
КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа: № 826/16947/14 Головуючий у 1-й інстанції: Клочкова Н.В. Суддя-доповідач: Мацедонська В.Е.
У Х В А Л А
Іменем України
19 травня 2015 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Мацедонської В.Е.,
суддів Грищенко Т.М., Лічевецького І.О.,
при секретарі Горяіновій Н.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Вітіс груп» на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 січня 2015 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Вітіс груп» до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м.Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-
в с т а н о в и в:
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 січня 2015 року у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Вітіс груп» до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м.Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень відмовлено.
Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нове рішення про задоволення позову.
Під час апеляційного розгляду справи від позивача та відповідача надійшли клопотання про закриття провадження у справі у зв'язку із примиренням сторін.
На підтвердження досягнення примирення між сторонами, відповідачем надано копію рішення ДПІ у Шевченківському районі ГУ ДФС у м. Києві №37/1 від 20 березня 2015 року, з якого вбачається, що податковим органом прийнято рішення про часткове погодження процедури застосування податкового компромісу за заявою ТОВ «Вітіс груп» №078/1 від 06 березня 2015 року на податкові повідомлення-рішення, зокрема від 13 червня 2014 року №0008562201, яким Товариству з обмеженою відповідальністю «Вітіс груп» нараховані податкові зобов'язання з податку на додану вартість по правовідносинах за період з 01 жовтня 2012 року по 31 грудня 2013 року.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи, доводи клопотань про закриття провадження, колегія суддів вважає необхідним їх задовольнити, виходячи із наступного.
В силу ч.1 ст.113 КАС України, сторони можуть повністю або частково врегулювати спір на основі взаємних поступок. Примирення сторін може стосуватися лише прав та обов'язків сторін і предмета адміністративного позову.
Згідно ч. 2 ст. 136 КАС України, сторони можуть примиритися протягом всього часу судового розгляду або заявити клопотання про надання їм часу для примирення.
Відповідно до ст. 194 КАС України, позивач може відмовитися від адміністративного позову, а сторони можуть примиритися у будь-який час до закінчення апеляційного розгляду. У разі відмови від адміністративного позову або примирення сторін суд апеляційної інстанції постановляє ухвалу відповідно до вимог статей 112 і 113 цього Кодексу.
У відповідності до п.112 розділу VІІІ «Прикінцеві та перехідні положення» КАС України підставою для примирення сторін на будь-якій стадії процесу є досягнення податкового компромісу щодо сплати податкових зобов'язань з податку на додану вартість та податку на прибуток підприємств відповідно до підрозділу 92 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України.
Відповідно до п.7 підрозділу 92 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України процедура податкового компромісу, встановлена цим підрозділом, поширюється також на неузгоджені суми податкових зобов'язань з податку на прибуток підприємств та/або податку на додану вартість, визначені у податкових повідомленнях-рішеннях, щодо яких триває процедура судового та/або адміністративного оскарження, а також на випадки, коли платник податків отримав податкове повідомлення-рішення, за яким податкові зобов'язання не узгоджені відповідно до норм цього Кодексу.
Досягнення податкового компромісу у такому разі здійснюється за заявою платника податків у письмовій формі до контролюючого органу про намір досягнення податкового компромісу. У таких випадках днем узгодження платником податків податкових зобов'язань, визначених у податковому повідомленні-рішенні, є день подання такої заяви до відповідного контролюючого органу. У разі несплати платником податків такого податкового зобов'язання у сумі, визначеній пунктом 2 цього підрозділу, таке податкове зобов'язання вважається неузгодженим.
Податковий компроміс вважається досягнутим після сплати платником податків узгоджених податкових зобов'язань згідно із цим підрозділом (п.8 підрозділу 92 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України).
Товариством з обмеженою відповідальністю «Вітіс груп» до ДПІ у Шевченківському районі ГУ ДФС у м. Києві було подано заяву №078/1 від 06 березня 2015 року про намір досягнення податкового компромісу щодо неузгоджених сум податкових зобов'язань по податку на додану вартість, визначених у податковому повідомленні-рішенні від 13 червня 2014 року №0008562201, яким Товариству з обмеженою відповідальністю «Вітіс груп» нараховані податкові зобов'язання з податку на додану вартість по правовідносинах за період з 01 жовтня 2012 року по 31 грудня 2013 року.
Згідно рішення ДПІ у Шевченківському районі ГУ ДФС у м. Києві №37/1 від 20 березня 2015 року, податковим органом прийнято рішення про часткове погодження процедури застосування податкового компромісу за заявою ТОВ «Вітіс груп» №078/1 від 06 березня 2015 року на податкові повідомлення-рішення, зокрема, від 13 червня 2014 року №0008562201, яким Товариству з обмеженою відповідальністю «Вітіс груп» нараховані податкові зобов'язання з податку на додану вартість по правовідносинах за період з 01 жовтня 2012 року по 31 грудня 2013 року .
Як вбачається з копії платіжного доручення, позивачем сплачено грошове зобов'язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) у розмірі 16201,70 грн.
Згідно п.5 ч.1 ст.198 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції має право, визнати постанову суду нечинною і закрити провадження у справі.
Відповідно до ст. 203 КАС України, постанова або ухвала суду першої інстанції скасовується в апеляційному порядку і позовна заява залишається без розгляду або провадження у справі закривається з підстав, встановлених відповідно статтями 155 і 157 цього Кодексу. Якщо судом першої інстанції ухвалено законне та обґрунтоване судове рішення, а обставини, які стали підставою для закриття провадження у справі, виникли після його ухвалення, суд апеляційної інстанції визнає таке рішення нечинним і закриває провадження у справі.
В силу п. 3 ч. 1 ст. 157 КАС України, суд закриває провадження у справі, якщо сторони досягли примирення.
Частиною 3 ст. 157 КАС України передбачено, що про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу. Ухвала суду про закриття провадження у справі може бути оскаржена. Повторне звернення з тією самою позовною заявою не допускається.
Колегія суддів дійшла до висновку, що під час апеляційного перегляду сторони досягли примирення, умови цього примирення не суперечать вимогам закону та є підставою для закриття провадження у справі, а тому у відповідності до п.3 ч.1 ст.157, ст.203 КАС України, клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Вітіс груп» та Державної податкової інспекції у Шевченківському районі ГУ ДФС у м. Києві про закриття провадження у справі, у зв'язку з досягненням податкового компромісу, підлягають задоволенню, а враховуючи, що підстави для закриття провадження у справі виникли після ухвалення постанови суду першої інстанції, постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 січня 2015 року, як законну та обґрунтовану, слід визнати нечинною та закрити провадження у справі.
Керуючись ст.ст.157, 160, 195, 196, 203, 212, 254 КАС України, підрозділом 92 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України, суд, -
ухвалив:
Клопотання Державної податкової інспекції у Шевченківському районі ГУ ДФС у м. Києві, Товариства з обмеженою відповідальністю «Вітіс груп» - задовольнити.
Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 січня 2015 року - визнати нечинною в частині відмови у позові Товариства з обмеженою відповідальністю «Вітіс груп» до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м.Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 13 червня 2014 року №0008562201, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 486051,00 грн., у тому числі 324034,00 грн. основний платіж, та 162017,00 грн. - штрафні (фінансові) санкції.
Закрити провадження у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Вітіс груп» до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м.Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 13 червня 2014 року №0008562201, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 486051,00 грн., у тому числі 324034,00 грн. основний платіж, та 162017,00 грн. - штрафні (фінансові) санкції.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня її складення в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Повний текст ухвали виготовлено 25 травня 2015 року.
Головуючий суддя В.Е.Мацедонська
Судді Т.М.Грищенко
І.О.Лічевецький
.
Головуючий суддя Мацедонська В.Е.
Судді: Грищенко Т.М.
Лічевецький І.О.
Судове рішення № 44343906, Київський апеляційний адміністративний суд було прийнято 19.05.2015. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 826/16947/14. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: