Рішення № 44353110, 21.05.2015, Апеляційний суд Київської області

Справа № 359/599/15 Головуючий у І інстанції Муранова - Лесів І.В.Провадження № 22-ц/780/2650/15 Доповідач у 2 інстанції Поліщук М. А.Категорія 22 21.05.2015

РІШЕННЯ

Іменем України

21 травня 2015 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Київської області в складі:

головуючого судді: Поліщука М.А.

суддів: Лащенка В.Д., Фінагеєва В.О.

при секретарі: Лопатюк В.Ю.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві матеріали цивільної справи за апеляційними скаргами ОСОБА_2 і товариства з обмеженою відповідальністю «Лідер Буд» на рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 11 березня 2015 року у справі за позовом ОСОБА_2 до товариства з обмеженою відповідальністю «Лідер Буд» про стягнення коштів за договором оренди, -

В С Т А Н О В И Л А:

У січні 2015 року ОСОБА_2 звернувся до суду із вказаним позовом, який згодом уточнив та просив стягнути з ТОВ «Лідер Буд» на свою користь недоотриману орендну плату за період з травня 2013 року по січень 2015 року в сумі - 324 000 грн., 80 718,80 грн. - інфляційних, пеню за кожен день прострочення в сумі - 541 720 грн. та три відсотки річних від простроченої суми в розмірі - 8 904,99 грн.

Позов обґрунтований тим, що 21 лютого 2012 року між ОСОБА_2 та ТОВ «Лідер Буд» укладено договір оренди нерухомого майна, відповідно до якого відповідачу в оренду були передані нежитлові приміщення, а саме офіс по АДРЕСА_1, загальною площею 200 кв.м., про що сторонами був складений двосторонній акт прийому-передачі об'єкта оренди. Згідно умов договору оренди відповідач зобов'язався сплачувати орендну плату в розмірі 20 000 грн. на місяць авансом, не пізніше 28 числа місяця, що передує звітному.

Позивач зазначав, що з моменту укладання договору до квітня 2013 року відповідач належно та своєчасно виконував свої грошові зобов'язання перед орендодавцем, проте з травня 2013 року до квітня 2014 року грошові кошти за користування об'єктом оренди відповідачем сплачувались частково, а саме: замість 20 000 грн. перераховуються в рахунок орендної плати - 8 000 грн. За період з травня 2014 року до січня 2015 року грошові кошти за користування об'єктом оренди відповідачем взагалі не сплачуються.

Рішенням Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 11 березня 2015 року позов задоволено частково.

Стягнуто з ТОВ «Лідер Буд» на користь ОСОБА_2 204 000 грн. боргу, 62 916,80 грн. інфляційних, 85 300 грн. пені та 7 460,05 грн. - 3% річних, а також судові витрати в сумі - 3 596,77 грн., а всього на загальну суму - 363 273,62 грн.

В задоволенні іншої частини вимог відмовлено.

Не погоджуючись з вказаним рішенням, ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду скасувати в частині відмови у задоволенні позовних вимог та ухвалити в цій частині нове рішення, яким позов задовольнити в повному обсязі, посилаючись на неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, порушення норм матеріального і процесуального права.

ТОВ «Лідер Буд» подало апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального і процесуального права.

Апеляційна скарга ОСОБА_2 підлягає відхиленню, а апеляційна скарга ТОВ «Лідер Буд» - задоволенню із наступних підстав.

Відповідно до вимог ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам закону оскаржуване рішення суду не відповідає.

Так, ухвалюючи рішення про часткове задоволення позову, суд першої інстанції виходив з того, що договір оренди нерухомого майна, укладений між ОСОБА_2 і ТОВ «Лідер-Буд» 21 лютого 2012 року є дійсним і сторонами не оспорювався.

В рішенні також вказано, що Договір оренди від 21 лютого 2012 року був розірваний з ініціативи ТОВ «Лідер-Буд» з 6 серпня 2014 року в порядку, передбаченому п.8.3 Договору, а тому з травня 2013 року по липень 2014 року з відповідача на користь позивача підлягає стягненню борг по орендній платі в сумі 204 000грн., , 62 916,80 грн. інфляційних, 7 460,05 грн. - три проценти річних та пеня в сумі 85 300грн, розмір якої відповідно до ч.3 ст.551 ЦК України підлягає зменшенню в зв»язку з тим, що розмір пені перевищує розмір збитків.

Проте із вказаними висновками колегія суддів погодитись не може, так як вони не повністю відповідають обставинам справи і вимогам закону.

Судом першої інстанції встановлено, що 21 лютого 2012 року між ОСОБА_2 Орендодавець) та ТОВ «Лідер Буд» (Орендар) було укладено договір оренди нерухомого майна, відповідно до якого відповідачу в оренду були передані нежитлові приміщення, а саме офіс по АДРЕСА_1, загальною площею 200 кв.м. (а.с. 3-4).

Факт передачі зазначеного в договорі майна підтверджується актом прийому-передачі об'єкта оренди (а.с. 6).

Відповідно до умов п.5.1 Договору оренди визначено, що ставка орендної плати становить 20 000 гривень за місяць без урахування ПДВ.

За змістом п.5.2 Договору оренди орендна плата сплачується Орендарем щомісячно авансом готівкою або шляхом перерахування грошових коштів в національній валюті України на рахунок, вказаний Орендодавцем в цьому Договору до 28-го числа місяця, що передує звітному.

Також, встановлено, що сторонами були укладені дві додаткові угоди до вказаного договору оренди нерухомого майна від 21 лютого 2012 року: Додаткова угода №1 від 21 лютого 2012 року та Додаткова угода №2 від 01 листопада 2012 року, які є невід'ємною частиною Договору та набрали чинності з моменту їх підписання.

За змістом вказаних додаткових угод сторонами вносились зміни в п.5.1 основного Договору щодо ставки орендної плати та було визначено, що ставка орендної плати за лютий 2012 року - жовтень 2012 року включно за Договором становить 8000 грн. без урахування ПДФО, та з листопада 2012 року по квітень 2013 року включно становить 9411,76 грн. (а.с.17,18).

Відповідно до умов п.8.1 Договору оренди цей договір набирає чинності з моменту його підписання Сторонами та діє до 21 січня 2015 року.

18 квітня 2014 року відповідачем на адресу позивача було направлено лист №48, який згідно рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення був отриманий позивачем особисто 23 квітня 2014 року, в якому зазначено, що ТОВ «Лідер Буд» не має можливості в подальшому сплачувати орендні платежі за вищевказаним Договором за загальну площу 200 кв.м у повному обсязі, а тому в разі відмови орендодавця зменшити кількість орендованих приміщень згідно схеми розташування об'єкта оренди, що додається, за ціною 1 кв.м. - 110, 00 грн., ТОВ «Лідер Буд» буде змушене розірвати Договір оренди нерухомого майна від 21 лютого 2012 року (а.с.30, 31).

Крім того, в доповнення до зазначеного повідомлення від 18 квітня 2014 року №48 ТОВ «Лідер Буд» було направлено позивачу ряд рекомендованих листів щодо прийнятого рішення про дострокове розірвання договору в односторонньому порядку з 06 серпня 2014 року, що підтверджується наданими відповідачем листами від 01 серпня 2014 року №91, від 06 серпня 2014 року №94 та рекомендованим повідомленнями про вручення позивачу поштових відправлень від 02.08.2014 року та від 07.08.2014 року (а.с.22,20, 21,19).

4 серпня 2014 року ОСОБА_2 направив ТОВ «Лідер-Буд» листа, в якому повідомив про заміну кредитора у зобов»язанні на товариство з обмеженою відповідальністю «Центр логістичних послуг» у зв»язку з укладенням договору про відступлення права вимоги від 1 серпня 2014 року. (а.с.32).

Додатковою угодою до договору про відступлення права вимоги, укладеною від 3 серпня 2014 року, ОСОБА_2 і ТОВ «Центр логістичних послуг» визначили, що права, що забезпечують виконання зобов»язань Боржником переходять до ОСОБА_2 як первісного кредитора. (а.с.79).

Встановивши вказані обставини справи, суд прийшов до висновку про обґрунтованість і доведеність позовних вимог.

Перевіривши законність і обгрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційних скарг та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дав неправильну юридичну оцінку деяким письмовим доказам, що призвело до невірних висновків та неправильного застосування норм матеріального права.

Відповідно до ст..60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Статтею 512 ЦК України визначено, що кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок:

1) передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги);

Відповідно до ст.514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Як вбачається із матеріалів справи 4 серпня 2014 року ОСОБА_2 направив ТОВ «Лідер-Буд» лист-повідомлення, в якому повідомив відповідача про заміну кредитора у зобов»язанні, а саме про те, що новим кредитором по вимозі, що випливає з договору оренди від 21.02.2012 року є товариство з обмеженою відповідальністю «Центр логістичних послуг».

У цьому повідомленні, яке отримане відповідачем 20.08.2014 року за вхідним номером 13, зазначається що заміна кредитора у зобов»язанні відбулась згідно договору про відступлення права вимоги, укладеного 1 серпня 2014 року між ОСОБА_2 і ТОВ «Центр логістичних послуг». (а.с.32).

За вказаних обставин, коли позивач 4 серпня 2014 року належним чином відповідно до вимог закону повідомив відповідача про заміну кредитора у зобов»язанні, шляхом передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), то надана в судове засідання позивачем Додаткова угода до Договору про відступлення права вимоги від 3 серпня 2014 року колегією суддів оцінюється критично з врахуванням положень ст..ст.58,59 ЦПК України щодо належності і допустимості доказів.

Оскільки ОСОБА_2 відповідно до вимог п.1 ст.512 ЦК України передав свої права кредитора у зобов»язанні із ТОВ «Лідер-Буд» іншому кредитору ТОВ «Центр логістичних послуг», докази щодо переходу прав від нового кредитора до первісного кредитора визнані неналежними і ця обставина є недоведеною, то рішення суду відповідно до ст..309 ЦПК України підлягає скасуванню із ухваленням нового рішення, яким в задоволенні позову відмовити за недоведеністю і необґрунтованістю позовних вимог.

Керуючись ст..ст.307, 309, 316 ЦПК України колегія суддів,-

В И Р І Ш И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Лідер Буд» задовольнити.

РішенняБориспільського міськрайонного суду Київської області від 11 березня 2015 року скасувати і ухвалити нове рішення:

В задоволенні позову ОСОБА_2 до товариства з обмеженою відповідальністю «Лідер Буд» про стягнення коштів за договором оренди - відмовити.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржене у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:

Судді: