Постанова № 44360558, 20.05.2015, Франківський районний суд м. Львова

465/6783/14-к

1/465/27/15

П О С Т А Н О В А

Іменем України

20 травня 2015 року Франківський районний суд м. Львова в складі:

головуючого судді Кузь В.Я.

при секретарі Янковській С.Ю.

за участю: прокура Твардовської Х.Р.

адвоката ОСОБА_2

Розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, в м. Львові кримінальну справу про обвинувачення

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Рава-Руська Жовківського р-ну Львівської області, українця, гр-на України, одруженого, з вищою освітою, на час розгляду справи працюючого науковим співробітником науково - дослідної лабораторії (стандартизації підготовки військ) науково - дослідного відділу (підготовки військ) Наукового центру Сухопутних військ, раніше не судимого, проживаючого та зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1

за ч. 1 ст. 175 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

Відповідно до обвинувального висновку, затвердженого виконуючим обовязки прокурора Франківського району м. Львова 17 січня 2011 рооку, ОСОБА_3 органами досудового слідства обвинувачувався в тому, що відповідно до наказу Міністерства промислової політики України № 75Д від 12 червня 2008 року, виконуючи обов"язки директора ДП "Львівського науково-дослідного радіотехнічного інституту" в період 17. 06. 2008 року по 29 березня 2012 року, будучи службовою особою наділеною організаційно-розпорядчими функціями та головним розпорядником коштів підприємства, а також відповідальним за організацію ведення бухгалтерського обліку, за повноту нарахування та своєчасність сплати до бюджету податків, зборів та обов"язкових платежів, в порушення вимог: ст. 8 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні"; ст. ст. 9,11 Закону України "Про систему оподаткування"; ст.ст. 2, 14 Закону України "Про систему оподаткування"; вимог Закону України "Про порядок погашення зобов"язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами"; п.п.8.1.2, 8.1 ст. 8 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб", за наявності коштів на рахунках підприємства, умисно, зловживаючи своїм службовим становищем, діючи всупереч інтересам служби , в період з 01 липня 2008 року по 31 грудня 2009 року не скерував їх на сплату податку з доходів фізичних осіб, а використав на інші потреби, що призвело до фактичного ненадходження до бюджету коштів в особливо великих розмір якого становить 1.637.993, 76 грн. Згідно обвинувального висновку, ці його дії органами досудового слідства кваліфікувалися за ч. 3 ст.212 КК України, як умсине ухилення від сплати податків службовою особою підприємства, що призвело до фактичного ненадходження коштів до бюджетів в особливо великих розмірах та за ч. 2 ст. 364 КК України, як умисне використання службовою особою службового становища всупереч інтересам служби, що спричинило тяжкі наслідки.

Відповідно до обвинувальних висновків, затверджених відповідно: прокурором Франківського району м. Львова 25 липня 2011 року та виконуючим обовязки прокурора Франківського району м. Львова 18.02 2011 року і 03 липня 2012 року ( т.1 ас. 148 - 153, т. 6 ас 346 - 349, т. 3 ас. 209 - 233), ОСОБА_3 органами досудового слідства обвинувачувався в тому, що відповідно до наказу Міністерства промислової політики України № 75Д від 12 червня 2008 року, виконуючи обов"язки директора ДП "Львівського науково-дослідного радіотехнічного інституту" в період 17. 06. 2008 року по 29 березня 2012 року, будучи службовою особою наділеною організаційно-розпорядчими функціями та головним розпорядником коштів підприємства, а також відповідальним за організацію ведення бухгалтерського обліку, за повноту та своєчасність виплати заробітної плати, в супереч вимогам: ст. 43 Конституції України, ст.ст. 115,116 КЗпП України, ст. 15 та ст. 24 Закону Укроаїни « Про оплату праці» щодо першочерговості виплати заробітної плати, при наявності коштів на рахунках підприємства та реальної можливості погашення заборгованості, в період з 01 липня 2008 року по даний час, що призвело до сформування заборгованості із виплати заробітної плати на суму 7.312.800 грн.; в період з 01 січня 2011 року по даний час, що призвело до сформування заборгованості із виплати заробітної плати на суму 2.765.340 грн.; та в період з 01 червня 2011 року по 01 березня 2012 року, що призвело до сформування заборгованості із виплати заробітної плати на суму 14863 тис. грн..

Згідно вказаних обвинувальних висновків, ці дії ОСОБА_3 органами досудового слідства кваліфікувалися за ч. 1 ст. 175 КК України, як умсине ухилення від сплати податків службовою особою підприємства, що призвело до фактичного ненадходження коштів до бюджетів в особливо великих розмірах та за ч. 2 ст. 364 КК України, як безпідставна невиплата заробітної плати громадянам більше як за один місяць, вчинена умиснео керівником підприємства.

Відповідно до ухвал Франківського районного суду м. Львова від 27 травня 2011 року ( т. 6 ас. 384), від 18 липня 2011 року (т. 1 ас. 156), від 05 жовтня 2012 року (т.3 ас. 2370 вказані кримінальні справи об'єднані в одне провадження.

Вироком Франківського районного суду м. Львова від 27 грудня 2013 року ОСОБА_3 визнано винним за ч. 1 ст. 175 КК України та призначено покарання у вигляді штрафу в розмірі 17000 грн. з позбавленням права займати посади, пов'язані з організаційно - розпорядчими функціями строком на один рік.

Цим же вироком, ОСОБА_3 за обвинуваченням у вчиненні ним злочинів, передбачених ч. 3 ст..212 та ч. 2 ст. 364 КК України, виправдано.

Згідно вироку суду, ОСОБА_3 визнано винним та засуджено за те, що він, відповідно до наказу Міністерства промислової політики України № 75Д від 12 червня 2008 року, виконуючи обов"язки директора ДП "Львівського науково-дослідного радіотехнічного інституту" в період 17. 06. 2008 року по 29 березня 2012 року, будучи службовою особою наділеною організаційно-розпорядчими функціями, безпідставно не виплачував заборгованість по заробітній платі більш ніж за один місяць, а саме: - за період з 01.07.20089 по 2011 рік, що призвело до виникнення заборгованості в сумі 7312800 грн.; за період з 01.01.2011 року по 01.06.2011 року, що призвело до виникнення заборгованості в сумі 2765340 грн.; та за період з 01. 06.2011 року по 01.03.2012 року, , що призвело до виникнення заборгованості в сумі 14863000 грн. ( т. 17 ас. 69 -79).

Не погоджуючись з даним вироком, прокурор - державний обвинувач у справі, подала на нього апеляційну скаргу з підстав, як на її думку, неправильності застосування кримінального закону, невідповідністю висновків суду, викладеним у вироку фактичним обставинам справи та невідповідністю призначеного судом покарання.

За результатами розгляду апеляційної скарги, вирок суду першої інстанції скасовано, а справу направлено на новий судовий розгляд до того ж суду в іншому складі.

Як зазначено в ухвалі апеляційного суду Львівської області від 16 вересня 2014 року, - " … суд поклав в основу вироку твердження ОСОБА_4, протее не врахував час порушення кримінальної справи за ознаками злочинів, передбачених ч. 3 ст. 212 та ч. 2 ст. 364 ККУ України; не дав оцінку факту, що заборгованість по податку з доходів фізичних осіб в сумі 420525 грн. Стягнуто до місцевого бюджету Франківського району м. Львова; не взято до уваги, показання ряду свідків, акти позапланової перевірки ДПІ у Франківському районі м. Львова від 14 квітня 2010 року, акт ревізії КРУ у Львівській області від 15.жовтня 2010 року, рух коштів на розрахункових рахунках ДП ЛНДРТІ за період з 01.01 2009 року та не надано належної правової оцінки.…" ( т. 17 ас. 209 - 211).

З огляду на викладене, новий розгляд справи проводився з урахуванням вимог ст.. 374 та 375 КПК України, зважаючи, що вказівки суду, який розглянув справу в апеляційному порядку, є обов'язковими для суду першої інстанції при повторному розгляді справи.

Розгляд справи проводився за процесуальними правилами, встановленими Законом в редакції 1960 року та із застосуванням звукозапису судового процесу, який здійснювався за ініціативою суду.

На виконання вимог ч. 7 ст. 374 та ст.. 375 КПК України ( в редакції Закону 1960 року), при новому розгляді справи, судом першої інстанції звернуто особливу увагу на повноту, всебічність та об'єктивність судового слідства, ретельне дослідження і встановлення фактичних обставин справи, за умови наявних можливостей у суду на даному етапі кримінального судочинства у даній справі, концентровано увагу на аналізі, оцінці, у тому числі й показів потерпілих ОСОБА_5., ОСОБА_6,ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9., ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19., ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_29, ОСОБА_30, ОСОБА_31, ОСОБА_32, ОСОБА_33,ОСОБА_34, ОСОБА_35, ОСОБА_36, ОСОБА_37, ОСОБА_38, ОСОБА_39, ОСОБА_40, ОСОБА_41, ОСОБА_42, ОСОБА_43, ОСОБА_44, ОСОБА_45, ОСОБА_46, ОСОБА_47, ОСОБА_48, ОСОБА_49, ОСОБА_50, ОСОБА_51, ОСОБА_52, ОСОБА_53, ОСОБА_54, ОСОБА_55, ОСОБА_56 ОСОБА_57, ОСОБА_58, ОСОБА_59, ОСОБА_60, ОСОБА_61, ОСОБА_62, ОСОБА_63, ОСОБА_64, ОСОБА_65, ОСОБА_66, ОСОБА_67, ОСОБА_68, ОСОБА_69, ОСОБА_70, ОСОБА_71, ОСОБА_72, ОСОБА_73, ОСОБА_74, ОСОБА_75, ОСОБА_76, ОСОБА_77, ОСОБА_78, ОСОБА_79, ОСОБА_80, ОСОБА_81, ОСОБА_82, ОСОБА_83,ОСОБА_84, ОСОБА_85, ОСОБА_86, ОСОБА_87,, ОСОБА_88, ОСОБА_89, ОСОБА_73, ОСОБА_90, ОСОБА_91, ОСОБА_92, ОСОБА_6, ОСОБА_93, ОСОБА_71,ОСОБА_94, ОСОБА_74, ОСОБА_95, ОСОБА_84, ОСОБА_75, ОСОБА_58, ОСОБА_96, ОСОБА_97, ОСОБА_78, ОСОБА_98,ОСОБА_99, ОСОБА_80, ОСОБА_100, ОСОБА_101, ОСОБА_102, ОСОБА_15, ОСОБА_64, ОСОБА_103, ОСОБА_104 , ОСОБА_105, ОСОБА_76, ОСОБА_106, ОСОБА_107, ОСОБА_108, ОСОБА_109, ОСОБА_110, ОСОБА_326., ОСОБА_111, ОСОБА_112, ОСОБА_113, ОСОБА_114, ОСОБА_115, ОСОБА_116, ОСОБА_117, ОСОБА_118, ОСОБА_119, ОСОБА_120, ОСОБА_121, ОСОБА_17, ОСОБА_122, ОСОБА_327, ОСОБА_123, ОСОБА_124, ОСОБА_125, ОСОБА_126, ОСОБА_127, ОСОБА_24, ОСОБА_128, ОСОБА_129, ОСОБА_130, ОСОБА_131 , ОСОБА_132, ОСОБА_54, ОСОБА_25, ОСОБА_133, ОСОБА_134, ОСОБА_53, ОСОБА_135, ОСОБА_136, ОСОБА_137, ОСОБА_138,ОСОБА_139,ОСОБА_140, ОСОБА_141, ОСОБА_142, ОСОБА_20, ОСОБА_143, ОСОБА_144, ОСОБА_328, ОСОБА_145 ,ОСОБА_146,ОСОБА_42, ОСОБА_41, ОСОБА_147, ОСОБА_148, ОСОБА_48,ОСОБА_329, ОСОБА_46,ОСОБА_149, ОСОБА_150, ОСОБА_151, ОСОБА_152, ОСОБА_11, ОСОБА_153, ОСОБА_154, ОСОБА_44, ОСОБА_155, ОСОБА_156, ОСОБА_157, ОСОБА_158,ОСОБА_159, ОСОБА_160, ОСОБА_161, ОСОБА_47, ОСОБА_51, ОСОБА_162, ОСОБА_163, ОСОБА_164, ОСОБА_31, ОСОБА_165, ОСОБА_166, ОСОБА_167, ОСОБА_168, ОСОБА_56, ОСОБА_26, ОСОБА_169, ОСОБА_170,ОСОБА_171, ОСОБА_172, ОСОБА_173, ОСОБА_174, ОСОБА_175, ОСОБА_176, ОСОБА_177, ОСОБА_178, ОСОБА_179, ОСОБА_180, ОСОБА_181 , ОСОБА_182, ОСОБА_183, ОСОБА_184, ОСОБА_55, ОСОБА_185, ОСОБА_186, ОСОБА_187, ОСОБА_18, ОСОБА_188, ОСОБА_38, ОСОБА_189, ОСОБА_63, ОСОБА_190, ОСОБА_191, ОСОБА_192, ОСОБА_50, ОСОБА_60 , ОСОБА_193, ОСОБА_194, ОСОБА_195, ОСОБА_196, ОСОБА_197, ОСОБА_198, ОСОБА_330, ОСОБА_199, ОСОБА_200, ОСОБА_201, ОСОБА_202, ОСОБА_203, ОСОБА_204, ОСОБА_205,ОСОБА_206, ОСОБА_207, ОСОБА_52, ОСОБА_208 , ОСОБА_209, ОСОБА_210, ОСОБА_211, ОСОБА_212., ОСОБА_213, ОСОБА_214, ОСОБА_215, ОСОБА_216 , ОСОБА_57, ОСОБА_29, ОСОБА_217, ОСОБА_40, ОСОБА_218, ОСОБА_37, ОСОБА_219, ОСОБА_220, ОСОБА_221, ОСОБА_222, ОСОБА_27, ОСОБА_223, ОСОБА_224, ОСОБА_225, ОСОБА_226, ОСОБА_227, ОСОБА_228, ОСОБА_229, ОСОБА_230 , ОСОБА_87, ОСОБА_43, ОСОБА_231, ОСОБА_22, ОСОБА_232, ОСОБА_233, ОСОБА_234, ОСОБА_235, ОСОБА_236, ОСОБА_237, ОСОБА_88, ОСОБА_238, ОСОБА_239, ОСОБА_240, ОСОБА_30, ОСОБА_241, ОСОБА_242, ОСОБА_331 ОСОБА_243, ОСОБА_21, ОСОБА_244, ОСОБА_245, ОСОБА_246, ОСОБА_247, ОСОБА_248, ОСОБА_249, ОСОБА_250, ОСОБА_251 ОСОБА_252 ОСОБА_253, ОСОБА_254 ОСОБА_255, ОСОБА_256, ОСОБА_257, ОСОБА_49, ОСОБА_258, ОСОБА_7, ОСОБА_259, ОСОБА_81, ОСОБА_260, ОСОБА_261, ОСОБА_262, ОСОБА_82, ОСОБА_263, ОСОБА_264, ОСОБА_265, ОСОБА_266, ОСОБА_267, ОСОБА_268, ОСОБА_269, ОСОБА_270, ОСОБА_271, ОСОБА_272, ОСОБА_273, ОСОБА_69, ОСОБА_13, ОСОБА_274, ОСОБА_1., ОСОБА_275, ОСОБА_276, ОСОБА_277, ОСОБА_278, ОСОБА_279, ОСОБА_280, ОСОБА_281, ОСОБА_282, ОСОБА_283, ОСОБА_284,ОСОБА_285, ОСОБА_286, ОСОБА_287, ОСОБА_288, ОСОБА_289, ОСОБА_290, ОСОБА_291 ОСОБА_292., ОСОБА_293, ОСОБА_294, ОСОБА_295, ОСОБА_296, ОСОБА_297, ОСОБА_298, ОСОБА_299, ОСОБА_300, ОСОБА_12, ОСОБА_301, ОСОБА_302, ОСОБА_86, ОСОБА_303, ОСОБА_139, ОСОБА_304, ОСОБА_305, ОСОБА_306, ОСОБА_156, ОСОБА_307, ОСОБА_308, ОСОБА_309, ОСОБА_310, ОСОБА_311,, ОСОБА_312, ОСОБА_313, ОСОБА_314, ОСОБА_315, ОСОБА_316, ОСОБА_8, ОСОБА_317, ОСОБА_318, з урахуванням результатів проведених слідчих дій у порядку, передбаченому ст. 315 -1 КПК України.

В чергові судові засідання потерпілі не прибули. З огляду на викладене, суд визнає можливим завершити розгляд справи у відсутності потерпілих, оскільки вважає , що сукупність матеріалів справи, участь у розгляді справи, у тому числі й здобуті судом, дають суду об'єктивну підставу вважати, що у даному випадку можливо зясувати всі обставини справи, що не суперечить вимогам ст. ст. 22, 308,317, 318,323,324,328,330 КПК України так забезпечить розумні строки розгляду справи.

За результатами судового слідства, пред'явлене ОСОБА_3 обвинувачення за ч. 3 ст. 212, ч.2 ст. 364 КК України свого підтвердження не знайшло, у зв'язку з чим, прокурор - державний обвинувач по справі, в судовому засіданні від 22 квітня 2015 року, винесла постанову в порядку ст. 277 КПК України про зміну обвинувачення в суді.

Відповідно до постанови прокурора про зміну обвинувачення, ОСОБА_3 обвинувачується в тмому, що увідповідності до наказу Міністерства промислової політики України №75-Д від 12.06.2008 року, виконуючи з 17.06.2008 року обов'язки директора державного підприємства «Львівський науково-дослідний радіотехнічний інститут», будучи службовою особою, наділеною організаційно-розпорядчими функціями та являючись головним розпорядником коштів підприємства, реально впливаючи на фінансово-господарську діяльність підприємства, будучи відповідальним за організацію ведення бухгалтерського обліку, за повноту врахування та своєчасність виплати заробітної плати, всупереч вимогам ст.15 Закону України «Про оплату праці» щодо першочерговості виплати заробітної плати, при наявній на підприємстві заборгованості із виплати заробітної плати, за наявності коштів на рахунках підприємства та реальної можливості погашення такої заборгованості, в період з 01.07.2008 року по 24.11.2009 не скерував їх на погашення заборгованості із виплати заробітної плати та на виплату останньої працівникам підприємства, а використав їх на інші потреби, що призвело до сформування заборгованості із виплати заробітної плати на суму 7 312 800 грн.

Так, за період з липня 2008 року по 24.11.2009 року на рахунки державного підприємства «Львівський науково-дослідний радіотехнічний інститут» надійшло 21 228 512,95 гривень. Протягом вказаного періоду ДП «ЛНДРТІ» витрачено 20 396 455,08 гривень, з яких: 3 405 279,39 гривень використано на придбання товарно - матеріальних цінностей, оплату робіт та послуг; 1 869 241,18 гривень використано на оплату за водопостачання, газ та електроенергію; 1 471 362,2 гривень використано на сплату кредиту та відсотків по ньому, а також на оплату послуг банку використано 145473,18 гривень; 2495 гривень використано на купівлю валюти; 6336107,26 грн. використано на виплату заробітної плати, відряджень та господарських витрат; 7 166 496,87 грн. використано на сплату внесків до державних фондів, податків та на санкції виконавчої служби. При цьому, за період з 01.04.2009 року по 30.06.2010 року на рахунки підприємства надійшли кошти в сумі 21 723 000 грн., з яких на оплату енергоносіїв використано 1 293 600 грн., на оплату матеріалів та комплектуючих використано 822 600 грн., на оплату паливно-мастильних матеріалів використано 47 500 грн., на оплату відряджень використано 215 300 грн., на погашення кредиту використано 1236 500 грн., на сплату відсотків по кредиту використано 325 200 грн., на оплату послуг банку використано 87 400 грн., на оплату контрагентських робіт використано 917 900 грн., на оплату згідно рішення суду використано 1 605 000 грн., на інші витрати використано 772 000 грн.

В період з 01.01.2011 року по 25.06.2011 ОСОБА_3 не скерував на погашення заборгованості із виплати заробітної плати та на виплату останньої працівникам підприємства, а використав їх кошти на інші потреби, що призвело до сформування заборгованості із виплати заробітної плати на суму 2 765 340 грн.

Так, за період з 01.01.2011 року по 25.06.2011 року на рахунки державного підприємства «Львівський науково-дослідний радіотехнічний інститут» надійшло 1 219 000 грн., з них витрачено: 64 200 грн. на виплату заробітної плати, 32 400 грн. на сплату податків та інших обов'язкових платежів, 467 600 грн. використано на оплату за енергоносії, 52 700 грн. на оплату за матеріали та комплектуючі, 17 400 грн. на службові відрядження, 350.000 грн. на погашення банківського кредиту, 368 000 грн. на оплату згідно рішення суду, 216 300 грн. на інші витрати (зв'язок, ремонт, транспортні видатки, експлуатація будівель тощо).

При цьому, на рахунок відокремленого підрозділу «ЗСКБ АБС» у м. Запоріжжя надійшло коштів в сумі 1 648 300 грн., з них витрачено: 622 100 грн. на виплату заробітної плати, 392 200 грн. на сплату податків та інших загальнообов'язкових платежів, 254 400 грн. на оплату за енергоносії, 125200 грн. на оплату за матеріали та комплектуючі, 200 000 грн. на погашення кредиту, 19 800 грн. на сплату відсотків по кредиту, 10 900 грн. на оплату послуг банку, 1 900 грн. на оплату за послуги зв'язку.

Крім цього, з 01.05.2011 року по 25.06.2011 року на рахунки ДП «ЛНДРТІ» надійшло коштів в сумі 300430 грн., з них використано: 193500 грн. на оплату за енергоносії, 10500 грн. на оплату за послуги зв'язку, 31700 грн. на оплату за послуги водо- та теплопостачання, 15400 грн. на оплату службових відряджень, 4500 грн. на оплату за бензин, 300 грн. на послуги банку, 55.100 грн. на оплату згідно рішення суду, 8800 грн. на інші витрати.

В період з 01.06.2011 року по 01.03.2012, ОСОБА_3 не скерував на погашення заборгованості із виплати заробітної плати та на виплату останньої працівникам підприємства кошти, що полступили, а використав їх на інші потреби, що призвело до сформування заборгованості із виплати заробітної плати на суму 14863 тис. грн.

Так, ДП «Львівський науково-дослідний радіотехнічний інститут», маючи грошові надходження впродовж періоду часу з 01.06.2011 по 01.03.2012 року на загальну суму 2909,3 тис. грн, з яких витрачено - 2901,9 тис. грн, в т.ч. на виплату заробітної плати 559,8 тис. грн.; на сплату податків та платежів пов'язаних з оплатою праці - 333,9 тис. грн; оплату енергоносіїв - 521,7 тис. грн.; оплату за матеріали та комплектуючі - 392,9 тис. грн; оплату відряджень - 45,3 тис. грн,.; послуги банку - 6,8 тис. грн.; стягнуто виконавчою службою згідно рішень суду для погашення заборгованості із заробітної плати - 659,9 тис. грн.; інші витрати - 192,7 тис. грн (в т.ч. оплата за зв'язок - 5,3 тис. грн., за газо- та водопостачання, розміщення інформації - 2,4 тис. грн., повернення помилково перерахованих коштів - 100,0 тис. грн., сплата за користування інтернетом - 1,6 тис. грн.; профвнески - 0,8 тис. грн. ; за патенти, підписку - 6,5 тис. грн.; юридичні послуги - 9,1 тис.грн. ; судові збори, держмито - 1,3 тис. гривень). Тобто, вказані грошові надходження підприємства протягом 01.06.2011 року - 01.03.2012 року використані, в основному, на поточні потреби ДП «Львівський науково-дослідний радіотехнічний інститут», а не на виплату заробітної плати чи погашення заборгованості по зарплаті, чим порушено передбачене вимогами ст. 43 Конституції України, ст. ст. 115,116 КЗпПУ, ст. 24 Закону України «Про оплату праці» право працівників на отримання своєчасної оплати праці та порушено вимоги ст.ст. 15, 24 Закону України «Про оплату праці» - обов'язок щодо першочерговості виплати заробітної плати. Таким чином, в.о. директора ДП «Львівський науково-дослідний радіотехнічний інститут» допустив непершочергове витрачання коштів підприємства на загальну суму 1283 тис. грн.

ОСОБА_60 дії підсудного ОСОБА_3 прокурором, що підтримувала державне обвинувачення по справі, кваліфіковано як безпідставну невиплату заробітної плати громадянам більше як за один місяць, вчинену умисно керівником підприємства, тобто як злочин, передбачений ч.1 ст.175 КК України.

В ході судового слідства обставин інкримінованого у вину ОСОБА_3 обвинувачення у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 175 КК України, встановлено, що ОСОБА_3, відповідно до наказу Міністерства промислової політики України №75-Д від 12.06.2008 року, виконував ці обов'язки у період з 17 червня 2008 року про 01 березня 2012 року.

Отже, у вказаний період, підсудний бонгдарук був службовою особою, наділеною організаційно-розпорядчими функціями та був головним розпорядником коштів підприємства, відповідальним за організацію ведення бухгалтерського обліку, повноту нарахування та своєчасність виплати заробітної плати. Разом з тим, всупереч вимогам ст.15 Закону України «Про оплату праці» щодо першочерговості виплати заробітної плати, при наявній на підприємстві заборгованості із виплати заробітної плати, за наявності коштів на рахунках підприємства та реальної можливості погашення такої заборгованості, в період з 01.07.2008 року по 01 березеня 2012 року, керувався вказівками міністерства та прийнятими галузевими планами і наказами, не скерував наявні кошти виключно на погашення заборгованості із виплати заробітної плати та на виплату поточної заробітної плати працівникам підприємства, а використав їх на інші потреби, що призвело до сформування заборгованості, яка станом на час розгляду кримінальної справи, тобто станом на 20 травня 2015 року складає 19940 ( дев'ятнадцять тисяч дев'ятсот сорок) грн. 87 коп. А саме, перед працівниками: ОСОБА_313 за липень, серпень, листопад 2009 року на загальну суму 5302 грн. 53 коп.; ОСОБА_144 за квітень - серпнень 2011 року на загальну суму 5413 грн. 85 коп.; ОСОБА_319 за серпнеь - грудень 2011 року та січень - лютий 2012 року на загальну суму 916 грн. 36 коп.; ОСОБА_5 В-М. В. за період серпень - вересень 2011 року на загальну суму 2806 грн. 44 коп.; ОСОБА_26 за січень - лютий 2012 року на суму 4757 грн. 92 коп.; ОСОБА_131 за період січень - лютий 2012 року на загальну суму 162 грн. 77 коп., що підтверджується списком звільнених працівників, які мають заборговану зарплату, наданим В.О директора підприємства ОСОБА_320 та заступником головного бухгалтера ОСОБА_321

Інші працівники підприємвстава, які допитувалися за дорученням суду прийнятого у порядку ст. 315 - 1 КПК України, потерпілими себе не вважають та будь - які претензії до підсудного у них відсутні ( матеріали доручення т. 1, т. 2, т. 3).

Як вбачається із довідки виданої ДП «Львівський науково-дослідний радіотехнічний інститут», зміст якої підтверджено показами допитаної в судовому засіданні заступника головного бухгалтера ДП «Львівський науково-дослідний радіотехнічний інститут», ОСОБА_321., на час призначення підсудного директором, тобто станом на липень 2008 року, заборгованість по заробітній платі перед працівниками інституту складала понад три мільйони грн. У подальшому розмір заборгованості зростав, не зважаючи на те, що витрати на виплату заробітної плати перевищували суми, які були визначені міністерством.

Крім того, Міністерство Оборони України не проводило фінансування поточних робіт на протязі вказаного періоду. Заборгованість МО України перед ДП ЛНДРТІ за виконувані та виконані роботи, з урахуванням авансу, становить 21 млн. грн.

Допитаний в судовому засіданні голова профкому ДП «Львівський науково-дослідний радіотехнічний інститут» - ОСОБА_322 повідомив, що заборгованість на підприємстві мала місце, ще до керівництва підсудним. Він, ОСОБА_322, як глова профкому, цікавився даним питанням та неодноразово звертався у міністерство оборони з письмовими заявами, щодо врегулювання питань виділення грошових коштів на погашення заборгованості по заробітні пмлаті. Щодо заборгованості по заробітній платі у ОСОБА_26, ОСОБА_323, ОСОБА_319, ОСОБА_324, ОСОБА_94, ОСОБА_313, ОСОБА_131 то ним роз'яснювалося, як і всім працівникам інституту, право звернення до суду з позовом, оскільки на той час був єдиний вихід отримати заробітну плату, виключно за рішенням суду. При цьому звернув увагу, що прокуратура Франківського району м. Львова, якою розслідувалася дана кримінальна справа тежж зверталася до суду із заявами про видачу судових наказів про стягнення зарплати на осіб, в інтересах котрих подавався позов. У подальшому рахунки підприємства були арештовані виконавчою службою в ході виконання судових рішень. Підсудний, як працівник підприємства, теж звертався до суду, оскільки зарплата не виплачувалася і самому директору. Що стосується осіб, яким станом на даний час не виплачено зарплату, то такі самі не побажали звернутися до суду, а відтак вини в цьому підсудного, як на його думку, не має.

Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_3 свою вину в інкримінованому державним обвинувачем злочині, визнав частково, а саме в частині несвоєчасної виплати заробітної плати працівникам інституту ОСОБА_313 за липень, серпень, листопад 2009 року на загальну суму 5302 грн. 53 коп.; ОСОБА_144 за квітень - серпнень 2011 року на загальну суму 5413 грн. 85 коп.; ОСОБА_319 за серпнеь - грудень 2011 року та січень - лютий 2012 року на загальну суму 916 грн. 36 коп.; ОСОБА_5. за період серпень - вересень 2011 року на загальну суму 2806 грн. 44 коп.; ОСОБА_325 за січень - лютий 2012 року на суму 4757 грн. 92 коп.; ОСОБА_131 за період січень - лютий 2012 року на загальну суму 162 грн. 77 коп., оскільки не встиг це зробити за час перебування на посаді. Чому заборгованість не була погашена наступним керівництвом підприємства і до даного часу, йому не відомо.

Крім цього, підсудний підтвердив покази свідка ОСОБА_321 та ОСОБА_322 в частині неможливості виплати зарплати, що порядок виплати не міг корегуватися керівництвом інституту, оскільки із плану поставленого міністерством, у вартість продукції було закладено і заробітну плату, розмір виплати якою і так перевищував заплановану, а він, як керівник, не був безпосереднім розпорядником коштів план розподілу яких затверджувався міністерством. Крім повного визнання вини підсудним, в частині невиплати заробітної плати ОСОБА_325, ОСОБА_323, ОСОБА_319, ОСОБА_324, ОСОБА_94, ОСОБА_313., ОСОБА_131 на загальну суму 19940, 87 грн. його вина доведена зібраними по справі доказами, і в першу чергу дослідженими судом дійсність та достовірність яких, судом перевірена і учасниками процесу не оспорюється,

На підставі визнання вини підсудним та матеріалів кримінальної справи, об'єктивність та повнота яких, учасниками судового процесу не оспорюється, суд вважає доведеним, що ОСОБА_3 допустив безпідставну невиплату заробітної плати громадянам більше як за один місяць, вчинену умисно керівником підприємства, тобто вчинив злочин, передбачений ч.1 ст.175 КК України.

Адвокат підсудного в судовому засіданні, не оспорюючи доведеності вини та кваліфікації дій підзахисного, заявив клопотання про звільнення підсудного від кримінальної відповідальності та закриття кримінальної справи на підставі ст. 48 КК України за зміною обстановки, мотивуючи тим, що його підзахисний на підприємстві уже не праює, характеризується позитивно, по суті всім працівникам заробітна плата виплачена, а тому відсутні шкідливі наслідки.

Підсудний, як і адвокат , просить звільнити його від кримінальної відповідальності за вчинений злочин, оскільки на даний час не працює на підприємстві, працевлаштований в іншому місці, жоден із працівників не має до нього претензій.

Прокурор в судовому засіданні проти заявленого клопотання не заперечила, та погодилася з доводами захисника, щодо наявності підстав та відсутності перешкод для звільнення підсудного від кримінальної відповідальності та закриття кримінальної справи.

Суд дослідивши матеріали справи, думку підсудного і його захисника та висновок прокурора, вважає, що підсудний підлягає звільненню від кримінальної відповідальності на підставі ст. 48 КК України, а кримінальна справа з цих підстав підлягає закриттю.

Так, згідно ст.. 282 КПК України в редакції Закону 1960 року, якщо під час судового розгляду справи будуть установлені підстави для закриття справи, передбачені пунктом 11 -1 цього кодексу, суд вислухавши думку учасників судового розгляду і висновок прокурора, своєю мотивованою ухвалою, а суддя постановою, закриває справу.

Згідно ст.. 44 КК України в редакції Закону 1960 року, особа яка вчинила злочин, звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених цим Кодексом. Звільнення від кримінальної відповідальності, у випадках, передбачених цим Кодексом, здійснюється виключно судом.

Відповідно до ст. 48 КК України, особа, яка вперше вчинила злочин невеликої або середньої тяжкості, може бути звільнено від кримінальної відповідальності, якщо буде визнано, що на час кримінального провадження внаслідок зміни обстановки вчинене нею діяння втратило суспільну небезпечність або ця особа перестала бути суспільно небезпечною.

Згідно ст. 12 КК України, злочин, передбачений ч. 1 ст. 175 КК України, відноситься до злочину невеликої тяжкості.

Судом встановлено, що особи яким не було вчасно виплачено заробітну плату за час керівництва підсудним, потерпілими себе не визнають, а крім того, заборгованість по зарплаті погашена, за виключенням осіб, що не виявили бажання вчинити відповідні дії.

На час розгляду справи, підсудний працює науковим співробітником науково - дослідної лабораторії (стандартизації підготовки військ) науково - дослідного відділу (підготовки військ) Наукового центру Сухопутних військ де характеризується виключно позитивно, злочин вчинив вперше.

Відповідно до п. 5 ст. 7-1 КПК України в редакції Закону 1960 року, провадження в кримінальній справі може бути закрито судом у зв'язку із зміно обстановки.

Речові докази та судові витрати по справі, відсутні цивільні позови не заявлялися.

Приймаючи рішення про закриття справи , суд вважає, що арешт на все належне державному підприємству «Львівський науково- дослідний радіотехнічний інститут» (ЄРДПОУ 14311429, юридична адреса: м. Львів, вулиця Наукова, 7), що накладений постановами старших слідчих прокуратури Франківського району м. Львова від 15 жовтня 2010 року та 02 грудня 2010 року, підлягає скасуванню (( т. 6(11). ас.181 - 262)).

Запобіжгний захід у вигляді підписки про невиїзд, що обраний ОСОБА_3 постановою старшого слідчого прокуратури Франківського району м. Львова від 06 січня 2011 року (( т. 6(11) ас. 293 -294)), після набрання постановою законної сили, слід вважати скасованим.

На підставі викладеного, керуючись, ст. ст. 44, 48 КК України, ст. ст. 7 -1, 11 - 1 , 282 КПК України в редакції Закону 1960 року, -

П О С Т А Н О В И В:

Звільнити від кримінальної відповідальності ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 за вчинення злочину, передбаченого ч. 1 ст. 175 КК України, на підставі ст. 7 -1 та ст. 11 - 1 КПК України. Провадження у справі закрити.

Арешт на все належне державному підприємству «Львівський науково- дослідний радіотехнічний інститут» (ЄРДПОУ 14311429, юридична адреса: м. Львів, вулиця Наукова, 7), що накладений постановами старших слідчих прокуратури Франківського району м. Львова від 15 жовтня 2010 року та 02 грудня 2010 року, скасувати (( т. 6(11). ас.181 - 262)).

Запобіжгний захід у вигляді підписки про невиїзд, що обраний ОСОБА_3 постановою старшого слідчого прокуратури Франківського району м. Львова від 06 січня 2011 року, після набрання постановою законної сили вважати скасованим (( т. 6(11) ас. 293 -294)).

На постанову може бути подана апеляція до апеляційного суду Львівської області протягом семи діб з дня її ухвалення..

Суддя В. Кузь