Вирок № 44361199, 26.05.2015, Південноукраїнський міський суд Миколаївської області (до 25.04.2025 - Южноукраїнський міський суд Миколаївської області)

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 1424/166/2012

Провадження № 1-о/486/1/2015

26 травня 2015 року Южноукраїнський міський суд Миколаївської області

у складі: головуючого -судді Франчук О. Д.

при секретарі - Філіпповій Ю.І.

з участю: прокурора прокуратури м. Южноукраїнська - Свінтковської В.В.

засудженого - ОСОБА_2

захисника - ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Южноукраїнську Миколаївської області заяву засудженого ОСОБА_2 про перегляд за нововиявленими обставинами вироку Южноукраїнського міського суду Миколаївської області від 15.05.2012 року по кримінальному провадженню по обвинуваченню:

- ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця смт. Костянтинівка Арбузинського району Миколаївської області, громадянина України, з базовою загальною середньою освітою, одруженого, мешканця АДРЕСА_1, зареєстрованого в АДРЕСА_2, в силу ст. 89 КК України раніше не судимого,

- за ч. 2 ст. 121, ч. 1 ст. 162 КК України

В С Т А Н О В И В:

08.04.2014 року засуджений ОСОБА_2 звернувся до суду з заявою про перегляд за нововиявленими обставинами вироку Южноукраїнського міського суду Миколаївської області від 15.05.2012 року, за яким його визнано винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.162, ч.2 ст.121, ст.70 КК України та призначено покарання у вигляді 7 років позбавлення волі.

В обґрунтування поданої заяви зазначав, що вирок суду ґрунтується на безпідставному висновку судово-медичного експерта ОСОБА_4 щодо того, що завдані ОСОБА_5 тілесні ушкодження у вигляді розриву шва між лобно-клиновидним відростком скулової кістки і лобної кістки зі зміщенням та розходженням до 0,6 см відносяться до тяжких тілесних ушкоджень. Однак вважає вказаний висновок експерта невірним, оскільки вказані тілесні ушкодження відносяться до середньої тяжкості тілесних ушкоджень, що є підставою для його перегляду за нововиявленими обставинами.

Ухвалою суду від 17.11.2015 року відкрито провадження за нововиявленими обставинами.

В судовому засіданні засуджений та його захисник заяву про перегляд вироку Южноукраїнського міського суду Миколаївської області від 15.05.2012 року підтримали повністю та просили її задовольнити.

Прокурор в судовому засіданні не заперечував проти задоволення заяви.

Заслухавши думку прокурора, який просив заяву задовольнити, пояснення засудженого і його захисника, переглянувши кримінальне провадження, суд приходить до висновку, що заява підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що вироком Южноукраїнського міського суду Миколаївської області від 15.05.2012 року ОСОБА_2 засуджено за ч.1 ст.162, ч.2 ст.121, ст.70 КК України до 7 років позбавлення волі (а.с.4-6).

Ухвалою Апеляційного суду Миколаївської області від 30.08.2012 року та ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 26.11.2013 року вказаний вирок суду залишено без змін. Вирішено питання про судові витрати (а.с.7-9, 10-11).

Тобто вирок Южноукраїнського міського суду Миколаївської області від 15.05.2012 року набрав законної сили 30.08.2012 року.

Проте, згідно консультативного висновку спеціалістів в галузі судової медицини Центру судово-медичних послуг "МоБі-Лекс" від 04.03.2013 року (а.с.12-19) в частині встановлення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень - тілесні ушкодження ОСОБА_5 відносяться до середнього ступеня тяжкості, про що свідчить копія листа Управління охорони здоров'я Миколаївської ОДА від 19.05.2014 року (а.с.155).

Зазначена обставина не була відома на момент розгляду провадження судом, тому вирок Южноукраїнського міського суду Миколаївської області від 15.05.2012 року підлягає перегляду за нововиявленими обставинами відповідно до п.5 ч.2 ст.459 КПК України.

Відповідно до ст.459 КПК України судові рішення, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими обставинами.

Згідно ч.2 ст.459 КПК України інші обставини, які не були відомі суду на час судового розгляду при ухваленні судового рішення і які самі по собі або разом з раніше виявленими обставинами доводять неправильність вироку чи ухвали, що належить переглянути, визнаються нововиявленими обставинами. Відповідно до ст.467 КПК України за наслідками кримінального провадження за нововиявленими обставинами суд має право скасувати вирок і ухвалити новий вирок.

Врахувавши, що засуджений і його захисник не наполягали на перегляді справи за нововиявленими обставинами у повному обсязі обвинувачення, суд вважає за необхідне провести розгляд провадження із з'ясуванням усіх обставин справи щодо ступеня тяжкості тілесних ушкоджень спричинених потерпілому.

Органами досудового розслідування ОСОБА_2 обвинувачувався в тому, що 02 листопада 2011 року приблизно о 16 години ОСОБА_7 разом ОСОБА_2, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, знаходячись на сходовому майданчику другого поверху під'їзду АДРЕСА_3, з метою встановлення місцезнаходження ОСОБА_8, вибили вхідні двері та незаконно проникли до квартири НОМЕР_1, що належить батьку ОСОБА_8 - ОСОБА_5

Виявивши у вищевказаній квартирі лише ОСОБА_5, ОСОБА_7 разом з ОСОБА_2, з метою отримання відомостей про місцезнаходження ОСОБА_8, навмисно почали наносити ОСОБА_5 удари руками в область обличчя та голови.

В результаті вказаних дій ОСОБА_7 та ОСОБА_2, ОСОБА_5 були спричинені тілесні ушкодження у вигляді перелому верхньої щелепи зліва від нижнього очного краю до нижнього краю латеральної стінки гайморой пазухи, розриву шва між лобово-клиновидним відростком скуластої кістки і лобової кістки з зсувом розбіжностей до 0,6 см., перелому скуластої дуги з зсувом, деформації очної ямки за рахунок зсуву відламків верхньої щелепи, перелому кісток носу з зсувом, струсу головного мозку, ран та гематом в області голови, що відносяться до тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпеки для життя.

В судовому засіданні в якості спеціаліста був допитаний лікар ОСОБА_9, який раніше описав рентгенівські знімки потерпілого ОСОБА_5 та показав, що в останнього були тілесні пошкодження у вигляді переломів кісток лицьового скелету і, що ці пошкодження належать до категорії пошкоджень середньої тяжкості. Аналогічний висновок зробили спеціалісти центру судово - медичних послуг "Мобі-Лекс".

Згідно висновку додаткової комісійної судово-медичної експертизи №30-К від 30.03.2015 року, потерпілому ОСОБА_5 були спричинені тілесні ушкодження у вигляді: пошкодження кісток лицьового скелету зліва - перелом верхньої щелепи від нижнього краю орбіти до нижнього краю зовнішньої стінки гайморової пазухи, розрив шва між лобним відростком скулової кістки і відростком лобної кістки (розходженням до 0,6 см), перелом скулової дуги, перелом кісток носу зі зміщенням, струс головного мозку, поверхневі рани пара орбітальних областей і на носі, забійної рани і гематоми м'яких тканин лівої тім'яної області голови, синець м'яких тканин правого плечового суглобу з розповсюдженням на плече і грудний м'яз, що відносяться до середньої тяжкості тілесних ушкоджень за ознакою тривалості розладу здоров'я більше 21 доби, так як видужання після таких переломів раніше зазначеного строку не наступає. Переломів кісток основи черепу у потерпілого не виявлено (а.с.172-180).

Пояснення експерта ОСОБА_4 суд не приймає до уваги, оскільки вони спростовуються дослідженими в судовому засіданні доказами та на теперішній час у провадженні 29.07.2014 року Вознесенською міжрайонною прокуратурою відкрито кримінальне провадження №12014150190001588 за ознаками ч.2 ст.384 КК України, тобто за завідомо неправдивий висновок експерта ОСОБА_4 (а.с.152).

Дослідивши всі обставини кримінального провадження, оцінивши та проаналізувавши всі докази по справі в їх сукупності - з точки зору їх достатності та взаємозв'язку, суд дійшов висновку, що дії обвинуваченого, які виразились у нанесенні тілесних ушкоджень потерпілому ОСОБА_5, необхідно кваліфікувати за ч.2 ст.122 КК України, як умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження, тобто умисне ушкодження, яке не є небезпечним для життя і не потягло за собою наслідків, передбачених у статті 121 цього Кодексу, але таке, що спричинило тривалий розлад здоров'я, вчинене з метою примусу потерпілого до певних дій.

Відповідно до п.18 постанови Пленуму Верховного Суду України від 29 червня 1990 року № 5 "Про виконання судами України законодавства і постанов Пленуму Верховного Суду України з питань судового розгляду кримінальних справ і постановлення вироку" (зі змінами та доповненнями), суд повинен навести у вироку мотиви зміни в суді пред'явленого підсудному обвинувачення. При наявності підстав для застосування закону про менш тяжкий злочин ніж той, за яким було пред'явлено обвинувачення, суду належить обґрунтувати у вироку висновок про перекваліфікацію дій підсудного на закон, що передбачає відповідальність за менш тяжкий злочин, не виправдовуючи підсудного за тим обвинуваченням, яке йому було пред'явлено. Враховуючи вищевикладене, суд вважає за необхідне перекваліфікувати дії ОСОБА_2 з ч.2 ст. ст.121 КК України на ч.2 ст.122 КК України, тобто на статтю, що передбачає відповідальність за менш тяжкий злочин, оскільки згідно висновку додаткової комісійної судово-медичної експертизи № 30-К від 30.03.2015 р. потерпілому ОСОБА_5 були спричинені середньої тяжкості тілесні ушкодження за ознакою тривалості розладу здоров'я більше 21 доби.

Вина обвинуваченого ОСОБА_2 у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.162 КК України підтверджується зібраними та дослідженими в судовому засіданні доказами, поясненнями потерпілого ОСОБА_5, свідків ОСОБА_8, ОСОБА_10, ОСОБА_11., даними ними під час розгляду справи Южноукраїнським міським судом Миколаївської області №1424/166/2012.

За таких обставин вирок Южноукраїнського міського суду Миколаївської області від 15.05.2012 року підлягає скасуванню з ухваленням нового вироку.

При призначенні покарання ОСОБА_2 суд враховує ступінь тяжкості вчинених ним кримінальних правопорушень, особу винного, який в силу ст.89 раніше не судимий, посередньо характеризується за місцем проживання, обставину, що обтяжує покарання - вчинення злочину особою у стані алкогольного сп'яніння, і вважає за необхідне призначити йому покарання у вигляді позбавлення волі в кримінально - виконавчій установі.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 373, 374, 467 КПК України, суд -

З А С У Д И В :

Заяву засудженого ОСОБА_2 про перегляд вироку Южноукраїнського міського суду Миколаївської області від 15.05.2012 року - задовольнити.

Вирок Южноукраїнського міського суду Миколаївської області від 15.05.2012 року відносно ОСОБА_2 скасувати і ухвалити новий вирок, яким:

ОСОБА_2 визнати винним за ч. 1 ст. 162, ч. 2 ст. 122 КК України і призначити йому покарання:

- за ч. 1ст.162 КК України - 1 (один) рік обмеження волі.

- за ч. 2 ст. 122 КК України - 3 (три) роки позбавлення волі.

На підставі ст.70 КК України шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим ОСОБА_2 остаточно призначити 3 (три) роки позбавлення волі в кримінально-виконавчий установі.

Строк відбуття покарання ОСОБА_2 відраховувати з моменту його затримання - 15.05.2012 року, а тому ОСОБА_2 звільнити з-під варти в приміщенні зали судового засідання по відбуттю покарання.

На вирок може бути подана апеляція в апеляційний суд Миколаївської області, протягом 30 діб, через Южноукраїнський міський суд Миколаївської області, з моменту проголошення, всіма учасниками процесу.

Суддя Южноукраїнського міського суду О. Д. Франчук