Постанова № 44346944, 21.05.2015, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

21 травня 2015 року № 826/4107/15

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі колегії суддів: головуючого судді Огурцова О.П., суддів Арсірія Р.О., Кузьменка В.А. розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовомУкраїнського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" в особі Львівської дирекції УДППЗ "Укрпошта"до третя особа Державної фінансової інспекції України ОСОБА_1провизнання протиправними та скасування пунктів 5 та 6 вимоги № 32-14/11 від 22.01.2015

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Українське державне підприємство поштового зв'язку "Укрпошта" в особі Львівської дирекції УДППЗ "Укрпошта" звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Державної фінансової інспекції України про визнання протиправними та скасування пунктів 5 та 6 вимоги № 32-14/11 від 22.01.2015.

У судовому засіданні 14.05.2015 до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору залучено ОСОБА_1.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що твердження акту ревізії про заподіяння збитків, у зв'язку з встановленням яких було сформовано пункт 5 вимоги оформленої листом №32-14/11 від 22.01.2015 ґрунтуються виключно на припущеннях, а розмір нібито завданих збитків визначений виключно шляхом арифметичного віднімання від суми доходів ТОВ "ДМ-Експрес" суми витрат вказаного товариства на оплату послуг позивача, при цьому не було перевірено який саме обсяг послуг було надано ТОВ "ДМ-Експрес" його контрагентам та чи мало зазначене товариство відносини з іншими надавачами послуг.

Також позивач посилався на те, що маршрутними накладними форми 24м та накладними на відправлену пошту форми 16 жодним чином не підтверджується факт находження передвиборчої письмової кореспонденції, відправником якої є ОСОБА_2, оскільки кореспонденція була прийнята на виконання договору № 13-15-176 від 16.05.2014 Львівською дирекцією УДППС "Укрпошта" 21.05.2014, а тому не могла знаходитись в інших дирекціях та надходити 19.05.2014 та 20.05.2014.

Крім того позивач зазначив про те, що здійснення відповідачем підрахунку письмової кореспонденції шляхом арифметичного ділення маси палет, контейнерів і ящиків на цифру 20 грам є необґрунтованим припущенням, оскільки в таких палетах, контейнерах і ящиках направлялася письмова кореспонденція різних відправників за одним поштовим маршрутом, а не тільки від ОСОБА_2

Представник позивача у судовому засіданні 14.05.2015 підтримав позовні вимоги та просив суд задовольнити позов.

Відповідач проти позовних вимог заперечив, через канцелярію суду 24.04.2015 надав письмові заперечення, у яких просив відмовити у задоволенні адміністративного позову повністю. Свої заперечення на адміністративний позов відповідач обґрунтовує тим, що за відсутності доказів про залучення TOB «ДМ Експрес» інших поштових операторів або іншим способом виконання зобов'язань з надання і послуг із забору, фасування, маркування та доставки відправлень, позивачем не недоотримано доходів від надання послуг TOB «ДМ-експрес» на загальну суму 538 306,93 грн. Водночас відповідач посилався на те, що ціни (тарифи) за одиницю послуг, зазначені в актах надання послуг TOB «ДМ-Експрес» своїм контрагентам, нижчі або дорівнюють граничним тарифам, що затверджені рішенням Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв'язку та інформатизації.

Крім того відповідач посилався на те, що всього до ДОПП УДППЗ «Укрпошта» за період з 19 по 22 травня 2014 року надійшло 1 845 480 одиниць письмової кореспонденції виборчої агітації, з яких відображено по бухгалтерському обліку УДППЗ «Укрпошта» 1 000 000 одиниць, а отже виходячи з вартості одного замовлення в розмірі 2,40 грн., позивачем реалізовано безоплатно послуг на загальну суму 2 029 152,00 грн.

У судових засіданнях представники відповідача заперечив проти позовних вимог та просив суд відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

Представник третьої особи у судовому засіданні 14.05.2015 підтримав позовні вимоги та просив суд задовольнити позов.

Відповідно до частини четвертої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України особа, суд ухвалив продовжити розгляд справи у письмовому провадженні.

Підчас судового розгляду справи, колегія суддів,

В С Т А Н О В И Л А:

В період з 12.11.2014 по 05.12.2014 Державною фінансовою інспекцією України на виконання ухвали Голосіївського районного суду міста Києва від 10.11.2014 №752/189/18/14-к в рамках кримінального провадження №12014100000000791, на підставі направлень на проведення позапланової ревізії № 2028 від 11.11.2014, 2029 від 11.11.2014, 2030 від 11.11.2014 проведена позапланова виїзна ревізія окремих питань фінансово-господарської діяльності Українського державного підприємства поштового зв'язку «Укрпошта» за період з 01.08.2013 по 10.11.2014.

За результатами ревізії складено акт № 32-21/12 від 12.12.2014 відповідно до якого ревізією, у тому числі, встановлено наступне:

- Поштамтом - Центром поштового зв'язку № 1 Львівської дирекції УДППЗ «Укрпошта», в порушення вимог пункту 5 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», фактично надано TOB «ДМ-Експрес» послуг на загальну суму З 549 521,47 грн., однак, відображено в бухгалтерському обліку Підприємства доходів на суму 1 011 214,54 грн. Внаслідок недоотримання належних УДППЗ «Укрпошта» доходів, що сталося внаслідок порушення пункту статті 193 Господарського Кодексу України, підприємству завдано збитків на суму 2 538 306,93 грн.;

- внаслідок недоотримання належних УДППЗ «Укрпошта» доходів при пересиланні кореспонденції передвиборчої агітації, що сталося внаслідок порушення пункту 1 статті 193 Господарського Кодексу України, Підприємству завдано збитків на суму2 029 152,00 грн.

22.01.2015 Державною фінансовою інспекцією України винесено вимогу з метою усунення виявлених порушень та недоліків відображених в акті ревізії № 31/14/16 від 19.01.2015 на адресу Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" складено лист № 31/14/11 "Про направлення вимог щодо усунення порушень", в пунктах 5 та 6 якого зазначено наступне: "5. Вжити заходів щодо відображення в бухгалтерському обліку та забезпечити надходження недоотриманих доходів на суму 2 538 306,93 гри., що виникли при виконанні договору від 28.04.2014 №15-174, укладеного для надання TOB «ДМ-Експрес» послуг поштового зв'язку по пересиланню письмової кореспонденції з нанесенням відбитків кліше маркувальних машин.

6. Вжити заходів щодо відображення в бухгалтерському обліку та забезпечити надходження недоотриманих доходів на суму 2 029152,00 грн. згідно договору від 16.05.2014 №13-15-176, предметом якого є пересилання письмової кореспонденції групами з використанням відбитка про оплату письмової кореспонденції, що укладений між УДПІІЗ "Укрпошта" (Виконавець) в особі директора Львівської дирекції ОСОБА_3 та кандидаток на пост Президента України ОСОБА_2 (Замовник) в особі розпорядника поточного рахунку виборчого фонду ОСОБА_4,"

Українське державне підприємство поштового зв'язку "Укрпошта" в особі Львівської дирекції УДППЗ "Укрпошта" не погоджуючись з пунктами 5 та 6 вимоги викладеної в листі № 31/14/11 від 22.01.2015 звернулось з відповідним позовом до суду .

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до частини першої статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частиною першою статті 9 закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" встановлено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Згідно з частиною п'ятою зазначеної статті господарські операції повинні бути відображені в облікових регістрах у тому звітному періоді, в якому вони були здійснені.

Між позивачем та ТОВ "ДМ-Експрес" було укладено договір № 22/07-13/15-216 від 01.08.2013 на суму 2 905 055,79 грн. терміном дії з моменту підписання до 31.12.2012, відповідно до якого виконавець зобов'язується надати замовнику у 2014 році послуги поштового зв'язку по пересиланню письмової кореспонденції з нанесенням відбитків кліше маркувальних машин.

Відповідно до пункту 1.2 зазначеного договору права та обов'язки за цим договором здійснюються Поштамтом - Центром поштового зв'язку № 1 Львівської дирекції УДППЗ Укрпошта».

Згідно з пунктом 5.5 № 22/07-13/15-216 від 01.08.2013 письмова кореспонденція подається тільки до цього відділення, ціна договору - 600 тис. грн. та пунктом 5.3 - зважування, визначення вартості пересилання згідно діючих тарифів.

Відповідно до аналітичної відомості обліку розрахунків з ТОВ «ДМ-Експрес» за період з 01.08.2013 по 10.11.2014, яка була надана позивачем відповідачу під час проведення ревізії, УДППЗ «Укрпошта» надано для замовника послуг на загальну суму 1 011 24,54 грн., а замовником оплачено за послуги поштового зв'язку коштів на загальну суму 834 100,92 грн.

Оригінали договору № 22/07-13/15-216 від 01.08.2013 та актів приймання - здавання наданих послуг були вилучені під час проведеного у позивача обшуку 01.10.2014. Сторонами зазначений факт не заперечується.

Відповідач встановлюючи в акті ревізії № 31/21/12 від 12.12.2014 факт надання позивачем ТОВ «ДМ-Експрес» послуг на суму 3 549 521,47 грн., а не на суму 1 011 214,54 грн. виходив з того, що ТОВ «ДМ-Експрес» надано своїм контрагентам послуг на загальну суму 3 549 521,47 грн., а оскільки воно відсутнє в Єдиному державному реєстрі операторів поштового зв'язку то воно не мало право на самостійне надання відповідних послуг та відповідні послуги могли бути надані виключно позивачем, а також з показань наданих ОСОБА_5, яка була директором ТОВ «ДМ-Експрес» до липня 2014, під час допиту її у якості свідка.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про поштовий зв'язок" оператор поштового зв'язку (оператор) - суб'єкт підприємницької діяльності, який в установленому законодавством порядку надає послуги поштового зв'язку.

Частинами першою, другою та третьою статті 43 Господарського кодексу України встановлено, що підприємці мають право без обмежень самостійно здійснювати будь-яку підприємницьку діяльність, яку не заборонено законом. Особливості здійснення окремих видів підприємництва встановлюються законодавчими актами. Перелік видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню, а також перелік видів діяльності, підприємництво в яких забороняється, встановлюються виключно законом.

Відповідно до статті 2 Закону України "Про ліцензування певних видів господарської діяльності" дія цього Закону поширюється на всіх суб'єктів господарювання. Види господарської діяльності, не передбачені у статті 9 цього Закону, не підлягають ліцензуванню.

Статтею 9 зазначеного Закону не передбачено здійснення ліцензування такого виду господарської діяльності, як надання послуг поштового зв'язку

Таким чином, надання послуг з пересилання поштової кореспонденції не підлягає ліцензуванню, а отже не підлягає відповідному обмеженню. При цьому положеннями чинного законодавства не передбачено заборони суб'єкту господарювання, що не включений до Єдиного державного реєстру операторів поштового зв'язку здійснювати господарську діяльність з пересилання поштових відправлень.

Отже, факт того, що ТОВ «ДМ-Експрес» не включено до Єдиного державного реєстру операторів поштового зв'язку не можу свідчити про те, що послуги з пересилання поштових відправлень ним могли бути надані виключно з залученням позивача.

Крім того, суд звертає увагу на те, що як безпосередньо зазначено в акті ревізії №31/21/12 від 12.12.2014 ТОВ «ДМ-Експрес» надавались контрагентам послуги з обслуговування відправлень, які крім доставки відповідних відправлень включають в себе також здійснення їх забору, фасування так маркування.

Між позивачем та кандидатом на пост Президента України ОСОБА_2 в особі розпорядника поточного рахунку в виборчого фонду ОСОБА_4 укладено договір № 13-15-176 від 16.05.2014 предметом якого є пересилання виконавцем письмової кореспонденції групами з використанням відбитка про оплату письмової кореспонденції, кількість відправлень - 1 млн. листів, доставка кореспонденції здійснюється своїми силам і засобами відділення поштового зв'язку Львів 23 Поштамту-ЦПЗ № 1 Львівської дирекції УДППЗ «Укрпошта».

Факт надання послуг за зазначеним договором підтверджується актом приймання - здавання виконаних робіт від 23.05.2014, відповідно до якого було надано послуги на загальну суму 2400 000,00 грн.

Відповідач встановлюючи в акті ревізії № 31/21/12 від 12.12.2014 факт недоотримання доходів при пересиланні кореспонденції передвиборчої агітації на суму 2 029 152,00 грн. виходив з фактів зазначених у протоколах допиту свідків ОСОБА_6 від 20.08.2014, ОСОБА_7 та даних зазначених в маршрутних накладних форми 24м та накладних на відправку пошти форми 16.

Необґрунтованість посилань відповідача на маршрутні накладні форми 24м та накладні на відправку пошти форми 16 зумовлюється тим, що, з аналізу зазначених документів, копії яких наявні матеріалах справи, не вбачається можливим встановити, факт того, що відповідно до якої з вказаних накладних та в якій кількості здійснювалось транспортування поштової кореспонденції відповідно до договору № 13-15-176 від 16.05.2014, у той час, як наявність відмітки "реклама" та пакування відповідної кореспонденції саме в палети відповідний факт засвідчувати не може.

Щодо посилань відповідача на протоколи допиту свідків, суд звертає увагу на те, що відповідно до положень частини четвертої статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою, належним доказом для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, є вирок суду в кримінальній справі ухвалений щодо цієї особи, а тому зазначені матеріали кримінальної справи за відсутності винесених за результатами їх розгляду вироків не є належним та допустимим доказом у розумінні Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідачем доказів на підтвердження факту наявності вироку суду в кримінальній справі в рамках якої було проведено допити свідків суду надано не було, як і не було зазначено про наявність відповідного факту.

Посилання відповідача на постанову Верховного Суду України № 21-40а14 від 15.04.2014 суд вважає помилковим з огляду на те, що в зазначеній постанові викладено правову позицію щодо відшкодування виявлених збитків, завданих державі чи об'єкту контролю виявлених за результатами проведеної ревізії, у той час, як в рамках даної справи предметом оскарження є вимоги стосовно вжиття заходів щодо відображення в бухгалтерському обліку грошових коштів та забезпечення надходження недоотриманих доходів.

Відповідно до частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Частиною другою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Отже, поряд з тим, що на суб'єкта владних повноважень, у випадку, якщо він є відповідачем в адміністративній справі, покладено обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності, Кодексом адміністративного судочинства України на кожну сторону, в не залежності від того чи є вона суб'єктом владних повноважень, покладено обов'язок щодо доведення обставин на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідачем, суду будь - яких доказів та обґрунтувань, крім зазначених, необґрунтованість яких встановлена судом, зокрема, документального підтвердження надання ТОВ «ДМ-Експрес» послуг на загальну суму 3 549 521,47 грн. та ОСОБА_2 за договором договір № 13-15-176 від 16.05.2014 на суму 4429152,00 грн. суду надано не було, як і не було зазначено про причини неможливості надання відповідних документів.

З огляду на викладене у суду відсутні підстави для висновку про фактичне надання TOB «ДМ-Експрес» послуг на загальну суму 3 549 521,47 грн. та недоотриманні належних доходів при пересиланні кореспонденції передвиборчої агітації на суму 2 029 152,00 грн. та відповідно допущення порушення пункту 5 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та пункту 1 статті 193 Господарського кодексу України.

Пунктом 7 частини першої статті 10 Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні" органу державного фінансового контролю надається право пред'являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов'язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства, вилучати в судовому порядку до бюджету виявлені ревізіями приховані і занижені валютні та інші платежі, ставити перед відповідними органами питання про припинення бюджетного фінансування і кредитування, якщо отримані підприємствами, установами та організаціями кошти і позички використовуються з порушенням чинного законодавства.

З огляду на зазначене, керуючись статтями 69-71, 94, 160-165, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,

ПОСТАНОВИЛА:

1. Адміністративний позов - задовольнити повністю.

2. Визнати протиправними і скасувати пункти 5 та 6 вимоги Державної фінансової інспекції України, оформлені листом № 32-14/11 від 22.01.2015.

Відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України постанова набирає законної сили після закінчення строку для її апеляційного оскарження. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Головуючий суддя О.П. Огурцов

Судді Р.О. Арсірій

В.А. Кузьменко