Постанова № 44345069, 14.05.2015, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 травня 2015 року 810/1202/15

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Василенко Г.Ю.,

при секретарі судового засідання Погоржевській М.О.,

за участю:

представника позивача - ОСОБА_1,

представника відповідача - Ярового А.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 до Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління Міндоходів у Київській області про визнання протиправними дій та скасування наказу,

в с т а н о в и в:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_3 звернулась до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління Міндоходів у Київській області про визнання протиправними дій та скасування наказу.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що спірний наказ є незаконним, оскільки його прийнято за відсутності обставин передбачених статтею 78 Податкового кодексу України. Як стверджує позивач, податковим органом не було дотримано обов'язкової підстави для проведення позапланової невиїзної документальної перевірки, а саме надсилання запиту про витребування документів, який відповідає вимогам ст. 73 Податкового кодексу України. Таким чином, на думку позивача, податковий орган порушив законні права та інтереси позивача шляхом проведення незаконної перевірки.

У судовому засіданні представник позивача просив суд визнати протиправним та скасувати наказ від 19.11.2014 року № 1112 "Про проведення позапланової документальної невиїзної перевірки фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 по взаємовідносинам з ПП «ТК Асторія (податковий номер 38866261) та ПП «ВКФ» Авента» (податковий номер 38925651) за період з 01.03.2014 по 31.07.2014", визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління Міндоходів у Київській області по проведенню документальної позапланової невиїзної перевірки фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 по взаємовідносинах з ПП «ТК Асторія (податковий номер 38866261) та ПП «ВКФ» Авента» (податковий номер 38925651) за період з 01.03.2014 по 31.07.2014

Представник відповідача у судовому засіданні позов не визнав, просив суд у задоволенні позову відмовити з тих підстав, що посадові особи ДПІ у Києво-Святошинському районі ГУ Міндоходів у Київській області при оформленні наказу та проведенні перевірки діяли на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені законодавством України.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, враховуючи принципи рівності сторін, суд дійшов наступних висновків.

Як встановлено судом, посадовими особами ДПІ у Києво-Святошинському районі ГУ Міндоходів у Київській області прийнято наказ від 19.11.2014 № 1112 "Про проведення позапланової невиїзної документальної перевірки".

Згідно даного наказу посадовій особі податкового органу доручено з 19.11.2014 по 25.11.2014 провести позапланову документальну невиїзну перевірку фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 з питань дотримання вимог податкового законодавства при взаємовідносинах з ПП «ТК Асторія (податковий номер 38866261) та ПП «ВКФ» Авента» (податковий номер 38925651) за період з 01.03.2014 по 31.07.2014.

Зі змісту вказаного наказу вбачається, що його прийнято на підставі підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Статтею 20 Податкового кодексу України передбачено права органів державної податкової служби, до яких відноситься, зокрема, право проводити перевірки платників податків в порядку, встановленому цим Кодексом.

Відповідно до вимог статті 75 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Згідно з підпунктом 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом.

Документальною невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні контролюючого органу.

Відповідно до підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України документальна позапланова перевірка здійснюється за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначаються можливі порушення цим платником податків податкового, валютного та іншого законодавства протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Таким чином, податковий орган, виявивши факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, має право ініціювати проведення позапланової невиїзної перевірки виключно після закінчення 10-денного терміну, який обчислюється з дня отримання таким платником обов'язкового письмового запиту органу державної податкової служби та у разі невиконання особою обов'язку подання такої інформації у цей строк.

Відповідно до пункту 78.2 статті 78 Податкового кодексу України обмеження у підставах проведення перевірок платників податків, визначені цим Кодексом, не поширюються на перевірки, що проводяться на звернення такого платника податків, або перевірки, що проводяться у межах кримінального провадження.

Під час розгляду справи встановлено, що прийняття податковим органом рішення про проведення позапланової невиїзної перевірки позивача, оформленого наказом від 19.11.2014 №1112 не пов'язано з веденням оперативно-розшукових справ або розслідуванням кримінальних справ, жодних звернень від позивача на адресу податкового органу також не надходило.

Наявні матеріали справи свідчать, що позовні вимоги в частині визнання протиправними дій Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління Міндоходів у Київській області по проведенню документальної позапланової невиїзної перевірки ФОП ОСОБА_3 з питань дотримання вимог податкового законодавства при взаємовідносинах з ПП «ТК Асторія (податковий номер 38866261) та ПП «ВКФ» Авента» (податковий номер 38925651) за період з 01.03.2014 по 31.07.2014 підлягають задоволенню за таких підстав. Зокрема:

24.10.2014 позивачем отримано запит від 22.09.2014 №1849/К/10-13-17-03 про надання пояснень та їх документальних підтверджень щодо взаємовідносин із ПП «ВКФ» Авента» (податковий номер 38925651) за період з 01.03.2014 по 31.07.2014.

Листом від 03.11.2014 №15 (вих.. №9125/К від 03.11.2014) позивачем було надано відповідь податкового органу.

У судовому засіданні судом також встановлено, що 17.11.2014 позивачем отримано запит від 14.11.2014 №2298/Г/10-13-17-03 про надання пояснень та їх документальних підтверджень щодо взаємовідносин із ПП «ТК Асторія (податковий номер 38866261) та ПП «ВКФ» Авента» (податковий номер 38925651) за період з 01.03.2014 по 31.07.2014.

Згідно даного листа-запиту позивачу для подачі витребуваних документів було встановлено 10-ти денний строк з дня надходження запиту.

Листом від 26.11.2014 №18 (вх.. №9812/К від 26.11.2014), тобто у встановлений законодавством термін після отримання позивачем листа-запиту від 14.11.2014 №2298/Г/10-13-17-03. Проте, до закінчення терміну, встановленого для подачі витребуваних документів, відповідачем було видано наказ від 19.11.2014 №1112 "Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки".

Відповідно до вимог п.п.78.1.1 п. 78.1 ст. 78 ПК України документальна позапланова невиїзна перевірка здійснюється за наявності визначених обставин, серед яких, зокрема, виявлення за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації фактів, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Отже, податковий орган, виявивши факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, має право ініціювати проведення позапланової невиїзної перевірки виключно після закінчення 10-денного терміну, який обчислюється з дня отримання таким платником обов'язкового письмового запиту органу державної податкової служби та у разі невиконання особою обов`язку подання такої інформації у цей строк.

Крім того, як вбачається з листів-запитів направлених на адресу позивача, вони складені з порушенням вимог абзацу 2 п. 73.3 ст. 73 ПК України, а саме - не зазначено підстави для його надсилання

Згідно з вимогами абзацу 5 п. 73.3 ст. 73 ПК України у разі коли запит складено з порушенням вимог, викладених в абзацах 1, 2 цього пункту, платник податків звільняється від обов'язку надавати відповідь на такий запит.

Відповідно до абзацу 2 п. 81.1 ст. 81 ПК України непред'явлення або не надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред'явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.

За таких підстав, суд дійшов висновку, що рішення про проведення позапланової невиїзної перевірки позивача було прийнято відповідачем за відсутності передбачених законом підстав.

Проте, як з'ясувалось в судовому засіданні, податковим органом за наслідками виданого оскаржуваного наказу проведено перевірку та складено акт перевірки. Таким чином, наказ щодо проведення перевірки позивача є реалізованим і вичерпав свою дію.

Вимоги про скасування актів індивідуальної дії можуть стосуватися виключно діючих актів, адже задоволення такого позову має наслідком позбавлення такого акта юридичної сили (здатності до застосування).

Акт індивідуальної дії, який вичерпав свою дію, є юридичним фактом, що відбувся в минулому та призвів до виникнення певних правових наслідків. Юридичні факти або події минулого в принципі не можуть бути скасовані судом чи іншим органом як не можуть бути скасовані події історії.

Таким чином позов про скасування акта індивідуальної дії, що вичерпав свою дію, задоволенню не підлягає як такий, що не може призвести до захисту прав позивача (позивачем обрано неналежний спосіб захисту порушеного права).

Водночас правові наслідки, що настали внаслідок прийняття актів індивідуальної дії, які вичерпали свою дію, можуть призводити до порушення прав особи, але це утворює інші підстави для звернення до суду. Це означає, що особа має обрати такий спосіб захисту порушеного права, який призведе до відновлення її прав (вимагати прийняття іншого акта індивідуальної дії, яким будуть змінені правовідносини, а якщо це не можливо - вимагати відшкодування завданої шкоди).

Крім того, при вирішенні справи судом враховано, що представник відповідача не зміг дати жодних пояснень стосовно підстав необхідності вручення позивачу письмових запитів про надання пояснень та їх документального підтвердження від 22.09.2014 №1849/К/10-13-17-03 та від 14.11.2014 №2298/Г/10-13-17-03.

Доказів, які б спростовували доводи позивача, в частині протиправності дій Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління Міндоходів у Київській області по проведенню документальної позапланової невиїзної перевірки ФОП ОСОБА_3 з питань дотримання вимог податкового законодавства при взаємовідносинах з ПП «ТК Асторія (податковий номер 38866261) та ПП «ВКФ» Авента» (податковий номер 38925651) за період з 01.03.2014 по 31.07.2014 відповідач суду не надав.

Згідно частини 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 71 цього Кодексу передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Системно проаналізувавши приписи законодавства України, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, зважаючи на взаємний та достатній зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає частковому задоволенню.

Згідно з частиною третьою статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійсненні позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог.

Керуючись статтями 11, 14, 70, 71, 72, 86, 94, 159-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного Управління ДФС Київської області по проведенню з 19.11.2014 по 25.11.2014 року документальної позапланової невиїзної перевірки фізичної особи-підприємця ОСОБА_3.

Стягнути з державного бюджету України на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 (код НОМЕР_1) сплачений нею судовий збір у сумі 36 (тридцять шість) грн. 54 коп.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Василенко Г.Ю.

Дата виготовлення і підписання повного тексту постанови - 18 травня 2015 р.