Постанова № 44346962, 22.05.2015, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

22 травня 2015 року 15:30 № 826/4242/15

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Кармазіна О.А.,

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Ленд Лог»до Броварської об'єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Київській областіпровизнання неправомірними та скасування податкових повідомлень-рішень від 15.07.2014 № 0009431501 та № 0009441501,-В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулося ТОВ «Ленд Лог» з позовом до Броварської об'єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Київській області про визнання неправомірними та скасування податкових повідомлень-рішень від 15.07.2014 р.:

- № 0009431501, відповідно до якого на позивача накладено штраф за платежем «плата за землю» (Красилівська с/р) у розмірі 11 658,00 грн. (10%) за затримку сплати грошового зобов'язання в розмірі 116 580,00 грн.

- № 0009441501, відповідно до якого на позивача накладено штраф за платежем «плата за землю» (Красилівська с/р) у розмірі 5 828,99 грн. (10%) за затримку сплати грошового зобов'язання в розмірі 58 289,90 грн.

Позивач зазначає про порушення порядку проведення перевірки та не погоджується по суті висновків контролюючого органу, зазначаючи, що задекларовані податкові зобов'язання були сплачені своєчасно.

Зокрема, позивач зазначає, що подав два податкові розрахунки із земельного податку за 2013 рік - 20.05.2014 р. та за 2014 рік - 20.05.2014 р. Обидва податкові розрахунки, як вказано у позові, було подано пізніше кінцевого терміну їх подання. Податкові зобов'язання були погашені 21.05.2014 р.

Таким чином, як зазначає позивач, податкове зобов'язання було сплачено на наступний день після його узгодження відповідно до п. 54.1. ПК України.

Позивач додає, що у даному випадку не мало місця порушення строку сплати, зазначеного у п. 57.1. ПК України, оскільки протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку для подання декларації про плату за землю (02.03.2013 р. - для декларації за 2013 р., 02 березня 2014 р. - для декларації за 2014 р.) дане податкове зобов'язання не було таким що «зазначене ним (платником) у податковій декларації», як про це йдеться п п. 57.1. ПК України. Позивач додає, що ПК України не містить вимоги щодо погашення податкового зобов'язання до моменту його узгодження, або у день його узгодження.

Оскільки, на думку позивача, в даному випадку відсутній факт несвоєчасної оплати, то в даному випадку відсутні підстави для прийняття оскаржуваних рішень.

Відповідач, надавши письмові заперечення, проти позову заперечив з підстав викладених в акті перевірки. Розгляд справи просив здійснювати без його участі.

На підставі ч. 6 ст. 128 КАС України у судовому засіданні 30.04.2015 р. ухвалено про продовження розгляду справи в порядку письмового провадження.

Розглянувши подані матеріали, заслухавши пояснення представника позивача та дослідивши письмові заперечення відповідача, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає наступне.

Броварською ОДПІ ГУ Міндоходів у Київській області, правонаступником якої є Броварська ОДПІ ГУ ДФС у Київській області, проведено перевірку термінів сплати самостійно визначеного грошового зобов'язання по податкам і зборах відносно позивача за результатами якої складено акт від 15.07.2014 р. № 150/1501/37961086 (далі - Акт перевірки).

Згідно з актом перевірки платником порушено терміни сплати самостійно визначеного грошового зобов'язання протягом строків, визначених п. 57.1. ПК України, яким встановлено, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку.

Зазначено, що відповідальність встановлена ст. 126. ПК України. Загальна сума штрафних санкцій визначена у розмірі 17486,99 грн.

На підставі вказаних висновків Акту перевірки прийнято оскаржувані рішення.

З урахуванням наведеного під час розгляду справи встановлено, що позивач є платником земельного податку, що не спростовується та визнається сторонами. Земельні ділянки знаходяться за адресою: Київська обл., Броварський район, с. Красилівка, пров. Димерський.

Позивач подано податкову декларацію з плати за землю за 2013 р., яка сформована 20.05.2014 р. та яка прийнята контролюючим органом засобами телекомунікаційного зв'язку 20.05.2014 р. Річна сума податку склала 139 895,76 грн., помісячно сума податку (крім грудня місяця) - 11657,99 грн., за грудень - 11657,87 грн.

Сторонами визнається та не заперечується визначені суми податкових зобов'язань та те, що граничний строк подання вказаної декларації - 20.02.2013 р.

Крім того, позивачем сформовано податкову декларацію з плати за землю за 2014 р., яка також подана засобами телекомунікаційного зв'язку 20.05.2014 р.

Річна сума податку склала 139 895,76 грн., помісячно сума податку (крім грудня місяця) - 11657,99 грн., за грудень - 11657,87 грн.

Сторонами визнається та не заперечується визначені суми податкових зобов'язань та те, що граничний строк подання вказаної декларації - 20.02.2014 р.

Податок сплачений платіжними дорученням, відповідно за 2013 р. - 21.05.2014 р. у розмірі 139 896 грн., та за січень - квітень 2014 р. - 21.05.2014 р. у розмірі 46632 грн.

На підставі зазначених вище висновків Акту перевірки прийнято оскаржувані рішення.

Як вбачається з рішення ДФС України від 26.11.2014 р. № 7432/6/99-99-10-01-02-25 за результатами розгляду скарги позивача, штрафні санкції розраховані виходячи із помісячних сум податку, визначених у податкових деклараціях та з того, що період затримки сплати податку за кожним епізодом склав 1 день.

Вирішуючи у зв'язку з наведеним спір по суті, суд зазначає наступне.

Відповідно до п/п. 9.1.10. ПК України (в редакції на час виникнення спірних відносин) плата за землю належить до категорії загальнодержавних податків і зборів.

Згідно з п/п. 14.1.147. ПК України плата за землю - загальнодержавний податок, який справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності;

Згідно з п/п. 14.1.72. ПК України земельний податок - обов'язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів (далі - податок для цілей розділу XIII цього Кодексу);

Відповідно до п. 16.1. ПК України платник податків зобов'язаний, крім іншого, сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно з п. 6.1. ПК України податком є обов'язковий, безумовний платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників податку відповідно до цього Кодексу.

Податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи (п. 36.1. ПК України).

Податковий обов'язок є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов'язків платника податків, крім випадків, передбачених законом (п. 36.3. ПК України).

Відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов'язку несе платник податків, крім випадків, визначених цим Кодексом або законами з питань митної справи (п. 36.5. ПК України).

Податковий обов'язок виникає у платника податку з моменту настання обставин, з якими цей Кодекс та закони з питань митної справи пов'язує сплату ним податку (п. 37.2. ПК України).

Згідно з п. 38.1. ПК України виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.

Згідно із ч. 5 ст. 45 Бюджетного кодексу України податки і збори (обов'язкові платежі) та інші доходи державного бюджету визнаються зарахованими до державного бюджету з дня зарахування на єдиний казначейський рахунок.

У свою чергу, згідно з п/п. 14.1.39. ПК України грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Згідно з п/п. 14.1.156. ПК України податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Відповідно до п/п. 14.1.175. ПК України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

У взаємозв'язку з наведеним слід зазначити, що за загальним правилом, визначеним п. 57.1. ПК України, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Між тим, згідно з п. 286.2. ПК України платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій.

Відповідно до п. 287.3. ПК України податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

З наведеного у сукупності вбачається, що податкове зобов'язання за кожен звітний період (місяць), починаючи з січня 2013 року повинно було бути сплачено протягом наступних 30 днів після завершення кожного окремого податкового періоду.

Після завершення вказаного періоду сплати податкове зобов'язання набуває статусу податкового боргу.

В даному випадку відповідні декларації за 2013 та 2014 роки подані позивачем 20.05.2015 р., де задекларовані помісячні суми узгоджених податкових зобов'язань, які станом на цю дату, з поданням декларацій, вже набули статусу узгодженої суми податкових зобов'язань податкового боргу, а іншими словами - статусу податкового зобов'язання, внаслідок несплати податку у зазначений вище строк.

У той же час, відповідно до п. 126.1. ПК України у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання та/або авансових внесків з податку на прибуток підприємств протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах, зокрема: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Подавши декларації 20.05.2015 р., позивач сплатив суми податку 21.05.2015 р., що у свою чергу зумовлює застосування до позивача відповідальності, встановленої п. 126.1. ПК України, що в даному випадку правомірно вчинено відповідачем відносно позивача.

Доводи позивача, викладені у позові та його поясненнях відносно процедури перевірки, враховуючи положення п. 75.1.1.,ст. 76 ПК України (щодо проведення камеральних перевірок), не спростовують факту вчинення порушення податкового законодавства та не є підставою для звільнення позивача від відповідальності, встановленої ст. 126.1. ПК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Частиною 2 ст. 71 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи наведене у сукупності, суд не вбачає підстав для скасування оскаржуваних рішень, які є законними та обґрунтованими, вірними по суті, а відтак підстав для задоволення позову не має. Надані позивачем матеріали та наведені ним у позові доводи не спростовують наведеного та не доводять зворотного.

При цьому, враховуючи те, що у задоволенні позову слід відмовити та беручи до уваги, що позивачем при зверненні з позовом сплачено 185,00 грн. (10 % розміру мінімальної ставки судового збору), суд зазначає, що відповідно до положень абз. 2 п/п. 1 п. 3 ч. 2 ст. 4 та ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», ст. 87 КАС України з позивача підлягає стягненню решта суми судового збору. Так, позивачем заявлено вимогу про скасування рішення, відповідно до якого збільшено грошові зобов'язання позивача перед бюджетом та змінено майновий стан позивача загалом на 17486,99 грн. Відтак, виходячи з положень зазначеного закону, загальний розмір судового збору, що підлягає сплаті, складає 1 827,00 (повний розмір мінімальної ставки судового збору). Враховуючи сплачену позивачем суму та у зв'язку з відмовою у задоволенні позову підлягає стягненню з позивача решта суми судового збору у розмірі 1642,00 грн., який на підставі ст. 9 вказаного Закону підлягає зарахуванню до спеціального фонду Державного бюджету України. При цьому, виходячи з вимог ч. 3 ст. 258 КАС України, щодо стягнення судового збору підлягає видачі виконавчий лист, який надсилається судом до державної податкової інспекції.

Керуючись вимогами статей 69-71, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва,-

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні адміністративного позову відмовити у повному обсязі.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Ленд Лог» (код з ЄДР 37961086; адреса: 02140, м. Київ, вул. Мішуги, 3-в, офіс 15/1) судовий збір у розмірі 1 642,00 грн. (одержувач платежу: УДКСУ у Печерському р-ні м. Києва; код з ЄДР одержувача 38004897; банк одержувача: ГУДКСУ у м. Києві, МФО: 820019; рахунок 31218206784007, код бюджетної класифікації 22030001; код ЄДР суду 34414689). Після набрання постановою суду законної сили - видати виконавчий лист.

Постанова набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України.

Суддя О.А. Кармазін