Рішення № 44351839, 22.05.2015, Апеляційний суд Волинської області

Справа № 161/21418/13-ц Провадження № 22-ц/773/634/15 Головуючий у 1 інстанції: Філюк Т.М. Категорія: 27 Доповідач: Подолюк В. А.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 травня 2015 року місто Луцьк

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Волинської області в складі:

головуючого - судді Подолюка В.А. ,

суддів - Киці С.І., Данилюк В.А.,

при секретарі - Вергуну Т.С.,

з участю: третьої особи - ОСОБА_1,

представника третьої особи - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Надра" до ОСОБА_3, третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет застави за апеляційною скаргою відповідача ОСОБА_3 на заочне рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 25 грудня 2014 року,-

В С Т А Н О В И Л А :

В грудні 2013 року ПАТ "КБ "Надра" звернулось в суд з позовом до ОСОБА_3, третя особа на стороні відповідача ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет застави.

Вказує, що 16 жовтня 2007 року між ВАТ "КБ "Надра" та ОСОБА_1 укладено договір кредитної лінії № 6М/2007/840-МКЛ/37Ю, відповідно до якого ОСОБА_1 отримав кредит в сумі 49500 дол. США під 14,4 відсотків річних з кінцевим терміном погашення 16 жовтня 2012 року. В зв'язку з невиконанням умов кредитного договору, станом на 01 серпня 2013 року у ОСОБА_1 виникла заборгованість в сумі 86467,77 доларів США, що еквівалентно 691136 гривень 89 копійок.

В якості забезпечення виконання зобов'язань позичальником по кредитному договору, між Банком та ОСОБА_3 було укладено договір застави транспортного засобу № 6М/2007/840-МКЛ/37Ю/ТЗ, згідно якого в заставу банку передано вантажний сідловий тягач Renault Premium, рік випуску - 1999, білого кольору, реєстраційний номер НОМЕР_1, зареєстрований РЕГ Луцького MРB ДАІ УМВС України у Волинській області 30 травня 2007 року, який належить ОСОБА_3 на підставі Свідоцтва про реєстрацію ТЗ серія НОМЕР_4, виданого тим же MРEB; напівпричіп марки Blumhardt рік випуску -1994 червоного кольору, реєстраційний номер НОМЕР_2, зареєстрований РЕГ Луцького МРВ ДАІ УМВС України у Волинській області 30 травня 2007 року, який належить ОСОБА_3 на підставі Свідоцтва про реєстрацію ТЗ серія НОМЕР_5, виданого тим же МРЕВ; напівпричіп марки Fruehauf, рік випуску - 1999, білого кольору, реєстраційний номер НОМЕР_3, зареєстрований РЕГ Луцького МРВ ДАІ УМВС України у Волинській області 06 березня 2007 року, який належить ОСОБА_3 на підставі Свідоцтва про реєстрацію ТЗ серія НОМЕР_6. Позивач просив суд в рахунок задоволення вимог ПАТ КБ "Надра" в сумі 691136,89 грн. звернути стягнення на предмет застави та стягнути судові витрати по справі.

Заочним рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 25 грудня 2014 року позов ПАТ "КБ "Надра" до ОСОБА_3 про звернення стягнення на предмет застави задоволено повністю.

В рахунок задоволення вимог публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Надра" про стягнення заборгованості за кредитним договором № 6М/2007/840-МКЛ/37Ю від 16 жовтня 2007 року в сумі 691136 (шістсот дев'яносто одна тисяча сто тридцять шість) гривень 89 копійок, звернути стягнення на предмет застави, а саме: вантажний сідловий тягач Renault Premium, рік випуску -1999, білого кольору, реєстраційний номер НОМЕР_1, зареєстрований РЕГ Луцького MРB ДАІ УМВС України у Волинській області 30 травня 2007 року, який належить ОСОБА_3 на підставі Свідоцтва про реєстрацію ТЗ серія НОМЕР_4; напівпричіп марки Blumhardt рік випуску - 1994 червоного кольору, реєстраційний номер НОМЕР_2, зареєстрований РЕГ Луцького МРВ ДАІ УМВС України у Волинській області 30 травня 2007 року, який належить ОСОБА_3 на підставі Свідоцтва про реєстрацію ТЗ серія НОМЕР_5, виданого тим же МРЕВ; напівпричіп марки Fruehauf, рік випуску - 1999, білого кольору, реєстраційний номер НОМЕР_3, зареєстрований РЕГ Луцького МРВ ДАІ УМВС України у Волинській області 06 березня 2007 року, який належить ОСОБА_3 на підставі Свідоцтва про реєстрацію ТЗ серія НОМЕР_6, виданого тим же МРЕВ, визначивши спосіб реалізації Предмета застави шляхом проведення прилюдних торгів та встановити початкову ціну реалізації заставного майна згідно Договору застави відповідно до експертної оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності під час здійснення виконавчого провадження на підставі Закону України "Про виконавче провадження".

Стягнуто з ОСОБА_3 в користь ПАТ КБ "Надра" судові витрати по справі, а саме 3441 (три тисячі чотириста сорок одну) гривню судового збору.

Ухвалою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 06 березня 2015 року заяву ОСОБА_3 про перегляд заочного рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 25 грудня 2014 року - залишено без задоволення.

Відповідач подав апеляційну скаргу в якій, посилається на незаконність судового рішення із-за порушення норм матеріального та процесуального права зазначає, що висновки суду першої інстанції про задоволення позову не відповідають встановленим обставинам справи, оскільки не було враховано того, що звернення на предмет застави було здійснено за договором кредитної лінії № 6М/2007/840-МКЛ/37Ю від 16 жовтня 2007 року, додаткової угоди № 1 до вищевказаного договору, додаткової угоди № 2 до договору від 06 травня 2008 року, які укладені на думку суду між ОСОБА_1 та ПАТ КБ «Надра» на суму 49500 дол. США. та 3900 дол. США. Окрім того, рішенням Горохівського районного суду від 03 березня 2015 року позов ОСОБА_1 задоволено частково та визнано недійсною додаткову угоду № 2 від 06 травня 2008 року до кредитного договору № 6М/2007/840-МКЛ/37Ю від 16 жовтня 2007 року. У зв'язку з цим просить, скасувати заочне рішення Луцького міськрайонного суду від 25 грудня 2014 року та ухвалити нове про відмову в задоволенні позову.

Заслухавши пояснення третьої особи на стороні відповідача ОСОБА_1 та його представника ОСОБА_2, які підтримали доводи апеляційної скарги в повному обсязі з підстав, наведених в ній, представника позивача Лігерка О.Ф., який заперечив проти задоволення апеляційної скарги, оскільки вважає, що судом правомірно задоволено позов, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, вимог заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів приходить до висновку, що скарга не підлягає до часткового задоволення виходячи з наступних підстав.

Судом встановлено, що 16 жовтня 2007 року між ВАТ "КБ "Надра" та ОСОБА_1 укладено договір кредитної лінії № 6М/2007/840-МКЛ/37Ю, відповідно до якого ОСОБА_1 отримав кредит в сумі 49500 дол. США під 14,4 відсотків річних з кінцевим терміном погашення 16 жовтня 2012 року.

Також встановлено, що в зв'язку з невиконанням умов кредитного договору, станом на 01 серпня 2013 року у ОСОБА_1 виникла заборгованість в сумі 86467,77 доларів США, що еквівалентно 691136 гривень 89 копійок.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства.

В якості забезпечення виконання зобов'язань позичальником по кредитному договору, між Банком та ОСОБА_3 було укладено договір застави транспортного засобу № 6М/2007/840-МКЛ/37Ю/ТЗ, згідно якого в заставу банку передано вантажний сідловий тягач Renault Premium, рік випуску - 1999, білого кольору, реєстраційний номер НОМЕР_1, зареєстрований РЕГ Луцького MРB ДАІ УМВС України у Волинській області 30 травня 2007 року, який належить ОСОБА_3 на підставі Свідоцтва про реєстрацію ТЗ серія НОМЕР_4; напівпричіп марки Blumhardt рік випуску -1994 червоного кольору, реєстраційний номер НОМЕР_2, зареєстрований РЕГ Луцького МРВ ДАІ УМВС України у Волинській області 30 травня 2007 року, який належить ОСОБА_3 на підставі Свідоцтва про реєстрацію ТЗ серія НОМЕР_5; напівпричіп марки Fruehauf, рік випуску - 1999, білого кольору, реєстраційний номер НОМЕР_3, зареєстрований РЕГ Луцького МРВ ДАІ УМВС України у Волинській області 06 березня 2007 року, який належить ОСОБА_3 на підставі Свідоцтва про реєстрацію ТЗ серія НОМЕР_6.

Відповідно до п 2.1.4 договору застави, у випадку невиконання чи неналежного виконання заставодавцем своїх зобов'язань за кредитним договором заставодержатель має право задовольнити свої майнові вимоги за рахунок предмета застави в повному обсязі визначеному в момент фактичного задоволення, враховуючи суму кредиту, відсотків за користування ним, збитків, пені, штрафів та інших витрат, пов'язаних зі зверненням стягнення на предмет застави.

Згідно з п.п. 1.1, 4.1. договору застави при порушенні заставодавцем умов кредитного договору щодо строків повернення кредиту або сплати відсотків за користування кредитом у заставодержателя виникло право задоволення вимог, забезпечених заставою, за рахунок предмета застави.

Відповідно до п 4.2. договору застави заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави, про що письмово повідомляє заставодавця, з моменту порушення позичальником будь-якого з зобов'язань за кредитним договором.

Відповідно до ст. 27 Закону Укрїни "Про заставу" застава зберігає силу, якщо за однією з підстав, зазначених в законі, майно або майнові права, що складають предмет застави, переходять у власність іншої особи; застава зберігає силу і у випадках, коли у встановленому законом порядку відбувається уступка заставодержателем забезпеченої заставою вимоги іншій особі або переведення боржником боргу, який виник із забезпеченої заставою вимоги,

Статтею 572 ЦК України передбачено, в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

Згідно ст. 589 ЦК України у разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави. За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов'язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв'язку із пред'явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно ч.ч. 1, 2 ст. 590 ЦК України звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом. Заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, коли зобов'язання не буде виконано у встановлений строк (термін), якщо інше не встановлено договором або законом.

Частинами 1 та 6 статті 20 Закону України "Про заставу" заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, якщо в момент настання терміну виконання зобов'язання, забезпеченого заставою, воно не буде виконано, якщо інше не передбачено законом чи договором. Звернення стягнення на заставлене майно здійснюється за рішенням суду або третейського суду, на підставі виконавчого напису нотаріуса, якщо інше не передбачене законом або договором застави.

Згідно ст. 21 Закону України "Про заставу", реалізація заставленого майна провадиться спеціалізованими організаціями з аукціонів (публічних торгів), якщо інше не передбачено договором, а державних підприємств та відкритих акціонерних товариств, створених у процесі корпоратизації, всі акції яких перебувають у державній власності, - виключно з аукціонів (публічних торгів). Якщо перший аукціон (публічні торги) оголошено таким, що не відбувся, проводиться наступний аукціон. Початковою ціною другого і наступних аукціонів вважається ціна, зменшена на 30 відсотків по відношенню до початкової ціни попереднього аукціону. Якщо другий і наступні аукціони (публічні торги) оголошені такими, що не відбулися, заставодержатель має право залишити заставлене майно за собою за початковою ціною, яка була запропонована на останньому аукціоні (публічних торгах). У разі якщо заставодержатель відмовився залишити заставлене майно за собою, це майно реалізується у встановленому порядку, якщо інше не передбачено договором.

Судом встановлено, що ОСОБА_1, свої зобов'язання за кредитним договором належним чином не виконав, а тому судом першої інстанції правомірно задоволено вимогу позивача про звернення стягнення на предмет застави.

Однак, рішенням Горохівського районного суду від 03 березня 2015 року, яке набрало законної сили на час розгляду даної справи апеляційним судом, визнано недійсною додаткову угоди № 2 від 06 травня 2008 року до кредитного договору № 6М/2007/840-МКЛ/37Ю від 16 жовтня 2007 року. За вказаною кредитною угодою позичальником було отримано кошти в сумі 3900 доларів США, а заборгованість становила на час вирішення спору 7151,78 доларів США, що еквівалентно 57164.18 грн.(а.с.13-14). Тому з врахуванням наведених обставин, колегія суддів приходить до висновку про необхідність внести в рішення суду першої інстанції зміни щодо зменшення суми заборгованості з 691136.89 грн. до 633972.71 грн. (691136,89 грн. - 57164.18 = 633972.71 грн.).

Доводи апеляційної скарги про те, що ОСОБА_1 коштів за вказаним кредитним договором не отримував спростовуються рішенням Горохівського районного суду від 3 березня 2015 року, яким останньому відмовлено в задоволені позову про визнання даного кредитного договору недійсним. Відповідно до ч.3 ст.61 ЦПК України дані обставини не доказуються при розгляді даної справи.

Інші доводи апеляційної скарги є довільним тлумаченням вимог норм матеріального законодавства та встановлених обставин справи які були предметом дослідження суду першої інстанції і яким суд дав правильну юридичну оцінку.

Керуючись ст.ст.307, 308, 313, 314, 315, 319 ЦПК України, колегія суддів,-

В И Р І Ш И Л А :

Апеляційну скаргу відповідача ОСОБА_3 задовольнити чатково.

Заочне рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 25 грудня 2014 року в даній справі в частині визначення суми заборгованості змінити. Визначити суму заборгованості на яку проводиться стягнення в розмірі 633 971 (шістсот тридцять три тисячі дев»ятсот сімдесят одна) грн. 71 коп., замість зазначеної суми 691 136 ( шістсот дев»яносто одна тисяча сто тридцять шість) грн. 89 коп.

В решті рішення залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючий :

Судді :