Ухвала суду № 44358778, 26.05.2015, Комунарський районний суд м. Запоріжжя

Справа № 333/6379/14-ц

Провадження № 2др/333/6/15

УХВАЛА

Іменем України

26 травня 2015 року м. Запоріжжя

Комунарський районний суд м. Запоріжжя у складі:

головуючого судді Дмитрієвої М.М.,

при секретарі Пасюті К.О.,

за участю позивача ОСОБА_1,

представника відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі Комунарського районного суду м. Запоріжжя, заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної шкоди, завданої в результаті ДТП, -

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 16.12.2014 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 вартість матеріальної шкоди в розмірі 90227 грн. 41 коп., витрати на транспортування пошкодженого автомобіля в сумі 500 грн. та проведення оцінки пошкодженого автомобіля в сумі 850 грн., а всього на загальну суму 91557 грн. 41 коп. та судовий збір в сумі 915 грн. 57 коп.

Від ОСОБА_1 надійшла заява про ухвалення додаткового рішення, в якій останній зазначає, що при ухваленні рішення суд першої інстанції залишив поза увагою ще позовні вимоги, а саме: про витребування постанов про відмову у відкритті кримінального провадження, про накладення арешту на майно відповідача з метою забезпечення позову, вилучення з матеріалів цивільної справи звіту № 14598/УС від 24.10.2014 року, як недійсного і незаконного, про стягнення з відповідача матеріальних збитків від ДТП 10.09.2011 року з урахуванням знецінення грошових коштів за час проголошення рішення і здійснення виконавчого провадження, про ухвалення додаткового рішення суду з урахуванням дійсних подій та дійсно проголошеного рішення та у відповідності з аудіо записом судового засідання від 16.12.2014 року.

В судовому засіданні заявник ОСОБА_1 своє заяву підтримав з підстав, викладених у ній, надав аналогічні пояснення.

Представник відповідача ОСОБА_2 проти вказаної заяви заперечувала.

Вислухавши думки учасників процесу, вивчивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.

У відповідності до ч. 1 ст. 220 ЦПК України, суд що ухвалив рішення, може за заявою осіб, які беруть участь у справі, чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторона подали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення.

В своїй заяві ОСОБА_1 зазначає, що при ухваленні рішенням судом першої інстанції не розглянуто ряд позовних вимог: про витребування постанов про відмову у відкритті кримінального провадження, про накладення арешту на майно відповідача з метою забезпечення позову, вилучення з матеріалів цивільної справи звіту № 14598/УС від 24.10.2014 року, як недійсного і незаконного, про стягнення з відповідача матеріальних збитків від ДТП 10.09.2011 року з урахуванням знецінення грошових коштів за час проголошення рішення і здійснення виконавчого провадження, про ухвалення додаткового рішення суду з урахуванням дійсних подій та дійсно проголошеного рішення та у відповідності з аудіо записом судового засідання від 16.12.2014 року.

Однак, слід зазначити, що вимоги про витребування постанов про відмову у відкритті кримінального провадження, про накладення арешту на майно відповідача з метою забезпечення позову, не є позовними в своєму розумінні, а повинні розглядатися судом в порядку ст.ст. 133-135, 137 ЦПК України та ст.153 ЦПК України відповідно, під час судового розгляду справи. Розгляд зазначених клопотань після постановлення судового рішення, чинним законодавством не передбачений.

Щодо вимоги про вилучення з матеріалів справи звіту № 14598/УС від 24.10.2014 року, як недійсного та незаконного, то вказана вимога також не є позовною, оскільки звіт № 14598/УС від 24.10.2014 року є письмовим доказом у вказаній цивільній справи, якому суд надає оцінку при ухваленні рішення в нарадчій кімнаті.

Стосовно стягнення з відповідача матеріальних збитків від ДТП 10.09.2011 року з урахуванням знецінення грошових коштів за час проголошення рішення, то фактично в цій частині позивач не згоден з рішенням по суті, однак в цій частині рішення суду першої інстанції позивачем не оскаржувалося та набуло законної сили.

Щодо ухвалення додаткового рішення суду з урахуванням дійсних подій та дійсно проголошеного рішення та у відповідності з аудіо записом судового засідання від 16.12.2014 року, то вказана вимога не підпадає під перелік підстав, зазначених у ст. 220 ЦПК України.

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку про залишення заяви ОСОБА_1 без задоволення.

Керуючись ст. 220 ЦПК України, суд -

У Х В А Л И В:

Заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної шкоди, завданої в результаті ДТП – залишити без задоволення.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції може бути подана до апеляційного суду Запорізької області через Комунарський районний суд м. Запоріжжя протягом п’яти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п’яти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя Комунарського районного суду

м. Запоріжжя М.М. Дмитрієва