Постанова № 44346816, 20.05.2015, Чернігівський окружний адміністративний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 травня 2015 року Чернігів Справа № 825/1541/15-а

Чернігівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Соломко І.І.,

за участю секретаря Федоренка Я.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Чернігівській області, третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог - Реєстраційна служба Чернігівського міського управління юстиції Чернігівської області про визнання протиправною та скасування постанови, -

В С Т А Н О В И В:

12.05.2015 року ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Чернігівській області (далі-відповідач), третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог - Реєстраційна служба Чернігівського міського управління юстиції Чернігівської області (далі- третя особа), в якому просить суд визнати протиправною та скасувати постанову по відмову у відкритті виконавчого провадження № 47050329 від 30.03.2015.

В обґрунтування позовних вимог, позивач зазначив, що постановою старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області - Постиляковою М.Б. ВП № 47050329 від 30.03.2015 відмовлено у відкритті виконавчого провадження на підставі пункту 8 частини першої статті 26 Закону України «Про виконавче провадження». Позивач вважає постанову про відмову у відкритті виконавчого провадження протиправною, оскільки обставини, на які посилається держаний виконавець, є необґрунтованими.

Представник позивача надіслав заяву про розгляд справи без його участі та позивача, просив позовні вимоги задовольнити в повному обсязі та визначити відповідача - Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Чернігівській області.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, надав заперечення на адміністративний позов, в якому виклав свою позицію проти доводів позивача, просив суд відмовити в задоволенні позову в повному обсязі та розглядати справу за його відсутності. Як на підставу заперечень, відповідач посилається на те, що Реєстраційна служба Чернігівського міського управління юстиції не є юридичною особою, що виключає здійснення виконавчого провадження.

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу відповідно до статті 41 Кодексу адміністративного судочинства України не здійснювалося.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

10.03.2015 року ОСОБА_1 звернувся до Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Чернігівській області із заявою про відкриття виконавчого провадження на підставі виконавчого листа №802/3946/14-а, виданого Чернігівським окружним адміністративним судом 04.03.2015 року щодо зобов'язання Реєстраційну службу Чернігівського міського управління юстиції повторно розглянути прийняту 25.09.2014 заяву ОСОБА_1 за реєстровим № 8299301 разом з додатками (а.с.24).

30.03.2015 року старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області - Постиляковою М.Б. на підставі виконавчого листа №825/3490/14, виданого Чернігівським окружним адміністративним судом 04.03.2015 року, винесено постанову ВП № 47050329 про відмову у відкритті виконавчого провадження (відмова в прийнятті до провадження виконавчого документа). Вказана постанова прийнята із посиланням на пункту 8 частини першої статті 26 Закону України «Про виконавче провадження».

Визначаючись щодо заявлених позовних вимог та надаючи оцінку оскаржуваній постанові, судом враховано, що спірні правовідносини врегульовано Законом України від 21.04.1999 №606-ХІV «Про виконавче провадження» (далі - Закон), яким визначено умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку.

Статтею 1 Закону визначено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які проводяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Статтею 2 Закону передбачено, що примусове виконання рішень покладається на державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України. Примусове виконання рішень здійснюють державні виконавці, визначені Законом України «Про державну виконавчу службу».

Згідно статті 5 Закону державний виконавець зобов'язаний вживати заходів примусового виконання рішень, встановлених цим Законом, неупереджено, своєчасно, повно вчиняти виконавчі дії.

Згідно частини першої статті 6 Закону передбачено, що державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.

Відповідно до вимог статті 11 Закону державний виконавець зобов'язаний здійснювати необхідні заходи щодо своєчасного і повного виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб і порядок, визначені виконавчим документом.

Положення частини 1 статті 17 Закону примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом.

Частинами першою та другою статті 25 Закону передбачено, що державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби. Державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження.

Підстави та порядок відмови у відкритті виконавчого провадження визначені статтею 26 Закону України «Про виконавче провадження».

Так, у пунктах 1-8 частини першої цієї статті зазначені обставини, на підставі яких державний виконавець відмовляє у відкритті виконавчого провадження. Зокрема, пунктом 8 частини першої статті 26 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що державний виконавець відмовляє у відкритті виконавчого провадження у разі наявності інших передбачених законом обставин, що виключають здійснення виконавчого провадження.

Як зазначено відповідачем, державний виконавець, приймаючи постанову, що оскаржується, керувався статтею 8 Закону України «Про виконавче провадження», в силу якої боржником є фізична або юридична особа. На підставі даної статті відповідач дійшов висновку, що боржник - Реєстраційна служба Чернігівського міського управління юстиції не є юридичною особою, що виключає здійснення виконавчого провадження.

Суд вважає неправомірними підстави для прийняття оскаржуваного рішення з огляду на наступне.

Згідно положень пункту 7 частини першої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України суб'єктом владних повноважень є орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідачем згідно приписів пункту 9 частини першої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України є суб'єкт владних повноважень, а у випадках, передбачених законом, й інші особи, до яких звернена вимога позивача.

З аналізу наведених норм вбачається, що відповідачем може бути інший суб'єкт при здійсненні ним владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до абзацу другого частини першої статті 2 Закону України від 1 липня 2004 року № 1952-1V «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація речових прав на нерухоме майно - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Частиною першою статті 6 Закону № 1952 передбачено, що систему органів державної реєстрації прав становлять: Міністерство юстиції України; центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державної реєстрації прав; органи державної реєстрації прав, утворені Міністерством юстиції України в установленому законодавством порядку (далі - органи державної реєстрації прав).

Пунктом 1 частини першої статті 8 Закону зазначено, що орган державної реєстрації прав проводить державну реєстрацію прав та їх обтяжень або відмовляє у їх реєстрації.

Як вже встановлено судом, відповідачем по справі № 825/3490/24 та відповідно боржником за виконавчим листом 825/3490/24 від 04.03.2015 є Реєстраційна служба Чернігівського міського управління юстиції.

Згідно виписки Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб-підприємців, Реєстраційна служба Чернігівського міського управління юстиції Чернігівської області не є юридичною особою, однак в силу наведених нормативно-правових актів виступає як суб'єкт владних повноважень, оскільки виконує функції щодо державної реєстрації прав відповідно Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що приймаючи оскаржувану постанову, відповідач не врахував всіх обставин, що мають істотне значення в спірних правовідносинах, що призвело до помилкового висновку про те, що оскільки Реєстраційна служба Чернігівського міського управління юстиції Чернігівської області не є юридичною особою, то вказане виключає здійснення виконавчого провадження органами державної виконавчої служби.

Частиною другою статті 14 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що постанови та ухвали суду в адміністративних справах, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання на всій території України.

Відповідно до частини четвертої статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що примусове виконання судових рішень в адміністративних справах здійснюється в порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження».

Окрім того, пунктом 4 частини першої 32 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що заходами примусового виконання рішень є: інші заходи, передбачені рішенням.

Враховуючи викладене, постанова від 30.03.2015 ВП № 47050329 про відмову у відкритті виконавчого провадження (відмову в прийнятті до провадження виконавчого документа) винесена на підставі виконавчого листа 825/3490/14, виданого Чернігівським окружним адміністративним судом 04.03.2015 року, є протиправною та підлягає скасуванню.

Відповідно статті 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа.

Позивачем, було сплачено судовий збір у сумі 73 грн. 08 коп. ( а.с. 4), який також необхідно стягнути на його користь.

Таким чином, з Державного бюджету України на користь позивача, підлягають стягненню понесені судові витрати в розмірі 73,08 грн.

Керуючись ст.ст. 122, 158 - 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправною та скасувати постанову по відмову у відкритті виконавчого провадження № 47050329від 30.03.2015, винесену старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області - Постиляковою М.Б.

Повернути з Державного бюджету (р/р 31216206784002 в ГУДКС України у Чернігівській області, МФО 853592, код 38054398, отримувач платежу УК у м. Чернігові /м. Чернігів/ 22030001) на користь ОСОБА_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_1) судові витрати в розмірі 73,08 грн., згідно квитанції №11 від 04.05.2015.

Постанова набирає законної сили та може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду в порядку та строки, передбачені статтями 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України

Суддя І.І. Соломко