Ухвала суду № 44353004, 25.05.2015, Апеляційний суд Київської області

Справа № 359/914/15-к Головуючий у І інстанції Левченко А.В.Провадження № 11-кп/780/548/15 Доповідач у 2 інстанції Колокольникова Н. М.Категорія 39 25.05.2015

УХВАЛА

Іменем України

25 травня 2015 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Київської області в складі :

Головуючого-судді - Колокольнікової Н.М.

суддів - Дриги А.М., Зіміної В.Б.

при секретарі - Шовкопляс С.П.

з участю прокурора - Костюка В.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві кримінальне провадження за апеляційною скаргою обвинуваченого ОСОБА_2 на вирок Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 04 березня 2015 року, яким

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Кіровоград, не одруженого, прож. АДРЕСА_1, відбуваючого покарання в БВК№119 з квітня 2014 року за вироком Шевченківського районного суду м. Києва від 10.10.2013 року за ч.1 ст.190, ч.2 ст.190, ч.2 ст.185, ч.2 ст.186, ст.70 КК України до 5 років позбавлення волі,

- засудженого за ч.1 ст.309 КК України - 2 роки позбавлення волі.

На підставі ст.71 КК України до призначеного покарання частково приєднано не відбуту частину покарання за вироком Шевченківського районного суду м.Києва від 10.10.2013 року і визначено ОСОБА_2 остаточне покарання - 2 роки 6 місяців позбавлення волі.

Вирішено питання щодо речових доказів та судових витрат.

Згідно вироку суду, 12.12.2014 року в період приблизно з 11 до 12 години, ОСОБА_2 під час перебування на охоронюваній території БВК № 119, за адресою: Бориспільський район с.Мартусівка вул.Бориспільська,1, а саме: на господарському дворі, побачив полімерний пакет, який лежав на землі. Піднявши вказаний пакет, ОСОБА_2 розгорнув його та витягнув два паперові згортки, всередині яких заходилася порошкоподібна речовина білого кольору. Будучи особою, яка раніше вживала наркотичні речовини, він зрозумів, що порошкоподібна речовина білого кольору є наркотичний засіб. Знаючи властивості та способи вживання наркотичних засобів, діючи з умислом на незаконне придбання та зберігання наркотичних засобів без мети збуту, він поклав ці паперові згортки з наркотичною речовиною до свого правого кросівка, чим вчинив незаконне придбання та зберігання наркотичної речовини для власного вживання, без мети збуту. Незабаром, в той же день, приблизно в той же проміжок часу, оперативні працівники БВК № 119 на господарському подвір'ї вказаної установи зупинили ОСОБА_2 для перевірки останнього на наявність заборонених предметів та речовин, яким останній повідомив, що зберігає при собі наркотичну речовину для власного вживання, без мети збуту.

Згідно висновку експерта № 1899СВЕ від 29.12.2014 представлені на експертизу порошкоподібні речовини білого кольору, які 12.12.2014 вилучено у засудженого ОСОБА_2 під час огляду місця події, що знаходились у двох паперових згортках, містить у своєму складі наркотичний засіб, обіг якого обмежено - метадон (фенадон), загальна маса якого у речовинах становить 0,0333 г. Метадон (фенадон), згідно «Списку № 1 Особливо небезпечних наркотичних засобів, обіг яких заборонено» в Таблиці 1 «Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів», затвердженого Кабінетом Міністрів України від 16.05.2000 року № 770 - є наркотичним засобом, обіг якого обмежено.

В апеляційній скарзі обвинувачений ОСОБА_2 просить вирок суду змінити та призначити покарання без позбавлення волі або в межах невідбутої частини покарання за попередній злочин, оскільки вважає вирок необгрунтованим та надмірно суворим. Вказує, що суд не взяв до уваги його бездоганну поведінку за місцем відбування покарання, те, що він на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває, вину свою визнав та щиро розкаявся. Крім того, його виправлення можливе без застосування до нього максимальної санкції, передбаченою ст. 309 ч. 1 КК України.

Заслухавши доповідь судді, думку прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного висновку.

В судовому засіданні обвинувачений повністю визнав свою вину у скоєному, у зв»язку з чим судове слідство, за згодою учасників процесу, проведено відповідно до вимог ч. 3 ст. 349 КПК України. Кваліфікації його дій за ч.1 ст. 309 КК України є вірною, що апелянтом не оскаржується.

Відповідно до вимог ст. 65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів. Суд, призначаючи покарання, зобов'язаний врахувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини справи, що пом'якшують і обтяжують покарання.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції при призначенні покарання ОСОБА_2 повністю дотримався вимог вищезазначених норм кримінального закону. Так, суд першої інстанції належним чином врахував характер та ступінь тяжкості вчинениненого злочину, дані про особу обвинуваченого. Також, судом вірно враховано наявність пом'якшуючих обставин, а саме : щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину. Обтяжуючих відповідальність обставин судом не встановлено.

Отже, на думку колегії суддів, призначене обвинуваченому покарання за своїм видом та розміром відповідає тяжкості злочину, особі засудженого, є домірним скоєному та відповідає вимогам ст.ст. 50, 65 КК України. Підстав для призначення більш м»якого покарання про що просить апелянт, з врахуванням його доводів, колегія суддів не вбачає. Ст. 71 КК України застосована вірно.

З огляду на викладене, вирок суду відповідає вимогам закону, підстав для його зміни чи скасування колегія суддів не вбачає, у зв'язку з чим залишає вирок без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст. 404, 405, 407, 419 КПК України, колегія суддів,

у х в а л и л а:

Вирок Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 04 березня 2015 року щодо ОСОБА_2- залишити без змін.

Головуючий

Судді