Ухвала суду № 44347923, 19.05.2015, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 травня 2015 року м. Київ

Колегія суддів судової палати з цивільних справ Апеляційного суду м. Києва в складі:

головуючого: Соколової В.В.

суддів: Головачова Я.В., Усика Г.І.,

при секретарі Троц В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 12.02.2015 у справі за поданням Головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України - ДуманськоїАліни Леонідівни про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника - ОСОБА_1,-

В С Т А Н О В И Л А:

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 12.02.2015 подання Головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України - Думанської А.Л. про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника - ОСОБА_1 - задоволено.

Тимчасово обмежено у праві виїзду за межі України ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, код НОМЕР_1, АДРЕСА_1) у праві виїзду за межі України шляхом заборони перетинати державний кордон України до виконання своїх зобов'язань, покладених на неї рішенням Печерського районного суду м. Києва у справі № 2-471/12.

Не погоджуючись із вказаною ухвалою, ОСОБА_1 подано апеляційну скаргу, посилаючись на неповне з'ясування судом обставин справи, порушення норм матеріального та процесуального права.

Справа № 761/3470/15-ц № апеляційного провадження:№ 22-ц-796/6102/2015Головуючий у суді першої інстанції: Саадулаєв А.І.Доповідач у суді апеляційної інстанції: Соколова В.В. Апелянт посилається на те, що в матеріалах справи відсутні будь-які докази, що вона отримувала копії постанов про відкриття виконавчого провадження, була повідомлена про наданий термін для добровільного виконання, була попереджена про необхідність бути присутньою за адресою: АДРЕСА_1 в день та час проведення виконавчих дій.

Зазначає, що судом не враховано обставину, що державним виконавцем не обґрунтовано необхідність застосування додаткового заходу впливу з метою забезпечення належного виконання нею рішення суду у вигляді тимчасового обмеження виїзду за межі України, а також те, що всупереч ухвалі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 05.12.2014 про зупинення виконання рішення Печерського районного суду м. Києва від 18.12.2012 р. у справі № 2-471/12, державний виконавець Думанська А.Л. продовжувала виконувати зазначене рішення.

Крім того, вказує на те, що суд першої інстанції не з'ясував чи дійсно вона свідомо не виконувала належні до виконання зобов'язання в повному обсязі або частково.

Представник стягувача в судовому засіданні апеляційної інстанції заперечував щодо доводів апеляційної скарги та просив залишити ухвалу суду першої інстанції без змін.

Представник Відділу примусового виконання рішень ДВС України в судове засідання не з'явився, проте від нього надійшов лист про розгляд справи у його відсутність , а тому, в порядку ч. 2 ст. 305 ЦПК України, його неявка не перешкоджає розгляду справи.

ОСОБА_1 повідомлялася про розгляд справи Апеляційним судом м. Києва за адресою вказаною нею в апеляційній скарзі, проте кореспонденція була повернута поштовим відділенням з відміткою «за закінченням терміну зберігання».

Виходячи з положень ч. 1ст. 77 ЦПК України сторони зобов'язані повідомити суд про зміну свого місця перебування, проживання або місцезнаходження. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання або місцезнаходження судова повістка надсилається на останню відому судові адресу і вважається доставленою, навіть якщо особа за цією адресою більше не проживає або не знаходиться.

В силу ч. 3 ст. 27 ЦПК України особи, які беруть участь у справі, зобов'язані добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов'язки.

Подавши у березні 2015 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 не цікавилася ходом її розгляду та не повідомляла суд про місце свого перебування, що в свою чергу призводить до затягування розгляду справи. Тому колегія суддів вважає за доцільне розглянути справу у її відсутність.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді, пояснення представника Банку, перевіривши доводи апеляційної скарги, законність та обґрунтованість ухвали суду в межах апеляційного оскарження, дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає відхиленню.

Як вбачається із матеріалів справи, у лютому 2015 року до суду надійшло подання Головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України Думанської А.Л. про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України ОСОБА_1 до виконання зобов'язань покладених на неї рішенням Печерського районного суду м. Києва у справі № 2-471/12.

Державний виконавець зазначає, що на виконанні у відділі примусового виконання рішень державної виконавчої служби України перебуває виконавче провадження № 42848918 з примусового виконання виконавчого листа Печерського районного суду м. Києва, виданого 17.02.2014 у справі № 2-471/12 про звернення стягнення в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № 95 від 29.05.2007 в сумі 13412856,36 грн. перед АБ «Укргазбанк», квартири АДРЕСА_1, та яка належить на праві власності ОСОБА_1

Задовольняючи подання, суд першої інстанції виходив з того, що боржник - ОСОБА_1 не виконує зобов'язання покладені на неї судовим рішенням, яке набрало законної сили, що є підставою для обмеження її у праві виїзду за межі України.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду виходячи з наступного.

Відповідно до п.18 ч.3 ст.11 Закону України «Про виконавче провадження», державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження має право у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи за межі України - до виконання зобов'язань за рішенням.

Частиною 1 ст. 377-1 ЦПК України визначено, що питання про тимчасове обмеження боржника-фізичної особи у праві виїзду за межі України при виконанні судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) вирішується судом за місцезнаходженням органу державної виконавчої служби за поданням державного виконавця, погодженим з начальником відділу державної виконавчої служби. Суд негайно розглядає подання без виклику чи повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб за участю державного виконавця.

Статтею 6 Закону України «Про порядок виїзду і в'їзду в Україну громадян України», зокрема передбачено: громадянинові України може бути тимчасово відмовлено у видачі паспорта у випадках, якщо він ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на нього судовим рішенням, рішенням іншого органу (посадової особи), до виконання зобов'язань. Громадянинові який має паспорт, може бути тимчасово відмовлено у виїзді за кордон у випадках, якщо він ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на нього судовим рішенням, - до виконання зобов'язань. При цьому паспорт може бути тимчасово затримано чи вилучено у випадках, передбачених пунктами 1-9 частини першої цієї статті, або в разі використання паспорта для вчинення злочину, або виявлення у ньому підробки, а також у випадках припинення громадянства України. Тимчасове затримання або вилучення паспорта у таких випадках здійснюється судом, органами прокуратури, внутрішніх справ, служби безпеки, Державної прикордонної служби України, військовими комісаріатами та консульською службою України.

Статтею 19 Закону України «Про державну прикордонну службу України» передбачено, що обмеження права громадян на виїзд з України належить до виключної компетенції Адміністрації Державної прикордонної служби України, а п. 8 зазначеної статті покладає на державну прикордонну службу України обов'язок запобігання і недопущення в'їзду та виїзду за кордон з України осіб, яким згідно із законодавством не дозволяється в'їзд в Україну або яких тимчасово обмежено в праві виїзду з України.

Перевіряючи обставини справи судом встановлено, що на виконанні у відділі примусового виконання рішень державної виконавчої служби України перебуває виконавче провадження № 42848918 з примусового виконання виконавчого листа Печерського районного суду м. Києва, виданого 17.02.2014 у справі № 2-471/12 про звернення стягнення в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № 95 від 29.05.2007 в сумі 13412 856, 36 грн. перед АБ «Укргазбанк», квартири АДРЕСА_1, та яка належить на праві власності ОСОБА_1

08.04.2014 старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України Думанською А.Л. відкрито виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа Печерського районного суду м. Києва, виданого 17.02.2014 у справі № 2-471/12.

12.04.2014 постанову про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа Печерського районного суду м. Києва, виданого 17.02.2014 у справі № 2-471/12 отримано боржником, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, копія якого наявна в матеріалах справи.

Постановою від 23.04.2014 накладений арешт на предмет іпотеки, на який згідно виконавчого документа необхідно звернути стягнення, а саме: квартиру АДРЕСА_1.

Виходом державного виконавця за місцем знаходження майна, що підлягає опису й арешту, провести опис не виявилося можливим, оскільки боржник двері не відчинив, про що складено акт від 24.04.2014.

Виходом державного виконавця за місцем знаходження майна, що підлягає опису й арешту, провести опис не виявилося можливим, оскільки боржник двері не відчинив, про що складено акти від 14.05.2014 та від 17.07.2014.

Постановою від 24.11.2014 № 42848918 до боржника застосовано примусовий привід через органи внутрішніх справ на 02.12.2014.

Згідно рапорту дільничного інспектора міліції Печерського РУ ГУ МВС України в м. Києві старшого лейтенанта міліції Єрмилова О.С. здійснити примусовий привід ОСОБА_1 не виявилося можливим у зв'язку з тим, що невідоме її місцеперебування.

З наведеного вбачається, що в ході виконавчого провадження і до постановлення оскаржуваної ухвали боржником не вчинялося жодних дій направлених на виконання рішення суду.

Посилання боржника на те, що в матеріалах подання відсутні докази, що боржник отримав копію постанов про відкриття виконавчого провадження, був повідомлений про наданий термін для добровільного виконання, був попереджений про необхідність бути присутнім за місцем знаходження майна, на яке накладено арешт в день та час проведення виконавчих дій, колегією суддів до уваги не приймаються оскільки, матеріали справи містять зворотні повідомлення про отримання нею12.04.2014 постанови про відкриття виконавчого провадження, 10.05.2014 постанови про призначення виконавчих дій, скерованих на опис та арешт належного боржнику майна.

Крім того, боржником до суду апеляційної інстанції не надано жодних доказів на підтвердження того, що вона має намір виконувати рішення Печерського районного суду м. Києва від 17.02.2014, та не надано жодних доказів на підтвердження того, що нею вчинялися будь-які дії спрямовані на виконання вказаного вище рішення суду та погашення заборгованості.

За наведених обставин колегія суддів апеляційного суду приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи , дав вірну оцінку наведеним доказам та дійшов вірного висновку про необхідність застосування такого засобу забезпечення виконання рішення як обмеження у праві виїзду за межі України, оскільки застосування інших заходів не вбачається можливим. А отже, суд обґрунтовано задовольнив подання державного виконавця, щодо тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України ОСОБА_1 до виконання своїх зобов'язань, покладених на неї рішенням Печерського районного суду м. Києва.

Таким чином, твердження апелянта про невідповідність висновків суду дійсним обставинам справи, неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для вирішення даного питання, на думку суду є необґрунтованими, а обставини, на які він посилається - висновків суду першої інстанції не спростовують, а тому ухвалу судом першої інстанції було постановлено з додержанням вимог закону. Підстав для її скасування з мотивів, викладених в апеляційній скарзі, колегія не знаходить.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 303, 304, п.1 ч.1 ст.312, 313, 314, 315, 317, 319 ЦПК України ЦПК України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - відхилити.

Ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 12.02.2015 - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий:

Судді: