
Справа № 127/6704/14-к
Провадження №11-кп/772/386/2015
Категорія: крим.
Головуючий у суді 1-ї інстанції: Шидловський О. В.
Доповідач : Пікановський Б. В.
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 травня 2015 рокум. Вінниця
Апеляційний суд Вінницької області в складі:
Головуючого Пікановського Б.В.,
Суддів: Олексієнка Ю.Г., Рупака А.А.
При секретарі Воронюк О.О.
За участю: прокурора Кузьміна С.В.
Адвоката Шиманського В.М.
Обвинуваченого ОСОБА_3
розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці 26 травня 2015 р.
кримінальне провадження № 12013010380001039 за апеляційною скаргою прокурора Посвалюка Я.І., який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції,
на вирок Вінницького міського суду Вінницької області
від 17 лютого 2015 р., яким виправдано
ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 народження, уродженця та мешканця АДРЕСА_1, з середньою спеціальною освітою, розлученого, працюючого кур'єром ПП « «ОСОБА_4», раніше не судимого,
за недоведеністю вини у скоєні злочину, передбаченому ч. 1 ст. 191 КК України.
Цивільний позов ТОВ «Ферко» до ОСОБА_3 залишений без розгляду.
Вироком встановлено, що ОСОБА_3, який перебував на посаді начальника приймального пункту ТОВ «Ферко» у м. Вінниці, по вул. Фрунзе, 4, ДПА у Вінницькій області відповідно до акту прийому-передачі товарно-матеріальних цінностей на відповідальне зберігання передано безхазяйний металобрухт чорних металів вагою 57 490 грн. на загальну суму 152490 грн. з повною матеріальною відповідальністю за вищевказане майно. В подальшому 07 травня 2012 р. даний металобрухт за біржовим контрактом № 66 викуплено ТОВ «Ферко» за 93650 грн. В період часу з 14.11.2011 р. по 16.05.2012 р. ОСОБА_3, маючи умисел на розтрату чужого майна, яке було йому ввірене, будучи відповідальною особою за збереження металобрухту, розтратив металобрухт чорних металі загальною вагою 30840 кг, який знаходився на території вищевказаного приймального пункту. Тим самим завдав ТОВ «Ферко» матеріальну шкоду на загальну суму 88819,20 грн.
Виправдовуючи ОСОБА_3 за недоведеністю його вини у вчинені злочину, суд послався на показання обвинуваченого, який не визнав своєї вини, показав, що 24.06.2011 р. прийняв на відповідальне зберігання металобрухт від ДПІ, ніякого бухгалтерського обліку не вів, металобрухт ДПІ використовував у 2011 році, а з 1 січня 2012 р. металобрухт ДПІ не використовував. Крім того, своє рішення суд обґрунтував тим, що: є недопустимим доказом акт перевірки наявності металобрухту від 14.11.2011 р., так як зважування металобрухту не проводилось; згідно із актом прийому-передачі майна на приймальному пункті ТОВ «Ферко», відповідно до якого ОСОБА_3 передав ОСОБА_5 майно даного підприємства, нестачі майна не виявлено; стороною обвинувачення не надано ліцензії на здійснення ТОВ «Ферко» відповідного виду господарювання, не надано доказів стосовно часу та способу вчинення ОСОБА_3 злочину; в обвинувальному акті не зазначено місця незаконного продажу металобрухту; відсутні документи передачі ОСОБА_3 від ТОВ «Ферко» металобрухту чорних металів вагою 57490 кг у період з 07.05.2012 по 16.05.2012 р.; обвинувачення базується лише на акті прийому-передачі товарно-матеріальних цінностей на відповідальне зберігання від 24.06.2011 р., натомість всі інші докази не доводять вини ОСОБА_3 у вчинені злочину.
В апеляційній скарзі прокурора із змінами ставиться питання про скасування вироку із призначенням нового судового розгляду в суді першої інстанції через істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, невідповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження та неправильне застосування кримінального закону. Основними доводами апеляційної скарги є те, що суд безпідставно відкинув докази обвинувачення, представник потерпілої сторони ОСОБА_6 не був повідомлений про судове засідання, призначене на 06.02.2015 р.; не здійснювалась фіксація судового засідання технічними засобами 20.06.2014 р. під час вирішення судом клопотання представника ТОВ «Ферко» Мельника Ю.М. про надання дозволу на ознайомлення з матеріалами кримінального провадження та допуск його до участі у провадженні в якості потерпілої сторони, а також відсутній журнал даного судового засідання; вирок не відповідає вимогами ст. 374 КПК України, оскільки встановивши розтрату ОСОБА_3 майна на суму 88819,20 грн., суд, разом з тим, визнав ці дії недоведеними.
Заслухавши доповідача, думку прокурора, який підтримав апеляційну скаргу, пославшись на наведені у ній доводи, виступи обвинуваченого та адвоката, які проти апеляційної скарги заперечують, вважають вирок суду законним та обґрунтованим, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги та заперечень на неї, колегія суддів приходить до висновку про скасуванні вироку із призначенням нового судового розгляду в суді першої інстанції з таких підстав.
Відповідно до п. 7 ч. 2 ст. 412 КПК України суд апеляційної інстанції скасовує вирок і призначає новий судовий розгляд у суді першої інстанції, якщо у матеріалах провадження відсутній журнал судового засідання або технічний носій інформації, на якому зафіксовано судове провадження в суді першої інстанції.
Як вбачається з матеріалів кримінального провадження та диску технічної фіксації інформація про фіксування процесу у судовому засіданні 20.06.2014 року не відтворюється, журнал даного судового засідання відсутній, хоча судове засідання фактично відбувалось та за участі учасників судового розгляду судом вирішувались клопотання прокурора, представника потерпілого та обвинуваченого.
За таких обставин, судом порушено вимоги ч. 5 ст. 27 КПК та ст. 104 КПК України, відповідно до яких фіксування судового провадження здійснюється в журналі судового засідання та одночасно у повному обсязі технічними засобами. Недотримання цих вимог є підставою для скасування судового рішення та призначення нового судового розгляду в суді першої інстанції.
Крім того, обґрунтованими є доводи прокурора про порушення судом вимог п. 1 ч. 3 ст. 374 КПК України при складанні виправдувального вироку. В даному випадку виправдувальний вирок не відповідає положенням вищезазначеної норми, оскільки містить істотні суперечності. Так, встановивши злочинні дії обвинуваченого у розтраті ввіреного йому чужого майна, суд, разом з тим, визнав такі його дій недоведеними.
Доводи прокурора про те, що судом першої інстанції безпідставно відкинуто докази вини ОСОБА_3 у розтраті ввіреного йому майна, апеляційний суд не вправі перевіряти відповідно до вимог ч. 2 ст. 415 КПК України, оскільки дійшов висновку про необхідність призначення нового розгляду у суді першої інстанції.
Під час нового судового розгляду необхідно дотриматись вимог кримінального процесуального закону, ретельно перевірити всі надані докази, дати їм належну оцінку у їх сукупності та дійти висновку про винність або невинність ОСОБА_3 у вчинені злочину, постановивши законне, обґрунтоване й вмотивоване рішення.
Керуючись ст. ст. 376, 404, 405, 407, 409, 412, 415, 419 КПК України, апеляційний суд, -
У Х В А Л И В:
Апеляційну скаргу прокурора Посвалюка Я.І. задовольнити частково.
Вирок Вінницького міського суду Вінницької області від 17 лютого 2015 р., яким виправдано ОСОБА_3 - скасувати, призначивши новий судовий розгляд в тому ж суді, але іншим суддею.
Ухвала набирає законної сили негайно після проголошення та оскарженню не підлягає.
Судді: (підписи)
Вірно:
Судове рішення № 44356795, Апеляційний суд Вінницької області було прийнято 26.05.2015. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 127/6704/14-к. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: