Рішення № 44356440, 20.05.2015, Подільський районний суд міста Києва

Справа № 758/1807/15-ц

Категорія 33

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 травня 2015 року Подільський районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді - Супрун Г. Б. ,

при секретарі - Озерчук Г. І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до КП «Київпастранс», 3-тя особа: ОСОБА_2 про стягнення матеріальних збитків, завданих внаслідок ДТП, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просив стягнути з відповідача суму матеріальних збитків, завданих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди в розмірі 2400,00 грн. та понесені судові витрати розмірі 243,60 грн.

Мотивує заяву тим, що 06.02.2014 року в м. Києві на перехресті вулиці Малиновського та вулиці М. Тимошенко, ОСОБА_2 керуючи тролейбусом «ЛАЗ Е-301», інвентарний номер НОМЕР_5, здійснив обрив тролейбусних штанг, внаслідок чого стався обрив проводу контактної мережі, який впав на автомобіль НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_1 В результаті цього транспортний засіб було пошкоджено та завдано майнової шкоди в розмірі 2400,00 грн. Добровільно відшкодувати завдану шкоду відповідач відмовляється, тому змушений звернутись до суду.

В судовому засіданні позивач підтримав позов у повному обсязі з наведених у заяві підстав, просив задовольнити.

Представник відповідача Магратій Я.В. в судове засідання не з'явилася, про день та час розгляду справи повідомлялася належним чином. Подала до суду заяву, в якій просила розгляд справи проводити за її відсутності. У наданих до суду письмових запереченнях у задоволенні позову просила відмовити, оскільки механічні пошкодження завдані автомобілю «Мітсубісі», що належить ОСОБА_1, не були зафіксовані в протоколі (акті) огляду колісного транспортного засобу, відповідача не було повідомлено про його проведення. Крім того, наданий позивачем товарний чек без номера і дати, не являється доказом фактичної сплати коштів за відновлюваний ремонт автомобіля.

Суд, заслухавши позивача, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в сукупності, приходить до наступних висновків.

Позивачу на праві власності належить автомобіль марки «MITSUBISHI» модель LANCER 1.5, 2008 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_2 (а.с. 8).

Судом встановлено, що 06.02.2014 року в м. Києві на перехресті вулиці Малиновського та вулиці М. Тимошенко, ОСОБА_2, керуючи тролейбусом «ЛАЗ Е-301», інвентарний номер НОМЕР_5, здійснив обрив тролейбусних штанг, внаслідок чого стався обрив проводу контактної мережі, який впав на автомобіль НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_1, внаслідок чого автомобілі отримали механічні пошкодження.

Відповідно до ч. 3, 4 ст. 61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. Вирок у кримінальній справі, що набрав законної сили, або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов'язкові для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок або постанову суду, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.

Згідно постанови Оболонського районного суду м. Києва від 04.03.2014 р. винним у скоєнні дорожньо-транспортної пригоди визнано ОСОБА_2 (а.с.9).

З довідки КП «Київпастранс» № 27 від 03.03.2015 року, виданої ОСОБА_2 вбачається, що він працює в Куренівському тролейбусному ремонтно-експлуатаційному депо на посаді водія тролейбуса з 24.08.2006 року, згідно наказу №109 від 23.08.2006 року по теперішній час (а.с. 27).

У відповідності до ч. 1, 2 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Згідно ч. 2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до ч. 1 ст. 1172 ЦК України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.

Пунктом 5 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» №6 від 27.03.1992 року встановлено, що при розгляді справ про відшкодування шкоди за ст.441 ЦК суди повинні мати на увазі, що крім загальних підстав, передбачених ст.440 ЦК, відповідальність юридичної особи настає лише у випадках, коли особа, з вини якої заподіяна шкода, знаходиться з даною організацією в трудових відносинах, і шкода, заподіяна нею у зв'язку з виконанням трудових (службових) обов'язків, незалежно від того, постійним, сезонним, тимчасовим за трудовим договором чи на інших умовах вона була працівником цієї організації.

З акту виконаних робіт №123 від 10.06.2014 вбачається, що вартість робіт по ремонту автомобіля та вартість встановлених запчастин становить 2400,00 грн., що згідно наданого в судовому засіданні оригіналу товарного чеку були сплачені ОСОБА_1 10.06.2014 (а.с. 6,7). Відповідно позивачу заподіяна шкода у розмірі 2400,00 грн.

З довідки ДПС ВДАІ від 06.02.2014 року, виданої ОСОБА_1 вбачається, що внаслідок дорожньо-транспортної пригоди автомобіль НОМЕР_3, отримав механічні пошкодження - розбите лобове скло (а.с. 48).

З огляду на наведене та з урахуванням визначених цивільним процесуальним законом принципів змагальності й диспозитивності цивільного процесу саме на відповідача покладено обов'язок доведеності відсутності його вини в завданні шкоди позивачу.

Тобто цивільне законодавство в деліктних зобов'язаннях передбачає презумпцію вини. Оскільки в процесі розгляду справи зазначена презумпція представником відповідача не спростована, заперечення спростовуються доказами, що містяться в матеріалах справи, то це є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача (відповідача по справі) у завданні шкоди.

Аналізуючи зібрані докази, суд приходить до висновку, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Згідно ст. 88 ЦПК України підлягають відшкодуванню понесені та документально підтверджені вимоги позивача про стягнення судового збору у сумі 243,60 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. 1166, 1172, 1187 Цивільного кодексу України, ст.ст. 10,11,60, 61, 88, 212-215 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В :

Позовну заяву ОСОБА_1 до КП «Київпастранс», 3-тя особа: ОСОБА_2 про стягнення матеріальних збитків, завданих внаслідок ДТП - задовольнити.

Стягнути з Комунального підприємства «Київпастранс» (код ЄДРПОУ - 31725604) на користь ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_4) суму матеріальних збитків, завданих внаслідок ДПТ в розмірі 2400,00 грн.

Стягнути з Комунального підприємства «Київпастранс» (код ЄДРПОУ - 31725604) на користь ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_4) понесені судові витрати у розмірі 243,60 грн.

Рішення суду може бути оскаржене протягом десяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги до Апеляційного суду м. Києва через Подільський районний суд м. Києва.

Суддя Г. Б. Супрун