Постанова № 44344330, 21.05.2015, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 травня 2015 р. Справа № 818/1792/14Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Зеленського В.В.

Суддів: П'янової Я.В. , Чалого І.С.

за участю секретаря судового засідання Городової А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 24.07.2014р. по справі №818/1792/14

за позовом Державної фінансової інспекції в Сумській області

до Краснопільського дочірнього агролісогосподарського підприємства "Краснопільський агролісгосп" третя особа ОСОБА_1

про зобов'язання вчинити дії,

ВСТАНОВИЛА:

Державна фінансова інспекція в Сумській області (далі по тексту - позивач) звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовом до Краснопільського дочірнього агролісогосподарського підприємства "Краснопільський агролісгосп" (далі по тексту - відповідач), в якому просив суд: зобов'язати відповідача виконати частково лист - вимогу від 09.09.2013 №18-05-14-14/6418, а саме:

пункт 5 щодо відшкодування зайво виплачених коштів ОСОБА_1 в сумі 6532,58 грн. шляхом надання ним заяви або шляхом стягнення з нього коштів в сумі 6532,58 грн.;

- провести перерахунок та відповідні взаємозвірки щодо сум внесків до Фонду та повернути зайво сплачені кошти в сумі 2436,65 грн. (зарахувати в рахунок майбутніх платежів);

- в іншому випадку стягнути з осіб, винних у зайвій виплаті коштів, шкоду в сумі 8969,23 грн. у порядку та розмірі, встановленому ст.ст. 130-136 Кодексу законів про працю України;

пункт 7 - відображення по бухгалтерському обліку заборгованість перед бюджетом та перерахувати до Сумського обласного бюджету коштів у вигляді частини чистого прибутку за 2012 рік в сумі 900,00 грн.

Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 24.07.2014 року адміністративний позов задоволено в повному обсязі.

Зобов'язано відповідача (код ЄДРПОУ 14027155) виконати пункти 5 та 7 вимоги від 09.09.2013 р. № 18-05-14-14/6418, а саме:

пункт 5 в якому зазначено:

- відшкодувати зайво виплачені кошти ОСОБА_1 в сумі 6532,58 грн. шляхом надання ним заяви або шляхом стягнення з нього коштів в сумі 6532,58 грн.;

- провести перерахунок та відповідні взаємозвірки щодо сум внесків до Фонду та повернути зайво сплачені кошти в сумі 2436,65 грн. (зарахувати в рахунок майбутніх платежів);

- в іншому випадку стягнути з осіб, винних у зайвій виплаті коштів, шкоду в сумі 8969,23 грн. у порядку та розмірі, встановленому ст.ст. 130-136 Кодексу законів про працю України;

пункт 7 в якому зазначено:

- відобразити по бухгалтерському обліку заборгованості перед бюджетом та перерахувати до Сумського обласного бюджету коштів у вигляді частини чистого прибутку за 2012 рік в сумі 900,00 грн.

ОСОБА_1 (далі по тексту - ОСОБА_1.), не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати постанову Сумського окружного адміністративного суду від 24.07.2014 року по справі №818/1792/14 та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні адміністративного позову.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги посилається на невірне застосування норм матеріального права, необґрунтованість судового рішення, а також помилковість висновків, які не узгоджуються з обставинами справи.

Відповідно до ч. 6 ст. 12 та ч. 1 ст. 41 Кодексу адміністративного судочинства України фіксування судового засідання 21.05.2015 року за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснювалось.

У відповідності до ч. 1 ст. 195 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши в межах апеляційної скарги рішення суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що позивачем , відповідно до п. 1.2.5.2 Плану контрольно-ревізійної роботи Державної фінансової інспекції в Сумській області на II квартал 2013 року, проведено ревізію фінансово-господарської діяльності Краснопільського дочірнього агролісогосподарського підприємства «Краснопільський агролісгосп» за період з 01.06.2009 року по 31.05.2013 року, в ході якої встановлено ряд порушень та недоліків фінансової дисципліни, що викладені в акті ревізії від 23.08.2013 року № 05-08/23.

За наслідками вищевказаної ревізії позивачем було направлено відповідачу вимогу про усунення виявлених ревізією порушень чинного законодавства від 09.09.2013 року № 18-05-14-14/6418

Пунктом 5 вищевказаної вимоги зазначено, що ревізією правильності нарахування заробітної плати встановлено, що в порушення ч. 3 ст. 97 Кодексу законів про працю України, ст. 15 Закону України «Про оплату праці» від 24.03.1995 р. № 108/95- ВР, директору підприємства ОСОБА_1 нараховано та виплачено надбавки за інтенсивність роботи в 2011-2012 роках, всупереч умовам контракту при збитковій діяльності агролісгоспу за окремі звітні періоди, що призвело до зайвих нарахувань заробітної плати з нарахуваннями до ЄСВ в загальній сумі 7839,53 грн. та як наслідок зайвої виплати грошової компенсації за невикористані дні відпустки за період з 17.09.2010 року по 19.03.2013 року та нарахувань до ЄСВ на суму 1129,70 грн., в зв'язку із чим:

- відшкодувати зайво виплачені кошти ОСОБА_1 в сумі 6532,58 грн. шляхом надання ним заяви або шляхом стягнення з нього коштів в сумі 6532,58 грн.;

- провести перерахунок та відповідні взаємозвірки щодо сум внесків до Фонду та повернути зайво сплачені кошти в сумі 2436,65 грн. (зарахувати в рахунок майбутніх платежів);

- в іншому випадку стягнути з осіб, винних у зайвій виплаті коштів, шкоду в сумі 8969,23 грн. у порядку та розмірі встановленому ст.ст. 130-136 Кодексу законів про працю України.

В пункті 7 вказаної вимоги зазначено, що ревізією встановлено, що Сумським обласним бюджетом в 2012 році недоотримано коштів у вигляді частини чистого прибутку, що відраховується Краснопільським агролісгоспом, на загальну суму 900,00 грн., внаслідок виявлених в ході ревізії порушень, що вплинули на розмір прибутку, що є порушенням п. 2 Порядку відрахування до обласного бюджету частини чистого прибутку (доходу) підприємствами, що засновані на майні спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Сумської області, затвердженого рішенням сесії Сумської обласної ради шостого скликання від 27.07.2012 р., чим нанесено матеріальної (шкоди) збитків Сумському обласному бюджету на вищезазначену суму, у зв'язку із чим:

- відобразити по бухгалтерському обліку заборгованість перед бюджетом та перерахувати до Сумського обласного бюджету коштів у вигляді частини чистого прибутку за 2012 рік в сумі 900,00 грн.

Пункти 5 та 7 вимоги від 09.09.2013 року № 18-05-14-14/6418 були оскаржені відповідачем до суду.

Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 10 січня 2014 року по справі №818/8172/13-a було відмовлено відповідачу в задоволенні позовних вимог щодо визнання протиправними та скасування пунктів 5 та 7 вимоги від 09.09.2013 року № 18-05-14-14/6418 .

Вказана постанова Сумського окружного адміністративного суду була залишена без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 11 березня 2014 року.

Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог суд першої інстанції виходив з того, що правомірність пунктів 5 та 7 вимоги від 09.09.2013 р. № 18-05-14-14/6418 було встановлено постановою Сумського окружного адміністративного суду від 10 січня 2014 року, яка набрала законної сили, а тому вказані пункти підлягають виконанню.

Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції на підставі такого.

Згідно з Положенням про Державну фінансову інспекцію України, затвердженим Указом Президента України від 23 квітня 2011 № 499/2011, (далі по тексту - Положення) Державна фінансова інспекція України (Держфінінспекція України) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів України, входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики у сфері державного фінансового контролю.

Держфінінспекція України відповідно до покладених на неї завдань вживає в установленому порядку заходів до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства та притягнення до відповідальність винних осіб, а саме: вимагає від керівників та інших підконтрольних установ усунення виявлених порушень законодавства; звертається до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів (підпункт 4 пункту 4 Положення).

Відповідно до пункту 6 Положення Держфінінспекція України для виконання покладених на неї завдань має право в установленому порядку, зокрема, пред'являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов'язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства; при виявленні збитків, завданих державі чи об'єкту контролю, визначати їх розмір згідно з методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України.

Також, Положенням установлено, що у разі, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів Держфінінспекція України має право звернутися до суду в інтересах держави.

Колегія суддів зазначає, що зазначені норми кореспондуються з положеннями пункту 7 статті 10 Закону України від 26 січня 1993 року № 2939-ХІІ «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні», згідно з якими державній контрольно-ревізійній службі надано право пред'являти керівникам та іншим службовим особам підконтрольних установ, що ревізуються, вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства, вилучати в судовому порядку до бюджету виявлені ревізіями приховані і занижені валютні та інші платежі, ставити перед відповідними органами питання про припинення бюджетного фінансування і кредитування, якщо отримані підприємствами, установами та організаціями кошти і позички використовуються з порушенням чинного законодавства.

З аналізу зазначених вище норм колегія суддів приходить до висновку, що органу державного фінансового контролю надано можливість здійснювати контроль за використанням коштів державного і місцевого бюджету та у разі виявлення порушень законодавства пред'являти обов'язкові до виконання вимоги щодо усунення таких правопорушень.

При виявленні збитків, завданих державі чи об'єкту контролю, орган державного фінансового контролю має право визначати їх розмір згідно з методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України, та звертатися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів.

Вимога органу державного фінансового контролю спрямована на корегування роботи підконтрольної організації та приведення її у відповідність із вимогами законодавства і у цій частині вона є обов'язковою до виконання. Що стосується відшкодування виявлених збитків, завданих державі чи об'єкту контролю, то про їх наявність може бути зазначено у вимозі, але вони не можуть бути примусово стягнуті шляхом вимоги.

Такі збитки мають відшкодовуватися у добровільному порядку або шляхом звернення до суду з відповідним позовом.

З огляду на зазначене, в органу державного фінансового контролю наявне право заявляти вимогу про усунення порушень, виявлених у ході перевірки підконтрольних установ, яка обов'язкова до виконання лише в частині усунення допущених порушень законодавства і за допомогою якої неможливо примусово стягнути виявлені в ході перевірки збитки.

В порядку адміністративного судочинства може бути оскаржене лише таке рішення, яке породжує безпосередньо права чи обов'язки для відповідача.

З матеріалів справи колегією суддів встановлено, що позивачем пред'явлена вимога виконати лист вимогу від 09.09.2013 року за №18-05-14-14/6418, пункти 5, 7якої вказують на виявлені збитки, їхній розмір та їх стягнення.

З огляду на те, що збитки стягуються у судовому порядку за відповідним позовом органу державного фінансового контролю, колегія суддів вважає, що вони не можуть бути стягнуті за адміністративним позовом про зобов'язання вчинити певні дії.

Аналогічна правова позиція щодо застосування зазначених норм матеріального права висловлена колегією суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у постановах від 15 квітня 2014 року (справи №№ 21-40а14, 21-63а14), 13 травня 2014 року (справа № 21-89а14,) 20 травня 2014 року (справа № 21-93а14) та від 28 жовтня 2014 року (справа № 21-462а14).

Щодо вимоги апеляційної скарги про визнання протиправним та скасування акту ревізії фінансово - господарської діяльності від 23.08.2013 року, колегія суддів вважає її такою, що не підлягає задоволенню, оскільки зазначена вимога не була предметом позовних вимог по даній справі.

Відповідно до п.4 ч.1 ст.202 КАС України підставою для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Таким чином, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції, приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, дійшов до хибних висновків, а тому постанова Сумського окружного адміністративного суду від 24.07.2014 року по справі №818/1792/14 підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про відмову у задоволенні позову.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п. 3 ст. 198, п. 4 ч.1 ст. 202, 205, 207, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Постанову Сумського окружного адміністративного суду від 24.07.2014р. по справі №818/1792/14 скасувати.

Прийняти нову постанову, якою у задоволенні позову Державної фінансової інспекції в Сумській області до Краснопільського дочірнього агролісогосподарського підприємства "Краснопільський агролісгосп" третя особа ОСОБА_1 про зобов'язання вчинити дії - відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання постанови у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Зеленський В.В.Судді П’янова Я.В. Чалий І.С. Повний текст постанови виготовлений 25.05.2015 р.