Вирок № 44352954, 26.05.2015, Тетіївський районний суд Київської області

26.05.2015 Провадження по справі № 1-кп/380/34/15

Справа № 380/561/15-к

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 травня 2015 року Тетіївський районний суд Київської області в складі:

головуючого судді: Косович Т.П.

при секретарі: Козуб І.С.

з участю прокурора: Защитинської Т.І.

обвинуваченого: ОСОБА_1

захисника

обвинуваченого: ОСОБА_2

потерпілого: ОСОБА_3

захисника потерпілого: ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Тетієві кримінальне провадження № 12014110000000263 за обвинуваченням:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Ненадиха Тетіївського району Київської області, жителя АДРЕСА_1, українця, громадянина України, з неповною середньою освітою, працюючого робочим ферми в Товаристві з обмеженою відповідальністю «П»ятигори» с. П»ятигори Тетіївського району Київської області, одруженого, має на утриманні троє неповнолітніх дітей 1998, 2007, 2013 років народження, військовозобов»язаного, в силу ст. 89 КК України не судимого,-

у вчиненні злочину, що передбачає відповідальність за ч. 1 ст. 286 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

Судом визнано доведеним, що обвинувачений ОСОБА_1, 16.02.2015 року близько 20 год. 10 хв., перебуваючи в стані алкогольного сп»яніння, в порушення вимог п. 2.9 а) Правил дорожнього руху України, керуючи технічно несправним мотоциклом ИЖ «Планета-5» державний номерний знак НОМЕР_3, який належить ОСОБА_5, чим порушив вимоги п. 31.4.1. а) Правил дорожнього руху рухався по автодорозі Тетіїв-Ненадиха Тетіївського району Київської області в напрямку автодороги Тетіїв -Ставище на 4 км. 800 м. автодороги Тетіїв - Ненадиха в порушення п.п. 1.3, 11.3,1.5 Правил дорожнього руху України проявив неуважність та безпечність виїхав на зустрічну смугу руху та допустив наїзд на велосипедиста ОСОБА_3, після чого з місця пригоди зник.

Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди велосипедист ОСОБА_3 отримав тілесні ушкодження у вигляді уламкового черезнадвиросткового перелому лівої стегнової кістки зі зміщенням уламків.

Відповідно до висновку судово-медичної експертизи № 10 від 12.03.2015 року вказані тілесні ушкодження відносяться до тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості, так як викликають довготривалий розлад здоров»я та могли утворитися внаслідок дорожньо-транспортної пригоди в результаті зіткнення мотоцикла з велосипедистом.

Порушення водієм ОСОБА_1 вимог п.2.9 а), 31.4.1.а), ,1.3, 1.5,11.3 Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001 року та введених в дію з 01.01.2002 року, перебуває в прямому причинному зв»язку із виникненням дорожньо-траснпортної пригоди та наслідками що настали, а саме отримання потерпілим ОСОБА_3 середнього ступеня тяжкості тілесних ушкоджень.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою вину у вчиненому злочині визнав повністю, ствердив суду обставини його вчинення, встановлені під час досудового розслідування, пояснивши, що він дійсно 16.02.2015 року близько 20 год. 10 хв. , перебуваючи в стані алкогольного сп»яніння керував технічно несправним мотоциклом ИЖ «Планета-5» державний номерний знак НОМЕР_3, який належить ОСОБА_5, не маючи посвідчення на право керування транспортним засобом, рухався по автодорозі Тетіїв-Ненадиха, проявив неуважність виїхав на зустрічну смугу руху та наїхав на велосипедиста ОСОБА_3, після чого з місця пригоди зник, оскільки злякався. Вказав суду, що він розкаюється у вчиненому та просив його суворо не карати. Заявлений прокурором цивільний позов в інтересах держави в особі Тетіївської центральної районної лікарні про відшкодування витрат на стаціонарне лікування особи, яка потерпіла від злочину в розмірі 876,60 гривень визнав у повному обсязі. Цивільний позов потерпілого ОСОБА_3 визнав частково, а саме: матеріальну шкоду в розмірі 13 334,29 коп., та моральну шкоду в розмірі 15 000 гривень, посилаючись на обставини, викладені у письмовому запереченні на позов ( а.с.-49) Зазначив, що добровільно відшкодував потерпілому матеріальну шкоду в розмірі 5000 гривень, та обіцяє матеріальну шкоду в розмірі 13 334,29 коп. відшкодовувати шляхом перерахування щомісячних платежів на користь потерпілого в розмірі 500 гривень, просив суд при визначенні розміру відшкодування моральної шкоди врахувати його матеріальне та сімейне становище.

Допитаний в судовому засіданні потерпілий ОСОБА_3 показав суду, що він 16.02.2015 року близько 20 год. 10 хв. їхав на велосипеді по автодорозі Тетіїв-Ненадиха, де на нього наїхав мотоцикліст ОСОБА_1, який з місця пригоди зник, не надавши йому допомоги. Внаслідок ДТП йому були завдані тілесні ушкодження середнього ступеня тяжкості, в зв»язку з чим він лікувався в Тетіївській ЦРЛ та Київській обласній клінічній лікарні. Внаслідок злочину йому була завдана матеріальна шкода, пов»язана із лікуванням в розмірі 23 700,66 гривень та моральна шкода, яка виразилася в сильних душевних переживаннях, страхах, фізичному болю, втраті працездатності та можливості утримувати сім»ю та допомагати матері, яку він визначив в розмірі 50 000 гривень. В судовому засіданні уточнив вимоги щодо розміру матеріальної шкоди і просив суд стягнути із обвинуваченого 18 000 гривень завданої матеріальної шкоди. Підтвердив, що обвинувачений добровільно під час лікування відшкодував йому 5000 гривень, проте в подальшому не цікавився його життям і здоров»ям. Просив суд не призначати обвинуваченому покарання, пов»язане з обмеженням волі.

Суд, приймаючи до уваги, що обвинувачений свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 286 КК України визнав повністю, заслухавши думку учасників судового провадження, з»ясувавши чи правильно вони розуміють зміст фактичних обставин справи, чи немає сумнівів у добровільності їх позицій, а також роз»яснивши, що в такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку, відповідно до ч.3 ст. 349 Кримінального процесуального кодексу України визнає недоцільним дослідження доказів щодо обставин справи, які ніким не оспорюються.

Таким чином, суд вважає, що вина обвинуваченого ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення цілком доведена і його дії суд кваліфікує за ч.1 ст. 286 КК України, як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесні ушкодження.

Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_1, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, особу винного, який в силу ст. 89 КК України не судимий, позитивно характеризується за місцем проживання та роботи, має на утриманні троє неповнолітніх дітей, частково відшкодував завдану шкоду, тяжке матеріальне становище, а також обставини, що пом»якшують і обтяжують покарання.

Як пом'якшуючі його вину обставини, суд враховує щире каяття, визнання вини, часткове відшкодування завданих збитків.

До обставин, що обтяжують покарання обвинуваченому ОСОБА_1 суд відносить вчинення злочину в стані алкогольного сп»яніння.

Враховуючи всі обставини по справі, позицію потерпілого, який просив суд не обмежувати волі обвинуваченого, а також те, що особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів, суд вважає, достатнім призначити обвинуваченому ОСОБА_1 покарання в межах санкції статті, за якою його визнано винним у виді трьох років обмеження волі без позбавлення права керувати транспортними засобами, оскільки обвинувачений не набув такого права у визначеному законом порядку, із застосуванням ст. 75 КК України, звільнивши його від відбування покарання з іспитовим строком два роки із зобов»язанням відповідно до ст. 76 КК України не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи та навчання, періодично з»являтися для реєстрації в кримінально-виконавчій інспекції.

Вирішуючи питання заявленого прокурором цивільного позову суд вважає, що він підлягає до задоволення, виходячи із наступних міркувань.

Згідно зі ст.1206 ЦК України особа, яка вчинила злочин, зобов»язана відшкодувати витрати закладові охорони здоров»я на лікування потерпілого від цього злочину.

Стосовно цивільного позову заявленого потерпілим ОСОБА_3, суд приходить до переконання, що він підлягає до задоволення частково, виходячи із наступного.

Згідно ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними діями фізичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала, якщо вона не доведе, що шкода завдана не з її вини.

Відповідно до ст.1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала за наявності її вини.

Відповідно до п. 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України " Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" № 4 від 31.03.1995 року розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає в межах заявлених вимог залежно від характеру та обсягу заподіяних позивачеві моральних і фізичних страждань, з урахуванням в кожному конкретному випадку ступеня вини відповідача та інших обставин. Зокрема, враховується характер і тривалість страждань, стан здоров'я потерпілого, тяжкість завданої травми, наслідки тілесних ушкоджень, істотність вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках.

По справі встановлено, що внаслідок злочинних дій обвинуваченого ОСОБА_1 потерпілому ОСОБА_3 були завдані тілесні ушкодження, внаслідок чого йому було завдано матеріальну шкоду та моральну шкоду, яка виразилася в глибокій душевній травмі, психологічних стражданнях, вимушених змінах у його життєвих стосунках.

Визначаючи розмір матеріальної шкоди, суд враховує, що обвинувачений добровільно відшкодував потерпілому 5000 гривень завданих збитків під час лікування, та вважає що розмір матеріальної шкоди, яка підлягає стягненню із обвинуваченого на користь потерпілого становить 13 334,29 гривень, оскільки саме такий розмір є обґрунтованим та документально підтвердженим.

З урахуванням характеру, обсягу, тривалості душевних страждань, часу та зусиль, необхідних для відновлення попереднього стану потерпілого ОСОБА_3 внаслідок отриманих тілесних ушкоджень, а також виходячи із засад розумності та справедливості, враховуючи сімейний та матеріальний стан обвинуваченого, розмір моральної шкоди, заподіяної обвинуваченим потерпілому , суд визначає в розмірі 15 000 гривень.

Заходи забезпечення кримінального провадження не застосовувалися.

Долю речових доказів по кримінальному провадженню вирішити відповідно до ст.100 КПК України.

Відповідно до ст. 124 КПК України судові витрати по справі слід стягнути з обвинуваченого ОСОБА_1 на користь держави.

Керуючись ст. 373-376 Кримінального процесуального кодексу України суд -

З А С У Д И В :

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 286 КК України.

Призначити ОСОБА_1 покарання за ч.1 ст. 286 КК України у виді 3 (трьох) років обмеження волі без позбавлення права керувати транспортними засобами.

В силу ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування покарання з випробуванням, призначивши йому іспитовий строк 2 ( два) роки.

Згідно ст. 76 КК України зобов'язати ОСОБА_1, не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи, періодично з»являтися для реєстрації в кримінально-виконавчій інспекції.

Строк відбуття покарання ОСОБА_1 обчислювати з моменту проголошення вироку.

Цивільний позов прокурора - задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 жителя АДРЕСА_1, ІПН № НОМЕР_2 на користь держави в особі Тетіївської Центральної районної лікарні поточний рахунок 35417016000410 ГУ ДКУ у Київській області, МФО 821018, код 01994221 витрати на стаціонарне лікування потерпілого від злочину ОСОБА_3. в розмірі 876 ( вісімсот сімдесят шість) гривень 60 коп.

Цивільний позов потерпілого ОСОБА_3 - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 жителя АДРЕСА_1, ІПН № НОМЕР_2 на користь ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_6, жителя АДРЕСА_2 матеріальну шкоду в розмірі 13 334 ( тринадцять тисяч триста тридцять чотири) гривні 29 коп. та 15000 ( п»ятнадцять тисяч) гривень моральної шкоди, а всього 28 334 (двадцять вісім тисяч триста тридцять чотири) гривні 29 коп.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судові витрати за проведення судової інженерно-технічної експертизи № 5-02/85 від 18.03.2015 року у розмірі 491,04 гривні ( чотириста дев»яносто одна ) гривня 04 коп. на рахунок 31111115700008, МФО 820019 УДКСУ у Подільському районі міста Києва, код 37975298.

Речові докази по кримінальному провадженню: мотоцикл ИЖ «Планета-5» державний номерний знак НОМЕР_3 та велосипед, які передані під розписки власникам ОСОБА_1 та ОСОБА_3 - повернути у їх розпорядження.

Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Київської області на протязі 30 днів з дня його проголошення.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення. Учаснику судового провадження, який не був присутній в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.

Суддя: Т. П. Косович