Постанова № 44346525, 20.05.2015, Херсонський окружний адміністративний суд

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

____________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 травня 2015 р.м. ХерсонСправа № 821/1404/15-а Херсонський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бездрабка О.І., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Цюрупинської об'єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Херсонській області (Білозерське відділення) до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу по орендній платі за землі,

встановив:

Цюрупинська об'єднана державна податкова інспекція ГУ ДФС у Херсонській області (Білозерське відділення) (далі - позивач, Цюрупинська ОДПІ) звернулася з позовом до ОСОБА_1 (далі - відповідач), в якому просить стягнути заборгованість по орендній платі з фізичних осіб у сумі 467,58 грн.

Свої вимоги мотивує наявністю у відповідача узгоджених грошових зобов'язань по орендній платі з фізичних осіб у сумі 467,58 грн., які ОСОБА_1 не сплачені.

Від позивача та відповідача надійшли клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Також відповідачем надано до суду заперечення на позов, відповідно до яких просить відмовити в задоволенні позову, оскільки ним сплачено оренду плату за 2014 рік у повному обсязі; згідно договору оренди розмір орендної плати переглядається один раз у два роки, але позивач всупереч умов договору переглянув розмір орендної плати раніше встановленого терміну; за його заявою рішенням Микільської сільської ради від 03.09.2014 р. № 344 надано згоду на розірвання договору оренди.

Положеннями ч.4 ст.122 КАС України передбачено, що особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши наявні у справі докази, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 24.10.2012 р. між Микільською сільською радою та ОСОБА_1 укладено договір оренди земельної ділянки загальною площею 0,2360 га на 49 років. Згідно розділу 4 даного договору орендна плата встановлена у розмірі трикратного розміру земельного податку щорічно, що складає на момент укладення договору 19,44 грн. Відповідно до п.10 договору обчислення розміру орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності здійснюється з урахуванням їх цільового призначення та коефіцієнтів індексації, визначених законодавством, за затвердженими Кабінетом Міністрів України формами, що заповнюються під час укладання або зміни умов договору оренди чи продовження його дії.

04.12.2014 р. між сторонами укладено угоду про розірвання договору оренди від 24.10.2012 р., яку зареєстровано державним реєстратором Білозерського районного управління юстиції Херсонської області 26.12.2014 р.

Таким чином, з моменту державної реєстрації договору оренди по дату державної реєстрації угоди про розірвання договору оренди ОСОБА_1 був платником орендної плати.

Законом України від 27.03.2014 р. № 1166-VII "Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні" до Податкового кодексу України внесено зміни, які набули чинності з 01.04.2014 р., якими підпункт 288.5.1 пункту 288.5 статті 288 ПК України викладено у новій редакції, яка встановила мінімальний розмір річної суми орендної плати у розмірі 3 відсотків нормативної грошової оцінки.

У зв'язку з цим Цюрупинською ОДПІ здійснено перерахунок розміру орендної плати з 01.04.2014 р. по 31.12.2014 р. та винесено податкове повідомлення-рішення від 28.07.2014 р. № 27190-15, яким ОСОБА_1 визначено грошові зобов'язання з орендної плати у сумі 490,73 грн. Вказане податкове повідомлення-рішення вручено відповідачу 02.08.2014 р.

В подальшому внаслідок несплати грошових зобов'язань по орендній платі з фізичних осіб Цюрупинською ОДПІ винесено податкову вимогу від 08.10.2014 р. № 3683-25, яка отримана відповідачем 15.10.2014 р., та подано позов до суду про стягнення податкового боргу.

При вирішенні даної справи суд виходить з наступного.

Відповідно до ч.1 ст.138 КАС України предметом доказування є обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення або які мають інше значення для вирішення справи (причини пропущення строку для звернення до суду тощо) та які належить встановити при ухваленні судового рішення у справі.

З огляду на зміст наведеної норми процесуального права та з урахуванням того, що вимогою заявленого позову є стягнення податкової заборгованості, предметом доказування у даній справі мають бути обставини, які свідчать про наявність підстав, з якими законодавство пов'язує можливість стягнення податкового боргу у судовому порядку, встановлення факту узгодженості грошового зобов'язання, наявності податкового боргу, його сплати у добровільному порядку тощо.

При цьому, питання правомірності прийняття податкових повідомлень-рішень, за якими відповідні грошові зобов'язання нараховані, не охоплюється предметом даного позову, оскільки рішення суб'єкта владних повноважень про донарахування відповідних зобов'язань не є предметом позову у даній справі, а отже суд не має процесуальних повноважень у межах розгляду даної справи здійснювати їх правовий аналіз.

Дана правова позиція викладена в постанові Вищого адміністративного суду України від 21.08.2013 р. по справі № К/9991/30233/12, ухвалі Вищого адміністративного суду України від 13.05.2015 р. по справі № К/800/35558/14.

В силу вимог п.57.3 ст.57 ПК України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Суд зазначає, що податкове повідомлення-рішення від 28.07.2014 р. № 27190-15, яким відповідачу нараховано орендну плату у розмірі 490,73 грн., та яке ним отримано 02.08.2014 р., не оскаржувалося ОСОБА_1, а відтак грошові зобов'язання набули статусу узгоджених.

Згідно п.287.5 ст.287 ПК України власники землі та землекористувачі - фізичні особи, сплачують плату за землю протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення.

Оскільки ці зобов'язання не було сплачено ОСОБА_1 у встановлений Податковим кодексом України строк, то вони перетворилися на податковий борг платника у розумінні пп.14.1.175 п.14.1 ст.14 ПК України (податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання).

Відповідно до п.59.1 ст.59 ПК України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу.

На виконання вказаних приписів позивачем направлено відповідачу податкову вимогу від 08.10.2014 р. № 3683-25 на суму 489,20 грн., яку згідно рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення отримана платником податків 15.10.2014 р.

Приписами пп.20.1.9 п.20.1 ст.20 ПК України (в редакції, яка була чинною на час виникнення спірних правовідносин) передбачено право контролюючого органу звертатися до суду з позовом про стягнення податкового боргу.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог Цюрупинської ОДПІ, оскільки визначені податковим повідомленням-рішенням від 28.07.2014 р. № 27190-15 грошові зобов'язання з орендної плати у сумі 490,73 грн. набули статусу податкового боргу, внаслідок чого на суму боргу відповідачу направлено податкову вимогу від 08.10.2014 р. № 3683-25, однак ОСОБА_1 заборгованість з орендної плати у повному обсязі не сплачена.

Твердження відповідача про сплату орендної плати за 2014 рік у повному обсязі у розмірі 19,44 грн., суд не бере до уваги, так як дана сума сплачена ОСОБА_1 у розмірі, визначеному договором оренди, без врахування донарахованої суми орендної плати згідно податкового повідомлення-рішення від 28.07.2014 р. № 27190-15 у розмірі 490,73 грн., грошові зобов'язання за яким є узгодженими. Цюрупинська ОДПІ врахувала ці кошти у сплату орендної плати за 2014 рік і звернулася з позовом про стягнення заборгованості у розмірі 467,58 грн., тобто, за виключенням сплачених 19,44 коп. та наявної переплати у сумі 3,71 грн. (490,73 - 19,44 - 3,71).

Таким чином позовні вимоги Цюрупинської ОДПІ про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості з орендної плати у сумі 467,58 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Керуючись ст.ст.8, 9, 12, 19, 71, 122, 158-163, 167 КАС України, суд -

постановив:

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) до місцевого бюджету Микільської сільської ради (р/р 33210815700026, код платежу 18010900, УДК у Херсонській області, код ЄДРПОУ одержувача 37949011, МФО 852010) заборгованість по орендній платі з фізичних осіб у сумі 467 (чотириста шістдесят сім) грн. 58 коп.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня отримання копії постанови.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя Бездрабко О.І.

кат. 8.2.3