Ухвала суду № 44348627, 19.05.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"19" травня 2015 р. м. Київ К/800/65383/14

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючий суддя судді за участю секретаря представників сторін: від позивача: від відповідача:Муравйов О. В. Вербицька О. В. Маринчак Н. Є. Титенко М. П. Солошенко Л. Є.розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Інженерно - технічний центр «Оріон Д» на постанову та ухвалуСумського окружного адміністративного суду від 11.09.2014 року Харківського апеляційного адміністративного суду від 18.11.2014 рокуу справі№ 818/1175/14за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Інженерно - технічний центр «Оріон Д»до Державної податкової інспекції у м. Сумах Головного управління Міндоходів у Сумській областіпровизнання дій протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 11.09.2014 року у справі № 818/1175/14, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 18.11.2014 року, в позові відмовлено.

Не погоджуючись із судовими рішеннями у справі, позивач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати, прийняти нове про задоволення позову. Свої вимоги заявник обґрунтовує порушенням судами норм матеріального та процесуального права, зокрема, пп. 17.1.6 п. 17.1 ст. 17 ст. ст. 77, 78, 79, 102 Податкового кодексу України, ст. ст. 2, 11, 69, 70, 72, 159, Кодексу адміністративного судочинства України.

В запереченнях на касаційну скаргу відповідач з вимогами та доводами скаржника не погоджується, просить залишити в силі судові рішення у справі.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що за результатами проведеної відповідачем невиїзної перевірки ТОВ «ІТЦ «Оріон-Д» з питань дотримання податкового законодавства при формуванні від'ємного значення в деклараціях по податку на додану вартість за період з 01.06.2010 року по 30.09.2013 року складено акт від 14.11.2013 року № 1739/2204/23638107/172, яким зафіксовано порушення позивачем пп. 7.3.7 п. 7.3, пп. пп. 7.4.1, 7.4.5 п. 7.4, пп. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», п. п. 198.3, 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України.

На підставі акта перевірки 04.12.2013 року відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення

- № 0001332204, яким зменшено суму грошового зобов'язання по податку на додану вартість в розмірі 526 682,00 грн.;

- № 0001342204, яким зменшено суми від'ємного значення податку на додану вартість в розмірі 14 671 421,00 грн.;

- № 0001362204, яким зменшено суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість, з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій, в розмірі 8 026 275,00 грн., з яких: 5 350 850,00 грн. сума завищення бюджетного відшкодування, 2 675 425,00 грн. штрафні (фінансові) санкції.

Відмовляючи в позові, суди першої та апеляційної інстанції виходили з правомірності дій відповідача по проведенню позапланової невиїзної перевірки з питань дотримання вимог податкового законодавства при формуванні від'ємного значення в деклараціях по податку на додану вартість за період з 01.06.2010 року по 30.09.2013 року та відсутності доказів реального виконання господарських операцій із спірними контрагентами.

Колегія суддів вважає такий висновок судів передчасним, враховуючи наступне.

Відповідно до ст. 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи. Суд повинен запропонувати особам, які беруть участь у справі, подати докази або з власної ініціативи витребувати докази, яких, на думку суду, не вистачає.

У справах щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, серед іншого, чи вчинені вони обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (п. 3 ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України).

Статтею 159 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

З аналізу пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78, п. 79.2 ст. 79 Податкового кодексу України вбачається, що дотримання умов та порядку прийняття контролюючими органами рішень про проведення перевірок, зокрема документальних позапланових невиїзних, може бути належною підставою наказу про проведення перевірки. З наказом про перевірку, відомостями про дату її початку та місце проведення платник має бути ознайомлений у встановлений законом спосіб до її початку. Невиконання вимог п. 79.2 ст. 79 Податкового кодексу України призводить до визнання перевірки незаконною та відсутності правових наслідків такої.

Зазначена позиція висловлена Верховним Судом України в постанові від 27.01.2015 року у справі № 21-425а14.

Натомість, стверджуючи про дотримання вищевказаних вимог відповідачем, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, зазначив, що наказ про призначення перевірки з повідомленням були направлені за податковою адресою позивача в порядку та строки, визначені податковим законодавством, про що свідчать копії квитанції про відправку і повідомлення про вручення поштового відправлення.

Разом з тим, судами не досліджено питання чи отримав позивач наказ про призначення перевірки та повідомлення до проведення перевірки та відповідно наявність у платника можливості скористатися правом бути присутнім при перевірці чи надати документи щодо перевіряємих операцій.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що на підставі ч. 2 ст. 227 Кодексу адміністративного судочинства України судові рішення у справі підлягають скасуванню, як такі, що прийняті з порушенням норм матеріального та процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, а справа - направленню на новий розгляд до суду першої інстанції.

Під час нового розгляду суду першої інстанції слід врахувати викладене, встановити питання дотримання відповідачем вимог Податкового кодексу України щодо порядку призначення та проведення перевірки, застосувати при оцінці доводів сторін норми матеріального права, які повинні бути застосовані, і вирішити спір згідно із законодавством.

Керуючись ст. ст. 220, 223, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Інженерно - технічний центр «Оріон Д» задовольнити частково.

Постанову Сумського окружного адміністративного суду від 11.09.2014 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 18.11.2014 року у справі № 818/1175/14 скасувати.

Справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених главою 3 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя О. В. Муравйов

Судді О. В. Вербицька

Н. Є. Маринчак