Постанова № 44344455, 20.05.2015, Вінницький апеляційний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 802/264/15-а

Головуючий у 1-й інстанції: Дончик В.В.

Суддя-доповідач: Боровицький О. А.

20 травня 2015 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Боровицького О. А.

суддів: Граб Л.С. Сапальової Т.В.

за участю:

секретаря судового засідання: Александрової К.В.,

представника позивача Смоляка О.О.

представника відповідача Сінгаєвської О.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Вінницькій області на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 04 березня 2015 року у справі за адміністративним позовом Головного управління Пенсійного Фонду України у Вінницькій області до Відділу примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Вінницькій області про скасування постанови,

В С Т А Н О В И В :

в лютому 2015 року Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області звернулось в суд з позовом до Відділу примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Вінницькій області про скасування постанови головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Вінницькій області про накладення штрафу на Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області за невиконання рішення суду по виконавчому провадженню за №43961634 від 29.01.2015 в сумі 1360 грн.

Вінницький окружний адміністративний суд постановою від 04 березня 2015 року позов задоволено повністю.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Вінницькій області подало апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нову, якою в задоволенні позову відмовити повністю. Свої вимоги апелянт аргументує тим, що судом першої інстанції ухвалено постанову з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, які прибули до суду апеляційної інстанції, а саме представника відповідача - на підтримання доводів апеляційної скарги, представника позивача - на підтримання рішення суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи, колегія суддів Вінницького апеляційного адміністративного суду дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних міркувань.

З матеріалів справи судом встановлено, на виконання виконавчого листа № 134/2592/13-а виданого Крижопільським районним судом Вінницької області, про зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області провести перерахунок пенсії ОСОБА_4 з 18.05.2013 року, з виплатою недоотриманої суми та з подальшим перерахунком з врахуванням надбавки до посадового окладу в розмірі 50%, 10.07.2014 відкрито виконавче провадження №43961634.

24.12.2014 відповідачем сформовано вимогу державного виконавця №11691/2.1-28/3 відповідно до якої станом на 24.12.2014 рішення суду виконано частково. Оскільки управлінням не надано підтвердження щодо виплати перерахованої пенсії в сумі 1569,31 грн. та не надано розрахунок в якому зазначено, що здійснено перерахунок пенсії ОСОБА_4 з врахуванням надбавки до посадового окладу в розмірі 50%, зобов'язано позивача надати документальне підтвердження щодо повного виконання рішення Крижопільського районного суду Вінницької області по справі №134/2592/13-а у строк до 29.12.2014 (а.с. 11).

Листом від 29.12.2014 №3004/06-36/09 Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області повідомило державного виконавця про часткове добровільне виконання судового рішення, а саме: Головним управлінням проведено перерахунок пенсії ОСОБА_4 з 18.05.2013, з виплатою недоотриманої суми та з подальшим перерахунком з врахуванням надбавки до посадового окладу в розмірі 50%. Також зазначено, що Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області здійснюються перерахунки пенсій по судових рішеннях, формуються відомості на виплату та направляються на банки або поштові відділення, але наразі відсутнє фінансування з держбюджету на погашення виплат по судовим рішенням. Дані виплати будуть проведені після фінансування Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області. Різниця доплати з 18.05.2013 по листопад 2014 року включена в додаткову відомість на виплату пенсії, та буде виплачена в плановий період. За грудень 2014 року, та в подальшому пенсія ОСОБА_4 перераховується та відправляється на виплату з врахуванням рішення суду.

Крім того, позивач просив закінчити виконавче провадження на підставі статті 49 Закону України "Про виконавче провадження", оскільки відсутність фінансування з Державного бюджету та зважаючи на те, що рішення частково виконано в добровільному порядку (а.с. 9).

17.01.2015 року відповідачем сформовано вимогу державного виконавця №297/2.1-28/3 відповідно до якої станом на 17.01.2015 рішення суду виконано частково. Оскільки управлінням не надано підтвердження щодо виплати перерахованої пенсії в сумі 1569,31 грн., зобов'язано ГУПФ України у Вінницькій області надати документальне підтвердження щодо повного виконання рішення Крижопільського районного суду Вінницької області по справі №134/2592/13-а у строк до 23.01.2015 (а.с. 12).

Листом від 23.01.2015 року №192/06-36/09 Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області повідомило державного виконавця про те, що на даний час виконання судового рішення у повному обсязі не можливо. Також, позивач просив закінчити виконавче провадження на підставі статті 49 Закону України "Про виконавче провадження", оскільки відсутність фінансування з Державного бюджету та зважаючи на те, що рішення частково виконано в добровільному порядку (а.с. 10).

29.01.2015 відповідачем винесено постанову серії ВП №43961634, якою за невиконання рішення суду на Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області накладено штраф в сумі 1360,00 грн.

Незгода позивача з постановою відповідача від 29 січня 2015 слугувала зверненню з цим позовом до суду.

Вінницький окружний адміністративний суд задовольняючи позовні вимоги виходив з того, що за відсутності встановленого і підтвердженого факту невиконання рішення суду у державного виконавця не було достатніх правових підстав для накладення штрафу на боржника. На думку суду першої інстанції, боржник провів відповідний перерахунок пенсії ОСОБА_4, тобто вчинив всі необхідні дії, які залежать від нього, щодо виконання судового рішення, відтак, суд погодився з доводами позивача про те, що здійсненням вказаного перерахунку пенсії ГУПФ України у Вінницькій області фактично виконало рішення суду, оскільки відсутність фінансування з Державного бюджету є поважною причиною і лише після отримання необхідних коштів з Державного бюджету України може бути виконано. Також, суд взяв до уваги, що відповідач не довів вини позивача у невиконанні судового рішення протягом визначеного державним виконавцем строку.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів Вінницького апеляційного адміністративного суду зазначає наступне.

Спеціальним законом, який визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, є Закон України "Про виконавче провадження" від 21.04.1999 року № 606-XIV (далі - Закон № 606-XIV).

Згідно з частиною 1 статті 5 Закону № 606-XIV вимоги державного виконавця щодо виконання рішень обов'язкові для всіх органів, організацій, посадових осіб, фізичних і юридичних осіб на території України.

Приписами частини 1 статті 17 Закону № 606-XIV примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом.

За правилами статті 75 Закону № 606-XIV після відкриття виконавчого провадження за виконавчим документом, що зобов'язує боржника вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, державний виконавець перевіряє виконання рішення не пізніше ніж на наступний день після закінчення строку, встановленого частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення. У разі невиконання зазначених вимог без поважних причин державний виконавець накладає на боржника штраф відповідно до статті 89 цього Закону і не пізніше п'яти робочих днів з дня його накладення повторно перевіряє стан виконання рішення.

Згідно з приписами статті 89 Закону № 606-XIV, у разі невиконання без поважних причин у встановлений державним виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі державний виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; на посадових осіб - від двадцяти до сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; на боржника - юридичну особу - від сорока до шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання. У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин державний виконавець у тому ж порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до правоохоронних органів з поданням (повідомленням) про притягнення боржника до кримінальної відповідальності відповідно до закону.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Згідно з частиною 2 статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем надано допустимі та належні докази в обґрунтування правомірності прийнятого ним рішення.

Крім того, колегія суддів Вінницького апеляційного адміністративного суду звертає увагу на те, що посилання позивача на відсутність коштів, як на причину невиконання своїх зобов'язань, не можуть прийматися до уваги судом при постановленні судового рішення. Відсутність грошових коштів для їх виплати може бути підставою для відстрочки або розстрочки виконання судового рішення на підставі статті 36 Закону № 606-XIV, проте не є підставою для не виконання судового рішення, яке набрало законної сили і обов'язковим для виконання. Боржник, в даному випадку, не звертався до суду з вимогою про зупинення чи відстрочку виконання рішення суду.

Варто зазначити, що невиконання судових рішень кваліфікується Європейським судом з прав людини не лише як недотримання частини першої статті 6 Конвенції з прав людини, але і як порушення інших конвенційних прав. У справі "Войтенко проти України" Суд знайшов порушення пункту 1 статті 6, статті 13 та статті 1 протоколу №1 Конвенції за невиконання рішення українського суду через відсутність бюджетних коштів.

На підставі викладеного, колегія суддів суду апеляційної інстанції вважає, що судом першої інстанції було неповно з`ясовано обставини справи та порушено норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Беручи до уваги наведене вище, колегія суддів Вінницького апеляційного адміністративного суду, у відповідності до частини 2 статті 205 КАС України, дійшла висновку, що постанову суду першої інстанції необхідно скасувати та ухвалити нову постанову, якою в задоволенні позову відмовити повністю.

Відповідно до частини 1 статті 202 КАС України підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є зокрема: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання, а так само розгляд і вирішення справи неповноважним судом; участь в ухваленні постанови судді, якому було заявлено відвід на підставі обставин, які викликали сумнів у неупередженості судді, і заяву про його відвід визнано судом апеляційної інстанції обґрунтованою; ухвалення чи підписання постанови не тим суддею, який розглянув справу.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

апеляційну скаргу управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Вінницькій області задовольнити повністю.

Постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 04 березня 2015 року у справі за адміністративним позовом Головного управління Пенсійного Фонду України у Вінницькій області до Відділу примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Вінницькій області про скасування постанови скасувати та ухвалити нову постанову.

В задоволенні адміністративного позову відмовити.

Постанова суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст. 212 КАС України.

Постанова суду складена в повному обсязі 22 травня 2015 року.

Головуючий суддя Боровицький О. А.

Судді Граб Л.С.

Сапальова Т.В.