Ухвала суду № 44356827, 24.02.2015, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/4811/15-ц

Провадження № 2/761/3537/2015

У Х В А Л А

24 лютого 2015 року суддя Шевченківського районного суду м. Києва Юзькова О.Л., розглянувши позовну заяву Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» до ОСОБА_1, третя особа: ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки, -

в с т а н о в и в :

Позивач звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_1, третя особа: ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки.

Вказаний позов подано з порушенням вимог, передбачених статтями 119 та 121 Цивільного процесуального кодексу України.

Згідно ч. 4 ст. 119 Цивільного процесуального кодексу України, позовна заява повинна відповідати іншим вимогам, встановленим законом.

Зокрема, відповідно до частини 5 статті 119 Цивільного процесуального кодексу України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору.

Відповідно до ч. 3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір», за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

Згідно до п. п. 1 п. 1 ч. 2 ст. 4 ЗУ «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,2 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 3 розмірів мінімальної заробітної плати, що становить - не менше 243, 60 грн., але не більше 3 654, 00 грн.

З тексту матеріалів позовної заяви вбачається, що позивачем сплачено судовий збір за подання позову до ОСОБА_2, про що свідчить платіжне доручення від 23 липня 2013 року та платіжне доручення від 29 квітня 2014 року.

Проте, відповідно до ч. 2 ст. 8 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито» від 21 січня 1993 року № 7-93, яка підлягає застосуванню у даному випадку, повернення державного мита проводиться за умови, якщо заяву подано до відповідної установи, що спрямовує мито, протягом року зарахування його до бюджету.

Як вбачається із доданих до позовної заяви платіжних доручень державне мито, було зараховано до бюджету більше одного року, а тому суд не може брати до уваги надану квитанцію про сплату судового збору від 23 липня 2013 року.

Також, судом не може братись до уваги платіжне доручення від 29 квітня 2014 року, так як судовий збір був спрямований по сплаті за подання позовної заяви до ОСОБА_2

Враховуючи вище наведене, відсутні в матеріалах позовної заяви докази сплати судового збору за подання позовної заяви до ОСОБА_1.

Згідно ч.1 ст. 121 Цивільного процесуального кодексу України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 119 і 120 цього Кодексу, або не сплачено судовий збір, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня отримання позивачем ухвали.

Зазначені недоліки є підставою для залишення позову без руху та для надання позивачу строку для їх виправлення.

Керуючись статтею 121 Цивільного процесуального кодексу України, -

у х в а л и в :

Позовну заяву Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» до ОСОБА_1, третя особа: ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки, залишити без руху, встановивши строк для виправлення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня отримання ухвали.

Роз'яснити, що в разі невиконання вимог зазначеної ухвали, позовна заява буде вважатись неподаною та повернута позивачу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: