Ухвала суду № 44352405, 26.05.2015, Апеляційний суд Житомирської області

УКРАЇНА

Апеляційний суд Житомирської області

Справа №295/2539/15-ц Головуючий у 1-й інст. Слюсарчук Н. Ф.

Категорія 81 Доповідач Кочетов Л. Г.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 травня 2015 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Житомирської області в складі:

головуючого-судді: Кочетова Л.Г.,

суддів: Товянської О.В., Микитюк О.Ю.,

при секретарі: Гарбузюк Ю.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Житомирі справу за заявою ОСОБА_1 про видачу виконавчого листа на примусове виконання рішення постійно діючого третейського суду при Асоціації «Голден кепітал груп» по справі за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю НВФ «Віконт» про стягнення заборгованості за апеляційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю НВФ «Віконт» на ухвалу Богунського районного суду м. Житомира від 19 березня 2015 року, -

в с т а н о в и л а :

У лютому 2015 року ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про видачу виконавчого листа на примусове виконання рішення постійно діючим третейським судом при Асоціації «Голден кепітал груп» від 28.08.2014 року по третейській справі за позовом ОСОБА_1 до ТОВ НВФ «Віконт» про стягнення боргу в сумі 6620911,60 грн.

Ухвалою Богунського районного суду м. Житомира від 19 березня 2015 року заяву ОСОБА_1 про видачу виконавчого листа задоволено.

В апеляційній скарзі ТзОВ НВФ «Віконт» просить ухвалу суду скасувати та повернути заяву на новий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на те, що ухвала суду постановлена з порушенням норм процесуального права. Зазначає, що судом не було дотримано норми ЦПК України щодо територіальної підсудності справи, виклику сторін в судове засідання, не перевірено відповідність поданої заяви нормам ЦПК України, не враховано, що третейським суддею є представник позивача.

Розглянувши справу в межах, визначених ст. 303 ЦПК України, колегія суддів приходить до висновку, що скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 28.08.2014 року третейським суддею постійно діючого третейського суду при Асоціації «Голден кепітал груп» Ковальовою Н.М. при одноособовому розгляді було проведено третейський розгляд справи № 1/01-2014 та прийнято рішення, відповідно до якого задоволено позов ОСОБА_1 до TOB НВФ «Віконт» про стягнення заборгованості та стягнуто з TOB НВФ «Віконт» на користь ОСОБА_1 6620911,60 грн. боргу (а.с. 5-9).

Як вбачається з рішення, справа була розглянута за адресою: м. Житомир, вул. Бялика, 10.

Із змісту третейської угоди вбачається, що пунктом 10 сторони визначили місце розгляду справи за вказаною адресою (а.с. 10).

Ст. 30 Закону України «Про третейські суди» визначено, що місцем проведення третейського розгляду справи у постійно діючому третейському суді є місцезнаходження цього третейського суду. Місце проведення третейського розгляду справи у третейському суді для вирішення конкретного спору визначається третейською угодою.

Згідно з положеннями ст. 389-7 ЦПК України питання видачі виконавчого листа на примусове виконання рішення третейського суду розглядається судом за заявою особи, на користь якої прийнято рішення третейського суду. Заява про видачу виконавчого листа про примусове виконання рішення третейського суду подається до суду за місцем проведення третейського розгляду протягом трьох років з дня прийняття рішення третейським судом.

За таких обставин, суд першої інстанції обгрунтовано прийняв справу до свого провадження за підсудністю.

Посилання апелянта на те, що заява про видачу виконавчого листа не відповідає вимогам закону не грунтується на матеріалах справи та на правильність судового рішення не впливає.

Згідно з вимогами ст. 389-9 ЦПК України, заява про видачу виконавчого листа на примусове виконання рішення третейського суду розглядається суддею одноособово протягом п'ятнадцяти днів з дня її надходження до суду в судовому засіданні з викликом сторін. Неявка сторін чи однієї із сторін, належним чином повідомлених про час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду заяви.

Згідно з положеннями ст. 74 ЦПК України, судові виклики здійснюються судовими повістками про виклик. Судові повістки про виклик у суд надсилаються особам, які беруть участь у справі, свідкам, експертам, спеціалістам, перекладачам, а судові повістки-повідомлення - особам, які беруть участь у справі з приводу вчинення процесуальних дій, у яких участь цих осіб не є обов'язковою. Судова повістка про виклик повинна бути вручена з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи, але не пізніше ніж за три дні до судового засідання.

Як вбачається з рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, повідомлення про слухання справи апелянтом отримано 16.03.2015 року, судові повістки сторонам не направлялися.

Оскільки судова повістка апелянту направлена не була, колегія суддів погоджується з доводами апеляційної скарги про те, що останній не був належним чином повідомлений про час та місце слухання справи.

За таких обставин, які свідчать про порушення судом першої інстанції норм процесуального права, що призвели до неправильного вирішення питання, ухвала суду першої інстанції підлягає скасуванню з направленням справи для продовження розгляду.

При цьому, колегія суддів не бере до уваги заперечення ОСОБА_1 щодо того, що оскаржувана ухвала не підлягає апеляційному перегляду, виходячи з наступного.

Відповідно до положень правової позиції Конституційного Суду України, висловленій в абзаці 7 підпункту 3.2 пункту 3 мотивувальної частини Рішення від 27 січня 2010 року № 3-рп/2010, Конституційний Суд України вважає, що положення пункту 8 частини третьої статті 129 Конституції України стосовно забезпечення апеляційного оскарження рішення суду, крім випадків, визначених законом, слід розуміти так, що у цивільному процесі апеляційному оскарженню підлягають ухвали за винятком випадків, коли таке оскарження заборонено законом.

Аналогічні правові позиції висловлені Конституційним Судом України і в рішеннях 12-рп/2010 від 28 квітня 2010 року та 13-рп/2011 від 02 листопада 2011 року.

З урахуванням положень ч.8 ст. 8 ЦПК України, враховуючи, що чинне законодавство не містить заборони оскарження ухвал про видачу виконавчого листа на примусове виконання рішення постійно діючого третейського суду, колегія суддів вважає, що ухвала підлягає оскарженню.

При розгляді справи суду першої інстанції слід звернути увагу на наступне.

Вимогами ст. 389-10 ЦПК України передбачено, що суд відмовляє у видачі виконавчого листа на примусове виконання рішення третейського суду, зокрема, якщо склад третейського суду, яким прийнято рішення, не відповідав вимогам закону.

У відповідності до ч.1 ст. 18 Закону України «Про третейські суди», Третейські судді не є представниками сторін. Третейським суддею може бути призначена чи обрана особа, яка прямо чи опосередковано не заінтересована в результаті вирішення спору, а також має визнані сторонами знання, досвід, ділові та моральні якості, необхідні для вирішення спору.

Оскільки апелянт зазначає, що справа розглянута суддею, який одночасно був представником сторін, вказана обставина підлягає дослідженню.

Керуючись ст. ст. 303, 307, 308, 313-315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю НВФ „Віконт" задовільнити.

Ухвалу Богунського районного суду м. Житомира від 19 березня 2015 року скасувати, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий Судді