Ухвала суду № 44344342, 25.05.2015, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 травня 2015 р.Справа № 820/2744/15Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Бенедик А.П.

Суддів: Філатова Ю.М. , Калиновського В.А.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Чернігівської митниці Державної фіскальної служби на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 07.04.2015р. по справі №820/2744/15

за позовом Приватного підприємства "Альватрейдінг"

до Чернігівської митниці Державної фіскальної служби

про скасування рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Приватне підприємство "Альватрейдінг", звернувся до суду із адміністративним позовом до Чернігівської митниці Державної фіскальної служби, в якому просив:

- скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №102000010/2015/000056/2 від 13.03.2015 року;

- скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №102110000/2015/00065.

В обґрунтування позовних вимог вказує, що приймаючи оскаржувані картку відмови в прийнятті митної декларації та рішення про коригування митної вартості товарів, відповідач дійшов до неправомірного висновку про порушення позивачем вимог діючого законодавства. Зазначив, що при митному оформленні товарів, які ввозились на територію України, позивач самостійно визначив їх митну вартість за основним методом - ціною договору (контракту), заявив цей показник в митній декларації до якої додав документи, що її підтверджують згідно з переліком, визначеним Митним кодексом України (далі - МК України). Враховуючи, що жодних розбіжностей, ознак підробки або відсутності обов'язкових відомостей в даних до митного оформлення документах відповідачем встановлено не було, то приймаючи спірні картку відмови в прийнятті митної декларації та рішення про коригування митної вартості товарів, контролюючий орган діяв з порушенням вимог діючого законодавства.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 07.04.2015 року адміністративний позов було задоволено.

Скасовано рішення відповідача про коригування митної вартості товарів №102000010/2015/000056/2 від 13 березня 2015 року.

Скасовано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №102110000/2015/00065.

Відповідач, не погодившись із судовим рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 07.04.2015 року та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги, відповідач посилається на прийняття оскаржуваної постанови з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Вказує, що підставою для прийняття оскаржуваних рішень, слугував встановлений митним органом, за наслідками проведеного контролю заявленої позивачем митної вартості товару, факт невідповідність обраного декларантом методу визначення митної вартості товару встановленим умовам, в зв'язку з виявленими і непідтвердженими розбіжностями в документах, через те, що використані декларантом відомості не підтверджують в повному обсязі числові значення складової митної вартості. На підставі наведеного, контролюючим органом правомірно винесено оскаржувані рішення про коригування митної вартості та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення.

Позивач надав письмове заперечення на апеляційну скаргу, в якому, посилаючись на обґрунтованість та об'єктивність рішення суду, просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Представники сторін про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином.

Колегія суддів на підставі п.2 ч. 1 ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними в справі матеріалами.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що ПП "Альватрейдінг" пройшло передбачену законодавством процедуру державної реєстрації.

З матеріалів справи вбачається, що 22.09.2014 року між ПП "Альватрейдінг" та CHANGXING KINGKE IMPORTgEXPORT CO., LTD укладено Контракт №ALK22/09/14.

Відповідно до статті 1 Контракту, CHANGXING KINGKE IMPORTgEXPORT CO., LTD взяло на себе зобов'язання поставити ПП "Альватрейдінг" товари в асортименті, а ПП "Альватрейдінг" зобов'язалося оплатити товар згідно з умовами даного Контракту.

Умови поставки для кожної партії товару визначаються і узгоджуються Сторонами в рахунку-фактурі (ст. 3 Контракту № АLK 22/09/14 від 22.09.2014 року).

Згідно встановлених інвойсом №АLK 200321 від 30.12.2014 року умов, поставка товару на виконання умов контракту здійснюється за базисом поставки СFR Одеса (вартість і фрахт) "Інкотермс 2010", а саме, продавець бере на себе зобов'язання сплатити витрати і фрахт, необхідні для доставки товару в зазначений порт призначення.

У відповідності до інвойсу та зазначеного у ньому пакувального листа, партія товару, яка підлягає поставці має наступний асортимент, кількість, ціну та вартість товару: рама у кількості 3144 одиниць, вагою 12906,90 кг., вагою брутто 14183,00 кг, ціною 5,03 долар США, вартістю 15814,32 долар США; вилка у кількості 2218 одиниць, вагою 2380,30 кг., вагою брутто 2725,60 кг, ціною 0,85 долар США, вартістю 2820,30 долар США; тросик гальма у кількості 6720 одиниць, вагою 1641,30кг., вагою брутто 1803,60 кг, ціною 0,27 долар США, вартістю 1814,40 долар США; сідло у кількості 4130 одиниць, вагою 2033,80 кг., вагою брутто 2235,00 кг, ціною 0,59 долар США, вартістю 2436,70 долар США; шатун у кількості 3570 одиниць, вагою 3353,30 кг., вагою брутто 3685,00 кг, ціною 1,05 долар США, вартістю 3748,50 долар США; ручки керма у кількості 14250 одиниць, вагою 2778,40 кг., вагою брутто 3053,00 кг, ціною 0,25 долар США, вартістю 3562,50 долар США. Тобто загальні показники склали: товар у кількості 35132 одиниць, вагою 25194,00 кг., вагою брутто 27685,20 кг., вартістю 30196,72 долар США.

Згідно з додатковою угодою №4 від 06.01.2015 року, вантажовідправником по Контракту виступає Champion bicycle sndustrial Co., LTD.

Матеріали справи свідчать, що визначений інвойсом товар було передано вантажовідправником перевізнику BEST SHIPPING COMPANY LIMITED, що підтверджується коносаментом ВSG15010121А від 07.01.2015 року, яким визначено, що товар вагою брутто 27685,20 кг. прибуде у місце призначення (Одеса, Україна) контейнерами TCNU8139256 та TRLU6703707.

Кількість та вартість товару підтверджується також видатковою накладною № АLK 200313/01 від 28.12.2014 року, яка визначає, що на виконання умов Контракту контейнерами TCNU8139256, TRLU6703707 буде здійснено поставку запчастин для велосипедів у кількості 35132 одиниць, загальною вартістю 30196,72 доларів США.

До порту призначення придбаний позивачем товар прибув у березні 2015 року.

У порту призначення (м.Одеса) товар отримано Товариством з обмеженою відповідальністю "Голден груп ЛТД", який відповідно до умов укладеного із позивачем Договору від 19.11.2014 року № 19/11-172 на транспортно-експедиторське обслуговування, надає транспортно-експедиторські послуги щодо перевезення експортно-імпортних вантажів по території України, та передано перевізнику Приватному підприємству "Альфа-профі" для доправлення його для митного оформлення (випуску) товарів до Чернігівської митниці.

13.03.2015 року Приватне підприємство "Національні традиції", яке відповідно до умов Договору №11/11-14 про надання послуг по декларуванню товарів, взяло на себе зобов'язання надати позивачу послуги по декларуванню товарів, майна, транспортних засобів та інших предметів, звернулося до Чернігівської митниці ДФС для митного оформлення (випуску) товарів, які було поставлено згідно Контракту №АЬК22/09/14 від 22.09.2014 року.

На підтвердження заявленої митної вартості товарів декларантом подано: контракт №АLK 22/09/14 від 22.09.2014 року; додаткову угоду №4 до контракту № АLK 22/09/14 від 22.09.2014 року від 06.01.2015 року; додаткову угоду №5 до контракту № АLK 22/09/14 від 22.09.2014 року від 08.01.2015 року; міжнародну товарно-транспортну накладну №3161 від 12.03.2015 року; міжнародну товарно-транспортну накладну №3161/1 від 12.03.2015 року; коносамент BSG15010122А від 07.01.2015 року; калькуляцію №АLK200313/2 від 20.01.2015 року; інвойс № АLK 200313 від 30.12.2014 року; пакувальний лист до інвойсу № АLK 200313 від 30.12.2014 року; акт про зважування вантажів №б/н від 26.02.2015 року; акт про зважування вантажів №б/н від 26.02.2014 року; видаткова накладна № АLK 200313/01 від 28.12.2014 року; відвантажувальна специфікація № АLK 200313/01 від 08.01.2015 року; звіт про оцінку майна №04-04/03/28 від 13.03.2015 року; лист №29.01/11 від 29.01.2015 року; лист №29.01/12 від 29.01.2015 року; лист №21.01/3 від 21.01.2015 року; лист №3.12/11 від 03.12.2014 року; Лист № АLK 0126/200313 від 19.01.2015 року; Лист № АLK 0128/200313 від 19.01.2015 року; Лист № АLK 0131/200313 від 19.01.2015 року; Прайс-лист № АLK 483 від 26.12.2014 року.

Митна вартість товарів заявлена позивачем за основним методом, тобто за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції).

За результатами проведеної перевірки митний дійшов висновку про відмову у прийнятті митної декларації, про що складено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №102110000/2015/00065.

Також митним органом прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №102000010/2015/000056/2 від 13.03.2015 року.

Позивач, не погодившись із зазначеними рішенням та карткою відмови, звернувся до суду із даним позовом.

Як вбачається із змісту оскаржуваних рішень, фактичною підставою для коригування митної вартості товарів слугував встановлений митним органом, за наслідками проведеного контролю заявленої позивачем митної вартості товару, факт невідповідність обраного декларантом методу визначення митної вартості товару встановленим умовам, в зв'язку з виявленими і непідтвердженими розбіжностями в документах, через те, що використані декларантом відомості не підтверджують в повному обсязі числові значення складової митної вартості.

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої виходив з того, що позивачем під митного оформлення було надано всі необхідні документи, які передбачені ст. 53 МК України, що підтверджують митну вартість придбаного товару, та як наслідок, обґрунтовано визначено його митну вартість за ціною договору (контракту).

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, враховуючи наступне.

Відносини, з приводу митного контролю та митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що переміщуються через митний кордон України, справлянням митних платежів, регулюються положеннями Митного кодексу України, а також положеннями Податкового кодексу України та інших законів України з питань оподаткування.

Відповідно до ст. 246 МК України, метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.

В силу приписів ст. 318 МК України, митний контроль передбачає виконання митними органами мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.

Відповідно до ст. 248 МК України, митне оформлення розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення.

Декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення, зокрема: код товару згідно з УКТ ЗЕД; фактурна вартість товарів; митна вартість товарів та метод її визначення; суми митних платежів; спосіб забезпечення сплати митних платежів (у разі застосування заходів гарантування їх сплати) (стаття 257 МК України).

В свою чергу, відповідно до положень ст. 49 МК України передбачено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно із ст. 51 МК України, митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом. При цьому, декларант зобов'язаний: заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації (стаття 52 МК України).

Згідно із вимогами ч.ч. 4,5 ст. 58 МК України визначено, що митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті. При цьому, ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця.

У відповідності до положень ст. 53 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, зокрема, є: декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; рахунок-фактура інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі - продажу); якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

З аналізу положень ч. 1 та 2 ст. 53 МК України вбачається, що законодавцем передбачено вичерпний перелік документів, що подається декларантом митному органу для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення.

Крім того, у відповідності до вимог ч. 5 ст. 53 МК України, забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

В свою чергу, згідно із ч. 3 ст. 53 МК України передбачено, що в разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7)копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Відповідно до ст. 54 МК України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

Колегія суддів зазначає, що відповідно до вимог ст. 57 МК України, визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за основним методом (тобто за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції)) та другорядними: за ціною договору щодо ідентичних товарів; за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; на основі віднімання вартості; на основі додавання вартості (обчислена вартість); за резервним. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Відповідно до ст. 58 МК України передбачено, що метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів. Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні. У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи.

Згідно із положеннями ч.ч. 4-6 ст. 54 МК України, митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов'язаний, зокрема, здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості, а також у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості.

Митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Виходячи із системного аналізу вищезазначених правових норм, колегія суддів дійшла висновку, що при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості митний орган зобов'язаний перевірити складові числового значення митної вартості,правильність розрахунку, здійсненого декларантом, упевнитись в достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом, а також відсутності обмежень для визначення митної вартості за ціною договору, наведених у ст. 58 МК України.

Єдиними підставами, які надають контролюючому органу право відійти від встановлених обмежень, які пов'язані із перевіркою основного переліку документів що підтверджують митну вартість товарів, та витребувати від декларанта додаткові документи, є лише наявність передбачених законодавцем обставин, а саме, у випадку якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, адже такі вади не дозволяють митному органу законно здійснити визначений законом мінімум митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи для розмитнення задекларованого товару.

Окрім того, відповідно до положень п. 3.16, 3.17 Загального додатку до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур встановлено стандартне правило, що на підтвердження декларації на товари митна служба вимагає тільки ті документи, які є необхідними для проведення контролю за даною операцією та забезпечення виконання усіх вимог щодо застосування митного законодавства. У випадках, коли окремі підтверджуючі документи не можуть бути представлені разом з декларацією на товари з причин, які визнані митною службою обґрунтованими, вона дозволяє подачу таких документів протягом визначеного періоду часу.

Колегія суддів зазначає, що відповідач, будучі суб'єктом владних повноважень та заперечуючи проти заявленого позову, не надав суду жодних належних та допустимих доказів на підтвердження тієї обставини, що позивачем у декларації митної вартості було зазначено не всі складові числового значення митної вартості, неправильно здійснено розрахунок, внесено недостовірні або неточні відомості, або у наданих документах містяться розбіжності, ознаки підробки або не всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості задекларованих товарів.

Як встановлено під час розгляду справи, згідно інвойсу товар поставлявся за базисом поставки СFR Одеса (вартість і фрахт) "Інкотермс 2010", який передбачає, що у фактурну вартість товару вже включені витрати, які впливають на митну вартість товару, а саме перевезення товару до порту призначення (фрахт). Вказана обставина підтверджується листом CHANGXING KINGKE IMPORTgEXPORT CO., LTD №ALK0126/200313 від 20.01.2015 року в якому чітко визначається, що вартість морського перевезення включена до ціни товару, вказаної у інвойсі. Крім того, про включення до ціни товару вартості фрахту свідчить і калькуляція, надана CHANGXING KINGKE IMPORTgEXPORT CO., LTD 20.01.2015 року за №ALK 200313/2.

Умови поставки за базисом СFR (вартість і фрахт) "Інкотермс 2010" не передбачають обов'язку страхування товару, CHANGXING KINGKE IMPORTgEXPORT CO. LTD як постачальником не здійснювалося морське страхування товару від ризику загибелі або пошкодження під час перевезення, що підтверджується повідомленням CHANGXING KINGKE IMPORTgEXPORT CO., LTD №АLK0128/200313 від 21.01.2015 року, яким Приватне підприємство "Альватрейдінг" було повідомлено, що у відношенні до товарів, відвантажених за інвойсом №ALK 200313 від 30.12.2015 року, в контейнерах TCNU8139256, TRLU6703707 страхування вантажу не здійснювалося.

Враховуючи вказані обставини, колегія суддів дійшла висновку, що для цілей визначення митної вартості товару, поставленого відповідно до умов Контракту за інвойсом № ALK 200313 від 30.12.2014 року, складові митної вартості товару, як витрати на транспортування, навантаження/вивантаження та страхування не потребують додаткового підтвердження та коригування.

Таким чином, посилання митного органу на вказані обставини, як на підставу правомірності прийняття оскаржуваного рішення та картки відмови, колегія суддів вважає необґрунтованими.

Доводи апеляційної скарги щодо відсутності у наданому звіті про оцінку майна №04-04/03/28 від 18.03.2015 року інформації про ціноутворення ідентичних, подібних (аналогічних) товарів, що імпортуються на митну територію України, колегія суддів вважає необґрунтованими, виходячи з наступного.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 3 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" оцінка майна, майнових прав, це процес визначення їх вартості на дату оцінки за процедурою, встановленою нормативно-правовими актами, зазначеними в статті 9 цього Закону і є результатом практичної діяльності суб'єкта оціночної діяльності.

Звіт про оцінку майна є документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання відповідно до договору (ч. 1 ст. 12 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні").

Враховуючи викладене, колегія суддів зазначає, що висновок експерта по своїй суті є лише результатом практичної діяльності фахівця-оцінювача щодо визначення вартості об'єкта оцінювання, з в зв'язку з чим він не може містити інформацію про ціноутворення, адже вказані дії знаходяться поза межами професійної діяльності фахівця оцінювача.

Інші зауваження, на які посилається митний орган під час винесення оскаржуваного рішення, не можуть слугувати підставою для відмови у визначенні митної вартості товарів за ціною договору (контракту оскільки не впливають на формування митної вартості товару.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку про недоведеність відповідачем під час судового розгляду наявності підстав, які б унеможливили застосування методу визначення митної вартості товарів, який був визначений декларантом, а саме зі ціною договору.

Враховуючи вищенаведені обставини, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо неправомірності відмови митного органу у визнанні задекларованої позивачем за основним методом митної вартості товару та визначенні митної вартості за резервним методом, та як наслідок обґрунтованості заявлених позовних вимог в частині скасування оскаржуваних карток відмови в прийнятті митної декларації та рішень про коригування митної вартості товарів.

Відповідно до ч.1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.

Колегія суддів зазначає, що позивач, надавши письмові докази, що були предметом дослідження при митному оформленні та при розгляді справи судом першої інстанції, виконав вимоги ч.1 ст. 71 КАС України.

Натомість, відповідач, заперечуючи проти позову, в порушення вимог ч.2 ст. 71 КАС України, не надав жодних належних і допустимих доказів на підтвердження законності та обґрунтованості прийнятого рішення про коригування митної вартості товарів та картки відмови в прийнятті митної декларації, що є предметом оскарження позивачем.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим.

Колегія суддів вважає, що постанова Харківського окружного адміністративного суду від 07.04.2015р. по справі №820/2744/15 відповідає вимогам ст. 159 КАС України, а тому відсутні підстави для її скасування та задоволення апеляційних вимог апелянта, відповідача у справі.

Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 197, 198, 200, п. 1 ч. 1 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Чернігівської митниці Державної фіскальної служби залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 07.04.2015р. по справі №820/2744/15 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя (підпис)Бенедик А.П.Судді(підпис) (підпис) Філатов Ю.М. Калиновський В.А.