Ухвала суду № 44344463, 20.05.2015, Вінницький апеляційний адміністративний суд

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 127/26229/14-а

Головуючий у 1-й інстанції: Бойко В.М.

Суддя-доповідач: Боровицький О. А.

20 травня 2015 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Боровицького О. А.

суддів: Граб Л.С. Сапальової Т.В. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Департаменту соціальної політики Вінницької міської ради на постанову Вінницького міського суду Вінницької області від 17 лютого 2015 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Департаменту соціальної політики Вінницької міської ради про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

в грудня 2014 року ОСОБА_3 звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив визнати протиправними дії Дерартаменту соціальної політики Вінницької міської ради в частині відмови провести доплату одноразової грошової допомоги на оздоровлення за 2014 рік у відповідності до статті 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" у розмірі 4 мінімальних заробітних плат з урахуванням виплаченої суми 90 грн.; стягнути з Департаменту соціальної політики Вінницької міської ради на користь позивача щорічну грошову допомогу на оздоровлення за 2014 рік у розмірі 4 мінімальних заробітних плат у відповідності до статті 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", як учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, інваліду ІІІ, з урахуванням виплаченої суми.

Відповідно до постанови Вінницького міського суду Вінницької області від 17 лютого 2015 року адміністративний позов задоволено частково, а саме: визнано протиправними дії Департаменту соціальної політики Вінницької міської ради в частині відмови провести доплату одноразової грошової допомоги на оздоровлення за 2014 рік ОСОБА_3 у відповідності до статті 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" з урахуванням виплаченої суми 90 грн.; зобов'язано відповідача здійснити перерахунок та виплату позивачу щорічної допомоги на оздоровлення за 2014 рік відповідно до статті 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" у розмірі чотирьох мінімальних заробітних плат з урахуванням проведених виплат; в решті позовних вимог відмовлено. Зобов'язано відповідача подати до суду звіт про виконання постанови у місячний строк з дня набрання постановою законної сили.

Не погодившись з таким рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій наголошує порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, тому просить постанову суду скасувати і прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Сторони в судове засідання призначене на 20 травня 2015 року не прибули, хоча про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, що згідно з частиною 4 статті 196 КАС України не перешкоджає судовому розгляду справи, в зв'язку з чим фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється відповідно до частини 1 статті 41 КАС України.

Колегія суддів Вінницького апеляційного адміністративного суду, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає, що вона не підлягає задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів справи судом встановлено, що ОСОБА_3 є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 1-ої категорії, інвалідом 3-ї групи (посвідчення серії НОМЕР_1 від 21.10.2003, медична довідка серії МСЕ №000770, видана Вінницьким обласним центром медико-соціальної експертизи), у зв'язку з чим перебуває на обліку в Департаменті соціальної політики Вінницької міської ради та має право на пільги, встановлені Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", до яких входить отримання щорічної разової грошової допомоги.

У 2014 році щорічна разова допомога на оздоровлення була призначена та виплачена позивачу в розмірі 90 гривень.

Розмір цієї допомоги є предметом позову, оскільки позивач вважає його таким, що суперечить вимогам Закону.

Задовольняючи частково позов, суд першої інстанції виходив з того, що на момент виплати позивачу щорічної допомоги на оздоровлення були відсутні обмеження застосування положень статті 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", тому права позивача порушені.

Колегія суддів Вінницького апеляційного адміністративного суду погоджується з таким висновком суду першої інстанції з наступних міркувань

Власне, основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їхнього життя і здоров'я, створення єдиного порядку визначення категорії зон радіоактивного забруднення територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту населення визначені Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (далі - Закон №796).

Статтею 48 цього Закону № (в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних відносин), передбачено перелік компенсаційних виплат особам за шкоду, заподіяну здоров'ю, особам, які стали інвалідами внаслідок Чорнобильської катастрофи, учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та сім'ям за втрату годувальника, та встановлено, що щорічна допомога на оздоровлення для осіб, які є інвалідами 3 групи, становить чотири мінімальні заробітні плати.

Разом з тим, Законом України "Про Державний бюджет України на 2014 рік" (пункти 6-7 Прикінцевих положень), Кабінету Міністрів України надано право у 2014 році встановлювати розміри соціальних виплат, в тому числі відповідно до норм і положень статей 20,21,22,23,30,31,37,39,48,50,51,52 та 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", виходячи з наявних фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів, бюджету Пенсійного фонду України та бюджетів інших фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування на 2014 рік. Вказана норма набула чинності з 03.08.2014, у зв'язку із набранням чинності Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2014 рік" від 31 липня 2014 року N 1622-VII. На даний час чинною є постанова Кабінету Міністрів України "Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 12 липня 2005 року N 562, якою встановлено розмір щорічної допомоги на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Колегія суддів суду апеляційної інстанції зазначає, що оскільки, з однопредметних законодавчих норм рівної ієрархії при вирішенні спору застосуванню підлягає законодавча норма, що не визнана неконституційною та прийнята пізніше. В даному випадку норми Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2014 рік" від 31 липня 2014 року N 1622-VII мають застосовуватись з 03.08.2014 замість відповідних норм Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Так, спірна щорічна допомога на оздоровлення у розмірі 90,00 грн. була призначена та виплачена позивачеві у червні 2014 року, тобто до моменту набрання чинності Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2014 рік" від 31 липня 2014 року N 1622-VII, тому, як правильно зазначає суд першої інстанції, при визначенні розміру цієї допомоги відповідач повинен був керуватись положеннями Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", а не постановою Кабінету Міністрів України від 12.07. 2005 № 562.

Оскільки таке право декларовано державою, то відповідно держава, через створені нею органи, в даному випадку органи соціальної політики, і несе обов'язок по своєчасній та повній виплаті допомоги саме у розмірах, які нею ж визначені та закріплені в Законі.

Доводи відповідача щодо правомірності своїх дій з посиланням на Бюджетний кодекс України, суд апеляційної інстанції до уваги не приймає, оскільки зазначений Кодекс не регулює питання розмірів допомоги на оздоровлення учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.

Крім того, колегія суддів звертає увагу на те, що встановлення судом першої інстанції контролю за виконанням судового рішення у відповідності з вимогами статті 267 КАС України, узгоджується з вимогами чинного законодавства.

Відповідно до статті159 КАС України, судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим.

За таких обставин, колегія суддів Вінницького апеляційного адміністративного суду вважає, що постанова Вінницького міського суду Вінницької області від 17 лютого 2015 року відповідає вимогам статті 159 КАС України, а тому відсутні підстави для її скасування та задоволення апеляційних вимог відповідача.

Відповідно до частини 1 статті 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів суду апеляційної інстанції, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків, щодо встановлення фактичних обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 197, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

апеляційну скаргу Департаменту соціальної політики Вінницької міської ради залишити без задоволення, а постанову Вінницького міського суду Вінницької області від 17 лютого 2015 року - без змін.

Ухвала суду набирає законної сили в порядку та в строки, передбачені ст. ст. 212, 254 КАС України.

Головуючий суддя Боровицький О. А.

Судді Граб Л.С.

Сапальова Т.В.