному двосторонньому листі формату А-4. Тому посилання відповідача на невідповідність декларації іншим вимогам Наказу ДПА №143 від 29.03.2003р. є необґрунтованими, оскільки саме за зазначене порушення відповідач не визнав декларацію позивача на прибуток підприємств за 1 квартал 2009р. податковою звітністю, а відтак прийняв оскаржуване рішення.

Щодо посилання відповідача на відсутність відмітки у податковій декларації про наявність додатку К1/1, слід зазначити, що відповідний додаток було подано разом із декларацією, що не заперечувалося представником відповідача у судовому засіданні, а відтак, наявність відмітки на декларації про наявність додатку до неї носить формальний характер та не може бути підставою для застосування штрафних санкцій.

Окрім того, як зазначалося вище, акт перевірки, на підставі якого винесене оскаржуване податкове повідомлення-рішення взагалі не містить суті правопорушення, за яке на позивача було накладено штрафні санкції.

Стаття 19 Конституції України визначає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Оцінюючи правомірність дій та рішень органу владних повноважень суд керується критеріями, закріпленими у статті 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, які повинні дотримуватися при реалізації дискреційних повноважень владного субєкта., встановлюючи чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Таким чином, рішення відповідача про застосування до відповідача фінансових санкцій в розмірі 170,00грн. за несвоєчасне подання декларації не може бути визнано таким, що прийнято з урахуванням вищезазначених принципів, оскільки воно не відповідає вимогам закону та прийнято необґрунтовано, тобто без урахування всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.

Згідно з п.1 ч.2 ст. 162 КАС України у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень.

У позовні заяві позивач просить суд визнати недійсним рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0010701501/0 від 09.06.2009р. На думку суду позивачем неправильно обрано спосіб захисту порушеного права, оскільки недійсними можуть бути визнані правочини, відповідно до Цивільного кодексу України. Рішення субєкта владних повноважень, що оскаржується не є правочином, а є правовим актом (правовим актом індивідуальної дії) відтак може бути визнано протиправним та скасовано.

В свою чергу, частиною 2 ст.11 КАС України передбачено право суду вийти за межі позовних вимог, тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

Враховуючи необхідність повного захисту прав та інтересів позивача, суд вважає необхідним визнати протиправним та скасувати рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0010701501/0 від 09.06.2009р.

Під час судового засідання, яке відбулось 04.08.2009 р. були оголошені вступна та резолютивна частини постанови.

Відповідно до ст. 163 КАСУ постанову складено 10.08.2008р.

На підставі викладено, керуючись ст.ст. 11, 158-161, ч.1 ст. 162, 163 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим №0010701501/0 від 09.06.2009р, про застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 170, 00грн.

Постанова може бути оскаржена в Севастопольський апеляційний адміністративний суд через Окружний адміністративний суд АР Крим шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження постанови суду в десятиденний строк з дня складання постанови у повному обсязі та поданням після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги, або без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя Москаленко С.А.