
Справа № 127/18407/13-ц Провадження № 22-ц/772/1614/2015Головуючий в суді першої інстанції Іщук Т. П.Категорія 44Доповідач Марчук В. С.
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"25" травня 2015 р. м. Вінниця
Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Вінницької області в складі:
Головуючої судді: Марчук В.С.,
Суддів: Шемети Т.М., Матківської М.В.
При секретарі: Пантелеймоновій А.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 - Шибінського Олександра Володимировича на ухвалу, Вінницького міського суду Вінницької області від 16.04.2015 року за заявою першого заступника прокурора м. Вінниці в інтересах ОСОБА_4 про повторне виселення ОСОБА_2 та ОСОБА_5 , -
ВСТАНОВИЛА:
11.03.2015 року перший заступник прокурора м. Вінниці в інтересах ОСОБА_4 звернувся до суду із заявою про повторне виселення ОСОБА_2 та ОСОБА_5
На обґрунтування своїх вимог вказав, що при примусовому виконанні рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 13.03.2014 року у цивільній справі №127/18407/13-ц ОСОБА_2 та ОСОБА_5 були виселені, а виконавче провадження - закінчене. Однак, ОСОБА_5 та ОСОБА_2 повторно самовільно зайняли будинок та не допускають у нього ОСОБА_4 За таких обставин прокурор просив суд заяву задовольнити.
16.04.2015 року ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області заяву прокурора задоволено, повторно виселено ОСОБА_2 та ОСОБА_5 з житлового будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_1, відповідно до п.11 ст.78 Закону України "Про виконавче провадження".
Не погодившись із вказаною ухвалою суду, представник ОСОБА_2 - адвокат Шибінський О.В., оскаржив її в апеляційному порядку, як незаконну та необґрунтовану, постановлену з грубим порушенням норм цивільного процесуального законодавства. Просить змінити ухвалу, якою постановити ухвалу про скасування рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 16.04.2015 року та залишити без розгляду заяву заступника прокурора м. Вінниця в інтересах ОСОБА_4
Перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваної ухвали суду в межах заявлених вимог та доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід відхилити з наступних підстав.
Так, судом було встановлено, що рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 13.03.2014 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2 та ОСОБА_5 про усунення перешкод в користуванні нерухомими майном шляхом виселення без надання іншого житла позов задоволено; усунуто ОСОБА_4 перешкоди в користуванні житловим будинком, що розташований за адресою: АДРЕСА_1, шляхом примусового виселення ОСОБА_2 та ОСОБА_5 з житлового будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_1, без надання іншого житлового приміщення (т. 1 а.с. 183-186).
Ухвалою апеляційного суду Вінницької області від 25.04.2014 року рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 13.03.2014 року залишено без змін (а/с 229-231 т.1). Вказана ухвала в касаційному порядку не переглядалась.
Далі суд першої інстанції виходив з того, що 23.05.2014 року державним виконавцем Староміського відділу ДВС Вінницького міського управління юстиції були відкриті виконавчі провадження (ВП №43459162, ВП № 43434048) щодо виселення ОСОБА_5 та ОСОБА_2 та здійснені заходи по виконанню вказаного рішення. Зазначені виконавчі провадження закінчені (а/с 32-43 т.2). Після цього, ОСОБА_2 та ОСОБА_5 повторно вселилися в спірний будинок та продовжують там проживати.
Факт самовільного повторного вселення ОСОБА_5 та ОСОБА_2 у вказане житлове приміщення, підтверджується довідкою квартального комітету "Лівобережний" від 27 лютого 2013 року № 273 (а.с. 13 т.2) та не заперечується апелянтом.
Саме ч. 11 ст. 78 ЗУ "Про виконавче провадження", на яку посилається суд першої інстанції в оскаржуваній ухвалі, говорить про можливість постановлення ухвали суду про повторне виселення особи, яка самостійно вселилася у приміщення, з якого вона була примусово виселена.
Аналогічна позиція висвітлена у Листі Міністерства юстиції України від 28.03.2005 року № 25-32/642 "Стосовно виконання рішень про виселення боржника", яка говорить, що якщо особа самостійно вселилася в приміщення, з якого вона була примусово виселена, повторне її виселення може бути здійснено державним виконавцем на підставі ухвали суду, який прийняв рішення про виселення. Виконавче провадження у цьому разі підлягає поновленню за постановою державного виконавця.
Виходячи з викладеного, суд достовірно встановив обставини справи та застосував необхідні процесуальні норми.
Щодо посилання представника ОСОБА_2 на формальне
виселення, то цьому твердженню суперечать постанови про закінчення виконавчого провадження, також факт виселення засвідчений підписами ОСОБА_2 та ОСОБА_5 в актах від 10.06.2014 року (т. 2 а.с. 9,10).
Інші доводи апеляційної скарги не стосуються законності та обґрунтованості саме оскаржуваної ухвали суду, тому не заслуговують на увагу.
Таким чином, ухвала суду першої інстанції постановлена з додержанням вимог закону, тому її необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу - відхилити.
На підставі наведеного і керуючись ст.ст. 303, 304, 307, 312, 313, 314, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 - адвоката Шибінського О.В. - відхилити.
Ухвалу Вінницького міського суду Вінницької області від 16 квітня 2015 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.
Головуюча :
Судді :
Судове рішення № 44356756, Апеляційний суд Вінницької області було прийнято 25.05.2015. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 127/18407/13-ц. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: