Рішення № 44361237, 19.05.2015, Апеляційний суд Миколаївської області

Справа №484/3343/13-ц 19.05.2015 19.05.2015 19.05.2015

Провадження № 22ц-784/875/15 Головуючий у 1-й інстанції Закревський В.І.

Категорія 27 Доповідач апеляційного суду Кушнірова Т.Б.

Рішення

Іменем України

19 травня 2015 року м. Миколаїв

Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області у складі:

головуючого - Кушнірової Т.Б.,

суддів: Базовкіної Т.М., Яворської Ж.М.,

при секретарі Романенко Ю.О.,

за участю:

- представника відповідачки ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу

за апеляційною скаргою

Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна»

на рішення Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 12 лютого 2015 року

за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) «ОТП Факторинг Україна»

до ОСОБА_3, ОСОБА_4

про

стягнення заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и л а:

23 липня 2013 року ТОВ «ОТП Факторинг Україна» звернулося в суд з позовом до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позивач зазначав, що 01 жовтня 2008 року між ЗАТ «ОТП Банк» (правонаступником якого є ПАТ «ОТП Банк») та ОСОБА_3 було укладено кредитний договір № ML-405/032/2008 за умовами якого останній отримав кредит в розмірі 21 318 дол. США зі строком повернення до 25 жовтня 2023 року.

01 жовтня 2008 року між ЗАТ «ОТП Банк» та ОСОБА_4 укладено договір поруки, згідно якого остання як поручитель зобов'язалася нести солідарну з ОСОБА_3 відповідальність у разі невиконання останнім зобов`язань по кредитному договору.

10 грудня 2010 року між ПАТ «ОТП Банк» та ТОВ «ОТП Факторинг Україна» укладено договір купівлі - продажу кредитного портфелю, відповідно до якого ТОВ «ОТП Факторинг Україна» набуло право вимоги за кредитними договорами, у тому числі за кредитним договором з ОСОБА_3

Позивач вказував, що зобов'язання за кредитним договором ОСОБА_3 належним чином не виконує, у зв'язку з чим станом на 17 липня 2013 року загальна сума боргу складала 16 652,86 дол. США, що еквівалентно 133 106 грн. 30 коп.

Посилаючись на зазначені обставини, позивач просив стягнути в солідарному порядку з відповідачів 16 652,86 дол. США, що еквівалентно 133 106 грн. 30 коп. заборгованості за кредитним договором.

Рішенням Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 12 лютого 2015 року позов задоволено частково.

Постановлено стягнути з ОСОБА_3 на користь ТОВ «ОТП «Факторинг Україна» 133 106 грн. 30 коп. заборгованості за кредитним договором, з яких: 92012 грн. 05 коп. - заборгованість за кредитом; 10 716 грн. 21 коп. - заборгованість по відсоткам ; 30 378 грн. 04 коп. - пені за несвоєчасне виконання зобов'язань.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

В іншій частині позовних вимог відмовлено.

В апеляційній скарзі ТОВ «ОТП Факторинг Україна» просить скасувати рішення суду в частині припинення договору поруки, укладеного з ОСОБА_4 та ухвалити в цій частині нове рішення про задоволення позову, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши наведені в апеляційній скарзі доводи та дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що вона підлягає частковому задоволенню із наступних підстав.

Вирішуючи спір та частково задовольняючи позов Банку, суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для стягнення заборгованості з ОСОБА_4 на підставі ч. 4 ст. 559 ЦК України, оскільки банком було пропущено шестимісячний строк для звернення з вимогою до поручителя.

Проте повністю з таким висновком суду погодитись не можна.

Судом встановлено, що 01 жовтня 2008 року між ЗАТ «ОТП Банк» (правонаступником якого є ПАТ «ОТП Банк») та ОСОБА_3 було укладено кредитний договір № ML-405/032/2008 за умовами якого останній отримав кредит в розмірі 21 318 дол. США зі сплатою 15,99% річних та зі строком повернення до 25 жовтня 2023 року.

01 жовтня 2008 року між ЗАТ «ОТП Банк» та ОСОБА_4 укладено договір поруки, відповідно до якого поручитель зобов'язалася нести солідарну з ОСОБА_3 відповідальність у разі невиконання останнім зобов`язань по кредитному договору.

Згідно пункту 1.9 кредитного договору Банк має право вимагати дострокового повернення кредиту, у випадку невиконання позичальником своїх боргових зобов'язань.

Відповідно до умов договору купівлі - продажу кредитного портфелю від 10 грудня 2010 року, укладеного між ПАТ «ОТП Банк» та ТОВ «ОТП Факторинг Україна», останнє як покупець набуло права вимоги за кредитними договорами, що були дійсними на дату укладення вказаних договорів від 10 грудня 2010 року, включаючи, але не обмежуючись правами вимоги до боржників щодо сплати суми основного боргу; процентів, нарахованих на суму основного боргу, та сплати штрафних санкцій (п. «а» п. 3.3 ст.3 договору купівлі-продажу кредитного портфелю). Підпунктом «б» п.3.3 ст. 3 договору купівлі-продажу кредитного портфелю передбачено право ТОВ «ОТП Факторинг Україна» нараховувати проценти та штрафні санкції на суму основного боргу за кредитними договорами. Відповідно до додатку до договору купівлі-продажу кредитного портфелю право вимоги за кредитним договором, укладеним із ОСОБА_3 , набув ТОВ «ОТП Факторинг Україна».

Відповідно до ст..514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Наведене свідчить, що до позивача перейшли всі права Банку по даному кредитному договору, які існували на момент переходу, у тому числі, і право дострокового стягнення заборгованості за кредитним договором.

Згідно з розрахунками ТОВ «ОТП Факторинг Україна» станом на 17 липня 2013 року заборгованість ОСОБА_3 становила: борг за основним кредитом - 11 511,58 дол. США, що еквівалентно 92 012 грн. 05 коп.; заборгованість по відсоткам за користування кредитом за період з 30 липня 2012 року по 17 липня 2013 року - 1 340,70 дол. США, що еквівалентно 10 716 грн. 21 коп.; пеня за період з 28 серпня 2012 року по 17 липня 2013 року - 3 800,58 дол. США, що еквівалентно 30 378 грн. 04 коп.

Із вказаних розрахунків вбачається, що останній платіж за кредитним договором відповідачем внесено 30 липня 2012 року.

У зв'язку з неналежним виконанням боржником взятих на себе зобов'язань позивач 21 травня 2013 року звернувся до боржника та поручителя із відповідними повідомленнями щодо порушення ОСОБА_3 своїх зобов'язань за кредитним договором і вимогами достроково повернути в повному обсязі суму кредиту та нараховані проценти згідно з умовами кредитного договору.

Оскільки вимога позивача про настання строку повернення кредиту у зв'язку з неналежним виконанням позичальником своїх зобов'язань відповідачами виконана не була, позивач реалізував своє право, звернувшись до суду з позовом про стягнення заборгованості.

Відповідно до статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником (частина перша статті 553 ЦК України).

У разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки (частини перша, друга статті 554 ЦК України).

За змістом частини четвертої статті 559 ЦК України порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя.

Отже, порука - це строкове зобов'язання, і незалежно від того, встановлений строк її дії договором чи законом, його сплив припиняє суб'єктивне право кредитора.

Відповідно до частини першої статті 251 ЦК України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення.

Строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами (частина перша статті 252 ЦК України).

Разом з тим із настанням певної події, яка має юридичне значення, законодавець пов'язує термін, який визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати (статті 251,252 ЦК України).

З договору поруки вбачається, що в ньому не встановлено строку, після якого порука припиняється, а умова договору поруки про його дію до повного виконання боржником своїх зобов'язань перед банком за кредитним договором не є встановленим сторонами строком припинення дії поруки, оскільки суперечить ч. 1 ст. 251 та ч. 1 ст. 252 ЦК України. Тому в цьому разі підлягають застосуванню норми ч. 4 ст.559 ЦК України про те, що порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя.

Із змісту кредитного договору вбачається, що позичальник (а, відтак, і поручитель) взяв на себе зобов'язання повернути суму кредиту з відповідними процентами до 25 вересня 2023 року, сплачуючи її частинами (щомісячними платежами) згідно з графіком платежів.

Заборгованість, з приводу якої заявлений позов у справі, виникла у боржника за період з 30 липня 2012 року по 17 липня 2013 року.

Тому, суд вірно вважав, що з часу несплати поточного щомісячного платежу, тобто з 30 липня 2012 року почався обрахунок встановленого ч. 4 ст.559 ЦК України шестимісячного строку для пред'явлення вимог до поручителя.

Банк звернувся в суд з вимогою до поручителя більше ніж через шість місяців після настання строку для виконання відповідної частини основного зобов'язання, тому в силу положень ч. 4 ст.559 ЦК України порука в частині певних щомісячних зобов'язань щодо повернення грошових коштів поза межами цього строку припинилася.

Разом з тим, правовідносини поруки за договором не можна вважати припиненими в частині, яка стосується відповідальності поручителя за невиконання боржником окремих зобов'язань за кредитним договором про погашення кредиту до збігу шестимісячного строку з моменту виникнення права вимоги про виконання відповідної частини зобов'язань, та в частині вимог про дострокове погашення кредитних коштів.

Згідно із правовим висновком Верховного Суду України, викладеним у постанові від 17 вересня 2014 року (справа № 6-53цс14), виходячи з положень другого речення частини четвертої статті 559 ЦК України необхідно дійти висновку про те, що вимогу до поручителя про виконання ним солідарного з боржником зобов'язання за договором повинно бути пред'явлено у судовому порядку в межах строку дії поруки, тобто упродовж шести місяців із дня, встановленого кредитором для дострокового погашення кредиту в порядку реалізації ним свого права, передбаченого частиною другою статті 1050 ЦК України.

У кредитному договорі строк виконання основного зобов'язання чітко визначений - строк повного погашення кредиту, яким є 25 вересня 2023 року.

В порядку реалізації права, передбаченого ч. 2 ст.1050 ЦК України позивачем було встановлено строк дострокового погашення кредиту шляхом пред'явлення вимоги до позичальника та поручителя з 21 травня 2013 року.

Тому у банку виникло право пред'явити вимогу до поручителя про виконання порушеного зобов'язання боржника щодо повернення кредиту починаючи з 21 травня 2013 року, протягом наступних шести місяців до 21 листопада 2013 року.

З позовом до суду ТОВ «ОТП Факторинг Україна» звернувся 23 липня 2013 року, тобто в межах шестимісячного строку .

За такого, на поручителя слід покласти солідарний з боржником обов'язок щодо сплати простроченої заборгованості в межах визначеного ч. 4 ст. 559 ЦК України строку, тобто починаючи з 17 січня 2013 року, а також по достроковому стягненню в силу ч. 2 ст. 1050 ЦК України неповернутої частини кредиту. Розмір загальної заборгованості, яку слід стягнути з поручителя солідарно з боржником становитиме 44 645,14 дол. США, що еквівалентно 356 848 грн. 61 коп., з них : 20 705,51 дол. США, що еквівалентно 165 499 грн. 15 коп. - заборгованість за кредитом; 21 367,93 дол. США, що еквівалентно 170 793 грн. 87 коп. відсотки за користування кредитом

Крім того, поручитель має повернути солідарно з позичальником пеню, нараховану на прострочену заборгованість, розраховану за вказаний період, а саме - 2 571,70 дол. США, що еквівалентно 20 555 грн.60 коп.

Решта суми заборгованості - 11 590,14 дол. США, що еквівалентно 92 639 грн.99 коп., яка складається: 1 262,61 дол. США, що еквівалентно 10092 грн. 05 коп. - заборгованість за тілом кредиту; 9 198,52 дол. США, що еквівалентно 73 523 грн. 78 коп. відсотки за користування кредитом та 1129,01 дол. США, що еквівалентно 9024 грн. 18 коп. пені за несвоєчасне виконання зобов'язань за договором підлягає стягненню лише з позичальника - ОСОБА_3

Вирішуючи спір, суд не звернув увагу на вказані обставини справи та положення закону, яким регулюються спірні правовідносини та помилково вважав, що відсутні підстави для стягнення заборгованості за кредитним договором з поручителя, оскільки позивач пропустив позовну давність.

За таких обставин, рішення суду Банку відповідно до пунктів 1, 4 ч.1 ст. 309 ЦПК України в частині відмови в задоволенні позову ТОВ «ОТП Факторинг Україна» до ОСОБА_4 скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення.

Це ж рішення суду в частині задоволення позовних вимог банку до боржника - ОСОБА_3, про стягнення заборгованості за кредитним договором сілід залишити без змін.

Відповідно до ст.. 88 ЦПК України із відповідачів на користь ТОВ «ОТП Факторинг Україна» слід стягнути судові витрати, пов'язані із розглядом справи у суді першої та апеляційної інстанцій, в сумі по 1 784 грн. 25 коп. з кожного та 926 грн. 40 коп. з ОСОБА_3

Керуючись ст.ст.303, 307, 309, 316 ЦПК України, колегія суддів

в и р і ш и л а:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» задовольнити частково.

Рішення Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 12 лютого 2015 року в частині відмови в задоволенні позову ТОВ «ОТП Факторинг Україна» до ОСОБА_4 скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення.

Стягнути з ОСОБА_4 солідарно з ОСОБА_3 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» заборгованість за кредитним договором № ML-405/032/2008 від 01 жовтня 2008 року, укладеним між Закритим акціонерним товариством «ОТП Банк» та ОСОБА_3, яка станом на 17 липня 2013 року становить 44 645,14 дол. США, що еквівалентно 356 848 грн. 61 коп., яка складається : 20 705,51 дол. США, що еквівалентно 165 499 грн. 15 коп. - заборгованість за кредитом; 21 367,93 дол. США, що еквівалентно 170 793 грн. 87 коп. відсотки за користування кредитом та 2 571,70 дол. США, що еквівалентно 20 555 грн.60 коп. пені за несвоєчасне виконання зобов'язань за договором.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» заборгованість за кредитним договором № ML-405/032/2008 від 01 жовтня 2008 року, укладеним між Закритим акціонерним товариством «ОТП Банк» та ОСОБА_3 яка станом на 17 липня 2013 року становить 11 590,14 дол. США, що еквівалентно 92 639 грн.99 коп., яка складається: 1 262,61 дол. США, що еквівалентно 10092 грн. 05 коп. - заборгованість за тілом кредиту; 9 198,52 дол. США, що еквівалентно 73 523 грн. 78 коп. відсотки за користування кредитом та 1129,01 дол. США, що еквівалентно 9024 грн. 18 коп. пені за несвоєчасне виконання зобов'язань за договором.

Стягнути з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» з кожного по 1 784 грн. 25 коп. судового збору.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» 926 грн. 40 коп.

Рішення суду в частині позовних вимог до ОСОБА_3 залишити без змін.

Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» надлишково сплачений судовий збір в розмірі 1054 грн. 97 коп. сплачений ним до ПАТ ОТП Банк на розрахунковий рахунок 31211206780002 МФО 826013 за квитанцією №1380 від 05 березня 2015 року

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Головуючий

Судді