Ухвала суду № 44359932, 25.05.2015, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/774/1693/15 Справа № 172/1853/13-ц Головуючий у 1 й інстанції - Ушакова Н. Є. Доповідач - Тамакулова В.О.

Категорія 27

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 травня 2015 року м. Дніпропетровськ

25 травня 2015року колегія суддів судової палати з цивільних справ Апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:

головуючого-судді: Тамакулової В.О.

суддів: Болтунової Л.М., Козлова С.П.

при секретарі: Левцунову І.В.,

яка розглянула у відкритому судовому засіданні у м. Дніпропетровську апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Васильківського районного суду, Дніпропетровської області від 12 грудня 2014 року по цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний Банк "ПриватБанк" до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості в розмірі 17435грн.39 коп., -

В С Т А Н О В И Л А:

В грудні 2013 року Публічне акціонерне товариство Комерційний Банк "ПриватБанк" звернулося до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості в розмірі 17 435грн.39 коп.", посилаючись на те , що відповідно до договору № б/н від 23 червня 2006 року ОСОБА_2 23 червня 2006 року отримав кредит у розмірі 2000,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 36,00 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом.

Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з Умовами надання банківських послуг. Правилами користування платіжною карткою складає між ним та Банком Договір, підтверджується підписом у заяві.

При укладанні Договору сторони керувались ч. І ст.634 ЦК України.

Згідно цієї статті ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони і договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Відповідно до п. 9.12 Умов та правил надання банківських послуг договір діє протягом 12 місяців з моменту підписання. Якщо протягом цього терміну жодна зі сторін не проінформує іншу про припинення дії Договору він автоматично лонгується на такий же термін.

Договором передбачено порядок та умови погашення кредиту, погашення заборгованості по кредиту, сплата нарахованих за період користування кредитом відсотків, комісії за користування кредитом та інших витрат.

В ст.599 ЦК України зазначено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно статей 526, 527, 530 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором кредитодавець зобов'язується надати грошові кошти позичальнику в розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити відсотки.

Позивач свої зобов'язання за Договором та угодою виконав в повному обсязі, надав відповідачу кредит у розмірі, встановленому договором.

Відповідно до п.6.5 Умов надання банківських послуг - позичальник зобов'язується погашати заборгованість за кредитом, відсотками за його використання, за перевитрати платіжного ліміту, а також оплачувати комісії на умовах, передбачених цим договором.

Згідно п.6.5 Умов надання банківських послуг - у разі невиконання зобов'язань за договором, на вимогу Банку виконати зобов'язання з повернення Кредиту (у тому числі простроченого кредиту та Овердрафту), оплати Винагороди Банку.

Відповідно до п.8.6 Умов надання банківських послуг, при порушенні позичальником строків платежів по кожному з грошових зобов'язань, передбачених цим договором більш ніж на 120 днів, позичальник зобов'язаний сплатити Банку штраф в розмірі 500 грн. + 5% від суми позову.

Відповідач своєчасно не надавав Банку грошові кошти для погашення заборгованості за Кредитом, відсотками, а також іншими витратами відповідно до умов Договору, що має відображення у Розрахунку заборгованості за договором.

Таким чином, у порушення умов кредитного договору а також ст. ст. 509, 526, 1054 ЦК України, відповідач зобов'язання за вказаним договором не виконав.

Відповідно до частини другої статті 1054 ЦК України та частини другої статті 1050 Цивільного кодексу України наслідками порушення Боржником зобов'язання щодо повернення чергової частини суми кредиту є право заявника достроково вимагати повернення всієї суми кредиту. У зв'язку з зазначеними порушеннями зобов'язань за кредитним договором відповідач станом на 31 жовтня 2013 року має заборгованість - 17435,39 грн., яка складається з наступного:

- 4048,78 грн. - заборгованість за кредитом;

- 12080,16 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом;

а також штрафи відповідно до пункту 8.6 Умов та правил надання банківських послуг:

- 500,00 грн. - штраф (фіксована частина);

- 806.45 грн. - штраф (процентна складова).

Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 ЦК України).

На даний час відповідач продовжує ухилятись від виконання зобов'язання і заборгованість за договором не погашає, що є порушенням прав ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК".

Відповідно до ч. 1 ст.3 Цивільного процесуального кодексу України - кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Позивач просив суд:

1)стягнути з ОСОБА_2 на користь ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК" заборгованість у розмірі 17435,39 грн. за кредитним договором №б/н від 23.06.2006 року;

2) стягнути з ОСОБА_2 на користь ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК" понесені судові витрати-сплачений судовий збір у розмірі 229,40грн.

Рішенням Васильківського районного суду, Дніпропетровської області від 12 грудня 2014 року позов Публічного акціонерного товариства Комерційний Банк "ПриватБанк" до ОСОБА_2 "Про стягнення заборгованості в розмірі 17435грн.39коп." задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_2 для сплати заборгованості за кредитним договором № б/н від 23 червня 2006 року - 17435грн.39коп. та судові витрати - судовий збір у розмірі 229,40 грн.

Додатковим рішенням Васильківського районного суду, Дніпропетровської області від 9 лютого 2015 року на користь держави стягнуто судовий збір в розмірі 14 грн.20 коп.(чотирнадцять гривень 20 коп.).

В апеляційній скарзі апелянт посилається на неправильне застосування судом норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, просить скасувати рішення в частині повного задоволення позовних вимог по стягненню з ОСОБА_2 всієї суми відсотків за користування кредитом та штрафу; змінити рішення та частково задовольнити позов про стягнення заборгованості з урахуванням вимог ст. 551 ЦК України.

Колегія суддів перевірила законність, обґрунтованість рішення суду в межах заяв-лених вимог та апеляційної скарги і дійшла до висновку, що скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Як вбачається із матеріалів справи (а.с.8), 23 червня 2006 року між Публічним акціонерним товариством комерційний банк «Приват Банк» та ОСОБА_2 був укладений договір №б/н, за яким ОСОБА_2 отримав від банку кредит у розмірі 2000 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 36,00% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом.

Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з Умовами надання банківських послуг, Правилами користування платіжною карткою складає між ним та Банком договір, що підтверджується його підписом у заяві.

При укладенні договору сторони керувалися ч.1 ст.634 ЦК України.

Відповідно до цієї статті договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Згідно п. 9.12 Умов та Правил надання банківських послуг договір діє протягом 12 місяців з моменту підписання.

Якщо протягом цього терміну жодна із сторін не проінформує іншу сторону про припинення дії договору, він автоматично лонгується на такий же термін.

Договором передбачено порядок та умови погашення кредиту,погашення заборгованості по кредиту, сплата нарахованих за період користування кредитом відсотків, комісії за користування кредитом та інших витрат.

Відповідно до норм чинного законодавства (ст. 259 ЦК України) договором встановлена позовна давність за вимогами стягнення кредиту, відсотків за користування кредитом, винагороди, неустойки-пені, штрафів за договором тривалістю 5 років.

Відповідно до положень ст.ст. 526, 527 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Згідно ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Пунктом 6.5 Умов надання банківських послуг передбачено, що позичальник зобов'язується погашати заборгованість за кредитом, відсотками за його використання,за перевитрати платіжного ліміту, а також оплачувати комісії на умовах, передбачених договором.

Відповідно до вимог п.6.6 Умов надання банківських послуг, у разі невиконання зобов'язань за кредитним договором , на вимогу банку виконати зобов'язання з повернення кредиту (у тому числі простроченого кредиту та Овердрафту), оплати винагороди банку.

Згідно п.8.6 Умов надання банківських послуг, - при порушенні позичальником строків платежів по кожному з грошових зобов'язань, передбачених цим договором більш ніж на 120 днів, позичальник зобов'язаний сплатити банку штраф у розмірі 500 грн.+5% від суми позову.

Відповідач умови договору належним чином не виконував.

Відповідно до наданого позивачем розрахунку заборгованості за договором №б/н від 23 червня 2006 року, укладеного між Публічним акціонерним товариством КБ "ПриватБанк" та ОСОБА_2, станом на 31 жовтня 2013 року відповідач має заборгованість - 17435,39 грн., яка складається з наступного:

- 4048,78 грн. - заборгованість за кредитом;

- 12080,16 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом;

а також штрафи відповідно до пункту 8.6 Умов та правил надання банківських послуг:

- 500,00 грн. - штраф (фіксована частина);

- 806.45 грн. - штраф (процентна складова)(а.с.5-7).

Враховуючи те, що позивачем виконано всі умови договору, а відповідач порушив взяті на себе зобов'язання, вчасно не розрахувався , в результаті чого виникла заборгованість, суд першої інстанції обгрунтовано прийшов до висновку про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості в сумі 17435,39 грн. та судових витрат.

Рішення суду відповідає вимогам норм матеріального, процесуального права, встановленим обставинам і матеріалам справи.

Доводи апеляційної скарги відносно того, що суд першої інстанції взагалі не розглядав заяву відповідача про зменшення розміру неустойки є необґрунтованими.

Апелянт вважає, що сума заборгованості по відсоткам за користування кредитом, штраф (фіксована частина) та штраф (процентна складова) є такими, що являються неустойкою.

Така думка є помилковою з огляду на наступне.

Відповідно до вимог ч.1 ст.549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Частиною 2 ст.549 ЦК України передбачено, що штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Згідно вимог ч.3 ст.549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Що стосується процентів:

частиною 1 ст.536 ЦК України передбачено, що за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами.

Відповідно до вимог ч.2 ст.536 ЦК України розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

З огляду на вказані норми матеріального права, проценти та штраф (фіксована частина), штраф (процентна складова) мають різну правову природу і проценти не відносяться до неустойки, а є сумою, яка встановлюється договором сторін за користування чужими коштами. Тому при ухваленні рішення суд не мав можливості зменшити розмір нарахованих позивачем процентів із-за відсутності правових підстав для цього.

Посилання скаржника на те, що суд не зменшив розмір нарахованих штрафів, також є необґрунтованим, виходячи з наступного.

Відповідно до вимог ч.3 ст.551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Як вбачається з наданого позивачем суду розрахунку, відповідачу нараховані 500,00 грн. - штраф (фіксована частина) та 806.45 грн. - штраф (процентна складова)(а.с.5-7).

Вказані розміри штрафів не перевищують розмір збитків.

Відсутні і інші обставини, які мають істотне значення.

Враховуючи наведене, відсутні правові підстави і для зменшення нарахованих розмірів штрафів відповідачу за неналежне виконання договірних зобов'язань.

Інші доводи скарги не спростовують правильність висновків у рішенні суду, протирічать вимогам законодавства, яке регулює спірні правовідносини, зводяться до переоцінки доказів по справі.

Відповідно до вимог ст.212 ЦПК України виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Інші доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом норм матеріального та порушення норм процесуального права, що призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

За таких обставин колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу відхилити, а рішення Васильківського районного суду, Дніпропетровської області від 12 грудня 2014 року залишити без змін.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 303, 307, 308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Васильківського районного суду, Дніпропетровської області від 12 грудня 2014 року та додаткове рішення Васильківського районного суду, Дніпропетровської області від 9 лютого 2015 року по цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний Банк "ПриватБанк" до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості в розмірі 17435грн.39 коп., - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею чинності.

Головуючий: Тамакулова В.О.

С у д д і: Болтунова Л.М.

Козлов С.П.