Постанова № 44346641, 19.05.2015, Черкаський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 травня 2015 року справа № 823/1955/13-а

17 год. 18 хв. м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Рідзеля О.А.,

при секретарі судового засідання - Педані О.В.,

за участю: представника позивача - Каленської С.С. (за довіреністю), представника відповідача - Білоуса В.Ю. (за довіреністю), розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Уманської дослідно-селекційної станції Інституту біоенергетичних культур і цукрових буряків Національної академії аграрних наук України до Уманської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Черкаській області про скасування податкового повідомлення-рішення,

встановив:

До Черкаського окружного адміністративного суду звернулась Уманська дослідно-селекційна станція Інституту біоенергетичних культур і цукрових буряків Національної академії аграрних наук України звернулася (далі-позивач) до Уманської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Черкаській області (далі-відповідач), в якому просить скасувати податкове повідомлення-рішення від 16.05.2013 року № 0000172210.

У судовому засіданні представник позивача позов підтримав та в обґрунтування заявлених вимог зазначив, що оскаржуване в даній справі податкове повідомлення-рішення є таким, що не відповідає приписам чинного законодавства, порушує права та законні інтереси позивача, а тому просив скасувати його в повному обсязі, виходячи із доводів позовної заяви та додаткових поясненнях по справі.

В письмових запереченнях та в судових засіданнях представник відповідача проти позову заперечував з посиланням на матеріали перевірки та стверджував, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення винесене у відповідності до норм податкового законодавства, є такими, що відповідає фактичним обставинам справи та просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог.

Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд прийшов до висновку, що позов підлягає до часткового задоволення, виходячи з наступного.

Уманська дослідно-селекційна станція Інституту біоенергетичних культур і цукрових буряків Національної академії аграрних наук України зареєстрована Уманською районною державною адміністрацією Черкаської області 20.02.1995, ідентифікаційний код 21378004 та взята на облік в органах ДФС 23.12.1991, на період з 01.01.2011 по 28.02.2013 була платником фіксованого сільськогосподарського податку, податку на додану вартість, податку на додану вартість згідно спеціального режиму оподаткування, податку з доходів фізичних осіб.

На підставі направлення Уманської ОДПІ від 05.04.2013 № 374 та у відповідності до пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, пп. 78.1.11 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI(далі - ПКУ), посадовими особами відповідача проведена документальна позапланова невиїзна перевірка Уманської дослідно-селекційної станції Інституту біоенергетичних культур і цукрових буряків Національної академії аграрних наук України щодо дотримання вимог п. 209.2 ст. 209 Податкового кодексу України в частині відкриття спеціального рахунка в установах банку та/або в органах, які здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, а також вимог п. 126.1 ст. 126 Податкового кодексу України стосовно своєчасного перерахування нарахованих сум податку на додану вартість по скорочених деклараціях на спеціальні рахунки за період з 01.01.2011 по 28.02.2013, про що складено акт від 19.04.2013 № 477/22/21378004.

Як встановлено перевіркою, позивачем не був відкритий спеціальний рахунок для перерахування сум ПДВ, які були нараховані по скорочених деклараціях. В результаті, сума податку на додану вартість, яка не сплачена до бюджету внаслідок застосування Уманською дослідно-селекційною станцією Інституту біоенергетичних культур і цукрових буряків Національної академії аграрних наук України податкової пільги та використана не за цільовим призначенням, складає 279637 грн. та встановлено порушення п. 209.2 ст. 209 Податкового кодексу України.

На підставі акту перевірки від 19.04.2013 Уманською ОДПІ винесено податкове повідомлення-рішення від 16.05.2013 № 0000172210 на суму 321616 грн.

Перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість мотивів, покладених суб'єктом владних повноважень в основу спірного податкового повідомлення-рішення, а також суджень, відображених суб'єктом владних повноважень в акті перевірки, на відповідність вимогам ч. 3 ст. 2 КАС України, суд встановив наступне.

Пунктом 1.1 ст. 1 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI визначено, що Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно п. 123.2 ст. 123 Податкового кодексу України, зазначено, що використання платником податків (посадовими особами платника податків) сум, що не сплачені до бюджету внаслідок отримання (застосування) податкової пільги, не за призначенням та/або всупереч умовам чи цілям її надання згідно із законом з питань відповідного податку, збору (обов'язкового платежу) додатково до штрафів тягне за собою стягнення до бюджету суми податків, зборів (обов'язкових платежів), що підлягали нарахуванню без застосування податкової пільги. Сплата штрафу не звільняє таких осіб від відповідальності за умисне ухилення від оподаткування.

З матеріалів адміністративної справи вбачається, що перевірка проводилась в частині відкриття спеціального рахунку в установах банку та/або органах, які здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, а також вимог п. 126.1 ст. 126 Податкового кодексу України стосовно своєчасного перерахування нарахованих сум податку на додану вартість по скорочених деклараціях на спеціальні рахунки за період з 01.01.2011 по 28.02.2013.

Як зазначено податковим органом в акті перевірки, позивачем не дотримано вимоги пункту 209.2 статті 209 Податкового кодексу України, згідно з яким сума податку на додану вартість, нарахована сільськогосподарським підприємством, згідно із спеціальним режимом оподаткування, на вартість поставлених ним сільськогосподарських товарів/послуг, не підлягає сплаті до бюджету та повністю залишається в розпорядженні такого сільськогосподарського підприємства для відшкодування суми податку, сплаченої (нарахованої) постачальнику на вартість виробничих факторів, за рахунок яких сформовано податковий кредит, а за наявності залишку такої суми податку - для інших виробничих цілей.

З матеріалів справи, відповідно до статуту підприємства позивача, затвердженого Наказом Президента Національної академії аграрних наук України від 07 червня 2012 року №148, Уманська дослідно-селекційна станція Інституту біоенергетичних культур і цукрових буряків Національної академії аграрних наук України є бюджетною науковою установою.

Бюджетним кодексом України (ст. 43) та Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2002 № 228 "Про затвердження Порядку складання, розгляду затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ" передбачено казначейське обслуговування бюджетних коштів.

Позивач знаходиться на спеціальному режимі оподаткування і є платником фіксованого сільськогосподарського податку та податку на додану вартість.

Спеціальним режимом оподаткування передбачено, що сума податку на додану вартість, нарахована сільськогосподарським підприємством на вартість поставлених ним сільськогосподарських товарів/послуг, не підлягає сплаті до бюджету та повністю залишається в розпорядженні такого сільськогосподарського підприємства для відшкодування суми податку, сплаченої (нарахованої) постачальнику на вартість виробничих факторів, за рахунок яких сформовано податковий кредит, а за наявності залишку такої суми податку - для інших виробничих цілей.

Зазначені суми податку на додану вартість акумулюються сільськогосподарськими підприємствами на спеціальних рахунках, відкритих в установах банків у порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України (Постанова від 12 січня 2011 року № 11ф).

Враховуючи те, що законодавством, яке було чинним під час періоду, що перевірявся, були встановлені обмеження щодо обслуговування таких підприємств, - як позивач а саме: бюджетних сільськогосподарських підприємств державної форми власності, в установах банку, а тому з врахуванням обставин, які не залежали від позивача, останній був позбавлений можливості відкрити значений спеціальний рахунок в установах банку.

Суд звертає увагу, що пункт 209.2 ст. 209 Податкового кодексу України в такій редакції, яка вже передбачала, що суми податку на додану вартість акумулюються сільськогосподарськими підприємствами на спеціальних рахунках, відкритих в установах банків та/або в органах, які здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів у порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України - діє дише з 01.07.2012 (Закон України від 24.05.2012 №4834/УІ "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо удосконалення деяких податкових норм").

Тобто, шляхом внесення законодавцем 24.05.2012 змін до Податкового кодексу України щодо удосконалення деяких податкових норм відбулось усунення останнім прогалин у правовому регулюванні відповідної процедури, зокрема, шляхом визначення у новій редакції, що зазначені суми податку на додану вартість акумулюються сільськогосподарськими підприємствами на спеціальних рахунках, відкритих в установах банків та/або в органах, які здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів у порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до порядку акумулювання сільськогосподарськими підприємствами сум податку на додану вартість на спеціальних рахунках, відкритих у банках та/або органах, які здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, що затверджений Постановою КМУ № 779 від 22.08.2012, встановлено наступне: сільськогосподарське підприємство у разі обрання спеціального режиму оподаткування відкриває протягом одного звітного (податкового) періоду спеціальний рахунок (поточний рахунок із спеціальним режимом використання) відповідно до законодавства за умови подання засвідченої органом державної податкової служби копії свідоцтва про реєстрацію сільськогосподарського підприємства як суб'єкта спеціального режиму оподаткування; на підставі даних бухгалтерського та податкового обліку сільськогосподарське підприємство веде реєстри виданих та отриманих податкових накладних в електронному вигляді, складає податкову декларацію і в строки, встановлені статтею 203 Кодексу, подає її разом з копіями записів у зазначених реєстрах за відповідний період в електронному вигляді до органу державної податкової служби; сільськогосподарське підприємство подає за місцем своєї реєстрації не пізніше останнього календарного дня місяця, що настає за звітним (податковим) періодом, органові державної податкової служби копії платіжних доручень про фактично зараховані на спеціальний рахунок суми податку на додану вартість за кожний звітний (податковий) період.

Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 12 січня 2011 року № 11 "Про затвердження Порядку акумулювання сільськогосподарськими підприємствами сум податку на додану вартість на спеціальних рахунках, відкритих у банках та/або органах, які здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів", контроль за дотриманням вимог цього Порядку здійснюють органи державної податкової служби.

Відповідні зміни про те, що спеціальний рахунок можна відкрити у органах казначейства були внесені до Податкового кодексу України лише 01.07.2012, а до Порядку лише 22.08.2012.

Таким чином, суд дійшов висновку, що податковим органом передчасно застосовано пункт 209.2 ст. 209 Податкового кодексу України в редакції від 24.05.2012 №4834/УІ, яка діє лише з 01.07.2012 до правовідносин щодо своєчасного перерахування нарахованих сум податку на додану вартість по скорочених деклараціях на спеціальні рахунки за період з 01.01.2011 по 01.07.2012, та безпідставно застосовано до позивача штрафні (фінансові) санкції з податку на додану вартість в сумі 218083 грн.

Щодо не відкриття позивачем спеціального рахунку для перерахування сум податку на додану вартість, які були нараховані по скорочених деклараціях після набуття зміни про те, що спеціальний рахунок можна відкрити у органах казначейства (починаючи з 01.07.2012), то суд зазначає наступне.

В матеріалах адміністративної справи містяться листи позивача на імя начальника Уманської УДКСУ Черкаської області з проханням відкрити спеціальний рахунок для акумулювання сум ПДВ, які були залишені без відповіді, а тому на думку позивача від виконав всій обов'язок, визначений п. 209.2 ст. 209 Податкового кодексу України та Порядку №11.

Однак, пунктом 2 Постанови КМУ "Про затвердження Порядку акумулювання сільськогосподарськими підприємствами сум податку на додану вартість на спеціальних рахунках, відкритих у банках та/або органах, які здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів" від 12.01.2011 №11 визначено, що сільськогосподарське підприємство у разі обрання спеціального режиму оподаткування відкриває протягом одного звітного (податкового) періоду спеціальний рахунок (поточний рахунок зі спеціальним режимом використання) у порядку, визначеному Нацбанком України, за умови подання засвідченої органом ДПС копії свідоцтва про реєстрацію сільськогосподарського підприємства як суб'єкта спеціального режиму оподаткування.

Згідно абзацу 2 пункту 3 Порядку №11, сума ПДВ, яка підлягає сплаті (перерахуванню) сільськогосподарським підприємством відповідно до податкової декларації за операціями з постачання вироблених (наданих) ним сільськогосподарських товарів (послуг), перераховується сільськогосподарським підприємством з поточного рахунка на спеціальний рахунок у строки, встановлені ст. 203 Податкового кодексу України (протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку).

Пунктом 4 вищезазначеного порядку передбачено, що у разі нецільового використання суми ПДВ сільськогосподарське підприємство несе відповідальність згідно із законодавством.

Отже, суд вважає, що позивач не виконав в повному обсязі всій обов'язок, визначений п. 209.2 ст. 209 Податкового кодексу України та Порядком №11, оскільки не відкрив спеціального рахунку для перерахування сум податку на додану вартість, які були нараховані по скорочених деклараціях, а тому сума штрафних (фінансових) санкцій за не відкриття відповідних спеціальних рахунків починаючи з 01.07.2012 в розмірі 103533 нарахована податковим органом правомірно, таким чином адміністративний позов підлягає частковому задоволенню.

Згідно із ч. 1 ст. 11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частини другої ст. 11 Кодексу адміністративного судочинства України, суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять. Предметом адміністративного позову в даній справі є скасування оскарженого позивачем податкового повідомлення-рішення відповідача, а відповідно до п. 1 частини другої ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову, зокрема, про визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, про поворот виконання цього рішення чи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення, тобто, скасування рішення суб'єкта владних повноважень є наслідком саме визнання його нечинним, в зв'язку з чим, суд дійшов висновку про необхідність виходу для повного захисту інтересів позивача за межі позовних вимог та визнання оскарженого позивачем податкового повідомлення-рішення відповідача нечинним і його скасування.

У відповідності до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

При цьому в силу ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа). Якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Керуючись статтями 160, 162, 163, 167, 185-187, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

постановив:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати нечинним та скасувати податкове повідомлення-рішення Уманської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Черкаській області від 16.05.2013 року № 0000172210 в частині застосування до Уманської дослідно-селекційної станції Інституту біоенергетичних культур і цукрових буряків Національної академії аграрних наук України штрафних (фінансових) санкцій з податку на додану вартість в розмірі 218083 (двісті вісімнадцять тисяч вісімдесят три) грн. 00 коп.

В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Уманської дослідно-селекційної станції Інституту біоенергетичних культур і цукрових буряків Національної академії аграрних наук України судовий збір в розмірі 1529 (одна тисяча п'ятсот двадцять дев'ять) грн. 34 коп., відповідно до квитанції № 4067023-1 від 01.06.2013

Постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України

Постанова може бути подана до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд в порядку, передбаченому статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України .

Суддя О.А. Рідзель

Повний текс рішення складено у повному обсязі 25 травня 2015 року