Ухвала суду № 44348508, 21.05.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"21" травня 2015 р. м. Київ К/800/57138/14

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Черпака Ю.К. (головує в судовому засіданні), Головчук С.В., Ліпського Д.В.,секретаря Горбатюка В.С.,

за участю представників відповідача,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Подільському районі м. Києва на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 7 липня 2014 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 22 жовтня 2014 року у справі за позовом Управління Пенсійного фонду України в Подільському районі м. Києва до Державного підприємства "Український науково-дослідний і проектно-конструкторський інститут будівельних матеріалів та виробів "НДІ БМВ" про стягнення заборгованості,

встановив:

У травні 2014 року Управління Пенсійного фонду України в Подільському районі м. Києва пред'явило позов про стягнення з Державного підприємства "Український науково-дослідний і проектно-конструкторський інститут будівельних матеріалів та виробів "НДІБМВ" (далі - Державне підприємство "НДІ БМВ") заборгованості в сумі 82151,52 грн.

Позов обґрунтувало тим, що Державне підприємство "НДІ БМВ" є платником єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та відповідно до Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність" повинно сплачувати різницю фактичних витрат на виплату пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність", та пенсій, призначених відповідно до інших законодавчих актів. За період з 01.02.2014 р. по 30.04.2014 р. заборгованість підприємства перед Пенсійним фондом становить 82151,52 грн.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 7 липня 2014 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 жовтня 2014 року, в задоволені позову відмовлено.

У касаційній скарзі Управління Пенсійного фонду України в Подільському районі м. Києва, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій Порядку фінансування різниці між сумою пенсії, призначеної науковим (науково-педагогічним) працівникам державних небюджетних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III - IV рівнів акредитації згідно із Законом України "Про наукову і науково-технічну діяльність", та сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, на яку мають право зазначені особи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24.03.2004 р. № 372 (далі - Порядок № 372), просить скасувати судові рішення та ухвалити нове - про задоволення позову.

В запереченні на касаційну скаргу Державне підприємство "НДІ БМВ" просить залишити судові рішення без змін, вказуючи на їх законність і обґрунтованість.

Справа розглядається за відсутності представника позивача, який був належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання.

Заслухавши пояснення представників відповідачів, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до частини дев'ятої статті 24 Закону України від 13.12.1991 р. № 1977-XII "Про наукову і науково-технічну діяльність" (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) різниця між сумою пенсії, призначеної за цим Законом, та сумою пенсії, обчисленої відповідно до інших законодавчих актів, на яку має право науковий працівник, фінансується:

- для наукових (науково-педагогічних) працівників державних бюджетних наукових установ, організацій та вищих навчальних закладів III - IV рівнів акредитації - за рахунок коштів державного бюджету;

- для наукових (науково-педагогічних) працівників інших державних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III - IV рівнів акредитації - за рахунок коштів цих підприємств, установ, організацій та закладів, а також коштів державного бюджету в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. При цьому за рахунок коштів державного бюджету науковим (науково-педагогічним) працівникам оплачується з розрахунку на одну особу 50 відсотків різниці пенсії, призначеної за цим Законом;

- для наукових (науково-педагогічних) працівників недержавних наукових установ, організацій та вищих навчальних закладів III - IV рівнів акредитації - за рахунок коштів цих установ, організацій та закладів.

Згідно з пунктом 2 Порядку № 372 за рахунок коштів державного бюджету фінансується 50 відсотків різниці у розмірі пенсії наукових (науково-педагогічних) працівників державних небюджетних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III - IV рівнів акредитації у розрахунку на одну особу. Інша частина фінансується за рахунок коштів цих підприємств, установ, організацій та закладів.

Пунктом 3 Порядку № 372 передбачено, що фінансування різниці у розмірі пенсії осіб, які мають науковий стаж роботи на кількох підприємствах, в установах, організаціях та вищих навчальних закладах III - IV рівнів акредитації незалежно від форми власності та фінансування, здійснюється пропорційно зарахованому для призначення пенсії науковому стажу роботи за рахунок джерел фінансування, визначених законодавством для відповідних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III - IV рівнів акредитації.

Відмовляючи в задоволенні позову, суди попередніх інстанцій виходили з того, що відповідач є державним підприємством, яке частково фінансується з державного бюджету, тому його не можна віднести ні до бюджетних, ні до небюджетних установ. У зв'язку з цим Порядок № 372 не застосовується до спірних правовідносин і відповідач правомірно, відповідно до власного розрахунку відсотка відшкодування різниці пенсій своїм науковим співробітникам, погодженим із заступником Міністра регіонального розвитку та будівництва України, відшкодував Пенсійному фонду витрати за спірний період в розмірі 25995,01 грн.

Проте суди чітко не встановили статус відповідача в контексті частини дев'ятої статті 24 Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність" та не мотивували свого висновку щодо можливості гнучкого визначення відсотка відшкодування різниці у розмірі пенсії, враховуючи імперативні приписи вказаного Закону в частині розміру відповідного відшкодування (100% за рахунок коштів державного бюджету, по 50% за рахунок коштів державного бюджету і інших державних підприємств, 100% за рахунок недержавних наукових установ).

Неповне встановлення судами першої та апеляційної інстанцій фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, згідно із статтею 227 КАС України є підставою для скасування ухвалених судових рішень і направлення справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись статтями 221, 223, 227, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ухвалив:

Касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Подільському районі м. Києва задовольнити частково.

Скасувати постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 7 липня 2014 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 22 жовтня 2014 року, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.

Судді:Черпак Ю.К. Головчук С.В. Ліпський Д.В.