Ухвала суду № 44348929, 19.05.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"19" травня 2015 р. м. Київ К/800/26126/14

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

головуючого - судді суддів:Іваненко Я.Л., Головчук С.В., Мойсюка М.І., секретар Буденко В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 до Ради адвокатів України Національної асоціації адвокатів України, Голови Ради адвокатів України Національної асоціації адвокатів України Ізовітової Лідії Павлівни, уповноваженої рішенням Ради адвокатів України на здійснення організаційних заходів з проведення зборів і конференцій адвокатів Чернігівської області ОСОБА_12, Організаційного комітету з проведення зборів і конференцій адвокатів Чернігівської області у складі: ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_12, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17 про визнання відсутності компетенції (повноважень), визнання дій протиправними, визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити певні дії за касаційною скаргою ОСОБА_4, ОСОБА_8 та ОСОБА_9 на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 19 лютого 2014 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 17 квітня 2014 року,

в с т а н о в и л а :

У січні 2014 року позивачі звернулися до суду з позовом до Ради адвокатів України Національної асоціації адвокатів України, Голови Ради адвокатів України Національної асоціації адвокатів України Ізовітової Л. П., уповноваженої рішенням Ради адвокатів України на здійснення організаційних заходів з проведення зборів і конференцій адвокатів Чернігівської області ОСОБА_12, Організаційного комітету з проведення зборів і конференцій адвокатів Чернігівської області у складі: ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_12, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17 про визнання відсутності компетенції (повноважень), визнання дій протиправними, визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити певні дії.

Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 19 лютого 2014 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 17 квітня 2014 року, відмовлено у задоволенні позову.

У касаційній скарзі ОСОБА_4, ОСОБА_8 та ОСОБА_9, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просять скасувати оскаржувані судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Перевіривши за матеріалами справи доводи касаційної скарги та правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі у межах доводів касаційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 27 липня 2013 року Радою адвокатів України з метою обрання Голови Ради адвокатів Чернігівської області, обрання Голови Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Чернігівської області, дообрання членів Ради адвокатів Чернігівської області, дообрання членів Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Чернігівської області, обрання представника до Ради адвокатів України, обрання представника до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатів України, обрання Голови Ревізійної комісії адвокатури Чернігівської області та членів Ревізійної комісії адвокатури Чернігівської області, затвердження штатного розпису та кошторису Ради адвокатів Чернігівської області та Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Чернігівської області було прийнято рішення № 166 «Про скликання конференції адвокатів Чернігівської області».

На виконання рішення Ради адвокатів України № 166 від 27 липня 2013 року Секретаріатом Ради адвокатів України передано списки адвокатів регіону, включених до Єдиного реєстру адвокатів України з адресою робочого місця у Чернігівській області, ОСОБА_12 Відсутніми у цьому списку були дані про адвокатів, які обирались установчою Конференцією адвокатів Чернігівської області до регіональних і вищих органів адвокатського самоврядування, в тому числі і позивачі, за винятком даних про: ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_12, ОСОБА_16, ОСОБА_17

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що рішення Ради адвокатів України № 166 від 27 липня 2013 року було прийнято на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені законодавством.

Однак, вирішуючи спір по суті, суди попередніх інстанцій не звернули увагу на наступне.

Статтею 2 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ

До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Згідно статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України справою адміністративної юрисдикції є переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Вжитий у Кодексі адміністративного судочинства України термін «суб'єкт владних повноважень» означає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхню посадову чи службову особу, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі при виконанні делегованих повноважень.

Відповідно до частини 2 статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.

Згідно з частиною 2 статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється, зокрема, на: спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Конституційний Суд України у Рішенні від 14 грудня 2011 року у справі № 19-рп/2011 за конституційним зверненням громадянина ОСОБА_20 про офіційне тлумачення положень частини другої статті 55 Конституції України, частини другої статті 2, пункту 2 частини третьої статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України, частини третьої статті 110, частини другої статті 236 Кримінально-процесуального кодексу України, зазначив, що Кодекс адміністративного судочинства України регламентує порядок розгляду не всіх публічно-правових спорів, а лише тих, які виникають у результаті здійснення суб'єктом владних повноважень управлінських функцій.

Таким чином, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка правильності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб) відповідно до прийнятих або вчинених при здійсненні ними владних управлінських функцій.

Статтею 2 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» встановлено, що адвокатура України - недержавний самоврядний інститут, що забезпечує здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги на професійній основі, а також самостійно вирішує питання організації і діяльності адвокатури в порядку, встановленому цим Законом. З метою забезпечення належного здійснення адвокатської діяльності, дотримання гарантій адвокатської діяльності, захисту професійних прав адвокатів, забезпечення високого професійного рівня адвокатів та вирішення питань дисциплінарної відповідальності адвокатів в Україні діє адвокатське самоврядування.

Адвокатське самоврядування, відповідно до визначення цього терміну статтею 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», це гарантоване державою право адвокатів самостійно вирішувати питання організації та діяльності адвокатури в порядку, встановленому цим Законом.

Відповідно до статті 5 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатура є незалежною від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб. Держава створює належні умови для діяльності адвокатури та забезпечує дотримання гарантій адвокатської діяльності.

Оскільки позивачі не є особами, що проходять публічну службу, а відповідачі не є суб'єктами владних повноважень у розумінні Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції приходить до висновку, що компетенція адміністративних судів, встановлена статтею 17 Кодексу адміністративного судочинства України, на даний спір не поширюється, а тому дану справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства. Дану справу належить розглядати у порядку цивільного судочинства.

Суд першої інстанції помилково відкрив провадження в адміністративній справі та розглянув справу по суті позовних вимог, а суд апеляційної інстанції вказану помилку не виправив.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 157 Кодексу адміністративного судочинства України суд закриває провадження у справі, якщо її не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Відповідно до вимог частини 2 статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги, але при цьому може встановлювати порушення норм матеріального чи процесуального права, на які не було посилання в касаційній скарзі.

Відповідно до частини 1 статті 228 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції скасовує судові рішення в касаційному порядку і залишає позовну заяву без розгляду або закриває провадження у справі з підстав, встановлених статтями 155 і 157 цього Кодексу.

З урахуванням викладеного, рішення судів першої та апеляційної інстанцій підлягають скасуванню, оскільки постановлені з порушенням норм процесуального права, а провадження у справі підлягає закриттю.

Керуючись статтями 157, 220, 221, 223, 228, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів.

у х в а л и л а :

Касаційну скаргу ОСОБА_4, ОСОБА_8 та ОСОБА_9 задовольнити частково.

Постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 19 лютого 2014 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 17 квітня 2014 року скасувати, а провадження в адміністративній справі закрити.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, оскарженню не підлягає.

Головуючий: Судді: Я.Л. Іваненко С.В. Головчук М.І. Мойсюк