Ухвала суду № 44348723, 12.05.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"12" травня 2015 р. м. Київ К/800/41687/14

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого Голубєвої Г.К.

Суддів Зайцева М.П.

Юрченко В.П.

при секретарі судових засідань: Чайці О.С.,

розглянувши касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 07 липня 2014 р. по справі № 826/3224/13-а за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Опіка-Капітал" до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві про скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Опіка-Капітал" звернулось до суду із позовом до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №00011272205 та №00011282205 від 29 жовтня 2012 року.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 28 квітня 2014 року у даній справі відмовлено у задоволенні позовних вимог з огляду на їх безпідставність.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 07 липня 2014 р. (з урахуванням ухвали про виправлення описки від 07 липня 2014 р.) скасовано постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 28 квітня 2014 року в частині відмови у визнанні протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №00011272205 від 29 жовтня 2012 року; адміністративний позов ТОВ "Компанія з управління активами "Опіка-Капітал" задоволено частково; визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у місті Києві №00011272205 від 29 жовтня 2012 року; в іншій частині постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 28 квітня 2014 року залишено без змін.

Не погодившись із постановою суду апеляційної інстанції у частині задоволення позовних вимог, відповідач подав касаційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 07 липня 2014 р., як таку, що прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права у частині задоволення позову, та залишити в силі постанову суду першої інстанції, оскільки скаржник вважає її такою, що прийнята з правильним застосуванням норм чинного законодавства.

Перевіривши правильність застосування судом першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідачем була проведена планова виїзна перевірка з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.10 по 31.03.12, за результатами якої встановлено, що позивачем порушено вимоги підпункту 4.2.8 пункту 4.2 статті 4, пункту 5.1, підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5, підпункту 7.6.4 пункту 7.6 статті 7 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", пунктів 138.2, 138.4 пункту 138, підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 93 835 181,00 грн., у тому числі за 1, 4 квартали 2010 року, 1, 3, 4 квартали 2011 року та 1 квартал 2012 року.

У результаті відповідачем було прийняте податкове повідомлення-рішення №00011272205 від 29 жовтня 2012 року згідно якого позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток на суму 117 253 795,00 грн., у тому числі за основним платежем 93 835 181,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 23 418 614,00 грн. та податкове повідомлення-рішення №00011282205 від 29 жовтня 2012 року згідно якого зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток за І квартал 2011 року на 1 676,00 грн.

Судами встановлено, що відповідно до договору купівлі-продажу цінних паперів від 22 березня 2010 року №Б-23-1/10 ТОВ "КУА "Опіка-Капітал", що діє в інтересах пайового закритого недиверсифікованого венчурного інвестиційного фонду "Кепітал Девелопмент Фонд" ПЗНВІФ "Кепітал Девелопмент Фонд"), через свого повіреного - ТОВ "Холдинг Груп", продало ТОВ "Баски плюс-2004" цінні папери - облігації іменні прості, бездокументарні, емітент ТОВ "Баски плюс-2004", кількістю 37 436 штук, загальною номінальною вартістю 374 363 600,00 грн.

Згідно акта виконання зобов'язань від 14 квітня 2010 року ТОВ "КУА "Опіка-Капітал" передало, а ТОВ "Баски плюс-2004" прийняло обумовлені договором цінні папери.

Відповідно до договору купівлі-продажу цінних паперів від 22 березня 2010 року №Б-24-1/10 ТОВ "КУА "Опіка-Капітал", що діє в інтересах ПЗНВІФ "Кепітал Девелопмент Фонд", через свого повіреного - ТОВ "Холдинг Груп", купило у ТОВ "Баски плюс-2004" цінні папери - прості векселі, емітентом яких є ТОВ "Укрбудгрупп", кількістю 9 штук, загальною вартістю 374 363 600,00 грн.

Згідно з актом приймання-передачі цінних паперів від 24 березня 2010 року ТОВ "Баски плюс-2004" передало, а ТОВ "КУА "Опіка-Капітал" прийняло обумовлені договором цінні папери.

14 квітня 2010 року між ТОВ "Баски плюс-2004" та ТОВ "КУА "Опіка-Капітал", яке діє в інтересах ПЗНВІФ "Кепітал Девелопмент Фонд", укладено угоду про зарахування зустрічних однорідних вимог, відповідно до якої сторони, маючи одна до одної зустрічні однорідні вимоги, строк виконання яких настав, дійшли згоди на підставі статті 601 Цивільного кодексу України про зарахування таких зустрічних однорідних вимог, що випливають з нижче вказаних договорів: а) договір купівлі-продажу цінних паперів від 22 березня 2010 року №Б-23-1/10, за яким ТОВ "Баски плюс-2004" є боржником, а ТОВ "КУА "Опіка-Капітал" - кредитором при виконанні грошового зобов'язання в сумі 374 363 600,00 грн.; б) договір купівлі-продажу цінних паперів від 22 березня 2010 року №Б-24-1/10, за яким ТОВ "КУА "Опіка-Капітал" є боржником, а ТОВ "Баски плюс-2004" - кредитором при виконанні грошового зобов'язання в сумі 374 363 600,00 грн.

Вказані вище зобов'язання за договорами припиняються у повному обсязі, оскільки зустрічні вимоги є рівними.

Крім того, податковим органом у результаті перевірки встановлено завищення позивачем валових витрат на загальну суму 1 051 969 грн. сукупно по п'яти епізодам, у результаті неправомірного формування витрат для цілей заниження об'єкта оподаткування податком на прибуток за кількома подіями.

Суд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні позовних вимог, дійшов висновку про те, що спірні податкові повідомлення-рішення прийнято контролюючим органом у межах вимог чинного законодавства України.

У той же час, скасовуючи постанову суду першої інстанції у частині відмови у визнанні протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №00011272205 від 29 жовтня 2012 року та задовольняючи позовні вимоги у цій частині апеляційний суд зазначив, що угода між ТОВ "Баски плюс-2004" та ТОВ "КУА "Опіка-Капітал", яке діє в інтересах ПЗНВІФ "Кепітал Девелопмент Фонд" про зарахування зустрічних однорідних вимог є по своїй суті операцією з активами ІСІ, а тому в силу пп. 4.2.8 п. 4.2 ст. 4 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" не включається до складу валового доходу, що у свою чергу свідчить про безпідставність прийняття зазначеного податкового-рішення у повному обсязі. У той же час апеляційний суд підтримав мотиви, з яких суд першої інстанції відмовив у решті позовних вимог, зокрема у частині встановлення завищення позивачем валових витрат на загальну суму 1 051 969 грн.

Разом з тим, колегія суддів Вищого адміністративного суду України звертає увагу на те, що вказані висновки судів не можна вважати такими, що зроблені на підставі повно та всебічно досліджених встановлених фактичних обставин справи.

Стаття 159 КАС України визначено, що судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

У зв'язку із наведеними процесуальними приписами суди повинні неухильно додержуватись вимог про законність і обґрунтованість рішення у справі.

Рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги адміністративного судочинства вирішив справу згідно з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а також правильно тлумачити ці норми.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу; в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Судами попередніх інстанцій не були враховані приписи частини 1 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України щодо здійснення розгляду і вирішення справ в адміністративних судах на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Відповідно, частинами 4 та 5 цієї статті на суд покладається обов'язок вживати передбачені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи; зобов'язує суд запропонувати особам, які беруть участь у справі, подати докази або з власної ініціативи витребувати докази, яких, на думку суду, не вистачає.

Відповідно до вимог частини 4 статті 79 КАС України оригінали письмових доказів, що є у справі, повертаються судом після їх дослідження, якщо це можливо без шкоди для розгляду справи, або після набрання законної сили судовим рішенням у справі за клопотанням осіб, які їх надали. У справі залишається засвідчена суддею копія письмового доказу.

Так, в процесі розгляду даної справи судами не було досліджено первинні документи, що підтверджують достовірність та повноту даних, викладених безпосередньо в акті перевірки, на підставі висновків якого були прийняті спірні податкові повідомлення-рішення.

У той же час судами не було витребувано та досліджено належних доказів, як то первинні документи, що підтверджують фактичне здійснення сплати коштів на виконання умов усіх договорів у межах спірних правовідносин. При цьому судами залишено поза увагою та не встановлено, з посиланням на відповідні первинні документи, ким саме та у яких частинах здійснювались роботи та надавались послуги на виконання відповідних угод про надання інформаційно-консультаційних та юридичних послуг, розробки фірмового стилю та ін.

У той же час не здійснено відповідного розмежування по епізодам, у розрізі обсягів конкретних порушень, за якими відбувалось нарахування сум податку на прибуток. Так, скасовуючи повністю податкове повідомлення-рішення №00011272205 від 29 жовтня 2012 року та задовольняючи позовні вимоги у цій частині, апеляційний суд одночасно визнав протиправним завищення позивачем валових витрат на загальну суму 1 051 969 грн., однак при цьому не відокремив відповідні суми нарахованих грошових зобов'язань у складі такого податкового повідомлення-рішення.

Надаючи оцінку правомірності дій позивача, судам необхідно дослідити правовий механізм регулювання спірних правовідносин з відповідним розмежуванням висновків щодо передумов та наслідків юридичних фактів у межах спірних правовідносин. Зокрема, слід встановити, які операції та з якими активами у їх логічній послідовності та взаємозв'язку породжували податкові зобов'язання та зумовлювали формування валових витрат. При цьому необхідно дослідити джерела надходжень грошових коштів на рахунки позивача, а також правовий статус та походження активів, що були залучені позивачем до здійснення спірних господарських операцій.

Таким чином, суди обох інстанцій дали передчасну юридичну оцінку встановленим фактичним обставинам справи, а тому ухвалені ними судові рішення не можна вважати законними та обґрунтованими.

Відповідно до п. 2 ст. 227 КАС України, підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.

Оскільки передбачені процесуальним законодавством межі перегляду справи в касаційній інстанції не дають права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені попередніми судовими інстанціями, судові рішення у справі підлягають скасуванню з передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції. Під час нового розгляду справи необхідно врахувати викладене, всебічно і повно з'ясувати і перевірити всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінити докази, що мають юридичне значення для її розгляду і вирішення спору по суті, і в залежності від встановленого, правильно визначити норми матеріального права, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин, та прийняти обґрунтоване і законне судове рішення.

Керуючись ст.ст. 160, 210 - 232 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві задовольнити частково.

Постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 07 липня 2014 р. та постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 28 квітня 2014 року по справі №826/3224/13-а скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили відповідно до вимог ч. 6 ст. 254 КАС України та оскарженню не підлягає.

Головуючий (підпис)Голубєва Г.К.Судді (підпис)Зайцев М.П. (підпис)Юрченко В.П.

Ухвала складена у повному обсязі 15.05.2015 р.