Ухвала суду № 44347902, 18.05.2015, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

провадження № 22-ц/796/5994/2015 Головуючий у 1-й інстанції: Бобровник О.В.

справа №760/3208/15-ц Доповідач: Поліщук Н.В.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 травня 2015 року Колегія суддів Судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м.Києва в складі:

Головуючого - судді Поліщук Н.В.

суддів Білич І.М., Кабанченко О.А.

при секретарі Прохоровій В.С.

розглянула у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Києві справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Солом"янського районного суду м.Києва від 23 лютого 2015 року у справі за заявою ОСОБА_1 про забезпечення позову ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства "Акордбанк", треті особи - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Гамаль Ірина Миколаївна, Товариство з обмеженою відповідальністю "Пролог ЛТД", Відділ державної виконавчої служби Солом"янського районного управління юстиції у м.Києві про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, -

ВСТАНОВИЛА:

В лютому 2015 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про визнання виконавчого напису нотаріуса Київського міського нотаріального округу Гамаль І.М. від 25 грудня 2014 року за реєстровим №4480 про звернення стягнення на транспортний засіб: легковий автомобіль, марки «Мазда», модель 3, 2011 року випуску, державний реєстраційний НОМЕР_1, який належить ОСОБА_1, для задоволення вимог ПАТ «Акордбанк» на загальну суму 8296,62 доларів США та 29609,92 грн. таким, що не підлягає виконанню.

Позовні вимоги обґрунтовує, що при вчиненні виконавчого напису були порушені вимоги законодавства.

Також позивач звернувся до суду із заявою про забезпечення позову, у якій просить зупинити стягнення на підставі виконавчого напису; заборонити ВДВС Солом»янського районного управління юстиції у м.Києві, органам ДАІ МВС України, будь-яким суб»єктам оціночної діяльності - суб»єктам господарювання, які провадять свою діяльність відповідно до Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», будь-яким спеціалізованим організаціям, на яких покладено організацію та проведення торгів з реалізації арештованого майна, здійснювати будь-які дії, пов»язані з розшуком описом, арештом, оцінкою та подальшим продажем (складання протоколу про проведення прилюдних торгів, Актів відчуження тощо) легкового автомобілю, марки «Мазда», модель 3, 2011 року випуску, державний реєстраційний НОМЕР_1, який належить на праві власності ОСОБА_1

Заяву обґрунтовує тим, що виконавчий напис пред»явлено до виконання, відкрито виконавче провадження та державним виконавцем 17 січня 2015 року винесена постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони його відчуження, 05 лютого 2015 року винесена постанова про розшук майна боржника, чим фактично розпочато стягнення на заставлене майно.

Невжиття заходів забезпечення позову призведе до відчуження транспортного засобу за заниженою ціною та потребуватиме додаткових зусиль для відновлення правового становища у разі ухвалення судом рішення про задоволення позовних вимог.

Ухвалою Солом»янського районного суду м.Києва від 23 лютого 2015 року у задоволенні заяви відмовлено.

Не погодившись з ухвалою суду, ОСОБА_1 подано апеляційну скаргу, у якій просить ухвалу скасувати та постановити нову про задоволення заяви.

В апеляційній скарзі посилається на безпідставність висновків суду першої інстанції щодо відсутності обґрунтування виду забезпечення позову, оскільки в поданій заяві такі зазначені і вони пов»язані із предметом позовних вимог.

В судове засідання сторони та треті особи не з»явились, про дату, час і місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Відповідно до ст.305 ЦПК України колегія суддів ухвалила розглянути справу за відсутності осіб, що не з»явились.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість постановленої ухвали, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Відмовляючи у задоволенні заяви, суд першої інстанції з посиланням на зміст ч.2 ст.151 ЦПК України дійшов висновку, що заява про забезпечення позову задоволенню не підлягає, оскільки, заявником необґрунтовано вид забезпечення позову, який він просить застосувати.

Проте, з такими висновками колегія суддів погодитися не може, виходячи з наступного.

Відповідно до частин 1 та 3 ст.151 ЦПК України суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити, передбачені цим Кодексом, заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Відповідно до п.6 ч.2 ст.152 ЦПК України позов забезпечується зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку.

Відповідно до ч.3 ст.152 ЦПК України види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Як роз»яснено у п.10 постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 22 грудня 2009 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. (п.4 постанови Пленуму)

Невжиття заходів забезпечення позову не повинно мати наслідком заподіяння шкоди позивачу, а вжиття таких заходів не повинно мати наслідком заподіяння шкоди заінтересованим особам.

Однією з підстав задоволення заяви про забезпечення позову є спроможна вірогідність повідомлених обставин, що можуть перешкодити виконанню судового рішення.

Тобто, підстави для забезпечення позову є оціночними та враховуються судом в залежності до конкретного випадку.

Як убачається з матеріалів справи, предметом позовних вимог є оскарження виконавчого напису нотаріуса, який є виконавчим документом та перебуває на виконанні.

Виходячи із змісту позовних вимог, способу забезпечення позову шляхом зупинення стягнення та зазначених причин, у зв'язку з якими потрібно забезпечити позов, убачається прямий зв»язок між заявленими вимогами та способом (видом) забезпечення позову в частині зупинення стягнення на підставі виконавчого документу, отже заявником дотримано вимоги п.2 ч.2 ст.151 ЦПК України.

В той же час, як убачається з вимог заяви про забезпечення позову, окрім зупинення стягнення, заявник також просить встановити заборону органу виконавчої служби та особам, які можуть бути залучені для реалізації виконання виконавчого документу.

Заходи щодо забезпечення позову мають застосовуватися відповідно до їх мети, з урахуванням безпосереднього зв'язку між предметом позову та заявою про забезпечення позову.

Проте, вимоги заяви в частині встановлення заборони за своїм змістом та практичною реалізацією є складовою самої процедури зупинення стягнення, що має наслідком зупинення будь-яких дій направлених на фактичне виконання, у зв»язку із чим не потребують окремого їх зазначення, отже необхідність їх застосування необґрунтована.

Відповідно до ч.2 ст. 312 ЦПК України апеляційний суд скасовує ухвалу суду першої інстанції і постановляє ухвалу з цього питання, якщо воно було вирішено судом першої інстанції з порушенням норм процесуального права.

З урахуванням наведеного, колегія суддів дійшла висновку про часткове задоволення апеляційного скарги, скасування ухвали Солом"янського районного суду м.Києва від 23 лютого 2015 року в частині відмови у задоволенні заяви про зупинення стягнення на підставі виконавчого документа та ухвалення в цій частині нової ухвали, якою зупинити стягнення на транспортний засіб: легковий автомобіль, марки «Мазда», модель 3, 2011 року випуску, державний реєстраційний НОМЕР_1, який належить ОСОБА_1, на підставі виконавчого напису нотаріуса Київського міського нотаріального округу Гамаль І.М. від 25 грудня 2014 року за реєстровим №4480 до вирішення спору по суті.

Керуючись ст.ст.218, 304, 305, 307, 312, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Ухвалу Солом"янського районного суду м.Києва від 23 лютого 2015 року скасувати в частині відмови у задоволенні заяви про зупинення стягнення на підставі виконавчого документа та ухвалити в цій частині нову наступного змісту.

Зупинити стягнення на транспортний засіб: легковий автомобіль, марки «Мазда», модель 3, 2011 року випуску, державний реєстраційний НОМЕР_1, який належить ОСОБА_1, на підставі виконавчого напису нотаріуса Київського міського нотаріального округу Гамаль І.М. від 25 грудня 2014 року за реєстровим №4480 до вирішення спору по суті.

В іншій частині ухвалу Солом"янського районного суду м.Києва від 23 лютого 2015 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий - суддя Н.В.Поліщук

Судді І.М. Білич

О.А. Кабанченко