Рішення № 44353779, 07.05.2015, Рівненський міський суд Рівненської області

Справа № 569/8791/14-ц

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 травня 2015 року м. Рівне

Рівненський міський суд в складі судді Бердія М.А.,

при секретарі Абашиній О.В.,

з участю позивача ОСОБА_1,

представника позивача ОСОБА_2,

представника відповідачів ОСОБА_3 ОСОБА_4 - ОСОБА_5,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Рівне цивільну справу за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_3 про захист честі, гідності, ділової репутації, спростування недостовірної інформації та стягнення моральної шкоди, суд -

В С Т А Н О В И В:

Представник відповідачів ОСОБА_3 та ОСОБА_4-ОСОБА_5, в судовому засіданні позовні вимоги позивача не визнала і пояснила суду, що члени редакційної ради сайту не можуть бути відповідачами в цій справі. Кому належить сайт «ІНФОРМАЦІЯ_1» вона не знає. Відповідачу ОСОБА_3 сайт «ІНФОРМАЦІЯ_1» не належить. Просить суд відмовити в задоволенні позову.

Відповідачі ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_7, повідомлені належним чином про дати, час та місце розгляду справи, в судові засідання не з'явилися, причини неявки суду не повідомили.

Позивач ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_2, в судовому засіданні, відмовилися від позовних вимог до позивачів ОСОБА_4 та ОСОБА_7 Позовні вимоги до ОСОБА_3 підтримали в повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві. Просять суд задоволити позов в повному обсязі: Визнати інформацію про ОСОБА_6, поширену ІНФОРМАЦІЯ_3 року через мережу інтернет, а саме сторінку офіційного інтернет-сайту «ІНФОРМАЦІЯ_1» (ІНФОРМАЦІЯ_2) стосовно матеріалу «ІНФОРМАЦІЯ_4 недостовірною та такою, що порушує його особисте немайнове право на повагу до гідності, честі та на недоторканість ділової репутації. Зобов'язати сайт «ІНФОРМАЦІЯ_1» (ІНФОРМАЦІЯ_2) спростувати недостовірну інформацію відносно ОСОБА_6 протягом тижня, з дня набрання рішенням суду законної сили, шляхом поширення через мережу інтернет, а саме через сторінку офіційного інтернет-сайту «ІНФОРМАЦІЯ_1» (ІНФОРМАЦІЯ_2) інформації наступного змісту: СПРОСТУВАННЯ. Шановні користувачі! Редакційна рада сайту «ІНФОРМАЦІЯ_1» (ІНФОРМАЦІЯ_2) спростовує недостовірну інформацію, поширену ІНФОРМАЦІЯ_3 року на сторінці офіційного інтернет-сайту щодо громадянина ОСОБА_1. Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 59 682,00 гривні моральної шкоди, а також понесені позивачем судові витрати по справі 243,60 грн., 121,80 грн., 596,82 гривні по сплаті судового збору, послуги пошти в розмірі 21,60 гривень, та 3 500,00 гривень по оплаті правової допомоги.

Суд, заслухавши позивача ОСОБА_1, представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2, представника відповідачів ОСОБА_3 ОСОБА_4-ОСОБА_5, дослідивши письмові докази по справі, приходить до наступного:

Як було встановлено в судовому засіданні ІНФОРМАЦІЯ_3 року о 07 годині 06 хвилин на сайті «ІНФОРМАЦІЯ_1» була розміщена стаття «ІНФОРМАЦІЯ_4» в якій зазначено: «Низькі показники в роботі, звільнення з правоохоронних органів через професійну некомпетентність, п'яне ДТП, зв'язки з злочинними авторитетами, партійна діяльність, чимало нерухомості й землі у власності та інші «темні» плями-все це уривки з біографії новопризначеного начальника УМВС України в Рівненській області ОСОБА_6, що викликало неабияке обурення громадськості Рівненщини», і далі в статті обґрунтовуються вище зазначені уривки.

ІНФОРМАЦІЯ_6 року в обласному тижневику «Скриня», який виходить в м. Дубно, по місцю проживання позивача по справі ОСОБА_1 була роздрукована із сайту «ІНФОРМАЦІЯ_1» як зазначено в статті, і опублікована стаття «ІНФОРМАЦІЯ_4», яка в цій-же газеті від 23 квітня 2015 року була спростована, як неправдива інформація.

ІНФОРМАЦІЯ_5 року на сайті «ІНФОРМАЦІЯ_1» була надрукована стаття «ІНФОРМАЦІЯ_7», в якій також зазначено, «що сайту «ІНФОРМАЦІЯ_1» стало відомо, що Дубенська газета скриня передрукувала матеріал «ІНФОРМАЦІЯ_4». Однак, за дозволом про передрук публікації до членів редакційної ради з газети ніхто не звертався. Нагадуємо, що передрук матеріалів з сайту «ІНФОРМАЦІЯ_1» можливий лише за письмової згоди редакції сайту.

Згідно листа-відповіді реєстратора ПП «Фріхост» відносно домена ІНФОРМАЦІЯ_2. Доменне ім'я зареєстроване користувачем, в профілі користувача якого вказані дані: ОСОБА_3, телефон НОМЕР_2, індетифікаційний номер НОМЕР_1, адреса м. Рівне, 33001.

Відповідно до п. 1.3 Порядку інформаційного наповнення та технічного забезпечення Єдиного веб-порталу органів виконавчої влади, затвердженого наказом Державного комітету інформаційної політики, телебачення і радіомовлення України, Державного комітету зв'язку та інформатизації України від 25.11.2002 N 327/225, веб-сайт - це сукупність програмних та апаратних засобів з унікальною адресою у мережі Інтернет разом з інформаційними ресурсами, що перебувають у розпорядженні певного суб'єкта і забезпечують доступ юридичних та фізичних осіб до цих інформаційних ресурсів та інші інформаційні послуги через мережу Інтернет; веб-портал - це веб-сайт, організований як системне багаторівневе об'єднання різних ресурсів та сервісів для забезпечення максимальної можливості доступу до інформації та послуг.

Відповідно до абз. 12 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про телекомунікації" домен - частина ієрархічного адресного простору мережі Інтернет, яка має унікальну назву, що її ідентифікує, обслуговується групою серверів доменних імен та централізовано адмініструється.

Відповідно до абз. 9 п. 2 Порядку підключення до глобальних мереж передачі даних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 квітня 2002 р. N 522, доменне ім'я це - буквено-цифровий вираз, що ідентифікує будь-який комп'ютер абонента у мережі Інтернет.

Таким чином, доменне ім'я, зареєстроване у відповідному документі, використовується для позначення відповідного сайту. Для того, щоб сайт був позначений конкретним доменним імям, спочатку необхідно зареєструвати доменне ім'я у відповідному домені. Власником сайту є особа, на яку зареєстроване відповідне доменне ім'я.

Таким чином, суб'єктами правовідносин з реєстрації доменного імені є реєстрант, реєстратор та адміністратор адресного простору українського сегмента мережі Інтернет у відповідному домені. Під час реєстрації доменного імені реєстрант надає контактну інформацію про себе реєстратору, таким чином, ці дані є в розпорядженні реєстратора та адміністратора. Факт реєстрації доменного імені означає делегування прав на нього реєстратору, який використовує відповідне доменне імя для позначення сайту, тобто є власником цього сайту.

Особливості даних веб-сайтів полягають у тому, що вони мають вільний доступ для будь-якої особи, можливість розміщувати інформацію як з підписом, так і анонімно.

Саме власник веб-сайту створює технічну можливість для розміщення інформації на відповідному веб-сайті іншим особам.

З вищевикладеного слідує і доведено, що власником веб-сайту «ІНФОРМАЦІЯ_1» є відповідач по справі ОСОБА_3, а тому пояснення представника ОСОБА_3-ОСОБА_5 проте-що ОСОБА_3 не є власником веб-сайту «ІНФОРМАЦІЯ_1» не заслуговують на увагу.

Згідно п. 12 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи" N 1 від 27 лютого 2009 року належним відповідачем у разі поширення оспорюваної інформації в мережі Інтернет є автор відповідного інформаційного матеріалу та власник веб-сайту, особи яких позивач повинен установити та зазначити в позовній заяві.

Якщо автор поширеної інформації невідомий або його особу та/чи місце проживання (місцезнаходження) неможливо встановити, а також коли інформація є анонімною і доступ до сайту - вільним, належним відповідачем є власник веб-сайту, на якому розміщено зазначений інформаційний матеріал, оскільки саме він створив технологічну можливість та умови для поширення недостовірної інформації

Європейський суд по правах людини в своєму рішенні по справі ООО Паеффген против Германії (PAEFFGEN GMBH v. Germany, no. 25379/04, 21688/05, 21722/05, 21770/05, ECHR 2007),вказав на те, що власник доменного імені вправі самостійно визначати способи його використання (розмістити рекламу, сайт про послуги і товари, зробити доступ платним або безкоштовним, здавати доменне ім'я в оренду, продати його).Тому виключне право на використання доменного імені має економічну цінність, а відповідно являється правом власності в змісті статті 1 Протоколу №1 до Конвенції про захист прав людини і основних свобод.

Відповідно до п.12 Постанови Пленуму Верховного Суду України №14 від 18.12.2009 року «Про судове рішення у цивільній справі» - у мотивувальній частині кожного рішення має бути посилання на закон та інші нормативно-правові акти матеріального права…, керуючись якими суд установив обставини справи, права та обов'язки сторін. У разі необхідності мають бути посилання на конвенцію та рішення Європейського суду з прав людини, які згідно із Законом України від 23 лютого 2006 року «Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини» є джерелом права та підлягають застосуванню.

Що стосується недостовірної інформації, то п. 18 постанови Пленуму Верховного Суду України № 1 від.27.02.2009 року передбачено, що згідно з положеннями ст. 277 ЦК України і ст. 10 ЦПК України обов'язок довести, що поширена інформація є достовірною, покладається на відповідача, проте позивач має право подати докази недостовірності поширеної інформації. Позивач повинен довести факт поширення інформації відповідачем, а також те, що внаслідок цього були порушені його особисті немайнові права.

З чого слідує, що тягар доказування достовірності негативної інформації про позивача покладається на відповідача, в даному випадку на відповідача ОСОБА_3, а на позивача покладено лише обов'язок доказування факту поширення такої інформації відповідачем. Правдивість поширеної відповідачем в мережі Інтеренет інформації у статті «ІНФОРМАЦІЯ_4», відповідачем не доведено.

Відповідно до змісту частини 1 статті 277 ЦК України особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї недостовірної інформації, має право на спростування цієї інформації.

З вище викладеного слідує, що поширена інформація на веб-сайті «ІНФОРМАЦІЯ_1», в статті «ІНФОРМАЦІЯ_4» є неправдивою, а тому підлягає спростуванню.

В п. 27 Пленуму Верховного Суду України № 1 від 27.02.2009 року «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» зазначено, що способами захисту гідності, честі чи ділової репутації від поширення недостовірної інформації можуть бути крім права на відповідь та спростування недостовірної інформації, також і вимоги про відшкодування збитків та моральної шкоди, заподіяної таким порушенням як фізичній так і юридичній особі. При визначенні розміру моральної шкоди судам слід виходити із засад справедливості, добросовісності та розумності. При цьому визначений розмір грошового відшкодування має бути співмірний із заподіяною шкодою і не повинен призводити до припинення діяльності засобів масової інформації чи іншого обмеження свободи їх діяльності. Відповідно до пункту 4 частини другої ст. 23 ЦК України моральна шкода полягає у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи, тому вимога про відшкодування моральної шкоди може бути заявлена самостійно, якщо наприклад редакція засобу масової інформації добровільно опублікувала спростування, яке задовольняє позивача. Ця обставина повинна враховуватися судом при визначенні розміру відшкодування моральної шкоди.

Відповідно до ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Суд вважає, що поширенням недостовірної інформації щодо позивача ОСОБА_1 на веб-сайті «ІНФОРМАЦІЯ_1», відповідач ОСОБА_3, який є власником веб-сайту «ІНФОРМАЦІЯ_1», завдав моральної шкоди позивачу, яка виразилась у втратах немайнового характеру внаслідок приниження його честі, гідності і ділової репутації, але в той-же час суд вважає, що розмір відшкодування моральної шкоди позивачем значно завищено і оцінює її, виходячи із засад розумності, добросовісності, виваженості та справедливості в розмірі 10 000,00 гривень, які слід стягнути з відповідача ОСОБА_3 на користь позивача ОСОБА_1

Відповідно до ст. 88 ЦПК України слід стягнути з відповідача ОСОБА_3 на користь позивача ОСОБА_1 понесені ним судові витрати по справі, по сплаті судового збору в розмірі 501 гривня 80 копійок. В стягненні витрат на правову допомогу в розмірі 3 500,00 гривень відмовити, тому-що адвокат ОСОБА_2 у справі не була визнана особою, яка надає правову допомогу, приймала участь у справі як представник позивача ОСОБА_1, а не особа яка надає правову допомогу, а стягнення витрат на представника чинним ЦПК не передбачено.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 10, 60, 88, 208-209,213-215, 218 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_6 до ОСОБА_3 про захист честі, гідності, ділової репутації, спростування недостовірної інформації та стягнення моральної шкоди, задоволити частково.

Визнати інформацію про ОСОБА_6, поширену ІНФОРМАЦІЯ_3 року через мережу інтернет, а саме сторінку офіційного інтернет-сайту «ІНФОРМАЦІЯ_1» (ІНФОРМАЦІЯ_2) стосовно матеріалу «ІНФОРМАЦІЯ_4 недостовірною та такою, що порушує його особисте немайнове право на повагу до гідності, честі та на недоторканість ділової репутації.

Зобов'язати сайт «ІНФОРМАЦІЯ_1» (ІНФОРМАЦІЯ_2) спростувати недостовірну інформацію відносно ОСОБА_1 протягом тижня, з дня набрання рішенням суду законної сили, шляхом поширення через мережу інтернет, а саме через сторінку офіційного інтернет-сайту «ІНФОРМАЦІЯ_1» (ІНФОРМАЦІЯ_2) інформації наступного змісту: СПРОСТУВАННЯ. Шановні користувачі! Редакційна рада сайту «ІНФОРМАЦІЯ_1» (ІНФОРМАЦІЯ_2) спростовує недостовірну інформацію, поширену ІНФОРМАЦІЯ_3 року на сторінці офіційного інтернет-сайту щодо громадянина ОСОБА_6.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_6 10 000,00 /десять тисяч/ гривень моральної шкоди та понесені ОСОБА_1 судові витрати по справі в розмірі 501 грн. 80 копійок.

В іншій частині позовних вимог ОСОБА_6 відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене до Апеляційного суду Рівненської області через Рівненський міський суд за апеляційною скаргою, яка може бути подана протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Рівненського

міського суду Бердій М.А.