Ухвала суду № 44344073, 20.05.2015, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 травня 2015 р. Справа № 815/1520/14

Категорія: 10.1 Головуючий в 1 інстанції: Балан Я. В.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Осіпова Ю.В.,

суддів - Золотнікова О.С., Скрипченка В.О.

розглянувши в порядку письмового провадження у м.Одесі апеляційну скаргу Акціонерного товариства закритого типу «Одестеплокомуненерго» на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 17 квітня 2014 року по справі за адміністративним позовом Управління Пенсійного фонду України у Київському районі м.Одеси до Акціонерного товариства закритого типу «Одестеплокомуненерго» про стягнення заборгованості по витратам на доставку пільгових пенсій, -

В С Т А Н О В И В:

04.03.2014 року Управління ПФУ у Київському районі м.Одеси звернулося до Одеського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до АТЗТ «Одестеплокомуненерго» про стягнення заборгованості по доставці пільгових пенсій в сумі 3154,83 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що згідно отриманих повідомлень про суму відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за Списком №2, виплачених пенсіонеру ОСОБА_1, який працював на підприємстві відповідача газоелектрозварником 5-го розряду, останнє повинно відшкодувати за період січень-лютий 2014 року заборгованість на загальну суму 3 154,83 грн.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 17 квітня 2014 року адміністративний позов Управління ПФУ у Київському районі м.Одеси задоволено. Стягнуто з АТЗТ «Одестеплокомуненерго» заборгованість на покриття витрат на виплату та доставку пенсій, призначених за віком на пільгових умовах за Списком №2 у розмірі 3154,83 грн.

Не погодившись з вказаною вище постановою суду першої інстанції, голова правління АТЗТ «Одестеплокомуненерго» 05.05.2014р. подав апеляційну скаргу, в якій зазначив, що судом, при винесенні оскаржуваної постанови порушено норми процесуального і матеріального права, просив скасувати постанову суду та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог.

Згідно приписів п.п.1,2 ч.1 ст.197 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі: відсутності клопотань від усіх осіб, які беруть участь у справі, про розгляд справи за їх участю та /або неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, сповіщених належним чином про дату, час і місце судового розгляду.

Заслухавши суддю - доповідача, перевіривши матеріали справи і доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про відсутність будь-яких належних підстав для її задоволення.

Судом першої інстанції встановлені наступні обставини справи.

Відповідач - АТЗТ «Одестеплокомуненерго» зареєстроване 25.06.1999р. Київською РА Одеського міськвиконкому та перебуває на обліку в УПФУ у Київському районі м. Одеси.

Пенсіонер ОСОБА_1 працював на підприємстві відповідача газоелектрозварником 5-го розряду та має необхідний стаж роботи, який, відповідно до вимог ст.13 ЗУ «Про пенсійне забезпечення» та змісту приписів позиції 33 розділу XXXIII «Загальні професії (у всіх галузях господарства) Списку №2» (затв. Постановою КМУ №36), дає йому право на призначення пільгової пенсії, що підтверджується наявною в матеріалах справи довідкою №1/7-1299 про підтвердження трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, виданою та підписаною головою правління підприємства відповідача та розрахунком стажу.

На підставі вказаної вище довідки про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, розрахунку стажу, заяви про призначення пенсії, протоколу про призначення пільгової пенсії, пенсіонеру ОСОБА_1, який працював у АТЗТ «Одестеплокомуненерго» було призначено пільгову пенсію за Списком № 2.

Фактичне отримання пільгової пенсії ОСОБА_1 за період з січня - лютий 2014 року підтверджується наявною в матеріалах справи довідкою.

Таким чином, за період січень - лютий 2014 року АТЗТ «Одестеплокомуненерго» по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за Списком №2 має заборгованість у загальній сумі 3154,83 грн.

На адресу відповідача був направлений розрахунок сум фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за Списком №1 та Списком №2 за спірний період з повідомленням про відшкодування витрат на виплату та доставку пенсій, проте відповідач добровільно не сплатив, зазначені в цих повідомленнях суми фактичних виплат.

В зв'язку із добровільною несплатою відповідачем вказаної заборгованості, позивач був вимушений звернутися до суду із даним позовом.

Вирішуючи справу по суті та задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з обґрунтованості та доведеності позовних вимог та, відповідно з протиправної бездіяльності відповідача.

Колегія суддів апеляційного суду, уважно дослідивши матеріали справи та наявні в них докази, погоджується з такими висновками суду 1-ї інстанції та вважає їх обгрунтованими, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

А згідно із ст.67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку та розмірах, встановлених законом.

Так, за змістом п.2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року, пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, роботах з особливо шкідливими й особливо важкими умовами праці за списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через такі фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України «Про пенсійне забезпечення». У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до ст.27 та з урахуванням норм ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». При цьому, зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

До набрання чинності Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» питання про відшкодування витрат на виплату і доставку пенсій, призначених, зокрема, відповідно до пунктів «б» - «з» ч.1 ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», було врегульовано Законом України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування», відповідно до положень якого відповідач входив до переліку платників збору на обов'язкове державне пенсійне забезпечення.

Згідно з абзацом 4 п.1 статті 2 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» для платників збору, визначених п.п.1,2 статті 1 цього Закону, об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів «б» - «з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Крім того, абзацом 3 п.1 статті 4 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» встановлено ставку на обов'язкове державне пенсійне страхування у розмірі 100% від об'єкта оподаткування, визначеного абз.4 п.1 ст.2 цього Закону.

Стосовно ж законності нарахування Управлінням ПФУ підприємству відповідача сум, пов'язаних з відшкодуванням витрат з виплати та доставки пенсії, призначеної на підставі п.«б» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», то судова колегія зазначає, що обов'язок відшкодовувати їх ґрунтується на абзаці 4 пп.1 п.2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», відповідно до якого, підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до УПФУ плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, крім тих, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, починаючи з дня набрання чинності цим Законом, у розмірі 20 % з наступним збільшенням її щороку на 10% до 100% розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону.

Отже, враховуючи вищезазначене, витрати на виплату та доставку пенсій, призначених особам відповідно до п.п. «а», «б» - «з» ч.1 статті 13 Закону України «Про Пенсійне забезпечення» за списком №1 та списком №2, покриваються підприємствами та організаціями, де працювали ці особи.

При цьому, обов'язок підприємств та організацій з відшкодування цих витрат, понесених УПФУ після 01 січня 2004 року не пов'язаний із датою призначення такої пенсії чи часом набуття необхідного для цього пільгового стажу (до чи після набрання чинності Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»).

Слід звернути увагу на те, що аналогічна правова позиція з цього питання була висловлена і Верховним Судом України, зокрема, у постановах від 25.09.2012 року (у справах №21-251а12 і №21-293а12) та від 17.12.2013 року (у справі №21-453а13).

Таким чином, враховуючи вищевикладене, судова колегія вважає, що позовні вимоги Управління ПФУ у Київському районі м. Одеси є обґрунтованими та заснованими на законі і відповідно, підлягають задоволенню у повному обсязі.

До того ж, слід зазначити й про те, що згідно із вимогами ст.ст.11,71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд, згідно ст.86 цього ж Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Враховуючи вищевикладене, судова колегія приходить до висновку, що суд першої інстанції порушень матеріального і процесуального права при вирішенні даної справи не допустив, вірно встановив фактичні обставини справи та надав їм належної правової оцінки. Наведені ж у апеляційній скарзі доводи правильності висновків суду не спростовують, оскільки ґрунтуються на невірному трактуванні норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.198 КАС України, суд апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.

Отже, за таких обставин, судова колегія, діючи в межах доводів апеляційної скарги, відповідно до ст.200 КАС України, залишає цю апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду 1-ї інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст.195,197,198,200,205,206,254 КАС України, апеляційний суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Акціонерного товариства закритого типу «Одестеплокомуненерго» - залишити без задоволення, а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 17 квітня 2014 року - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого Адміністративного Суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий: Ю.В. Осіпов

Судді: О.С. Золотніков

В.О. Скрипченко