Ухвала суду № 44358664, 26.05.2015, Комунарський районний суд м. Запоріжжя

Справа № 333/3583/15-ц

Провадження № 2/333/1843/15

У Х В А Л А

Іменем України

26 травня 2015 року м. Запоріжжя

Суддя Комунарського районного суду м. Запоріжжя Дмитрієва М.М., розглянувши матеріали позовної заяви Публічного акціонерного товариства «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1, ОСОБА_2, яка діє від свого імені та від імені неповнолітніх ОСОБА_3 та ОСОБА_4, третя особа: Служба у справах дітей Комунарської районної адміністрації Запорізької міської ради, про звернення стягнення на майно, -

В С Т А Н О В И В:

22.05.2015 року до Комунарського районного суду м. Запоріжжя надійшла позовна заява ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1, ОСОБА_2, яка діє від свого імені та від імені неповнолітніх ОСОБА_3 та ОСОБА_4, третя особа: Служба у справах дітей Комунарської районної адміністрації Запорізької міської ради, про звернення стягнення на майно.

25.05.2015 року зазначену справу передано у провадження судді Дмитрієвої М.М.

У позовні заяві ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» просить суд в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором в розмірі 1572598,36 грн. звернути стягнення на квартиру, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 шляхом продажу вказаного предмету іпотеки на підставі договору іпотеки № 147 від 03.05.2006 року ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» з укладенням від свого імені договору купівлі – продажу, в тому числі нотаріального укладення договору купівлі – продажу з іншою особою – покупцем із встановленням початкової ціни продажу предмету іпотеки на рівні, зазначеному в Договорі іпотеки, а саме – 257500 гривень, будь – яким способом з іншою особою – покупцем, з отриманням Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, з реєстрацією правочину купівлі – продажу предмету іпотеки у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, з отриманням дублікатів правовстановлюючих документів на нерухомість у відповідних установах, підприємствах або організаціях незалежно від форм власності та підпорядкування, з можливістю здійснення ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» всіх передбачених нормативно – правовими актами держави дій, необхідних для продажу предмету іпотеки, а також виселити відповідачів та інших осіб, які зареєстровані та/або проживають у спірній квартирі.

Згідно зі ст. 3 ЦПК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом своїх порушених прав. Як визначено у ст. 4 ЦПК України суд здійснює правосуддя у спосіб визначений Законом.

Відповідно до ч. 4 ст. 10 ЦПК України суд сприяє особам, які беруть участь у справі у здійсненні їх прав, тому суддя, вивчивши матеріал вказаної позовної заяви, вважає за потрібним запропонувати позивачу привести позовну заяву у відповідність до вимог ст. 119 ЦПК України.

Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить із того, що положення п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право подати до суду будь-який позов, що стосується його цивільних прав і обов'язків. Проте, право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави. Разом з тим, такі обмеження не повинні впливати на доступ до суду чи ускладнювати цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди суті цього права, та мають переслідувати законну мету.

Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що, реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. Також Європейський суд з прав людини зазначає, що не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але й реальним (Рішення Суду у справі «Жоффре де ля Прадель проти Франції» від 16.12.1992 року).

За правилами ст. 114 ЦПК України, позови, що виникають з приводу нерухомого майна, пред'являються за місцезнаходженням майна або основної його частини.

Як убачається з позовної заяви, спір виник з приводу нерухомого майна – квартири АДРЕСА_2, що територіально відноситься до Комунарського району м. Запоріжжя. Таким чином, справа підсудна Комунарському районному суду м. Запоріжжя.

Згідно з ч. 1 ст. 122 ЦПК України, суддя відкриває провадження у цивільній справі не інакше як на підставі заяви, поданої і оформленої в порядку, встановленому цим Кодексом.

Так, відповідно до ст. 119 ЦПК України позовна заява повинна містити: найменування суду, до якого подається заява; ім'я (найменування) позивача і відповідача, а також ім'я представника позивача, якщо позовна заява подається представником, їх місце проживання (перебування) або місцезнаходження, поштовий індекс, номери засобів зв'язку, якщо такі відомі; зміст позовних вимог; ціну позову щодо вимог майнового характеру; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують кожну обставину, наявність підстав для звільнення від доказування; перелік документів, що додаються до заяви. Позовна заява повинна відповідати іншим вимогам, встановленим законом. До позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору.

Згідно з п. 7 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» № 2 від 12.06.2009 року позовна заява подається до суду в письмовій формі і за змістом повинна відповідати вимогам статті 119 ЦПК. У зв'язку з цим суди мають звертати особливу увагу, зокрема, на те, що у позовній заяві повинні не лише міститися позовні вимоги, а й бути викладені обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, і зазначені докази, що підтверджують кожну обставину.

Дослідивши матеріали позовної заяви, суддя приходить до висновку, що позовну заяву подано без додержання вимог, передбачених ст. 119 ЦПК України, тому вона підлягає залишенню без руху з наступних підстав.

У позовній заяві викладені позовні вимоги про виселення осіб, які проживають у квартирі (предмету іпотеки), але позивач не вказує ім'я, прізвище та по батькові останніх, не зазначає їх в якості відповідачів по справі, позовна заява також не містить доказів у підтвердження позовних вимог щодо проживання останніх у квартирі - предмету іпотеки (до позовної заяви не надана довідка житлового органу про реєстрацію зазначених осіб).

Суд не бере до уваги клопотання позивача про витребування судом довідки про склад сім'ї та реєстрацію осіб за адресою предмету іпотеки, оскільки, відповідно ст. 133 ЦПК України особи, які беруть участь у справі і вважають, що подання потрібних доказів є неможливим або у них є складнощі в поданні цих доказів, мають право заявити клопотання про забезпечення цих доказів. За заявою заінтересованої особи суд може забезпечити докази до пред'явлення нею позову.

Крім того, в доданому до позову клопотанні ставиться питання про витребування судом від ЖЕКу довідки з місця проживання про склад сім'ї та реєстрацію за адресою: АДРЕСА_3, але не зазначено: до якого саме органу позивач просить суд направити такий запит чи звертався позивач до відповідного органу для витребування необхідної йому інформації та чи було йому відмовлено у наданні такої інформації, а якщо було відмовлено - чи оскаржував він дії цього органу.

Відповідно до роз’яснень, які містяться у п. 43 Постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 30.03.2012 року № 5 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають з кредитних правовідносин», при розгляді позову іпотекодержателя про виселення мешканців із житлового будинку чи житлового приміщення, необхідно врахувати, що примусове виселення здійснюється на підставі рішення суду тільки за певних умов: якщо мешканці добровільно не звільнили житловий будинок чи житлове приміщення, на яке звернуто стягнення як на предмет іпотеки, протягом одного місяця з дня отримання письмової вимоги іпотекодержателя або нового власника або в іншій погоджений сторонами строк.

Однак, в матеріалах справи відсутні докази того, що мешканці квартири, яка є предметом іпотеки, отримали письмову вимогу іпотекодержателя

Крім того, резолютивна частина позову не відповідає вимогам ст. 39 Закону України «Про іпотеку» у порушення вимог ст. 119 ЦПК України та п. 5 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» від 30.03.2012 року.

Згідно зі ст. 121 ЦПК України, суддя встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у ст.ст. 119-120 ЦПК України, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п’яти днів з дня отримання позивачем ухвали.

Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені ст.ст. 119-120 ЦПК України, позовна заява вважається поданою в день її первісного подання до суду. Інакше заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Враховуючи наведене суддя дійшов висновку, що провадження у справі неможливо відкрити до усунення вказаних недоліків, а тому позовну заяву слід залишити без руху, а позивачу надати строк для їх усунення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 119-120 ЦПК України, суддя, -

У Х В А Л И В:

Позовну заяву Публічного акціонерного товариства «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1, ОСОБА_2, яка діє від свого імені та від імені неповнолітніх ОСОБА_3 та ОСОБА_4, третя особа: Служба у справах дітей Комунарської районної адміністрації Запорізької міської ради, про звернення стягнення на майно - залишити без руху, надавши п’ятиденний строк з дня отримання копії цієї ухвали для усунення недоліків.

Роз’яснити, що у разі невиконання ухвали суду в зазначений строк, заяву буде визнано неподаною та повернуто позивачу зі всіма доданими до неї документами.

Копію ухвали направити позивачу.

Ухвала окремому оскарженню не підлягає.

Суддя Комунарського районного суду

м. Запоріжжя М.М. Дмитрієва