Ухвала суду № 44344351, 21.05.2015, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 травня 2015 р.Справа № 539/29/15-аКолегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Зеленського В.В.

Суддів: П'янової Я.В. , Чалого І.С.

за участю секретаря судового засідання Городової А.О. Городової А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Лубенської міської ради Полтавської області на постанову Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 13.02.2015р. по справі № 539/29/15-а

за позовом ОСОБА_1

до Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Лубенської міської ради Полтавської області , Центра по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат Головного управління праці та соціального захисту населення Полтавської обласної державної адміністрації

про стягнення щорічної допомоги на оздоровлення на 2014 рік,

ВСТАНОВИЛА:

06.01.2015 року позивач, ОСОБА_1, звернувся до суду з позовом до Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Лубенської міської ради Полтавської області, Центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат Головного управління праці та соціального захисту населення Полтавської обласної державної адміністрації, в якому просив:

- зобов'язати Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Лубенської міської ради Полтавської області здійснити ОСОБА_1 перерахунок щорічної допомоги на оздоровлення за 2014 рік по ІІ групі інвалідності в розмірі 5970 грн. згідно ст. 48 ЗУ "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок чорнобильської катастрофи";

- стягнути з центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат Головного управління праці та соціального захисту населення Полтавської ОДА недовиплачену щорічну допомогу на оздоровлення ОСОБА_1 в розмірі 5970 грн. згідно ст. 48 ЗУ "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок чорнобильської катастрофи".

Постановою Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 13.02.2015 року по справі № 539/29/15-а позов ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Лубенської міської ради, Центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат Головного управління праці та соціального захисту населення Полтавської обласної державної адміністрації про стягнення щорічної допомоги на оздоровлення на 2014 рік задоволено частково.

Зобов'язано управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Лубенської міської ради Полтавської області здійснити перерахунок ОСОБА_1 недоплаченої щорічної допомоги на оздоровлення за 2014 рік в розмірі 5 мінімальних заробітних плат відповідно до вимог ст. 48 ЗУ "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", як інваліду 2 групи, виходячи з розміру мінімальної заробітної плати, встановленого ЗУ "Про державний бюджет України" на відповідний рік, з урахуванням виплачених сум на оздоровлення.

Зобов'язано Центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат Головного управління праці та соціального захисту населення Полтавської обласної державної адміністрації здійснити виплату ОСОБА_1 щорічної допомоги на оздоровлення за 2014 рік в розмірі 5 мінімальних заробітних плат відповідно до вимог ст. 48 ЗУ "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", як інваліду 2 групи, виходячи з розміру мінімальної заробітної плати, встановленого ЗУ "Про державний бюджет України" на відповідний рік, з урахуванням виплачених сум на оздоровлення.

В іншій частині в задоволенні позову ОСОБА_1 - відмовлено.

Відповідач, Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Лубенської міської ради Полтавської області, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просив суд апеляційної інстанції скасувати постанову Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 13.02.2015 року та винести нове рішення, в якому позивачу відмовити повністю.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначив, що рішення суду є необґрунтованим та необ'єктивним.

Згідно з ч. 1 ст. 41 КАС України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

У відповідності до ч. 1 ст. 195 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши в межах апеляційної скарги рішення суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 є учасником ліквідації наслідків аварії на ЧАЄС І категорії та інвалідом 2 групи по захворюванню пов'язаному з ліквідацією наслідків аварії. Вказана група інвалідності позивачу була встановлена 29.04.2008 року.

05.12.2014 року позивач звернувся до Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Лубенської міської ради Полтавської області про перерахунок щорічної допомоги на оздоровлення.

16.12.2014 року згідно листа Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Лубенської міської ради Полтавської області позивачу було відмовлено у перерахунку щорічної допомоги на оздоровлення у зв'язку з тим, що виплата щорічної допомоги на оздоровлення за 2014 рік було проведено згідно Постанови КМУ від 12.07.2005 року № 562.

Не погодившись із вищезазначеною відмовою відповідача, позивач для захисту своїх прав звернувся до суду з адміністративним позовом.

Приймаючи рішення про часткове задоволення позову, суд першої інстанції виходив з того, що здійснюючи нарахування та виплату позивачу у 2014 році щорічної допомоги на оздоровлення у розмірі меншому ніж це передбачено ч. 4 ст. 48 Закону України № 796, відповідачі діяли неправомірно.

Таким чином суд першої інстанції дійшов висновку про необхідність захисту прав позивача та у частковому задоволенні адміністративного позову.

Колегія суддів частково погоджується з даним висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали в наслідок Чорнобильської катастрофи" від 28.02.1991 р. № 796- ХІІ особам, які стали інвалідами внаслідок Чорнобильської катастрофи, передбачено компенсацію за шкоду, заподіяну здоров'ю. Зокрема інвалідам ІІ групи виплачується одноразова щорічна допомога на оздоровлення в розмірі 5 мінімальних заробітних плат. Розмір мінімальної заробітної плати визначається на момент виплати.

Колегія суддів зазначає, що у Рішенні №3-рп від 25.01.2012 року Конституційний суд України зазначив, що надання Верховною Радою України права Кабінету Міністрів України встановлювати у випадках, передбачених законом, порядок та розміри соціальних виплат та допомоги, які фінансуються за рахунок коштів Державного бюджету України, пов'язується з його функціями, визначеними в пунктах 2, 3 статті 116 Конституції України.

Отже, Кабінет Міністрів України регулює порядок та розміри соціальних виплат та допомоги, які фінансуються за рахунок коштів Державного бюджету України, відповідно до Конституції та законів України.

Таким чином, в аспекті конституційного подання положення частини 2 статті 96, пунктів 2, 3, 6 статті 116 Конституції України, повноваження Кабінету Міністрів України щодо розробки проекту закону про Державний бюджет України та забезпечення виконання відповідного закону пов'язані з його функціями, в тому числі щодо реалізації політики у сфері соціального захисту та в інших сферах. Кабінет Міністрів України регулює порядок та розміри соціальних виплат та допомоги, які фінансуються за рахунок коштів Державного бюджету України, відповідно до Конституції та законів України.

За змістом статті 63 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» виплати, передбачені статтею 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", фінансуються за рахунок коштів Державного бюджету України.

Таким чином, виключно Законом про Державний бюджет України визначаються будь-які видатки держави на загальносуспільні потреби, розмір і цільове спрямування цих видатків, що кореспондується з положеннями ст.95 Конституції України.

Колегія суддів зазначає, що положеннями Закону України «Про Державний бюджет України на 2014 рік» на момент виплати позивачеві одноразової допомоги на оздоровлення не було передбачено інших умов для реалізації положень Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» ніж ті, які визначені останнім. Зміни, зокрема, до ст.48 Закону в частині визначення розмірів виплат одноразової допомоги на оздоровлення особам не вносилися, не делеговано права на встановлення розмірів таких виплат і Кабінету Міністрів України.

Отже, застосування відповідачем (на момент виплати позивачеві щорічної допомоги на оздоровлення) у 2014 році положень постанови Кабінету Міністрів України від 12 липня 2005 року №562 при нарахуванні одноразової допомоги на оздоровлення суперечить положенням Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» і Закону України «Про Державний бюджет України на 2014 рік» та не може бути віднесено до реалізації права Кабінету Міністрів України на встановлення розмірів соціальних виплат та допомог, які фінансуються за рахунок коштів Державного бюджету України, як таке, що передбачено законом.

На підставі викладеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що, враховуючи, що станом на час виникнення спірних правовідносин дія ст.48 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» не призупинялась та жодним нормативно-правовим актом не було встановлено інших розмірів виплат одноразової допомоги на оздоровлення, ніж ті, що визначені ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а тому нарахування та виплата одноразової допомоги на оздоровлення за 2014 рік повинна була здійснюватися у відповідності до ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо задоволення позову та зазначає, що доводи апеляційних скарг не впливають на правомірність висновків суду. Підстави для скасування рішення суду першої інстанції відсутні.

Відповідно до ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим.

Колегія суддів вважає, що постанова Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 13.02.2015 року по справі № 539/29/15-а відповідає вимогам ст. 159 КАС України, а тому відсутні підстави для її скасування та задоволення апеляційних вимог апелянта - Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Лубенської міської ради Полтавської області.

Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. 41, 160, 167, 195, 196, 198, 200, п. 1 ч. 1 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Лубенської міської ради Полтавської області залишити без задоволення.

Постанову Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 13.02.2015р. по справі № 539/29/15-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Зеленський В.В.Судді П’янова Я.В. Чалий І.С. Повний текст ухвали виготовлений 25.05.2015 р.