Постанова № 44344654, 19.05.2015, Волинський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 травня 2015 року Справа № 803/809/15-a

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Костюкевича С.Ф.,

при секретарі судового засідання Шепталової А.П.,

за участю представника позивача Оксентюка А.М.,

представника відповідача Богук-Сафарової О.Т.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку адміністративну справу за позовом Приватного підприємства «Торгівельна компанія «Укр-Петроль» до Ківерцівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинської області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

28 квітня 2015 року Приватне підприємство «Торгівельна компанія «Укр-Петроль» (далі - ПП «ТК «Укр-Петроль») звернулося з адміністративним позовом до Ківерцівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинської області (далі - Ківерцівська ОДПІ) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0001831500 від 06.04.2015 року.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Ківерцівською ОДПІ 02.04.2015 року проведено камеральну перевірку своєчасності сплати податку на додану вартість до бюджету ПП «ТК «Укр-Петроль». За результатами перевірки був складений акт №430/1502/36905994 від 02.04.2015 року. На підставі акта перевірки Ківерцівською ОДПІ було винесене податкове повідомлення - рішення №0001831500 від 06.04.2015 року, яким визначено штраф в сумі 1 098,04 грн. за порушення п.57.1 ст.57, п.203.2 ст.203 Податкового кодексу України.

Позивач вважає необґрунтованими висновки податкового органу, викладені в акті перевірки, оскільки ПП «ТК «Укр-Петроль» платіжним дорученням №350 про перерахування ПДВ в сумі 21 386 грн. 30.01.2015 року сплатило грошові зобов'язання з ПДВ за грудень 2014 року по декларації №9078585612 від 20.01.2015 року. Вказує, що в даних обставинах саме банківська установа (банк) несе відповідальність за неперерахування або несвоєчасне перерахування коштів, які фактично сплачені платником податків за той чи інший податок або збір (обов'язків платіж).

З огляду на викладене, позивач просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення прийняте Ківерцівською ОДПІ №0001831500 від 06.04.2015 року.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав, наведених у позовній заяві просив позов задовольнити, визнати протиправним та скасувати оскаржуване податкове повідомлення-рішення.

Представник відповідача в судовому засіданні та в письмових запереченнях позов не визнала. Додатково зазначила, що надане платіжне доручення №350 від 30.01.2015 року не підтверджує факту списання коштів з рахунку, оскільки не містить дати валютування. Вважає, що оскаржуване податкове повідомлення - рішення сформоване у відповідності до норм чинного законодавства, а відтак просить суд в позові відмовити повністю.

Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь в справі, дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд приходить до висновку, що адміністративний позов підлягає до задоволення, враховуючи наступне.

Частина 1 статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) визначає, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Судом встановлено, що Ківерцівською ОДПІ 02.04.2015 року проведено камеральну перевірку своєчасності сплати податку на додану вартість до бюджету перевірку ПП «ТК «Укр-Петроль». За результатами перевірки був складений акт №430/1502/36905994 від 02.04.2015 року. Перевіркою встановлено порушення п.57.1 ст.57, п.203.2 ст.203 ПК України, платником несвоєчасно сплачено податок на додану вартість.

На підставі акта перевірки Ківерцівською ОДПІ було винесене податкове повідомлення - рішення №0001831500 від 06.04.2015 року, яким на підставі ст. 126 ПК України застосовані штрафні санкції з ПДВ в сумі 1 098,04 грн.

Суд дослідивши матеріали справи, проаналізувавши законодавство України, яке регулює спірні правовідносини, приходить до висновку, що не заслуговує на увагу суду висновок відповідача про порушення позивачем п.57.1 ст.57, п.203.2 ст.203 ПК України та спростовується наступним.

Згідно статті 38 Податкового кодексу України виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.

Сплата податку та збору здійснюється платником податку безпосередньо, а у випадках, передбачених податковим законодавством, - податковим агентом, або представником платника податку.

Спосіб, порядок та строки виконання податкового обов'язку встановлюються цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до п.57.1 ст.57 ПК України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Пунктом 203.2 статті 203 ПК України встановлено, що сума податкового зобов'язання, зазначена платником податку в поданій ним податковій декларації, підлягає сплаті протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.

Згідно п.126.1 ст. 126 ПК України у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання та/або авансових внесків з податку на прибуток підприємств протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу.

З акту перевірки від 02.04.2015 року №430/1502/36905994 вбачається, що граничним строком самостійно визначеного позивачем грошового зобов'язання з податку на додану вартість було 30 січня 2015 року. Сума грошового зобов'язання з врахуванням переплати в сумі 10 405,60 грн., склала 10 980,40 гривень. Згідно поданої декларації з ПДВ №9078585612 від 20.01.2015 року за грудень 2014 року позивачем задекларовано 21 386 грн.

Як вбачається з оглянутого судом платіжного доручення №350 від 30.01.2015 року, копія якого знаходиться в матеріалах позову, до обслуговуючого платника банку АТ Банк «ФІНАНСИ ТА КРЕДИТ» 30.01.2015 року подано дане платіжне доручення №350 на суму 21 386 грн. На вказаному платіжному дорученні є відмітка про те, що документ одержано банком 30.01.2015 року.

Крім того з оглянутої судом виписки ПП «ТК «Укр-Петроль» по рахунках за 30.01.2015 року в банку АТ Банк «ФІНАНСИ ТА КРЕДИТ», яка долучена до матеріалів справи вбачається, що підприємством 30.01.2015 року проводився перерахунок ПДВ за грудень 2014 року в сумі 21 386 грн. та що на початок проведення підприємством перерахунків на його рахунку було 89 272,82 грн., тобто достатньо для проведення вказаної операції, а на кінець дня 3 617 грн.

Також наданою суду роздруківкою з програми «Клієнт Банк» за 30.01.2015 року підтверджується, що платіжне доручення №350 від 30.01.2015 року, про сплату ПДВ за грудень 2014 року в сумі 21 386 грн., проведено банком саме 30.01.2015 року.

Враховуючи вищевикладене суд вважає, що ПП «ТК «Укр-Петроль» виконало свої грошові зобов'язання по сплаті ПДВ в межах операційного часу визначеного банком.

Згідно п. 1.21 та п. 1.22 ст. 1 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні»:

- операційний день - частина робочого дня банку або іншої установи - учасника платіжної системи, протягом якої приймаються від клієнтів документи на переказ і документи на відкликання та можна, за наявності технічної можливості, здійснити їх обробку, передачу та виконання. Тривалість операційного дня встановлюється банком або іншою установою - учасником платіжної системи самостійно та закріплюється в їх внутрішніх нормативних актах;

- операційний час - частина операційного дня банку або іншої установи - учасника платіжної системи, протягом якої приймаються документи на переказ і документи на відкликання, що мають бути оброблені, передані та виконані цим банком протягом цього ж робочого дня. Тривалість операційного часу встановлюється банком або іншою установою - учасником платіжної системи самостійно та закріплюється в їх внутрішніх нормативних актах.

Відповідно до п. 8.1 ст. 8 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» банк зобов'язаний виконати доручення клієнта, що міститься в розрахунковому документі, який надійшов протягом операційного часу банку, в день його надходження.

З п.1.30 ст.1 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» вбачається, що платіжне доручення - розрахунковий документ, який містить доручення платника банку, здійснити переказ визначеної в ньому суми коштів зі свого рахунка на рахунок отримувача.

Згідно із ст. 21 цього Закону, ініціювання переказу проводиться шляхом: 1) подання ініціатором до банку, в якому відкрито його рахунок, розрахункового документа; 2) подання платником до будь-якого банку документа на переказ готівки і відповідної суми коштів у готівковій формі; 3) подання ініціатором до відповідної установи - учасника платіжної системи документа на переказ, що використовується у відповідній платіжній системі для ініціювання переказу; 4) використання держателем електронного платіжного засобу для оплати вартості товарів і послуг або для отримання коштів у готівковій формі; 5) подання отримувачем платіжної вимоги при договірному списанні; 6) надання клієнтом банку, що його обслуговує, належним чином оформленого доручення на договірне списання; 7) внесення готівкових коштів для подальшого переказу за допомогою платіжних пристроїв.

Відповідно до п.22.1 та п.22.6 статті 22 Закону, ініціювання переказу здійснюється за такими видами розрахункових документів: 1) платіжне доручення; 2) платіжна вимога-доручення; 3) розрахунковий чек; 4) платіжна вимога; 5) меморіальний ордер.

Під час використання розрахункового документа ініціювання переказу є завершеним: для платника - з дати надходження розрахункового документа на виконання до банку платника; для банку платника - з дати списання коштів з рахунка платника та зарахування на рахунок отримувача в разі їх обслуговування в одному банку або з дати списання коштів з рахунка платника та з кореспондентського рахунка банку платника в разі обслуговування отримувача в іншому банку.

З системного аналізу викладених норм вбачається, що виконання платником податкового обов'язку по перерахуванню в бюджет суми податкового зобов'язання пов'язане з моментом подання в банк платіжного доручення на перерахування відповідних сум податкових зобов'язань, а у разі несвоєчасного надходження до державного бюджету грошових коштів не з вини платника податку, останній звільняється від відповідальності за несвоєчасне або перерахування не в повному обсязі таких податків, зборів та інших платежів до бюджетів та державних цільових фондів.

Аналогічна правова позиція викладена, зокрема, в ухвалах Вищого адміністративного суду України від 26.02.2014 року № К/800/13275/13, від 15.12.2014 року № К/800/45490/14.

За таких обставин, суд приходить до висновку, з урахуванням п.57.1 ст.57 ПК України та ст.22 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», що датою сплати податкового зобов'язання шляхом ініціювання грошового переказу за допомогою платіжного доручення є дата надходження розрахункового документа на виконання до банку платника.

Відповідно до п. 129.6 ст. 129 ПК України, за порушення строку зарахування податків до бюджетів або державних цільових фондів, установлених Законом України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», з вини банку такий банк сплачує пеню за кожний день прострочення, включаючи день сплати, та штрафні санкції у розмірах, встановлених цим Кодексом, а також несе іншу відповідальність, встановлену цим Кодексом, за порушення порядку своєчасного та повного внесення податків, зборів, платежів до бюджету або державного цільового фонду. При цьому платник податків звільняється від відповідальності за несвоєчасне або перерахування не в повному обсязі таких податків, зборів та інших платежів до бюджетів та державних цільових фондів, включаючи нараховану пеню або штрафні санкції.

Так, визначальним в даному випадку є те, з чиєї вини не відбулося повного внесення податку, збору (обов'язкового платежу) до бюджету або державного цільового фонду. Коли це не є наслідком винних дій платника податку, то до нього не можуть бути застосовані штрафні санкції, пеня або пред'явлена вимога про повне перерахування податкових платежів до бюджетів та державних цільових фондів.

Таким чином, датою сплати податкового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 21 386 гривень є дата подання ПП «ТК «Укр-Петроль» банку АТ Банк «ФІНАНСИ ТА КРЕДИТ» платіжного доручення, а отже цією датою є саме 30.01.2015 року. Вказана обставина також підтверджується роздруківкою з програми «Клієнт Банк» за 30.01.2015 року та випискою ПП «ТК «Укр-Петроль» по рахунках за 30.01.2015 року в банку АТ Банк «ФІНАНСИ ТА КРЕДИТ» з якої зокрема вбачається, що підприємством проводився перерахунок ПДВ за грудень 2014 року в сумі 21 386 грн. та що на початок проведення підприємством перерахунків на його рахунку було 89 272,82 грн., тобто достатньо для проведення вказаної операції.

Суд не приймає до уваги посилання відповідача на те, що датою сплати позивачем податкового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 10 980,40 грн. є 20.02.2015 року, оскільки зазначені обставини не знайшли свого підтвердження в ході судового розгляду справи та не відповідають фактичним обставинам справи.

Таким чином, суд приходить до висновку, що позивачем виконані свої зобов'язання щодо сплати податку на додану вартість за грудень 2014 року, оскільки датою сплати податку є дата подання до установи банку платіжного доручення, а саме 30.01.2015 року.

Тобто, кошти до відповідного бюджету не перераховані не з вини позивача, тому притягнення ПП «ТК «Укр-Петроль» до відповідальності у вигляді оплати штрафу в розмірі 10 % від погашеної суми є безпідставним.

З огляду на зазначене, подання до установи банку платіжного доручення на перерахування суми грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств здійснено позивачем у встановлені податковим законодавством строки, обов'язок позивача щодо сплати такого грошового зобов'язання у вказаних сумах припинився.

В даному випадку вини платника в порушенні строків немає, оскільки кошти не зараховані до державного бюджету з вини банківської установи, в якій обслуговувався платник, отже платник податків відповідно до п. 129.6 ст. 129 ПК України звільняється від відповідальності за несвоєчасне або перерахування не в повному обсязі таких податків, зборів та інших платежів до бюджетів та державних цільових фондів, включаючи нараховану пеню або штрафні санкції, у зв'язку з чим у податкового органу не було підстав для винесення податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Тому, податкове повідомлення-рішення №0001831500 від 06.04.2015 року не відповідає перерахованим критеріям законності такого рішення, є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Відповідно до частини 2 статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, беручи до уваги досліджені в судовому засіданні обставини та письмові докази, в їх сукупності, суд приходить до висновку про безпідставність встановлених Ківерцівською ОДПІ в акті перевірки ПП «ТК «Укр-Петроль» обставин, з огляду на що оскаржуване податкове повідомлення - рішення №0001831500 від 06.04.2015 року, яким на підставі ст. 126 ПК України застосовані штрафні санкції в розмірі 1 098,04 грн. за затримку сплати грошового зобов'язання з ПДВ слід визнати протиправним та скасувати.

Інші доводи представника відповідача не спростовують висновків суду, зроблених в судовому засіданні.

Відповідно до частини 1 статті 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Оскільки позов підлягає задоволенню, тому відповідно до частини першої статті 94 КАС України на користь позивача слід стягнути з Державного бюджету України 182,70 грн. судового збору, сплаченого ним згідно з платіжним дорученням від 28 квітня 2015 року №4565 за ставками і правилами, визначеним Законом України «Про судовий збір» (а.с.2).

Керуючись статтями 11, 17, 94, 71, 158, 160, 162, 163, 186 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі статтей 1, 8, 21, 22 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», статтей 38, 57, 126, 129 Податкового кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Ківерцівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області від 06 квітня 2015 року №0001831500.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Приватного підприємства «Торгівельна компанія «Укр-Петроль» (45244, Волинська область, Ківерцівський район, село Прилуцьке, вулиця Ківерцівська, 1, ідентифікаційний код 36905994) 182,70 грн. (сто вісімдесят дві гривні 70 копійок) сплаченого судового збору.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на постанову подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови, повний текст якої буде виготовлено 24 травня 2015 року. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Головуючий С.Ф. Костюкевич