Рішення № 44365217, 22.05.2015, Новозаводський районний суд м. Чернігова

Справа №751/2316/15-ц

Провадження №2/751/613/15

Рішення

Іменем України

22 травня 2015 року м. Чернігів

Н о в о з а в о д с ь к и й р а й о н н и й с у д м і с т а Ч е р н і г о в а

в складі: головуючого - судді Косач І. А.

при секретарі Летяга М. О.

з участю представника позивача ОСОБА_1

представника відповідачки ОСОБА_2,

представника третьої особи ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про захист права власності та усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою, -

Встановив:

Позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_5 про захист права власності та усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою, який неодноразово було уточнено (а.с.39,74), та мотивує свої вимоги наступним.

Позивач є власником 2/3 частин домоволодіння по АДРЕСА_1, а власником 1/3 частини - відповідачка.

Рішенням Новозаводського районного суду м. Чернігова від 30.03.2006р. позивачу виділено в користування земельну ділянку площею 168,80 кв.м., а саме: під житловими будівлями - 60,70 кв.м., під нежитловими будівлями - 15,10 кв.м., під індивідуальним городом та двором - 93,00 кв.м. Відповідачці було виділено земельну ділянку площею 84,40 кв.м, а саме: під житловими будівлями - 34,90 кв.м., під нежитловими будівлями - 2,05 кв.м., під городом - 46,45 кв.м. В спільне користування ОСОБА_4 та ОСОБА_5 була виділена земельна ділянка загальною площею 125,80 кв.м.

У порушення визначеного судовим порядку користування земельними ділянками, відповідачка самовільно захопила частину земельної ділянки, виділеної у спільне користування, встановила на ній альтанку, а на частині земельної ділянки позивача встановила вбиральню, чим перешкоджає йому користуватися спірними земельними ділянками.

Крім того, на стіні належної позивачу частити будинку без його відома та згоди відповідачкою встановлено супутникову антену. На його неодноразові прохання перенести супутникову антену зі стіни кімнати, відповідач не реагує.

Просив зобов'язати ОСОБА_5 звільнити самовільно зайняту земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_1, привести її у попередній стан шляхом демонтажу альтанки, встановленої у дворі спільного користування, та вбиральні, розташованої на земельній ділянці, виділеній у користування ОСОБА_4; зобов'язати ОСОБА_5 демонтувати супутникову антену належної ОСОБА_4 частини будинку за адресою: АДРЕСА_1; стягнути з відповідача судові витрати.

В ході розгляду справи, було залучено до участі в справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на стороні позивача - Державну інспекцію сільського господарства в Чернігівській області; та залучено до участі в справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача - Чернігівську міську раду.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримала, просила його задовольнити, посилаючись на обставини викладені в позовній заяві та в уточненнях. Додатково суду пояснила, що вважає, що встановлена відповідачем альтанка перешкоджає позивачу в користуванні двором загального користування, оскільки у позивача відсутній проїзд позивачу до належної йому частини будинку. Зі слів позивача, вбиральню встановлено та використовується відповідачем. Антену встановлено на зовнішній частині горища з боку позивача. Позивач вважає, що порушуються його права, оскільки він також має намір встановити антену на цьому місті, як в найсприятнішому для встановлення антени.

Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнала, просила в його задоволенні відмовити, посилаючись на доводи, які викладені у запереченнях на позовну заяву (а.с.40). Додатково пояснила, що альтанка була встановлена за усною домовленістю з позивачем. Вбиральня була встановлена саме позивачем і відповідачем не використовується, тому не погоджуються з вимогами щодо її знесення саме відповідачкою. Антена встановлена на горищі, яке є місцем загального користування і права позивача не порушуються.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача - Державної інспекції сільського господарства в Чернігівській області покладався на розсуд суду.

Свідок ОСОБА_6 в судовому засіданні пояснила, що вона проживає з сім'єю в частині будинку, який належить відповідачці. Альтанка була встановлена на землі загального користування за усною домовленістю з позивачем, використовується для зберігання побутових речей, оскільки в будинку не має місця. Альтанка не перешкоджає позивачу в користуванні земельною ділянкою та доступу до користування його земельною ділянкою та будинком. Після встановлення порядку користування земельною ділянкою, в 2006 році позивачем також було встановлено альтанку, яку він демонтував перед судовим засіданням. Спірна вбиральня була збудована позивачем на його земельній ділянці і нею користувались, оскільки позивач перекрив доступ до загальної вбиральні. Після того, як ним було знесено прибудову, яка перекривала доступ до вбиральні загального користування, в 2008 році, вбиральню, яку побудував позивач, вони не використовують для власних потреб. На момент встановлення супутникової антени позивач не проживав в будинку. Антену встановити на іншій частині будинку не можливо, оскільки там прокладені електричні дроти позивача.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача - Чернігівської міської ради в судове засідання не з'явився, про день та час слухання справи повідомлений належним чином (а.с.64), до суду надали клопотання, в якому зазначили, що просять розглядати справу без участі представника третьої особи у зв'язку з неможливістю явки, при розгляді справи покладаються на розсуд суду (а.с.65).

Вислухавши пояснення представника позивача, представника відповідача, представника третьої особи - Державної інспекції сільського господарства в Чернігівській області, пояснення свідка ОСОБА_6, дослідивши матеріали цивільної справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Відповідно до ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненнями фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Згідно ст. 10 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставі своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст.61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

В судовому засіданні встановлено, що відповідно до рішення Новозаводського районного суду м. Чернігова від 30.03.2006р. позивачу виділено в користування земельну ділянку площею 168,80 кв.м., а саме: під житловими будівлями - 60,70 кв.м., під нежитловими будівлями - 15,10 кв.м., під індивідуальним городом та двором - 93,00 кв.м. Відповідачці ж було виділено земельну ділянку площею 84,40 кв.м, а саме: під житловими будівлями - 34,90 кв.м., під нежитловими будівлями - 2,05 кв.м., під городом - 46,45 кв.м. В спільне користування ОСОБА_4 та ОСОБА_5 була виділена земельна ділянка загальною площею 125,80 кв.м. (а.с.3-5).

На виконання ухвали Новозаводського районного суду м. Чернігова від 22.04.2015 року, Державною інспекцією сільського господарства в Чернігівській області проведено перевірку дотримання земельного законодавства ОСОБА_5, в результаті якої було складено акт від 19 травня 2015 року № 000067 і встановлено, що на час проведення перевірки ні гр. ОСОБА_4, ні гр. ОСОБА_5 не оформили правовстановлюючі документи на використання даної земельної ділянки та використовує її відповідно до вищевказаного рішення суду. При виїзді на місцевість та з пояснень гр. ОСОБА_6 і гр. ОСОБА_4 встановлено, що на земельній ділянці, яка перебуває у спільному користуванні співвласників будинку АДРЕСА_1, гр. ОСОБА_5 розміщено тимчасову дерев'яну споруду, яка розташована на земельній ділянці площею 0,0006 га, та використовується останньою для зберігання предметів побуту. В результаті цих дій гр. ОСОБА_4 не має можливості використовувати вказану земельну ділянку, що суперечить вимогам ст. 103 ЗУ України. Крім того, встановлено, що на земельній ділянці, яку виділено в користування ОСОБА_4, розміщено вбиральню, площею 0,0001 га. Відповідно до пояснень гр. ОСОБА_4 дану вбиральню встановлено та фактично використовується гр. ОСОБА_5, однак з пояснень гр. ОСОБА_6, гр. ОСОБА_5 не встановлювала та фактично не використовує вказану вбиральню (а.с.68-71).

Між сторонами виник спір і вони не дійшли до згоди в користуванні виділеними земельними ділянками.

Відповідно до ст. 103 ЗК України, (зміст добросусідства) передбачено, що власники та землекористувачі земельних ділянок повинні обирати такі способи використання земельних ділянок відповідно до їх цільового призначення, при яких власникам, землекористувачам сусідніх земельних ділянок завдається найменше незручностей.

Відповідно до ст. 391 ЦК України, власник має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Статтею 152 ЗК України передбачено, що захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: визнання прав; відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; визнання угоди недійсною; визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; відшкодування заподіяних збитків; застосування інших, передбачених законом, способів.

На підставі вищевикладеного вбачається, що відповідачка самовільно, без згоди позивача зайняла частину земельної ділянки, яка виділена сторонам у спільне користування та встановила на ній альтанку, чим перешкоджає позивачу у користуванні спірною ділянкою, тому суд вважає за необхідне зобов'язати ОСОБА_5 звільнити самовільно зайняту земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_1, привести її у попередній стан шляхом демонтажу альтанки, встановленої у дворі спільного користування.

Крім того позивач просить зобов'язати відповідачку демонтувати вбиральню, яка розташована на земельній ділянці, виділеній йому у користування, та зобов'язати її демонтувати супутникову антену, яку ОСОБА_5 встановила на зовнішній частині горища з його боку. Однак з матеріалів перевірки дотримання земельного законодавства та пояснень ОСОБА_6 вбачається, що ОСОБА_5 не встановлювала та фактично не використовує вбиральню, яка розміщена на земельній ділянці по АДРЕСА_1 яка виділена в користування позивачу (а.с.68-70); в судовому засіданні позивач не довів, що саме відповідачкою встановлено спірну вбиральню, а тому суд приходить до висновку, що в цій частині позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Як вбачається з матеріалів справи, супутникова антена встановлена на зовнішній частині горища зі сторони позивача. В судовому засіданні не доведено, що встановлення антени на горищі спільного будинку перешкоджає позивачу в користуванні його власністю та порушує його права, як власника 1/2 частини будинку. В своїх поясненнях представник позивача зазначила, що ОСОБА_4 просить зобов'язати ОСОБА_5 демонтувати супутникову антену з метою встановлення там власної антени як в найсприятливішому для цього місці, тому суд вважає, що дані вимоги задоволенню не підлягають, оскільки в діях відповідачки не вбачається порушення прав позивача.

Відповідно до ч. 1 ст. 88 ЦПК України, якщо позов задоволено частково, судові втрати присуджуються позивачеві пропорційно до розмірі задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено, тому суд вважає за необхідне стягнути з відповідачки на користь позивача судовий збір в розмірі 121 грн. 80 коп.

Витрати на правову допомогу стягненню не підлягають, оскільки в матеріалах справи відсутній оригінал квитанції щодо сплати витрат на правову допомогу (а.с.36).

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 11, 57-61, 74, 88, 169, 208, 209, 213-215 ЦПК України, ст. 152 ЗК України, ст.ст. 319, 391 ЦК України, суд -

Вирішив:

Позов ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про захист права власності та усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою - задовольнити частково.

Зобов'язати ОСОБА_5 звільнити самовільно зайняту земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_1, привести її у попередній стан шляхом демонтажу альтанки, встановленої у дворі спільного користування.

В решті позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_4 судовий збір в розмірі 121 грн. 80 коп.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду Чернігівської області через Новозаводський районний суд міста Чернігова, шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя І. А. Косач