Ухвала суду № 44364020, 21.05.2015, Апеляційний суд Херсонської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа 668/16263/14-ц Головуючий в І інстанції Кузьміна О.І.

Провадження №22-ц/791/448/15 Доповідач Ігнатенко П.Я.

Категорія 30

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

2015 року травня місяця 21 дня колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Херсонської області в складі:

Головуючого:Ігнатенко П.Я.Суддів:Воронцової Л.П. Стародубця М.П.При секретарі:Цулукіані І.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Херсоні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_5 на рішення Суворовського районного суду міста Херсона від 22 грудня 2014 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_6 про стягнення матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди,-

В С Т А Н О В И Л А:

У листопаді 2014 року ОСОБА_5 звернувся до суду із вказаним вище позовом, посилаючись на те, що 27 листопада 2011 року по вул.Сенявіна в м.Херсоні за участю сторін по справі сталася дорожньо-транспортна пригода, а результаті чого був пошкоджений належний йому автомобіль марки Форд Сієна, державний номер НОМЕР_1. Зіткнення з автомобілем Деу, державний номер НОМЕР_2 відбулося, на думку позивача, з вини ОСОБА_6, в зв'язку з чим, просив суд стягнути на його користь з відповідача матеріальну шкоду у розмірі 8650,00 грн., моральну шкоду у сумі 5000,00 грн., а також понесені судові витрати.

Рішенням Суворовського районного суду міста Херсона від 22 грудня 2014 року у задоволенні позову ОСОБА_5 до ОСОБА_6 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, - відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_5, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просив рішення суду скасувати і ухвалити нове, яким задовольнити його позовні вимоги. Окрім того, просив призначити автотехнічну і автотоварознавчу експертизу, проведення якої доручити НДЕКЦ УМВС України в Херсонській області, з метою з'ясування наявності технічної можливості уникнення зіткнення з боку відповідача та розміру заподіяної шкоди.

Письмові заперечення на апеляційну скаргу до апеляційного суду не надходили.

Заслухавши доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення в межах визначених ст.303 ЦПК України, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до статті 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

У відповідності до положень ст.ст. 1166, ч.2 ст. 1187, 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки відшкодовується на загальних підставах особою винною у заподіянні шкоди, яка на відповідній правовій підставі володіє транспортним засобом.

Судом першої інстанції правильно встановлено, що 27 листопада 2011 року о 13 год. 40 хв. по пр. Сенявіна в м.Херсоні сталася ДТП за участю автомобіля марки Форд Сієра, д.н. НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_5 та автомобіля автомобілем ОСОБА_7, державний номер НОМЕР_2, під керуванням відповідача ОСОБА_6, в результаті чого транспортним засобам спричинені технічні пошкодження.

По факту ДТП 27 листопада 2011 року складено протокол про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_5 за ст. 124 КУпАП (а.с.4).

Згідно постанови Суворовського районного суду м.Херсона від 24 лютого 2012 року ОСОБА_5 притягнуто до адміністративної відповідальності за правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу (а.с.10).

Постановою апеляційного суду Херсонської області від 29 березня 2012 року вказана вище постанова суду першої інстанції скасована, провадження по справі про притягнення ОСОБА_5 до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП закрито в зв'язку із закінченням строку накладення адміністративного стягнення (а.с.11-12).

В ході апеляційного розгляду клопотання ОСОБА_5 задоволено та призначено по справі автотехнічну та автотоварознавчу експертизу, проведення експертизи доручено експерту НДЕКЦ при УМВС України в Херсонській області (а.с.108).

13 травня 2015 року на адресу апеляційного суду від НДЕКЦ при УМВС України в Херсонській області надійшло клопотання про надання додатково вихідних даних необхідних для проведення автотехнічної експертизи. Матеріали справи повернуті до суду апеляційної інстанції без виконання експертизи.

В суді апеляційної інстанції належні та допустимі докази, що підтверджують вихідні дані, необхідні для вирішення поставлених перед експертом питань, позивачем не надано, в зв'язку з чим, колегія суддів приходить до висновку про неможливість задоволення клопотання експерта про надання додаткових даних та проведення вказаної вище експертизи.

За таких обставин, колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції про те, що ОСОБА_5 не доведено заподіяння шкоди його майну, вину ОСОБА_6 у скоєному ДТП та причинного зв'язку між діями відповідача та шкодою.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що вимог передбачених ст. 10 ЦПК України, згідно яких кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, позивачем дотримано не було, в зв'язку з чим погоджується з судом першої інстанції про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_5

Доводи апеляційної скарги позбавлені правового обґрунтування, висновки суду першої інстанції не спростовують і не містять посилання на нові факти чи засоби доказування, які б вказували на незаконність ухваленого у справі рішення, а тому підлягають відхиленню.

Оскільки порушень норм матеріального і процесуального права, що можуть слугувати підставою для скасування чи зміни судового рішення, колегією суддів не встановлено, а перевірені доводи апелянта висновків суду не спростовують, тому підстав для задоволення апеляційної скарги не вбачається.

Окрім того, відповідно до роз'яснень, що містяться в п.16 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ №4 від 01.03.2013 року "Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки": відповідно до статті 21 Закону № 1961-IV на території України забороняється експлуатація транспортного засобу без поліса обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, тобто володільці транспортних засобів, за винятком осіб, звільнених від обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності згідно з пунктом 13.1 статті 13 цього Закону, зобов'язані застрахувати ризик своєї цивільної відповідальності, яка може настати внаслідок завдання шкоди життю, здоров'ю або майну інших осіб при використанні транспортних засобів. У зв'язку із цим при пред'явленні позовних вимог про відшкодування такої шкоди в результаті дорожньо-транспортної пригоди безпосередньо до особи, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, суд має право виключно в порядку, передбаченому статтею 33 ЦПК, залучити до участі у справі страхову організацію (страховика), яка застрахувала цивільну відповідальність володільця транспортного засобу. Непред'явлення вимог до страховика за наявності підстав для стягнення завданої шкоди саме зі страховика є підставою для відмови в позові до завдавача шкоди у відповідному розмірі.

Оскільки відповідно до статті 3 Закону № 1961-IV обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється як з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та/або майну потерпілих унаслідок дорожньо-транспортної пригоди, так і захисту майнових інтересів страхувальників, враховуючи положення статті 1194 ЦК, питання про відшкодування шкоди самою особою, відповідальність якої застрахована, вирішується залежно від висловленої нею згоди на таке відшкодування та виконання чи невиконання нею передбаченого статтею 33 Закону № 1961-IV обов'язку щодо письмового надання страховику, з яким укладено відповідний договір (у передбачених випадках Моторному (транспортному) страховому бюро України, далі - МТСБУ), повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду встановленого зразка. У разі відсутності такої згоди завдана потерпілому шкода підлягає відшкодуванню страховиком у межах передбаченого договором страхування страхового відшкодування. Наявність такої згоди у вигляді відповідної заяви цієї особи та виконання нею передбаченого статтею 33 Закону № 1961-IV обов'язку з'ясовується судом першої інстанції, у зв'язку з чим до участі у справі може бути залучений страховик.

Таким чином, згідно протоколу огляду та перевірки технічного стану транспортних засобів від 27.11.2011 року відповідальність обох учасників ДТП застрахована, однак судом першої інстанції не було вирішено питання щодо залучення до участі у справі страховика і суд апеляційної інстанції позбавлений можливості усунути ці недоліки на стадії апеляційного оскарження, що унеможливлює вирішення спору в даному суб'єктному складі.

Враховуючи викладене та згідно вимог ст. 308 ЦПК України, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу відхилити, а рішення суду залишити без змін.

Керуючись ст.ст.303, 307, 308 ЦПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_5, - відхилити.

Рішення Суворовського районного суду міста Херсона від 22 грудня 2014 року,- залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий:

Судді: