Рішення № 44353855, 19.05.2015, Апеляційний суд Рівненської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 травня 2015 року м. Рівне

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Рівненської області в складі:

головуючої судді - Шеремет А.М.,

суддів: Бондаренко Н.В., Демянчук С.В.

секретар судового засідання Пиляй І.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Рівне апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Сарненського районного суду Рівненської області від 25 березня 2015 року у справі за позовом прокурора Сарненського району в інтересах держави в особі Рівненського обласного управління лісового та мисливського господарства, Рівненського природного заповідника, Клесівської селищної ради Сарненського району до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, заподіяної порушеннями законодавства про природно-заповідний фонд, -

в с т а н о в и л а :

Прокурор Сарненського району в інтересах держави в особі Рівненського обласного управління лісового та мисливського господарства, Рівненського природного заповідника, Клесівської селищної ради Сарненського району 29 січня 2015 року звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, заподіяної порушеннями законодавства про природно-заповідний фонд.

Рішенням Сарненського районного суду Рівненської області від 25 березня 2015 року стягнуто з ОСОБА_1 7300 грн. шкоди, заподіяної порушенням законодавства про природно-заповідний фонд на рахунок Клесівської селищної ради.

Стягнуто з ОСОБА_1 243 грн. 60 коп. судового збору.

Вважаючи дане рішення незаконним ОСОБА_1 подав на нього апеляційну скаргу.

Стверджує, що суддею при розгляді позовної заяви не враховано його матеріальний стан, а саме те, що він ніде не працює, є потерпілим від Чорнобильської катастрофи, має на утриманні двох неповнолітніх дітей, хвора дружина.

Вказує, що давав пояснення щодо того, що їхав по дорозі, збитків на суму 7300 грн. не заподіяв.

Покликаючись на ст. 1193 ЦК України просить врахувати його тяжке матеріальне становище, фактичні обставини заподіяної шкоди.

Просить скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове про зменшення суми стягнення заподіяної шкоди.

Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, беручи до уваги пояснення учасників процесу, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 01 березня 2014 року о 16 год. 10 хв. ОСОБА_1 в порушення вимог п. 1 ст. 16 Закону України „Про природний заповідний фонд України" заїхав трактором марки «Long Feng» в квартал 70 Карасинського лісництва Рівненського природного заповідника, що належить до адміністративних меж Клесівської селищної ради, проїхав по території Рівненського природного заповідника 2000 м., після чого на території Рівненського природного заповідника розпалив вогнище. ОСОБА_1 вину у вчиненні адміністративного правопорушення визнав та щиро розкаявся.

Постановою судді Сарненського районного суду від 13 травня 2014 року ОСОБА_1 притягнутий до адміністративної відповідальності за ст. 91 КУАП шляхом накладення штрафу в розмірі 153 грн. без конфіскації знарядь вчинення правопорушення за порушення правил охорони та використання територій і об"єктів природно-заповідного фонду.

Відповідно ст. 4 Закону України «Про природно-заповідний фонд України» території природних заповідників, заповідні зони біосферних заповідників, землі та інші природні ресурси, надані національним природним паркам, є власністю Українського народу.

Згідно ст. 14 Закону України «Про природно-заповідний фонд», режим територій та об'єктів природно-заповідного фонду - це сукупність науково- обгрунтованих екологічних вимог, норм і правил, які визначають правовий статус, призначення цих територій та об'єктів, характер допустимої діяльності в них, порядок охорони, використання і відтворення їх природних комплексів.

Згідно ст. 16 Закону України «Про природно-заповідний фонд», на території природних заповідників забороняється будь-яка господарська та інша діяльність, що суперечить цільовому призначенню заповідника, порушує природний розвиток процесів та явищ або створює загрозу шкідливого впливу на його природні комплекси та об'єкти, а саме: розведення вогнищ, влаштування місць відпочинку населення, стоянка транспорту, а також проїзд і прохід сторонніх осіб, пересування механічних транспортних засобів, за винятком шляхів загального користування.

Відповідно до ст. 64 Закону України «Про природно-заповідний фонд», порушення законодавства України про природно-заповідний фонд тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільну або кримінальну відповідальність.

Громадяни зобов'язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України (ст. 68 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища»).

Додатком №9 Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної порушенням законодавства про природно-заповідний фонд» від 24 липня 2013 року № 541 визначено розмір шкоди за проїзд тракторного засобу по території природного заповідника, що становить 365 грн. за кожні сто метрів.

Так, згідно з розрахунком, розмір шкоди становить 7 300 грн. ( 2000 м. х 3, 65 грн. = 7300 грн).

Частиною 1 ст. 1166 Цивільного кодексу України визначено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Оскільки відповідач своїми неправомірними діями заподіяв шкоду Рівненському природному заповіднику, судом першої інстанції правомірно стягнуто з нього завдану шкоду.

Проте визначаючи розмір шкоди, суд першої інстанції не врахував положень ст. 1193 ЦК України, якою суд може зменшити розмір відшкодування шкоди, завданої фізичною особою, залежно від її матеріального становища, крім випадків, коли шкоди завдано вчиненням злочину.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 не працює, є потерпілим від Чорнобильської катастрофи, має на утриманні двох неповнолітніх дітей та хвору дружину. Як вбачається з епікрізу (номер карти 2821 (303668)) дружина ОСОБА_1 ОСОБА_2 хворіє на поширений остеохондроз, дефспондільоз, спонділоартроз хребта з переважним ураженням ШВХ, ПКВХ, протрузія м/хр диска сегмента L5-S1, стійкий тривалий компресійний корінцевий, м"язево-тонічний, больовий синдром, виражене порушення статико-динамічної функції хребта.

Приймаючи до уваги обставини, які викладені в апеляційній скарзі та підтверджені матеріалами справи, колегія суддів відповідно до правил ч. 4 ст. 1193 ЦК України вважає за можливе зменшити розмір відшкодування шкоди, яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача з 7300 грн. до 2000 грн.

На підставі наведеного, керуючись ст., ст. 1166, 1193 ЦК України, ст. ст. 11, 303, 304, 309, 313, 316 ЦПК України, колегія суддів, -

в и р і ш и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Рішення Сарненського районного суду Рівненської області від 25 березня 2015 року змінити.

Зменшити розмір стягнутої з ОСОБА_1 шкоди, заподіяної порушенням законодавства про природно-заповідний фонд на рахунок Клесівської селищної ради з 7300 (семи тисяч трьохсот) грн. до 2000 (двох тисяч) грн.

В решті рішення залишити без змін.

Рішення суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржене в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Головуюча А.М. Шеремет

Судді: Н.В. Бондаренко

С.В. Демянчук