Ухвала суду № 44344230, 20.05.2015, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 травня 2015 р.м.ОдесаСправа № 815/5029/14

Категорія: 8.3.3 Головуючий в 1 інстанції: Андрухів В. В.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді -Кравець О.О.судді -Домусчі С.Д.судді -Шеметенко Л.П.

за участю секретаря Левицької З.Срозглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Біляївському районі Головного управління Міндоходів в Одеській області на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 17.02.2015 р. по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Бєлтранс" до Державної податкової інспекції у Біляївському районі Головного управління Міндоходів в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

ВСТАНОВИВ:

ТОВ "Бєлтранс" звернулося до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Біляївському районі Головного управління Міндоходів в Одеській області та просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 13.12.2013 року № 0001682200 та № 0001672200.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 17 лютого 2015 року позов був задоволений.

Не погоджуючись з постановою суду представник відповідача подав апеляційну скаргу, в якій вважає вказану постанову прийнятою з порушенням норм процесуального та матеріального права, просив її скасувати та прийняти нову , якою у задоволенні позову відмовити повністю.

Особи, що беруть участь у справі, про час і місце судового розгляду були сповіщені належним чином відповідно до ст.34 -39 КАС України.

Апеляційний суд, заслухавши доповідача, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно вимог ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Судом 1-ої інстанції було встановлено , що у період з 28.10.2013 року по 15.11.2013 року уповноваженою особою ДПІ у Біляївському районі було проведено позапланову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю "Бєлтранс", код за ЄДРПОУ 37260797 з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість по взаємовідносинам із контрагентами TOB "Ферко", код за ЄДРПОУ 31681342 та TOB "Вторметекспорт", код за ЄДРПОУ 30127924 за період з 01.10.2012 року по 31.07.2013 року та податку на прибуток підприємств по взаємовідносинам із вищезазначеними контрагентами за період з 01.10.2012 року по 31.12.2012 року, За результатами перевірки було складено акт №764/22-37260797 від 22.11.2013 року , яким встановлено порушення ТОВ "Бєлтранс":

- п.п.14.1.27. п.14.1 ст.14, п. 138.2, п. 138.8 ст. 138, пп. 139.1.9 п. 139.1. ст.139 Податкового кодексу України, в результаті чого TOB "Бєлтранс" занижено податок на прибуток на загальну суму 426 355 грн., у тому числі за: за IV квартал 2012 року в сумі 426 355 грн.;

- п.198.1, п.198.2, п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України, в результаті чого TOB "Бєлтранс" занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся, на загальну суму 1 499 745 грн., у т.ч.: за жовтень 2012 року на суму 167762 грн., за листопад 2012 року на суму 122563 грн., за грудень 2012 року на суму 115798 грн., за лютий 2013 року на суму 170660 грн., за березень 2013 року на суму 30825 грн., за квітень 2013 року на суму 218773 грн., за травень 2013 року на суму 168668 грн., за червень 2013 року на суму 246306 грн., за липень 2013 року на суму 258390 грн..

Висновки акту перевірки ґрунтуються на обставинах ,встановлених іншими актами перевірки ДПІ у Шевченківському районі ГУ Міндоходів у м. Києві :

- від 16.08.13 №643/22-40/31681342 про результати документальної позапланової виїзної перевірки TOB "Ферко" з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з TOB "Частерхауз" TOB "Квентін" та подальшої реалізації придбаних у TOB "Честерхауз", TOB "Квентін" товарно-матеріальних цінностей за період березень 2013 року";

- від 13.09.13 №950/22.8-15/31681342 про результати документальної позапланової виїзної перевірки TOB "Ферко" з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин з TOB "К-В-С" та подальшої реалізації придбаних у TOB "К-В-С" товарно-матеріальних цінностей за період з 01.11.2012 по 31.07.2013; з TOB "ВЕРНОН ШИППІНГ" та подальшої реалізації придбаних у TOB "ВЕРНОН ШИППІНГ" товарно-матеріальних цінностей за період з 01.01.2012 по 31.07.2013р.;

- від 16.09.13 №962/22.8-15/31681342 про результати документальної позапланової виїзної перевірки TOB "Ферко" з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ "Квентін" та подальшої реалізації придбаних у TOB "Квентін" товарно-матеріальних цінностей за період з 01.04.2013 по 30.04.2013.

Службові особи податкового органу дійшли висновку про недійсність правочинів між позивачем та контрагентами внаслідок того, що TOB "Ферко" та TOB "Вторметекспорт" не могли бути виконавцями послуг із транспортного експедирування для TOB "Бєлтранс", оскільки операції TOB "Ферко" та TOB "Вторметекспорт" не підтверджуються стосовно врахування реального часу здійснення операцій, місцезнаходження майна, наявності трудових ресурсів, виробничо-складських приміщень та іншого майна, які економічно необхідні для виконання такого постачання або здійснення діяльності, що свідчить про відсутність необхідних умов для результатів відповідної господарської, економічної діяльності, технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень і транспортних засобів, а тому податковий орган вважав, що TOB "Ферко" та TOB "Вторметекспорт" виконували лише функції мінімізатора для несплати податків TOB "Бєлтранс" та переводу його безготівкових коштів у готівку.

13.12.2013 року на підставі акту перевірки ДПІ у Біляївському районі ГУ Міндоходів в Одеській області були прийняті податкові повідомлення-рішення:

- № 0001672200 про збільшення грошового зобов'язання ТОВ "Бєлтранс" з податку на додану вартість на загальну суму 2249617,50 грн., із них: за основним платежем - 1499745 грн., штрафними санкціями - 749872,50 грн. ;

- № 0001682200 про збільшення грошового зобов'язання ТОВ "Бєлтранс" з податку на прибуток на суму 639532,50 грн., із них: за основним платежем - 426355 грн., штрафними санкціями - 213177,50 грн.

Апеляційний суд погоджується із висновком суду 1-ої інстанції та вважає , що для визначення права підприємства на податковий кредит по проведеним господарським операціям з постачальником необхідно встановити наявність в сукупності таких обов'язкових підстав: здійснення операції з придбання товарів та їх оплата ( п. 198.1, 198.2, п. 198.3 ст. 198, п.201.1 ст. 201 ПК України); наявність належним чином оформленої податкової накладної, виданої платником податку на додану вартість (п. 198.6 ст. 198 ПК України); придбання товарів (робіт, послуг) для використання в господарській діяльності платника податку - покупця, шляхом відображення їх в обліку та підтвердження відповідними документами ( п. 44.1. ст. 44, п. 198.3 ст. 198, п. 201.11 статті 201 ПК України, частини 1, 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»), яки мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Судом першої інстанції було встановлено, що 01.03.2013 року ТОВ "Ферко" уклало три договори купівлі-продажу з ТОВ "Честерхауз", предметом яких є купівля ТОВ "Ферко" продукції маслопереробки (соєва та соняшникова олія, шпроти, макуха та ін.), сільськогосподарської продукції в асортименті, продукції промислового виробництва (запчастини, добриво та інше).

01.03.2013 року між ТОВ "Ферко" та ТОВ "Квентін" укладено шість договорів, з яких: три договори є договорами купівлі-продажу продукції маслопереробки (соєва та соняшникова олія, шпроти, макуха та ін.), сільськогосподарської продукції в асортименті, продукції промислового виробництва (запчастини, добриво та інше); один договір - про надання послуг з адміністрування парку лізингових автомобілів; один агентський договір, за яким ТОВ "Квентін" надає ТОВ "Ферко" допомогу в пошуку продавців зернових культур (кукурудза, рапс, пшениця) на експорт та укладенні договорів транспортно-експедиторського обслуговуваання з врахуванням вказаних зернових культур; і один договір з організації надання транспортних послуг з перевезення вантажу залізничним або автомобільним транспортом.

Послуги за вказаним договором надавалися виключно протягом березня-квітня 2013 року, в той час як правовідносини між ТОВ "Ферко" і TOB "Бєлтранс" виникли 01.04.2012 року, і договір № 0104/12 від 01.04.2012 року між вказаними особами виконувався, в тому числі в період з жовтня 2012 року по лютий 2013 року

Вищевказані договори купівлі-продажу товарів та агентський договір взагалі не пов'язані з предметом договору № 0104/12 від 01.04.2012 року між TOB "Бєлтранс" та TOB "Ферко", а можливе допущення ТОВ "Ферко" порушень податкового законодавства під час укладення та виконання наведених вище договорів, це не свідчить про відсутність ознак реальності вчинення господарських операцій між TOB "Ферко" та TOB "Бєлтранс".

Безпосереднього зв'язку між послугами, отриманими ТОВ "Ферко" від ТОВ "Квентін" за договором від 01.03.2013 року, та послугами, отриманими TOB "Бєлтранс" від ТОВ "Ферко" за договором від 01.04.2012 року - не існує, а докази, що ТОВ "Ферко" виконувало чи могло виконати свої зобов'язання перед TOB "Бєлтранс" у березні- квітні 2013 року виключно за рахунок послуг, отриманих від ТОВ "Квентін", -відсутні.

01.04.2012 року між TOB "Бєлтранс" (Клієнт) та TOB "Ферко" (Експедитор) було укладено договір транспортного експедирування від 01.04.2012 року № 0104/12 згідно з яким , експедитор бере на себе зобов'язання за винагороду і за рахунок Клієнта здійснити транспортне експедирування і перевезення експортного, імпортного та транзитного вантажу автомобільним транспортом на території України, СНД та інших зарубіжних країн, а саме: сухопутне перевезення та пошук перевізника; складання договору перевезення від свого імені; оформлення або отримання необхідних для перевезення документів; виконання навантажувально-розвантажувальних робіт; здійснення перевірки кількості і якості вантажу; забезпечення зберігання вантажу на шляху слідування; забезпечення оплат зі всіма учасниками транспортного процесу, забезпечення відправки та отримання вантажу в пункті призначення; інші послуги по завданню Клієнта.

У ТОВ "Ферко" згідно поданого звіту 1-ДФ за ІV квартал 2012 року працювало 82 особи , крім того, ТОВ "Ферко" мало три зареєстровані у встановленому порядку філії , що свідчить про наявність усіх необхідних власних людських ресурсів для виконання послуг з експедирування вантажів за замовленням ТОВ "Бєлтранс", без залучення до цього процесу ТОВ "Квентін".

ТОВ "Ферко" сформувало податкові зобов'язання за рахунок придбаного товару у ТОВ "К-В-С" (код ЄДРПОУ 37810726), який був реалізований, зокрема, у листопаді 2012 року ТОВ "Бєлтранс" на загальну суму 913698 грн., у т.ч. ПДВ 152283 грн. , а зв'язок між придбанням товару ТОВ "Ферко" у ТОВ "К-В-С" та наданням послуг ТОВ "Ферко" - TOB "Бєлтранс" -відсутній.

01.07.2013 року між ТОВ "Вторметекспорт" (Виконавець) та TOB "Бєлтранс" (Замовник) укладено Договір про надання послуг № 07У ,згідно з яким виконавець зобов'язується за плату та за рахунок замовника організувати виконання транспортних послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу залізничним або автомобільним транспортом. Згідно з письмовою заявою Замовника, виконавець може також надавати додаткові послуги: розвантаження вантажу та здавання вантажоодержувачу, перевірка кількості та стану вантажу, зважування вантажів, визначення якості товару, підбір зразків товару, сплата мита, зборів та витрат, покладених на замовника, виконання митних формальностей, одержання інших необхідних документів.

На час укладання та виконання господарських зобов'язань контрагенти були належним чином зареєстровані ,як суб'єкти підприємницької діяльності та мали свідоцтва платників податків , встановлена реальність господарських операції щодо отримання послуг позивачем від його контрагентів-постачальників , а також про добросовісність дій платника податку, яка полягає у відповідності вчинених ним дій господарській меті.

Факти здійснення господарських операцій також підтверджуються : актами надання послуг, податковими накладними ,порушень умов реєстрації яких продавцями в ЄРПН допущено не було , які внесені позивачем в реєстр отриманих податкових накладних та включені до податкового кредиту, та видатковими накладними за відповідний період, оплата отриманого товару проводилась у безготівковій формі згідно наданих платіжних доручень , операції відображено у бухгалтерському обліку, подальше використання товарів

На момент розгляду судом 1-ої інстанції вказаної адміністративної справи відсутній вирок суду , який набув законної сили, та встановлював факт фіктивності створення жодного з контрагентів позивача

Таким чином, апеляційний суд погоджується із висновком суду 1-ої інстанції,що позивач виконав вимоги п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, що дає право позивачу на включення суми ПДВ по цим накладним до податкового кредиту.

Відповідно до п.п. 4.1.4. п.4.1. ст. 4 ПК України (в редакції, діючої на момент прийняття рішення податковим органом), основним принципом податкового законодавства є презумпція правомірності рішень платника податку в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу

Відповідно до п.56.21 ст.56ПК України у разі коли норма цього Кодексу чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі цього Кодексу, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків.

Апеляційний суд,із врахуванням вимог п.п. 4.1.4. п.4.1. ст. 4 , пп.14.1.181.ст.14 , ст.138,139, 198,200,201 ПК України, ст.202,203,215,216,228,638 Цивільного Кодексу України . правової позиції ,викладеної у постанові Верховного Суду України від 31 січня 2011 р. № 14/11 , практикою Європейського Суду з прав людини (справа «Булвес»проти Болгарії»(заява № 3991/03) погоджується із висновком суду 1-ої інстанції ,що податкові повідомлення-рішення від 13.12.2013 року № 0001682200 та № 0001672200 є протиправними, та підлягають скасуванню, оскільки позивач виконав вимоги приписів Податкового кодексу України, Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» щодо документального оформлення операцій та податкового обліку та на підтвердження правомірності формування податкового зобов'язання надав документи, а виявлені за результатами перевірки порушення з боку контрагента позивача є припущеннями та не є доказом фіктивності діяльності, крім того позивач не несе відповідальності за облікову політику контрагентів, через те що, закон не ставить у залежність сплату податків, ведення податкового та бухгалтерського обліку, складання звітності контрагентом-продавцем із правом на одержання податкового кредиту безпосередньо покупцем, також сама по собі несплата податку контрагентом (у тому числі внаслідок ухилення від сплати) в разі фактичного здійснення господарської операції не впливає на формування податкового кредиту покупцем та суму бюджетного відшкодування, а висновки відповідача, викладені у акті перевірки щодо нікчемності укладених договорів, є помилковими та обґрунтованими припущеннями стосовно заниження податкового зобов'язання та не підтвердженими належними та достатніми доказами, укладені між позивачем та його контрагентами договори не віднесено законом до нікчемних, а судові рішення, із врахуванням вимог ст. 204 ЦК України, про визнання їх недійсними відсутні , а фактичне звинувачення у створенні фіктивного підприємства, що є злочином, відповідальність за який встановлена ст.205 КК України, та факт скоєння якого в порядку ст.72 КАС України може бути підтверджений тільки вироком суду, який набув законної сили, а ні актом перевірки податкового органу чи на підставі пояснень осіб, допитаних по кримінальній справі чи обвинувальним висновком .

Апеляційний суд вважає, що судом першої інстанції правильно застосовані норми матеріального та процесуального права, вірно встановлено фактичні обставини справи та дана правова оцінка, постановлене рішення суду першої інстанції викладена достатньо повно, висновки обґрунтовані з посиланням на конкретні норми законів України та відповідає чинному законодавству.

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, оскільки ґрунтуються на невірному трактуванні апелянтом фактичних обставин і норм матеріального права.

Згідно з ч.2 ст.200 КАС України (в редакції на момент вчинення процесуальної дії) не може бути скасовано правильне по суті рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 198 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.

Таким чином , апеляційний суд доходить до висновку, що не має підстав в межах доводів апеляційної скарги для скасування чи зміни постанови суду 1-ої інстанції .

Керуючись ч.1 ст. 195, ст.196, п.1 ч.1. ст.198, 200, п.1 ч.1 ст. 205,ст. 206,210, 211, 212 , ч. 5 ст. 254 КАС України, апеляційний суд

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Біляївському районі Головного управління Міндоходів в Одеській області - залишити без задоволення, а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 17.02.2015 р. - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили після її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом 20-ти днів з дня набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий суддя Кравець О.О.

Суддя Домусчі С.Д.

Суддя Шеметенко Л.П.