Ухвала суду № 44344303, 19.05.2015, Харківський апеляційний адміністративний суд

УКРАЇНА

Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 травня 2015 р.Справа № 816/511/15-а

Головуючий 1 інстанції: Гіглава О.В.

Доповідач: Водолажська Н.С.

Колегія суддів у складі:

Головуючий суддя Водолажська Н.С.,

Суддя Калиновський В.А., Суддя Філатов Ю.М.

при секретарі Тітова А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 16.04.2015р. по справі № 816/511/15-а

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Кременчукнафтопродукт Груп»

до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області

про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, ТОВ «Кременчукнафтопродукт Груп», звернулось до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій просив визнати нечинним та скасувати податкове повідомлення-рішення Кременчуцької ОДПІ Головного управління Міндоходів у Полтавській області № 0005752202/2240 від 06.11.14 р. про збільшення грошового зобов'язання по ПДВ в сумі 537548,0 грн. та застосування штрафних санкцій в розмірі 268774,0 грн.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 16.04.15 р. по справі № 816/511/15-а позов був задоволений в повному обсязі.

Відповідач не погодився з судовим рішенням і подав апеляційну скаргу, де просить скасувати постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 16.04.15 р. по справі № 816/511/15-а та прийняти нову постанову про відмову у задоволенні позову, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального законодавства з мотивів, наведених в апеляційній скарзі.

Позивач подав письмові заперечення на апеляційну скаргу, де наполягає на законності судового рішення, просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши постанову суду, дослідивши доводи апеляційної скарги та заперечення на неї, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції було встановлено, що підставою для прийняття оскарженого податкового повідомлення-рішення є акт № 2444/16-03-22-02-12/37074083 від 17.10.14 р. (т. 1 а.с. 15-32) документальної позапланової виїзної перевірки підприємства позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ТОВ «Антарес» (код 31037491) за липень 2014 р. та ТОВ «Ріаліз Оіл» (код 36440286) за листопад 2012 р., в якому зафіксовані порушення платником податків вимог п. 201.1, п. 201.6 ст. 201, п. 198.1, п. 198.3, п. 198.6 ст.198 ПК України, які призвели до заниження зобов'язань по ПДВ за липень 2014 р. в сумі 537548,0 грн.

В результаті оскарження податкового повідомлення-рішення № 0005752202/2240 від 06.11.14 р. в адміністративному порядку до ГУ Міндоходів у Полтавській області та ДФС України скарги ТОВ «Кременчукнафтопродукт Груп» були залишені без задоволення, а податкове повідомлення-рішення ? без змін (т. 1 а.с. 40-47).

Виявлені порушення податкового законодавства відповідач пов'язує з безпідставністю формування позивачем податкового кредиту по операціям з ТОВ «Антарес» та ТОВ «Ріаліз Оіл», оскільки за наявною у перевіряючих інформацією, отриманою від ДПІ Бабушкінського району м. Дніпропетровська, ТОВ «Антарес» за податковою адресою відсутнє, за липень 2014 р. не декларувало податкових зобов'язань по ПДВ, за відомостями форми 1-ДФ у штаті даного підприємства у 3 кварталі 2014 р. працювало лише 2 особи, а за підприємством-перевізником ТОВ «Торговий Дім Кременчукнафтопродуктсервіс» зареєстрований лише 1 автомобіль з тих, що зазначені у ТТН, а в ТТН на подальшу реалізацію вказані інші сертифікати якості, ніж ті, що надавалися на перевірку, що свідчить про відсутність факту реального вчинення господарських операцій з даним контрагентом у липні 2014 р.

Задовольняючи позов в цій частині, суд першої інстанції процитував зміст п. 198.3 ст. 198, п. 201.8 ст. 201, п. 184.1 ст. 184 ПК України і вказав на те, що з аналізу даних норм ним зроблений висновок про те, що для отримання права на формування податкового кредиту із сум ПДВ, сплачених в ціні придбаного товару (робіт, послуг) платник ПДВ повинен мати податкові накладні, видані на реально отриманий товар (роботи, послуги), призначений для використання у власній господарській діяльності, отриманих від належним чином зареєстрованим платником податку.

Судом першої інстанції були досліджені укладені позивачем (покупець) з ТОВ «Антарес» (постачальник) договори поставки нафтопродуктів № ДГ-0507-1 від 05.07.14 р., № ДГ-0907-2 від 09.07.14 р., № ДГ-1207-1 від 12.07.14 р. та № ДГ-1807-1 від 18.07.14 р. (т. 1 а.с. 48-50, 53-55, 58-60, 63-65), предметом яких є поставка нафтопродуктів. Додатковими угодами № 140731000000039 від 05.07.14 р. до договору № ДГ-0507-1 від 05.07.14 р., № 140731000000040 від 09.07.14 р. до договору № ДГ-0907-2 від 09.07.14 р., № 140731000000041 від 12.07.14 р. до договору № ДГ-1207-1 від 12.07.14 р., № 140731000000042 від 18.07.14 р. до договору № ДГ-1807-1 від 18.07.14 р. (т. 1 а.с. 52, 57, 61, 66) були узгоджені вид, характеристика нафтопродуктів, їх вартість та кількість: бензин автомобільний підвищеної якості А-92-Євро виду ІІ класу С код товару згідно з УКТЗЕД 2710124192; паливо дизельне підвищеної якості (Євро) марки В виду ІІ код товару згідно з УКТЗЕД 2710194710; паливо дизельне підвищеної якості (Євро) марки С виду ІІ код товару згідно з УКТЗЕД 2710194710, на загальну суму 3225287,68 грн., в т.ч. ПДВ 537547,95 грн. Сторони договорів узгодили, що товар поставляється покупцю партіями протягом поточного місяця в кількості та за ціною, визначеними у кожній додатковій угоді до договорів, на умовах ЕХW - резервуари нафтобаз ПАТ «Дніпронафтопродукт» і інших нафтобазах, що належить ПАТ «Дніпронафтопродукт» на правах власності або використовуються ним на підставі цивільно-правових договорів (ІНКОТЕРМС-2010).

Як вказано в судовому рішенні, по проведеним поставкам позивач отримав від ТОВ «Антарес» зведені податкові накладні від 31.07.14 р. № 44 на загальну суму 370884,92 грн., в т.ч. ПДВ - 61814,15 грн., № 43 на суму 815215,13 грн., в т.ч. ПДВ - 135869,19 грн., № 41 на суму 1481826,43 грн., в т.ч. ПДВ - 246971,07 грн. та № 42 на суму 557361,22 грн., в т.ч. ПДВ - 92893,54 грн. (т. 1 а.с. 68, 70, 72, 74), які сформували податковий кредит по податковій декларації з ПДВ за липень 2014 р. (том 1 а.с. 211-212) в сумі 537547,95 грн. Вказані податкові накладні суд першої інстанції визнав належним чином оформленими, що не було спростовано відповідачем.

Крім того, судом першої інстанції було зазначено, що приймання-передача нафтопродуктів оформлене актами від 31.07.14 р. № 140731000000042, № 140731000000039 та № 140731000000040 (том 1 а.с. 69, 71, 73, 75), що відповідає п. 2.1.1 вище перелічених договорів і підтверджує отримання позивачем від постачальника протягом липня 2014 р. бензину автомобільного підвищеної якості А-92-Євро виду ІІ класу С код товару згідно з УКТЗЕД 2710124192; палива дизельного підвищеної якості (Євро) марки В виду ІІ код товару згідно з УКТЗЕД 2710194710; палива дизельного підвищеної якості (Євро) марки С виду ІІ код товару згідно з УКТЗЕД 2710194710, на загальну суму 3225287,68 грн., в т.ч. ПДВ 537547,95 грн.

В обґрунтування висновків судового рішення про реальність проведених позивачем операцій і правомірності формування по них податкового кредиту по ПДВ суд першої інстанції послався на листи, отримані позивачем від ТОВ «Антарес», № 39/07-А від 05.07.14 р., № 40/07-А від 09.07.14 р., № 41/07-А від 12.07.14 р. та № 42/07-А від 18.07.14 р. (т. 2 а.с. 56-59), якими позивач повідомлявся про те, що нафтопродукти, придбані ТОВ «Кременчукнафтопродукт Груп» за договорами поставки нафтопродуктів № ДГ-0507-1 від 05.07.14 р., № ДГ-0907-2 від 09.07.14 р., № ДГ-1207-1 від 12.07.14 р. та № ДГ-1807-1 від 18.07.14 р., знаходяться на зберіганні в ПАТ «Дніпронафтопродукт», у якого можуть бути отримані в будь-який час на протязі дії вказаних договорів; ПАТ «Дніпронафтопродукт» про перехід права власності повідомлений. Наведене, за висновками суду першої інстанції, має свідчити про те, що придбані позивачем у ТОВ «Антарес» в рамках здійснення господарських операцій нафтопродукти були передані на зберігання ПАТ «Дніпронафтопродукт» згідно договору зберігання № 1409/10-7 від 14.09.10 р., укладеного ТОВ «Кременчукнафтопродукт Груп» з ПАТ «Дніпронафтопродукт» (т. 1 а.с. 76-77).

Належне виконання умов договору зберігання № 1409/10-7 від 14.09.10 р. підтверджується актами прийому-передачі від 31.07.14 р. про передачу ТОВ «Кременчукнафтопродукт Груп» до ПАТ «Дніпронафтопродукт» на зберігання за період з 01.07.14 р. по 31.07.14 р. дизельного палива підвищеної якості (Євро) марки В виду ІІ в загальній кількості 105,552 т, дизельного палива підвищеної якості (Євро) марки С виду ІІ в загальній кількості 42,376 т, бензину автомобільного підвищеної якості А-92-Євро виду ІІ класу С в загальній кількості 30,973 т (том 1 а.с. 78); дизельного палива підвищеної якості (Євро) марки В виду ІІ в загальній кількості 105,552 т, дизельного палива підвищеної якості (Євро) марки С виду ІІ в загальній кількості 42,376 т, бензину автомобільного підвищеної якості А-92-Євро виду ІІ класу С в загальній кількості 30,973 т (том 1 а.с. 79); актом № 07195 від 31.07.14 р. приймання-передачі наданих послуг за договором № 1409/10-7 від 14.09.10 р. за липень 2014 р. (том 1 а.с. 80). Послуги по зберіганню були оплачені платіжним дорученням № 6852 від 25.09.14 р. (т. 2 а.с. 54).

Зважаючи на те, що наявність у ПАТ «Дніпронафтопродукт» необхідних умов та резервуарів для зберігання нафтопродуктів за адресою: м. Кременчук, проїзд Галузевий, 80, підтверджується договором надання послуг № 3220 від 04.01.13 р., укладеним між ПАТ «Дніпронафтопродукт» та ТОВ «Еквіта» на оренду ємностей та інших ТМЦ; актом здачі-прийняття робіт (надання послуг) за договором № 3220 від 04.01.13 р.; договором оренди № 9/14, укладеним ТОВ «Еквіта» та ТОВ «ТФ «Кременчукнафтропродукт» на оренду виробничих будівель, споруд та обладнання НБГ, в т.ч. резервуарів для нафтопродуктів за адресою: м. Кременчук, проїзд Галузевий, 80; свідоцтвом про право власності на нерухоме майно ТОВ «ТФ «Кременчукнафтропродукт» (т. 1 а.с. 195-197, т. 2 а.с. 45-53), суд першої інстанції дійшов висновку про доведеність факту зберігання придбаних позивачем нафтопродуктів у ПАТ «Дніпронафтопродукт» за договором зберігання № 1409/10-7 від 14.09.10 р.

Також суд першої інстанції вказав на те, що додатковими угодами від 01.11.14 р. сторони узгодили порядок та строки проведення оплати за придбаний товар до 31.07.15 р., а тому на момент розгляду справи граничний строк для оплати за поставлений товар не настав і посилання відповідача на відсутність оплати як підставу для висновку про нереальність господарських операцій є безпідставним.

За висновками суду першої інстанції реальність проведених операцій з ТОВ «Антарес», одними із видів господарської діяльності якого є оптова торгівля твердим, рідким, газоподібним паливом і подібними продуктами, роздрібна торгівля пальним (т. 1 а.с. 115-119), підтверджується наявними в матеріалах справи сертифікатами відповідності на дизельне паливо підвищеної якості (Євро) марки В виду ІІ, дизельне паливо підвищеної якості (Євро) марки С виду ІІ, бензин автомобільний підвищеної якості А-92-Євро виду ІІ класу С (т. 1 а.с. 138-139), та документами на подальшу реалізацію пального оптовим контрагентам-покупцям: ТОВ «Коновалівське», ТОВ «Дукла», ТОВ «Приват-Агро-Альянс», ТОВ «Агрофірма «Покровська», про що свідчать договори постачання нафтопродуктів, рахунки, платіжні доручення, податкові накладні, ТТН за формою №1-ТТН (нафтопродукт), договори відступлення права вимоги (т. 1 а.с. 140-193). Відвантаження нафтопродуктів зі складу ПАТ «Дніпронафтопродукт» (проїзд Галузевий, 80 м. Кременчук) на транспортні засоби автоперевізника ТОВ «ТД «Кременчукнафтопродуктсервіс» відбувалося на підставі усних заявок позивача. На підтвердження проведених операцій позивачем до матеріалів справи долучені договори про перевезення вантажів автомобільним транспортом, додаткові угоди до вказаних договорів, акти здачі-прийомки виконаних робіт та тимчасові реєстраційні талони на транспортні засоби (т. 2 а.с. 17-42, 73,146, 152, 158-159, 182, 186, 188, 229).

В судовому рішенні зазначено, що суд першої інстанції визнав безпідставними твердження відповідача про необхідність позивачу мати товарно-транспортні документи, які б підтверджували реальність транспортування нафтопродуктів від ТОВ «Антарес» до ТОВ «Кременчукнафтопродукт Груп», оскільки нафтопродукти, які протягом липня 2014 р. були придбані ТОВ «Кременчукнафтопродукт Груп» у ТОВ «Антарес» за вище переліченими договорами та в подальшому реалізовані оптовим контрагентам-покупцям, з моменту їх придбання позивачем до моменту відвантаження оптовим покупцям зберігалися ПАТ «Дніпронафтопродукт», і вказані договори не передбачали транспортування нафтопродуктів.

Колегія суддів вважає доцільним вказати на те, що суд першої інстанції критично оцінив доводи відповідача з приводу відсутності у позивача актів приймання нафтопродуктів за кількістю 5-НП та актів приймання нафти та/або нафтопродуктів за якістю 14-НК та посилання відповідача на те, що на підтвердження отримання бензину та дизельного палива ТОВ «Кременчукнафтопродукт Груп» до перевірки не були додані документи на відрядження працівників товариства у м. Дніпропетровськ (накази, звіти про відрядження, журнал видачі довіреностей), проте ст. 86 КАС України встановлює, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні; ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили; суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, тобто будь-якого критичного ставлення до доказів без надання ним правової оцінки не передбачено.

Слід відмітити, що Інструкція «Про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України», затверджена наказом Міністерства палива та енергетики України, Міністерства економіки України, Міністерства транспорту та зв'язку України, Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики № 281/171/578/155 від 20.05.08 р. встановлює єдиний порядок організації та виконання робіт, пов'язаних з прийманням, транспортуванням, зберіганням, відпуском та обліком товарної нафти і нафтопродуктів і її вимоги є обов'язковими для всіх суб'єктів господарювання (підприємств, установ, організацій та фізичних осіб - підприємців), що займаються хоча б одним з таких видів економічної діяльності, як закупівля, транспортування, зберігання і реалізація нафти і нафтопродуктів на території України. В п. 5.4.1 та п. 5.4.2 даної Інструкції вказано, що перевезення нафтопродуктів автомобільним транспортом здійснюється згідно з Правилами перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затвердженими наказом Мінтрансу України N 363 від 14.10.97 р., зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 20.02.98 р. за N 128/2568, та ГОСТ 27352-87 «Автотранспортные средства для заправки и транспортирования нефтепродуктов. Типы, параметры и общие технические требования».

З прибуттям нафтопродуктів до вантажоодержувача в автоцистерні перевіряється наявність і цілісність пломб, технічний стан автоцистерни, відповідність об'єму і густини нафтопродукту в автоцистерні об'єму і густині, зазначеним у ТТН на відпуск нафтопродуктів (нафти) за формою N 1-ТТН (нафтопродукт), відповідність найменування, марки і виду (залежно від масової частки сірки) нафтопродукту, зазначених у ТТН і паспорті якості на відвантажений нафтопродукт. Відповідність густини нафтопродукту під час відвантаження та приймання визначається після її приведення до температури 20°C відповідно до ГОСТ 3900. Маса нафтопродукту в автоцистерні визначається зважуванням на автомобільних вагах або об'ємно-масовим методом.

Колегія суддів вважає доцільним вказати на те, що за твердженням позивача, яке не спростовано відповідачем і це питання не було досліджено при проведенні перевірки, придбані у ТОВ «Антарес» нафтопродукти до укладання договорів купівля-продажу вже знаходилися у ПАТ «Дніпронафтопродукт» і фактичного переміщення не відбувалося, а тому нафтопродукти не підлягали вилученню з ємкостей, перевезенню і повторному проведенню замірів в порядку, вказаному в Інструкції «Про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України».

Як вбачається з наданого до матеріалів справи акту перевірки № 2444/16-03-22-02-12/37074083 від 17.10.14 р., виявлені порушення перевіряючі пов'язували виключно з недотриманням ТОВ «Антарес» порядку звітування по ПДВ та відсутністю цього підприємства за місцем реєстрації на час проведення перевірки, а тому вважає ці операції безтоварними.

Проте, як зазначено в судовому рішенні, постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22.10.14 р. у справі № 804/15341/14 були задоволені позовні вимоги ТОВ «Антарес» та визнані протиправними дії органу ДПС по проведенню зустрічної звірки ТОВ «Антарес» щодо підтвердження господарських відносин із суб'єктами господарювання за період з 01.07.14 р. по 31.07.14 р., за результатами якої складений акт № 175/04-61-22-2/31037491 від 21.08.14 р. «Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ «Антарес» з питань документального підтвердження господарських відносин за період з 01.07.14 р. по 31.07.14 р.»; дії, які полягають у формуванні висновків про відсутність фактів реального вчинення ТОВ «Антарес» господарських операцій за період з 01.07.14 р. по 31.07.14 р., чим порушено вимоги ч. 1 ст. 203, ст. 215, ст. 228, ст. 662, ст. 656 ЦК України в частині недодержання в момент вчинення правочину вимог, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними (п. 5 ст. 203 ЦК України) по правочинах, здійснених по ланцюгу, як такі, що мають ознаки нереальності здійснених операцій з покупцями за період з 01.07.14 р. по 31.07.14 р. (т. 1 а.с. 100-105).

За таких обставин у відповідача не було законних підстав при проведенні перевірки підприємства позивача використовувати висновки акту звірки ТОВ «Антарес».

Колегія суддів також вважає доцільним зауважити, що обмеження права сумлінного платника податку на формування податкового кредиту у зв'язку з порушенням його контрагентами порядку обліку та звітування по податкам суперечать практиці Європейського суду з прав людини. Так, відповідно п. 57 Рішення Європейського суду з прав людини по справі «Булвес» АД проти Болгарії від 22.01.09 р судом було зазначено, що оскільки компанія-заявник у повному обсязі та вчасно виконала обов'язки з дотримання встановлених Державою-членом Конвенції норм стосовно ПДВ та не мала засобів для забезпечення виконання податкових зобов'язань постачальником і не знала про невиконання останнім своїх обов'язків, вона могла правомірно очікувати отримання вигоди від застосування одного із основних правил системи оподаткування ПДВ, а саме від визнання права на податковий кредит щодо суми ПДВ, яка була сплачена постачальнику. Більше того, лише після подачі декларації із віднесенням відповідних сум до складу податкового кредиту та проведення податковими органами зустрічної перевірки постачальника могло бути встановлено, чи виконав постачальник свій обов'язок подання звітності з ПДВ у повному обсязі. Відповідачем не доведено обізнаності позивача щодо недобросовісного декларування своїх зобов'язань його контрагентами. Отже, позивач не може нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку. Такі вимоги, на думку зазначеного рішення Європейського суду з прав людини, є надмірним тягарем для платника податку, що порушує справедливий баланс, який повинен підтримуватись між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту прав власності.

Також слід вказати на те, що згідно висновків акту перевірки правочини, вчинені позивачем, відповідач кваліфікує як такі, що не направлені на реальне настання правових наслідків, а отже визнає їх нікчемними. Проте згідно приписів ст. 234 ЦК України правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, є фіктивним. Фіктивний правочин визнається недійсним судом. Відповідач не навів посилання на судові рішення щодо недійсності вчинених позивачем правочинів як фіктивних або інших доказів щодо фіктивності здійснюваної позивачем діяльності. Таким чином, ДПІ, перекручуючи норми чинного законодавства України, невірно їх застосовує в частині кваліфікації вчинених позивачем правочинів. За відсутності фактів, що відповідно до законодавства свідчили б про нікчемність укладених угод, інших доказів та обґрунтувань недійсності укладених позивачем правочинів, а тим більш, їх нікчемності відповідачем не надано.

За таких підстав колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, оскільки доводи апеляційної скарги їх не спростували.

Зважаючи на те, що постанова Полтавського окружного адміністративного суду від 16.04.15 р. по справі № 816/511/15-а прийнята з дотриманням вимог чинного законодавства, , колегія суддів не виявила підстав для її скасування.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 209, 254 КАС України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 16.04.2015р. по справі № 816/511/15-а - залишити без задоволення.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 16.04.2015р. по справі № 816/511/15-а за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Кременчукнафтопродукт Груп» до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили негайно з моменту її проголошення і може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України шляхом подання касаційної скарги протягом двадцяти днів з моменту виготовлення повного тексту.

Головуючий суддя (підпис)Водолажська Н.С.Судді(підпис) (підпис) Калиновський В.А. Філатов Ю.М.

Повний текст ухвали виготовлений та підписаний 22.05.2015 року.